Тема 5. Порожнина рота. Зубощелепна система. 1 страница

ВВЕДЕННЯ

Анатомія людини - наука, що вивчає форму й будову тіла людини у зв'язку з його функціями й закономірностями розвитку.

Метою освоєння предмета є формування в студентів знань про будову організму людини, як єдиної цілісної системи, виявлення вікової, статевої та індивідуальної мінливості анатомічних структур, вивчення адаптації форми й будови органів до умов існування. Такий функціонально-анатомічний, еволюційний і каузальний розгляд фактичних даних про морфологічні особливості організму людини в курсі анатомії має величезне значення для клініки, тому що сприяє розумінню природи здорової та хворої людини.

Цей навчально-методичний практикум спрямований на допомогу студентам і викладачам в організації й забезпеченні найбільш раціонального уніфікованого підходу до вивчення й викладання предмета. Практикум складений на основі типової навчальної і робочої кафедральних програм по анатомії людини за спеціальністю 7.110106 – стоматологія. Тому підбір тем лекцій, практичних занять і позааудиторних самостійних занять відповідає профілю підготовки фахівців на факультеті, враховує майбутню професію й має свою специфіку - ретельне вивчення будови, філо- і онтогенезу, індивідуальних і вікових особливостей черепа, суглобів, м'язів, судин і нервів голови й шиї. Особлива увага приділена будові органів і тканин, що входять до складу жувального апарату й суміжних ділянок голови й шиї.

Наявність контрольних екзаменаційних питань, повної бази тестових клініко-ситуаційних задач дозволить використовувати практикум при підготовці до підсумкових модульних контролів, державного тестового екзамену «Крок-1»

Щиро сподіваємось, що методичне видання знайде свого читача, а автори будуть вдячні за висловлені зауваження та пропозиції щодо змісту практикуму.

Навчальний посібник рекомендований до друку ЦМК і редакційно-видавничою Радою Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського.

Автори

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

ПРИ ВИВЧЕННІ АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

ПО КРЕДИТОВО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ

ЗАПИСКА ПОЯСНЕННЯ

Відповідно до навчального плану вивчення анатомії людини студентами стоматологічного факультету (за спеціальністю 7.110106 “Стоматологія”) здійснюється в I – II семестрах.

Анатомія людини як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами медичної біології, гістології, цитології і ембріології, біофізики, латинської мови і інтегрується з цими дисциплінами

б) закладає основи для вивчення студентами нормальної фізіології, пропедевтики клінічних дисциплін і формування умінь застосовувати знання по анатомії людини в процесі подальшого вивчення всіх клінічних дисциплін і в майбутній професійній діяльності.

Організація навчального процесу здійснюється на основі кредитово-модульної системи відповідно вимогам Болонського процесу.

Кредитово-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на об'єднанні модульних технологій навчання і залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит - це одиниця вимірювання навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння змісту модуля програми навчальної дисципліни. Заліковий Кредит (Credit) включає всі види робіт студента, які передбачені в затвердженому індивідуальному плані: аудиторну (лекції, практичні, лабораторні, семінарські заняття), самостійну роботу, виконання курсових робіт, консультації; на випускних курсах - підготовку до державної атестації, на клінічних і гігієнічних кафедрах - професійну клінічну практичну підготовку відповідно вимогам освітньо-кваліфікаційним характеристикам; складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1» і «Kpoк 2», практично орієнтованого державного іспиту; виробничу практику і тому подібне Один навчальний рік включає 60 кредитів; у експериментальному плані тривалість кредиту складає 30 навчальних годин.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки смислових модулів. Об'єм навчального навантаження студентів визначений в кредитах ECTS (європейська система перезачислення кредитів, European Credit Transfer System ) - залікових кредитах, які нараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модуля (залікового кредиту).

Модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), яка реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль може складатися з декількох смислових модулів.

Смисловий модуль - це частина модуля, що представляє систему навчальних елементів, об'єднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єкту.

Курс анатомії людини роздільний на 2 модулі:

Модуль 1. Анатомія робочих та життєзабезпечуючих систем.

Смислові модулі:

1.Введення в анатомію.

2.Анатомія кісток скелета (остеологія, краніологія).

3.З'єднання кісток скелета (артросіндесмологія).

4.Анатомія м'язів (міологія).

5.Анатомія травної системи.

6.Анатомія дихальної системи.

7.Анатомія сечової системи.

8.Анатомія чоловічою і жіночою статевих систем.

9. Анатомія органів ендокринної системи.

Модуль 2. Анатомія інтегративних систем.

Смислові модулі:

10.Анатомія серця і артеріальної системи.

11. Анатомія венозної системи.

12. Анатомія лімфатичної і імунної систем.

13. Анатомія центральної нервової системи.

14. Анатомія периферичної соматичної нервової системи.

15. Анатомія вегетативної нервової системи.

16. Анатомія черепних нервів.

17. Анатомія органів чуття.

18. Інтеграційна функціональна анатомія кровопостачання, венозного, лімфатичного відтоку та іннервації органів та тканин голови та шиї.

Кредитово-модульна система організації навчального процесу базується на систематичній роботі студентів під час всього навчального року.

Видами навчальних занять по анатомії людини відповідно до навчального плану є:

а) лекції;

б) практичні заняття;

в) самостійна (внеаудиторная) робота студентів;

г) індивідуальна робота по вибору.

Теми лекційного курсурозкривають проблемні питання відповідних розділів анатомії людини.

Практичні заняттяпередбачають оволодіння:

- знанням латинської (грецькою) термінології;

- знанням джерел і закономірностей ембріонального розвитку, будови органів і систем органів людини, клінічних методів їх дослідження (рентгенанатомический метод, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження (УЗІ), ендоскопія і ін.);

-навичками препаровки, демонстрації анатомічних утворень на натуральних препаратах, моделях, муляжах;

- оцінюванням вікових, статевих і індивідуальних особливостей будова органів людини;

- вирішенням ситуаційних завдань, які мають клинико-анатомическое обґрунтування.

Самостійна (внеаудиторная) робота передбачає оволодіння умінням:

-антропометричного опису органів;

- демонструвати на препаратах органи, їх частини і інші утворення;

- малювати схеми і малюнки за матеріалом теми;

- інтерпретувати візуалізовані результати клінічних методів дослідження (читати рентгено, томограми і тому подібне)

Індивідуальнанавчально-дослідницька (УIРС) або науково-дослідна (НІРС) робота студентів (по вибору) припускає:

а) підготовку огляду наукової літератури (реферату);

б) підготовку ілюстративного матеріалу по даних темах (мультимедійна презентація, набір таблиць, схем, малюнків і тому подібне);

в) виготовлення навчальних і музейних натуральних препаратів, моделей;

г) проведення наукового дослідження в рамках студентського наукового кружка кафедри;

д) участь в науковій держбюджетній тематиці кафедри;

е) участь в олімпіадах і ін.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Рекомендується застосовувати наступні форми поточного контролю рівня підготовки студентів:

- комп’ютерне або письмове тестування в об'ємі смислового модуля;

-решение ситуаційних завдань;

- контроль практичних навиків препарування і демонстрації; анатомічних препаратів, з подальшим аналізом і оцінюванням статевих, вікових, індивідуальних особливостей будови органів людини;

- аналіз топографо-анатомических взаємин органів і систем людини (знання основ клінічної анатомії);

- аналіз джерел і закономірностей пренатального і раннього постнатального розвитку органів людини, варіантів мінливості органів, пороків розвитку.

Підсумковий контроль засвоєння модулівздійснюється по їх завершенню і включає:

- комп’ютерний або письмовий тестовий контроль за об'ємом тестів і ситуаційних завдань смислових модулів;

- усна співбесіда по натуральних анатомічних препаратах (контроль практичних навиків).

Оцінка успішності студента по дисципліні є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів за системою ECTS і чотирьохбальної системи, прийнятої в Україні.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

для студентів стоматологічного факультету

зі спеціальності:

7.110106 “Стоматологія”

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них	Рік навчання	Вид контролю
Разом	Аудиторних	СРС
Лекцій	Практичних занять
Кредитів ECTS	10,5
Модуль 1 Анатомія робочих та життєзабезпечуючих систем	156 = 5,2 кр.					Підсумковий контроль
Смислових модулів 9						Контроль практичних навиків. Тестові завдання
Модуль 2 Анатомія інтегративних систем.	159 = 5,3 кр.					Підсумковий контроль
Смислових модулів 9						Контроль практичних навиків. Тестові завдання

* 1 кредит ECTS = 30 ч.

Аудиторне навантаження - 65%, СРС – 35%

Примітка:Співвідношення кількості годин аудиторних навчань до індивідуальної і самостійної роботи може складати 60% до 40% або 40% до 60%, залежно від змісту навчального курсу.

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчання анатомії людини – кінцеві цілівстановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети навчання дисципліни.

Кінцева мета дисципліни:

- Сформувати фундаментальний базис знань для засвоєння клінічних та спеціальних дисциплін;

- Уміти аналізувати інформацію про будову тіла людини, його систем, органів і тканин;

- Володіти російською, українською і латинською (грецькою) термінологією згідно з міжнародною анатомічною номенклатурою;

- Визначати топографо-анатомічні взаємини органів і систем людини, оволодівши навиками препарування і демонстрації анатомічних утворень на натуральних препаратах;

- Трактувати закономірності пренатального і раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, аномалій розвитку;

- Інтерпретувати статеві, вікові і індивідуальні особливості будови організму людини;

- Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини, їх мінливість під впливом екологічних чинників;

- Освоїти навики інтерпретації результатів клінічних методів дослідження (рентген-анатомічний метод, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження (УЗД), ендоскопія і ін.);

- Визначити вплив соціальних умов і праці на розвиток і будову організму людини;

- Засвоїти морально-етичні принципи відношення до живої людини і його тіла як об'єкту анатомічного і клінічного дослідження (основами медичної деонтології).

3. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Оцінювання- це завершуючий етап навчальної діяльності студента, направлений на визначення успішності навчання.

Оцінка по дисципліні виставляється як середня арифметична з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності і оцінки підсумкового модульного контролю, що виражається за багатобальною шкалою (200 балів).

3.1. Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) і оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань і практичних навиків.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, складає 200, зокрема за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за наслідками підсумкового модульного контролю – 80 балів.

3.1.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студентові виставляються оцінки по 4-х бальній (традиційною) системі. При цьому враховуються всі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються в бали залежно від кількості тематичних практичних занять в модулі.

Вага (ціна в балах) кожного тематичного заняття в рамках одного модуля однакова, але може бути разным для різних модулів і визначається кількістю практичних занять в модулі.

Основною відмінністю підсумкового заняття смислових модуліввід поточних практичних занять є те, що на нім студент повинен продемонструвати уміння синтезувати теоретичні і практичні знання придбані в рамках смислового модуля. Вивчені раніше навчальні елементи аналізуються в плані морфо-функциональных зв'язків і їх ролі в будові і функції системи, організму в цілому. Для закріплення пройденого матеріалу на підсумковому занятті смислового модуля розглядаються контрольні питання, тести і ситуаційні завдання, запропоновані в методичних розробках для студентів по темі «Підсумкове заняття», а також здійснюється закріплення і контроль практичних навиків по темах смислового модуля.

Підсумкове заняття смислових модулів проходить в два етапи:

· комп'ютерний або письмовий тестовий контроль;

· усна співбесіда по натуральних анатомічних препаратах.

Для тестування пропонуються 150-200 тестів по кожній темі, з яких комп'ютер або викладач довільно вибирає 30 тестів.

Критерії оцінок наступні:

· 100-95 % правильних відповідей – відмінно;

· 94-90 % правильних відповідей – добре;

· 89-85 % правильних відповідей – задовільно;

· менше 85 % правильних відповідей – незадовільно.

Усна співбесіда проходить по матеріалах практичного, лекційного і внеаудиторного курсів з обов'язковою демонстрацією на натуральних препаратах.

Ціна в балах підсумкового заняття смислового модуля така ж, як і ціна поточного практичного заняття в рамках даного модуля дисципліни.

Максимальна кількість балів, яка може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, обчислюється шляхом множення кількості балів, які відповідають оцінці «5», на кількість тематичних занять в модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу студента.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю обчислюється шляхом множення кількості балів, які відповідають оцінці «3», на кількість тематичних занять в модулі.

Студентам дозволене перескладати тільки незадовільні оцінки, позитивні оцінки не перескладаються.

Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена по темі разом з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю на відповідному практичному занятті.

Рівень засвоєння тим, які виносяться лише на самостійну роботу, оцінюються на підсумковому модульному контролі.

Оцінювання індивідуальної роботи (завдання) студента

Студенти (за бажанням) можуть вибрати одне з індивідуальних завдань по темі модуля. Це може бути УЇРС або НІРС у вигляді:

- підготовки огляду наукової літератури (реферат);

- підготовки ілюстративного матеріалу по даних темах (мультимедійна презентація, набір таблиць, схем, малюнків і тому подібне);

- виготовлення навчальних і музейних натуральних препаратів, демонстраційних моделей;

- проведення наукового дослідження в рамках студентського наукового кружка кафедри або планової кафедральної теми;

- публікація наукових повідомлень, доповіді на наукових конференціях і др.;

- участь в олімпіадах.

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні і захисті (призові місця на відповідних конкурсах).

Кількість балів, яка нараховується за індивідуальну роботу, додається до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

3.1.2. Підсумковий модульний контроль.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тим на останньому контрольному занятті модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали всі передбачені навчальною програмою аудиторні навчальні заняття (практичні заняття, лекції) і при вивченні модуля набрали суму балів, не меншу мінімальної кількості (див. таб.).

Студентові, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять (практичні заняття, лекції), дозволяється ліквідовувати академічну заборгованість протягом 2-х наступних за пропуском тижнів. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відробіток ухвалюється в індивідуальному порядку деканатом факультету.

Підсумковий контрольвключає: тестування (письмове або комп'ютерне) і усна співбесіда з екзаменатором по контролю практичних навиків.

- Тестовий контроль здійснюється на базі ситуаційних завдань «Крок-1» і тестових завдань смислових модулів. Кожен студент повинен дати відповіді на 100 тестових завдань: 50 – ситуаційних завдань і 50 - тестів протягом 60 хвилин. У сумі, при повних і правильних відповідях на всі завдання, максимальна кількість балів може бути 20(100%).

85% і меншправильних відповідей – 0балів

Таким чином:

85-89% правильних відповідей – 10 б.

90-94% правильних відповідей – 15 б.

95-100% правильних відповідей – 20 б.

- Контролем практичних навиків є співбесіда на натуральних анатомічних препаратах з контролем знання латинської термінології, уміння інтерпретувати візуальні зображення клінічних методів дослідження. Кожен студент відповідає на питання квитка, які оцінюються в балах. У сумі при повній відповіді максимальна кількість балів може бути 50.

Максимальна кількість балів, яка може набрати студент при здачі підсумкового модульного контролю, складає 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Повторна здача підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

3.2. Оцінювання дисципліни

Оцінка по дисципліні виставляється лише тим студентам, яким зараховані всі модулі.

Студент, який по двох і більш модулям дисципліни отримав двічі незадовільні оцінки (на підсумковому модульному контролі за розкладом групи і на 1-ій перездачі модуля), в кінці вивчення предмету під час зимових канікул повинен здати комісії залік по всьому об’єму дисципліни.

3.3. Структура оцінювання 1 і 2 модулів

3.3.1 Оцінювання тематичних занять

Структура дисципліни	Шкала оцінок	Мінімальна сума балів
Оцінка теми в балах	Традиційна оцінка
Модуль 1. Анатомія робочих та життєзабезпечуючих систем. Кредити - 5,2 Змістових модулів - 9 Тем – 33	Змістові модулі «Анатомія опорно-рухового аппарату» (теми 1-19)		«5» «4» «3» «2»
Змістові модулі «Спланхнологія» (теми 20-32)		«5» «4» «3» «2»
Модуль 2. Анатомія серцево-судинної системи. Анатомія нервової системи. Кредити - 5,3 Змістових модулів - 9 Тем - 34	Змістові модулі «Анатомія серцево-судинної системи», «Анатомія центральної та периферичної нервової системи» (теми 1-23)		«5» «4» «3» «2»
Змістові модулі «Анатомія черепно-мозкових нервів», «Інтегративна анатомія голови, шиї, порожнини рота» (теми 24-33)		«5» «4» «3» «2»

3.3.2 Оцінювання індивідуальної роботи

№ п/п	Бали за індивідуальну роботу
Модуль 1	Максимальна к-ть балів – 11 1-е – 11 б. 2-е – 7 б. 3-е – 5 б. Уч. – 3 б.
Модуль 2	Максимальна к-ть балів – 11 1-е – 11 б. 2-е – 7 б. 3-е – 5 б. Уч. – 3 б.

3.3.3 Підсумковий контроль

№ п/п	Підсумковий контроль
Модуль 1	Максимальна кількість балів – 80 Мінімальна кількість балів – 50 Теоретичний контроль (максимум) – 20 б Практичні навички (максимум) – 60 б
Модуль 2	Максимальна кількість балів – 80 Мінімальна кількість балів – 50 Теоретичний контроль (максимум) – 20 б Практичні навички (максимум) – 60 б

4. МЕТОДИКА РОБОТИ З ЛЕКЦІЙНИМ МАТЕРІАЛОМ

1. Обов'язковою умовою є відвідини всіх лекцій і конспектування висловлюваного матеріалу.

2. Засвоєння і закріплення матеріалів лекції необхідно проводити в перші дні після її прослуховування, оскільки це зажадає найменших витрат часу на вивчення данной темы.

3. Спочатку необхідно вивчити конспект лекції, схеми і малюнки, приведені в нім. При необхідності слід звернутися до рекомендованої літератури і доповнити лекційні відомості.

4. На закінчення уявного пропрацювати відповіді на питання плану лекції.

5. У разі пропуску лекції, необхідно скористатися планом лекції, викладеному в справжній методичній розробці, а вивчення матеріалу і підготовку реферату по темі лекції проводити по рекомендованій літературі. При цьому значно збільшується час самопідготовки.

6. Повторно повернутися до матеріалів лекції необхідно:

- при підготовці до підсумкового заняття смислового модуля;

- підготовці до підсумкового модульного контролю (при цьому необхідно звернути увагу на об'єм контрольних питань).

5. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ ПРАКТИЧНИХ

ЗАНЯТЬ

1. Самостійна робота для закріплення знань матеріалу практичного заняття найбільш ефективна за умови обов'язкового їхнього відвідування. Під час практичного заняття знайомляться з темою й навчальними елементами заняття, знаходять на навчальних препаратах і таблицях органи й елементи їхньої будови, які необхідно вивчити. Користуючись підручником і атласом, одержуючи консультацію викладача, описують їхню будову, топографію й ін.; знайомляться з анатомічною термінологією.

2. Закріплення знань матеріалу практичних занять проводиться самостійно в перервах між практичними заняттями. Найбільш ефективними є такі форми підготовки до занять:

· опанування методичних рекомендацій для студентів по відповідних розділах методичних посібників, які є на кафедрі, у бібліотеці університету або ж на сайті кафедри за адресами: http://www.siteanatomy.narod.ru та http://www.anatomycsma.at.ua

· написання конспекту теми, яку вивчають, в домашніх зошитах для самостійної роботи. При цьому важливо, щоб студент коротко відповів на усі питання за планом вивчення даного органа чи системи, які ставить викладач на практичному занятті, зробив малюнки, схеми, записав у словник латинські терміни;

· робота у секційному залі після занять з використанням навчальної літератури та натуральних препаратів (ця форма є рекомендованою для усіх студентів та обов’язковою для тих, хто на практичному занятті недостатньо засвоїв навчальний матеріал);

· у бібліотеці чи в домашніх умовах з обов’язковим використанням атласів, електронних посібників та Інтернету (ця форма є достатньо ефективною після інтенсивної роботи на практичному занятті).

Час, необхідний для підготовки до трьохгодинного заняття, у середньому становить три-чотири астрономічні години. Навіть незначне послаблення уваги студентів на практичному занятті збільшує тривалість підготовки під час самостійної роботи.

3. Важливим етапом самостійної підготовки студентів є чітке поєднання морфофункціонального взаємозв'язку навчальних елементів даної теми заняття з вивченим раніше матеріалом. Навчальні елементи будь-якої теми є частиною однієї із систем, система - частиною організму, а організм щільно пов’язаний з навколишнім середовищем. Головною метою анатомії є вивчення цілісного організму, тому вже з перших занять необхідно навчитися розрізняти рівні цілого, структури й функції, загального, узагальненого й ін.

4. Заключним етапом підготовки й засвоєння теми практичного заняття є вміння конструювати відповіді на контрольні питання й тести, які приводяться в методичній розробці, демонструвати органи й структури, описувати їхню будову й топографію, взаємозв'язок навчальних елементів між собою й з раніше вивченим матеріалом.

5. Важливим помічником у закріпленні знань вивченого матеріалу практичного заняття й наступного самоконтролю його засвоєння є вміння студента самостійно виконувати малюнки-схеми. Виконані після підготовки до заняття й порівняні з малюнками підручника або атласу, вони є надійним критерієм самоконтролю. У той же час по багатьох темах анатомії людини (опорно-руховий апарат, внутрішні органи, нервова система й ін.) анатомічні схеми, виконані на практичному занятті або самостійно з використанням навчальної літератури, допомагають у підготовці й з'ясуванні теми заняття. Рекомендації з виконання малюнків і схем приводяться згідно з розділами курсу анатомії людини в методичних розробках кафедри.

6. Заключним етапом підготовки й засвоєння практичного заняття є вміння конструювати й давати повні відповіді на контрольні питання, тестові завдання та ситуаційні завдання, які приводяться в тематичних практикумах і посібниках, виданих кафедрою, і розташованих на внутрішньому WEB-сайті університету та зовнішньому кафедральному інтернет-сайті, а також демонструвати органи й структури, описувати їхню будову й топографію, взаємозв'язок навчальних елементів між собою й з раніше вивченим матеріалом.

Якщо студент випробовує утруднення в самостійному освоєнні матеріалу або хоче отримати поглиблені знання, він має право займатися з викладачем по індивідуальному плану на контрактній основі.

6. ВИВЧЕННЯ АНАТОМІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Додаткові труднощі у вивченні анатомії людини створює необхідність вивчення анатомічних термінів згідно міжнародної анатомічної номенклатури на латинській (іноді грецькій) мові і її еквівалентах на українській (російській) мові. Це краще здійснювати з використанням елементів методики вивчення іноземних мов. Під час самостійної підготовки студентів терміни бажано виписати в окремий зошит і заучувати шляхом багаторазового повторення в проміжках між різними видами робіт. Таким чином, поступово студент створює власний словник латинської термінології. Терміни міжнародної анатомічної номенклатури запам'ятовуються легше, якщо вивчено структуру та базові українські (російські) терміни.