Тема. Техніка виразного читання і мовлення. Техніка виразності мовлення як елемент педагогічної техніки
Мета: забезпечити формування навичок правильного, швидкого, свідомого і виразного читання, культури мовлення. Розвивати мовний і мовленнєвий, інтонаційний слух. Формувати техніку читання. Добре знати техніку мовлення у єдності її елементів. Розвивати почуття. Виховувати бажання добре вивчати культуру і техніку мовлення.
Методи: практичні, самоконтролю.
Форми контролю: перевірка самостійно опрацьованого матеріалу.
Студенти повинні знати:
- визначення техніки мовлення;
- елементи техніки мовлення.
Студенти повинні вміти:
- керувати своїм диханням;
- правильно ставити голос;
- виробляти правильну дикцію;
- дотримуватися норм орфоепії.
Хід самостійного заняття
І. Теоретичний блок
1. Техніка виразного читання і мовлення.
2. Основні елементи техніки мовлення.
3. Підготовчі вправи до навчання техніці мовлення.
1. Кого може схвилювати чи переконати монотонне, байдуже (до теми і до слухача) мовлення?! І чи може заслуговувати поваги людина, байдужа до мовленнєвих проблем, якості свого мовлення і мовлення тих, з ким вона спілкується? Адже слухати урок, лекцію, доповідь, повідомлення і т. д. — велика розумова праця, яку значною мірою полегшує невимушений, емоційно-образний, жвавий виклад теми мовлення. Саме «живе, як життя» усне мовлення є справжнім виявом культури, а слухові враження від нього, як відомо навіть з особистої практики кожної людини, є часто найбільш дієвими, найсильніше впливають на серце, розум і вчинки слухача. У галузі культури мовлення потрібно не тільки і не стільки «вчити» майстерності у прямому значенні цього слова, скільки підводити людину до розуміння слова в його різноманітності й складності, збуджувати інтерес, любов до пошуків і спостережень у захоплюючій, сповненій закономірностей сфері мовлення. Результати такого навчання залежать не лише від здібностей (а вони, на думку психологів, не тільки вроджені!), обдарованості, інтуїції, темпераменту учня, від ситуації спілкування, а й від діапазону знань мовця, знань з галузей, які виражають себе словом, від якості процесу навчання, від професійного рівня учителя (не лише шкільного!), від соціальної престижності якості мовлення і т.д. Там, де цієї престижності не визнають, рівень культури мовлення різко знижується, у чому переконує, наприклад, сучасний рівень мовленнєвої культури.Лише поєднання усіх причинно – наслідкових чинників, введення їх у дію як важелів розумової діяльності людини засобами мови змусять дбати про вироблення навичок доброго мовлення, опанування технікою виразного мовлення.
Техніка виразного читання — це сукупність методів і прийомів, за допомогою яких досягається передбачуваний змістовий та естетичний вплив виголошуваного тексту.
2. До технічних показників виразного мовлення і виразного читання належать: дихання, голос, дикція (вимова), інтонація (тон), темп, жест і міміка. Лише добре оволодіння кожною складовою техніки виразності мовлення може гарантувати його високу якість. Отже, техніка мовлення (і читання) — це навички, уміння реалізувати мову в конкретній мовленнєвій ситуації так, щоб вона справляла на слухача евристичне (інтелектуальне) й емоційно – естетичне, спонукальне враження.
Оволодіти основами теорії і практики виразного читання або досягти високого результату словесної дії, тобто емоційного впливу на слухача під час читання, мовлення, є професійним обов’язком кожного вчителя. Проте, передусім треба мати певні знання з техніки мовлення. Можна досконало знати положення виразного читання, але якщо не мати відповідно підготовленого, розвиненого мовленнєвого механізму, то високих результатів словесної дії не досягти. Справді, не можна вплинути на слухачів за допомогою мовлення, у якому явно чуються певні вади: нечітко, неправильно вимовляються окремі звуки, слова, вирази або надто різкий, неприємний або приглушений, хриплий голос, до того ж з частим невиправданим диханням.
Отже, майстерність мовлення, безпосередність словесної дії вимагають від читця, мовця не тільки знань теорії і методики, навичок і умінь виразного читання, а й добре виробленої техніки мовлення — комплексу теоретично-практичних основ вимови (досконале володіння мовним апаратом, уміння правильно користуватися в педагогічних, навчально-виховних цілях мовою і мовленням).
Техніка мовлення складається з таких елементів:
1) дихання — фізіологічної основи мовлення;
2) голосу — головного інструмента читця;
3) дикції — чіткого вимовляння звуків, слів, виразів;
4) орфоепії — правильної літературної вимови.
Без глибокого знання, практичного засвоєння елементів техніки мовлення не можна досягти виразності читання.
3. Підготовчим етапом під час навчання техніці мовлення є:
– гігієнічний та вібраційний масажі;
– вправи на м’язове розслаблення та оволодіння елементами автогенного тренування.
ІІ. Самостійна робота
Завдання 1
Промовити фрази «Добрий день!», «Будьте здорові!», «Як себе почуваєте?», «Сьогодні почнуться заняття», змінюючи їх мелодику: відхиляючи голос вгору, вниз, встановлюючи його на середньому регістрі, а потім у зворотному порядку.
Завдання 2
Промовити у швидкому темпі звукосполучення і з’ясувати, яка зміна відбувається в них залежно від темпу мовлення.
Ус-ус-ус-ус-ус, ул-ул-ул-ул, ас-ас-ас-ас-ас, ем-ем-ем-ем, ок-ок-ок-ок, іт-іт-іт-іт, ар-ар-ар-ар, іф-іф-іф-іф, ит-ит-ит-ит, рам-рам-рам-рам.
Завдання 3
Простежити, вимовляючи наведені фрази, за паузами в диханні, тривалістю видиху, правильним реберно – діафрагмовим диханням.
1. Як тебе на голос не впізнати, земле, зореносице моя?! (М. Рильський). 2. Там, де Ятрань круто в’ється, з-під каменя б’є вода, там дівчина воду брала, чорнобрива й молода (Нар. творчість). 3. Жили – були на світі дід і баба, і була в них курочка Ряба (Нар. творчість). 4. На дворі – трава, на траві – дрова (Скоромовка). Хто може випити Дніпро, хто властен виплескати море?! (М. Рильський).
ІІІ. Запитання для самоперевірки
1. Що ви розумієте під поняттям «техніка мовлення» і чому вона вважається необхідною передумовою словесної дії?
2. З яких елементів складається техніка мовлення?
3. Як треба підготуватися до виразного читання?
Навчально – методична картка самостійної роботи №19-20
Тема: Основні комунікативні ознаки культури мовлення. Правильність мовлення.
Мета: З метою самовдосконалення власного мовлення
№ п/п | Зміст роботи | Методичні вказівки | Література |
1. | 1. Основні комунікативні ознаки культури мовлення. 2. Визначення поняття «правильний». 3. Категорії правильності мовлення: норма і правило. 4. Взаємозв’язок норми і правила. 5. Головні ознаки літературної норми. 5. Нормативність мовлення. | 1. Опрацювати інтернет- ресурси. 2. Виписати корисну для себе інформацію. | Матеріали з інтернету http://www.parta.com.ua/ukr/ |
2. | Матеріали самоперевірки: Скласти таблицю «Самовдосконалення» Створити сторінку портфоліо: «Вислови про мову». |