Модуль № 2. Виразне читання
Тема 1. Специфіка епічних, ліричних і драматичних творів. Мова творів художньої літератури.
Місце і значення виразного читання як мистецтва слова. Виразне читання – один з найефективніших засобів забезпечення ідейного та естетичного впливу твору на людину. Мистецтво володіння словом.
Специфіка жанру прози. Визначення жанрових видів прози, ідейно-художнього змісту, підтексту.
Специфіка жанру байки, її будова.
Казка – різновид народної творчості, її будова. Художні особливості казки.
Будова поетичного твору, жанрові особливості. Мелодика поетичного слова.
Жанрова специфіка драматичного твору, його будова.
Літературна мова – унормована форма загальнонародної мови. І. П. Котляревський – автор перших великих художніх творів українською мовою. Т. Г. Шевченко – основоположник сучасної української літературної мови. Мова творів художньої літератури.
Тема 2. Принципи аналізу художнього твору.
Сприймання і осмислення художнього твору як факту мистецтва. Етапи роботи над твором: безпосереднє первинне сприйняття тексту, літературознавчий та дійовий аналіз, читання тексту.
Літературознавчий аналіз, його значення для визначення ідейно-виховної цінності твору. Послідовність аналізу: відомості про автора, заглиблення в контекст, розгляд теми, жанрової особливості вирішення теми, форми викладу, розгляд композиції і сюжету твору, аналіз образів, поняття про точки зору на образ, аналіз естетичних якостей тощо.
Розкриття підтексту, його роль для вирішення основних завдань читця, значення для образного та ідейно-психологічного змісту твору.
Завдання і вправи на аналіз твору.
Членування тексту на мовні такти. Спосіб аргументований, його зміст і значення. Спосіб теоретичний, його значення й універсальність. Послідовність процесу створення партитури.
Оптимальні шляхи і способи визначення логічних наголосів. Три шляхи визначення наголошених слів. Контекстуальний шлях. Правильність і послідовність визначення. Прямий зв'язок, його хід і послідовність. Визначення голосних наголошених слів серед тактових. Непрямий зв'язок, його хід і послідовність. Аргументований шлях як додатковий. Практичні вправи.
Тема 3. Особливості читання і розказування різножанрових епічних творів.
Читання оповідань. Читання оповідань з манерою розповіді від 3 особи. Урахування різних форм викладу думок, осмислення експресивності з позиції автора і співрозмовників. Читання оповідання з манерою розповіді від 1 особи. Визначення особи оповідача, його віку, статі, характеру, симпатії, антипатії, обставини, в яких він діє.
Розповідання і читання казок. Осмислення творчої манери розповіді, відповідної інтонації, композиційних і мовностатистичних повторних компонентів.
Читання байок. Визначення байки як жанру, відмінність її від інших жанрів і спільність з казками про тварин. Природний тон виконання. Урахування елементів комізму, мови автора і алегоричних образів-персонажів, їх індивідуальних особливостей. Реалістичне читання моралі.
Тема 4. Драматичні твори. Нариси та публіцистичні статті. Розповіді за ілюстративним матеріалом.
Читання драматичних творів. Особливості читання діалогу, монологу, реплік, ремарок.
Розповідання за матеріалом художніх і публіцистичних творів (близько до тексту, стисле, скорочене, розширене за рахунок введення образів, діалогів, подробиць, вибіркове, зі зміною особи оповідача, часу подій, прямої мови на непряму).
Розповідання за матеріалом з життя видатних людей (біографій, спогадів, нарисів тощо), особливості розповідання.
Розповідання за матеріалом репродукцій художніх, сюжетних картин. Ілюстрації, серії картинок, об’єднаних спільним сюжетом. Особливості розповідання.
Творче розповідання за матеріалом із власного й громадського життя (за спостереженнями, по пам’яті, за уявою).
Імпровізоване розповідання, його сутність.
Завдання і вправи на різні види розповідання.
Тема 5. Особливості виконання ліричних творів.
Система організації художньої мови, розмір, ритм, рима, цензура. Підготовка і особливості читання різних видів лірики. Осмислення вражень ліричного героя, його настроїв, думок, почуттів, переживань. Особлива роль творчого бачення під час читання лірики. Лаконізм і обмеженість у використанні міміки, жестів, дотримання пауз після кожного рядка. Психологічна підготовка слухача до слухання і сприйняття поезії.
4. Структура навчальної дисципліни
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | |||||||||||
| денна форма | заочна форма | |||||||||||
| Всього годин | у тому числі | Всього годин | у тому числі | |||||||||
| Л | П | Л.Р | С | CР | Л | П | Л.Р | С | CР | |||
| Введення до курсу. | ||||||||||||
| 1. Культура мовлення як наукова дисципліна. Сучасна концепція КМ. | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| 2. Місце і значення КМ в педагогічному процесі та професійній підготовці вчителя. | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| Змістовий модуль 1. Культура усного та писемного мовлення. | ||||||||||||
| Тема 1. Принципи і закономірності словесної дії. Нормативність мовлення. Літературна мова. | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| Тема 2. Комунікативні ознаки культури мовлення. | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| Тема 3. Основні принципи виховання техніки мовлення. | ||||||||||||
| 1. Закони виховання техніки мовлення. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 2. Дихання. Голосові властивості. Робота над голосом. Дикція і орфоепія. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 3. Інтонація, її компоненти. Засоби милозвучності української мови. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| Тема 4. Види спілкування. Основні правила спілкування. | ||||||||||||
| 1. Різновиди спілкування та основні правила. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 2. Зміст, основні ознаки і сфера використання різних стилів мовлення. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 3. Методика підготовки вчителя до різних форм усних виступів. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 4. Усна форма мовлення. Монолог, діалог, полілог як різновиди словесної дії. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 5. Культура ведення спору. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 6. Писемна форма мовлення. Текст. Види текстів. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 7. Різновиди художньої розповіді. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| Тема 5. Місце і значення культури мовлення в педагогічному процесі. Модульний контроль. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |||
| Разом за змістовим модулем 1. | - | - | - | - | ||||||||
| Змістовий модуль № 2. Виразне читання. | ||||||||||||
| Тема 1. Специфіка епічних, ліричних і драматичних творів. Мова творів художньої літератури. | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| Тема 2. Принципи аналізу художнього твору. | ||||||||||||
| 1. Тема ідея, проблематика, композиція, сюжет і образи художнього твору. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 2. Творче бачення, уява, фантазія. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 3. Компоненти емоційно-образної виразності мовлення. Допоміжні засоби емоційної виразності. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 4. Принципи створення партитури тексту. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| Тема 3. Аналіз і виконання епічних творів. | ||||||||||||
| 1. Особливості читання і розказування різножанрових епічних творів. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 2. Особливості складання схеми аналізу епічного твору. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| Тема 4. Аналіз і виконання драматичних творів. | ||||||||||||
| 1. Особливості читання й розповідання драматичних творів. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| 2. Драматизація та інсценізація. Складання сценарію за сюжетом твору. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| Тема 5. Особливості виконання ліричних творів. | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| Тема 6. Вплив художнього слова на формування особистості школяра. Модульний контроль. | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| Разом за змістовим модулем 2. | - | - | - | |||||||||
| Всього годин | - | - | - |
5. Теми семінарських занять
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| 1. | Місце і значення культури мовлення в педагогічному процесі. | |
| 2. | Вплив художнього слова на формування особистості школяра. |
Теми практичних занять
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| 1. | Дихання. Голосові властивості. Робота над голосом. Дикція і орфоепія. | |
| 2. | Інтонація, її компоненти. Засоби милозвучності української мови. | |
| 3. | Методика підготовки вчителя до різних форм усних виступів. | |
| 4. | Писемна форма мовлення. Текст. Види текстів. | |
| 5. | Тема ідея, проблематика, композиція, сюжет і образи художнього твору. | |
| 6. | Принципи створення партитури тексту. | |
| 7. | Особливості читання й розповідання драматичних творів. |
7. Самостійна робота
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| 1. | Місце і значення КМ в педагогічному процесі та професійній підготовці вчителя. | |
| 2. | Комунікативні ознаки культури мовлення. | |
| 3. | Зміст, основні ознаки і сфера використання різних стилів мовлення. | |
| 4. | Усна форма мовлення. Монолог, діалог, полілог як різновиди словесної дії. | |
| 5. | Культура ведення спору. | |
| 6. | Різновиди художньої розповіді. | |
| 7. | Творче бачення, уява, фантазія. | |
| 8. | Компоненти емоційно-образної виразності мовлення. Допоміжні засоби емоційної виразності. | |
| 9. | Особливості складання схеми аналізу епічного твору. | |
| 10. | Драматизація та інсценізація. Складання сценарію за сюжетом твору. | |
| 11. | Особливості виконання ліричних творів. |
8. Основні форми і методи навчання:
- механічні вправи мовного апарату, вправи на удосконалення техніки мовлення, виправлення орфоепічних помилок;
- самостійне інтонування речень різних конструкцій;
- вироблення умінь користуватися паузами різного типу під час виразного читання твору та його ідейно-художнього аналізу;
- робота з розвитку творчої уяви;
- навчальне, аналітичне читання з конструюванням запитань, виразне читання текстів різного характеру;
- проникнення в авторський задум і етичну позицію через всебічний аналіз слів, понять до головної ідеї тексту;
- вироблення умінь самостійного аналізу твору;
- проникнення в суть художніх образів, спостереження за розвитком характерів героїв, заглиблення певною мірою в їхню психологію через засоби виразного читання;
- різні типи переказів художнього тексту з дотриманням індивідуального авторського стилю;
- розвиток власної творчості: творення казки, вірша, сценаріїв до свят, інсценування уривків з творів;
- ознайомлення з основами режисерського мистецтва.
9. Методи контролю:
- попередній контроль спрямований на виявлення знань, умінь і навичок учнів з предмету чи розділу, який буде вивчатися;
- поточний контроль з метою перевірки засвоєння попереднього матеріалу і виявлення прогалин у знаннях студентів;
- тематичний контроль після вивчення нової теми чи нового розділу з метою систематизації знань учнів;
- підсумковий контроль: модульна контрольна робота та семестровий залік;
- індивідуальний: усне індивідуальне опитування, письмові роботи за картками, творчий звіт, реферат, виконання тренувальних вправ;
- груповий: розробка і захист тематичних проектів;
- фронтальний: усне фронтальне опитування, модульні контрольні роботи, написання творів, тестові завдання різних типів;
- метод самоконтролю.
1. Розподіл балів, які отримують студенти. Залік.
| Поточне оцінювання та самостійна робота | Сума | ||||||||||
| Змістовий модуль № 1 | Змістовий модуль № 2 | ||||||||||
| Т1 | Т2 | Т3 | Т4 | Т5 | Т6 | Т1 | Т2 | Т3 | Т4 | Т5 | Т6 |
Шкала оцінювання: національна та ЕCTS:
| Сума балів за всі види навчальної діяльності | Оцінка ЕCTS | Оцінка за національною шкалою |
| 90-100 | А | відмінно |
| 82-89 | В | добре |
| 74-81 | С | |
| 64-73 | D | задовільно |
| 60-63 | E | |
| 35-59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання |
| 0-34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ:
| За національною шкалою | За 100-бальною шкалою | За шкалою ECTS |
| Відмінно | 90 – 100 | A |
ставиться, якщо студент:
- ґрунтовно і повно відтворює вивчений матеріал;
- виявляє повне розуміння матеріалу, обґрунтовує свої думки, застосовує знання на практиці, наводить необхідні приклади не тільки за підручником, а й самостійно складені;
- викладає матеріал послідовно і правильно з точки зору норм літературної мови.
| За національною шкалою | За 100 бальною шкалою | За шкалою ECTS |
| Добре | 83 – 89 | B |
| 75 - 82 | С |
ставиться, якщо студент дає відповідь, що задовольняє тим же вимогам, що й оцінка “5”, але допускає деякі помилки, які сам виправляє після зауваження викладача, та поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і мовленнєвому оформленні.
| За національною шкалою | За 100 бальною шкалою | За шкалою ECTS |
| Задовільно | 68 – 74 | D |
| 60 - 67 | E |
ставиться, якщо студент виявляє знання і розуміння основних положень даної теми, але:
- викладає матеріал не досить повно і допускає помилки у формулюванні правил;
- не вміє глибоко і переконливо обґрунтовувати свої думки і відчуває труднощі під час добору прикладів;
- викладає матеріал непослідовно і допускає помилки в мовленнєвому оформленні.
| За національною шкалою | За 100 бальною шкалою | За шкалою ECTS |
| Незадовільно з можливістю повторного складання | 35 – 59 | FX |
| Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням | 0 – 34 | F |
ставиться, якщо студент виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу відповідно розділу, допускає у формулюванні правил помилки, що спотворюють їх зміст, непослідовно і невпевнено викладає матеріал.
Методичне забезпечення
Навчально-методичний комплекс дисципліни, який включає:
- навчальну програму дисципліни;
- робочу навчальну програму дисципліни;
- комплексну контрольну роботу;
- залікові матеріали;
- модульні контрольні роботи;
- конспекти лекцій;
- інформаційно-методичне забезпечення практичних та семінарських занять;
- теми рефератів для студентів заочної форми навчання.
13. Рекомендована література
Базова
1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич: [навчальний посібник]. – Львів, 1990
2. Диляева Н. Д. Культура речи педагога / Н. Д. Диляева: [ученик для пед. вузов]. – М., 2003
3. Капська А. Й. Виразне читання / А. Й. Капська: [навчальний посібник]. – К., 1986
4. Капська А. Й. Виразне читання. Практичні й лабораторні заняття / А. Й. Капська: [навчальний посібник]. – К., 1990
5. Олійник Г. А. Виразне читання / Г. А. Олійник: [навчальний посібник]. – Тернопіль, 2001
6. Олійник Г. А. Виразне читання в початкових класах / Г. А. Олійник: [методичний посібник]. – К., 1979
7. Сербенська О. Л. Культура усного мовлення / О. Л. Сербенська: [навчальний посібник]. – К., 2004
Допоміжна
- Артобольський В. В. Художнє читання / В. В. Артобольський: [навчальний посібник]. – М., 1978
- Буяльський Б. А. Поезія усного слова / Б. А. Буяльський: [навчальний посібник]. – К., 1990
- Нечволод Л. І., Паращич В. В. Риторика / Л. І. Нечволод, В. В. Паращич: [навчальний посібник]. – Харків, 2004
- Никольська С. Т., Осокін В. В. Виразне читання / С. Т. Никольська, В. В. Осокін: [навчальний посібник]. – Львів, 1990
- Олійник Г. А. Основні положення засобів логіко-емоційної виразності читання / Г. А. Олійник: [методичні рекомендації]. – Бучач, 1988