Тема 5. Порожнина рота. Зубощелепна система. 4 страница

10. Морфофункціональна характеристика гістологічної будови стовбура головного мозку: ядра та центри, провідні шляхи.

11. Поняття про сітчасту формацію:

·загальна структурна организація, розташування та ділянки (серединна ділянка, білясерединна частина, присередня та бічна ділянки);

·функціональне значення: участь в рефлекторній моторній діяльності, формування бічного та присереднього сітчасто-спинномозкових шляхів, «центри життезабезпечення» стовбура головного мозку (дихальний: пневмотаксичний та центр затримання подиху; судинноруховий: «пресорний» та «депресорний», а також частоти й сили серцевих скорочень), участь в модуляції больової чутливости (зменшення або переривання аферентної імпульсації), активізуюча дія на активність нейронів кори великих півкуль («друга висхідна система» провідних шляхів, як шляхів проведення до кори імпульсів неспецифічної природи, зокрема центральний покрівельний шлях, утворюючих оптимальний стан кори для сприйняття специфичних чутливих сигналів, які утворюються за допомогою лемніскових шляхів).

12. Анатомо-гістологічна характеристика мозочка, його функція.

· зовнішня будова мозочка, серединна та бічні частини, верхня й нижня поверхні, вырізки та края, долинка мозочка), рельєф мозочка, частини та часточки півкуль мозочка, стародавній, давній та новий мозочок;

· філогенетична класифікація структур мозочка (древній, старий, молодий)

· внутрішня будова мозочка: кора мозчка, типи волокон, ядра мозочка, соматотопічна организація, біла речовина та склад ніжок мозочка;

· основне значення мозочка.

13. Рельєф ромбоподібної ямки:

· зовнішня анатомічна характеристика, її утвори;

· проекція ядер черепних нервів.

14. Анатомічна характеристика півкуль головного мозку (локалізація борозен і звивин на поверхні півкуль).

Загальний склад кінцевого мозку; топографія його частин. Півкулі великого: його поверхня, зовнішній рельєф плаща. Щілини, борозни - частки, часточки й звивини - на присередній, верхньобічній та нижній поверхнях кожної півкулі. Острівець (Рейля) і його топографія.

15. Базальні ядра півкуль головного мозку.

Склад, положення й функція базальних ядер кінцевого мозку. Найзовнішня, зовнішня й внутрішня капсули, їх будова й топографія. Розташування провідників у межах внутрішньої капсули.

16. Цитоархітектоніка кори головного мозку. Локалізація коркових аналізаторів I і II сигнальних систем. Клінічні прояви поражень коркових аналізаторів.

Перша сигнальна система у корі півкуль і її аналізатори: зорові, слухові, нюхові, смакові, загальної чутливості, рухові. Поняття праксії й стереогнозії. Ядра й ділянки аналізаторів у корі.

Друга сигнальна система в людини і її допоміжні зони: руховий аналізатор артикуляції мови, зоровий аналізатор письмових знаків, слуховий аналізатор мовних сигналів. Взаємини між першою та другою сигнальними системами.

17. Нюховий мозок. Поняття про лімбічну систему.

18. Шлуночки головного мозку та їх сполучення. Місце вироблення й шляхи циркуляції мозкової рідини.

Бічні шлуночки та їх стінки. Глибина розташування шлуночків. Судинні сплетення шлуночків та їх взаємини з порожниною останніх. Сполучення між бічними й третім шлуночками.

Третій шлуночок, його стінки й з'єднання із сусідніми порожнинами мозку.

Четвертий шлуночок та його стінки. Сполучення між четвертим шлуночком і порожнинами головного й спинного мозку, а також з підпавутинним простором. Ромбоподібна ямка як дно четвертого шлуночка.

19. Оболонні та міжоболонні простори головного та спинного мозку.

20. Визначення поняття «провідний шлях». Класифікація провідних шляхів.

21. Морфофункціональна характеристика асоціативних і комісуральних провідних шляхів.

22. Загальні принципи будови й функції аферентних (чутливих) шляхів. Локалізація II нейронів висхідних шляхів.

23. Загальні принципи будови й функції еферентних (рухових) шляхів.

24. Поняття про пірамідну та екстрапірамідну системи.

Екстрапірамідна система з погляду філогенезу є древньою системою (є в риб). Пірамідна система добре розвинена в ссавців; через неї здійснюються в рухах через кору великого мозку умовні рефлекси.

25. Клінічні прояви поражень центральних відділів нервової системи, їхні ознаки.

Тема 9. Периферична нервова система. Соматичні сплетення й черепні нерви.

Розглянуті питання:

1. Онтогенез периферичної нервової системи.

Онтогенез спинномозкових нервів. Формування й функція корінців спинномозкових нервів у людини. Спинномозкові вузли і їхнє положення. Гілки спинномозкових нервів, їх розташування й функція.

2. Анатомічні відділи периферичної соматичної нервової системи.

3. Формування й будова спинномозкових нервів. Спинномозковий сегмент, сегментарний апарат.

Класифікація спинномозкових нервів відповідно сегментам спинного мозку й ділянкам тулуба (хребта).

4. Принципи іннервації задніх (дорзальних) гілок спинномозкових нервів.

Особливості розподілу задніх гілок у різних відділах тулуба. Підпотиличний, потиличний, верхній і середній нерви сідниць, їх утворення й функція.

5. Принципи іннервації передніх гілок спинномозкових нервів. Міжреберні нерви.

6. Формування, топографія, гілки та ділянки іннервації соматичних сплетень (шийного, плечового, поперекового, крижово-куприкового).

Шийне сплетення: утворення, розташування, гілки, зони іннервації. Плечове сплетення: утворення, стовбури сплетення, над- і підключична частини сплетення, бічний (латеральний), задній та присередній пучки сплетення. Поперекове сплетення: утворення, положення, гілки, зони іннервації. Крижово-куприкове сплетення: утворення, положення, гілки, зони іннервації.

7. Схема опису черепно-мозкових нервів.

8. Онтогенез черепно-мозкових нервів.

Нерви, пов'язані за походженням з головним мозком (нюхові й зоровий), що розвиваються у зв'язку з головними сомитами (міотомами) (окоруховий, блоковий, відвідний), що формуються у зв'язку з вісцеральними (зябровими) дугами (трійчастий, лицевий, язико-глотковий, блукаючий, додатковий), що розвиваються шляхом злиття спинномозкових нервів (під'язиковий).

9. Класифікація черепно-мозкових нервів. Принципи формування складових частин черепно-мозкових нервів (рухові, чутливі, вегетативні волокна).

Класифікація черепних нервів за основними функціональними ознаками:

– доцентрові, аферентні, чутливі (нерви органів чуття) – нюхові, зоровий, присінково-завитковий

– відцентрові, еферентні, рухові –окоруховий, блоковий, відвідний, лицевий, додатковий, під'язиковий;

– змішані – трійчастий, язико-глотковий, блукаючий.

Розподіл нервів залежно від ділянок іннервації - соматичні й вісцеральні.

Вузли, пов'язані морфофункціонально з 12 парами черепних нервів.

· рухові нерви – вузли й ядра цих нервів, місця виходу з мозку та з черепа, зони іннервації.

· чутливі нерви – вузли й ядра цих нервів, місця виходу з мозку та з черепа, зони іннервації .

· змішані нерви – ядра цих нервів, місця виходу з мозку та з черепа, зони іннервації

10. Вихід (вхід) черепних нервів на основі мозку й черепа.

11. Ядра черепно-мозкових нервів, їх локалізація в ромбоподібній ямці й стовбурі головного мозку.

12. Головні гілки 12 пар черепно-мозкових нервів. Ділянки іннервації 12 пар черепно-мозкових нервів.

13. Клінічні симптоми поражень периферичної нервової системи.

Тема 10. Огляд вегетативної нервової системи. Принципи вегетативної іннервації органів.

Питання для розгляду:

1. Визначення поняття «вегетативна нервова система», її функції.

Вегетативна нервова система як спеціалізована частина єдиної нервової системи в організмі, підлегла корі головного мозку. Органи, пов'язані функціонально й морфологічно з вегетативною нервовою системою. Адаптаційно-трофічна функція.

2. Морфофункціональна характеристика центральних (надсегментарних і сегментарних центрів) та периферичних (вузли, сплетення, нерви) відділів вегетативної нервової системи.

Центри вегетативної нервової системи в головному й спинному мозку. Кіркові центри вегетативної нервової системи. Периферичні відділи вегетативної нервової системи: прихребтові (вузли симпатичного стовбура) передхребтові й кінцеві вузли (ганглії); передвузлові (м’якотні) і післявузлові (безм’якотні) нервові волокна; автономні сплетення. Двохнейронні автономні шляхи вегетативної нервової системи - від мозку до органів.

3. Морфофункціональна характеристика периферичних відділів ВНС.

Нервові волокна, вузли, гілки й нерви, а також сплетення як складові елементи периферичних відділів.

Двохнейронність вегетативних шляхів від мозку до органів.

4. Відмінності соматичної й вегетативної частин нервової системи людини:

за джерелом розвитку, за функцією; за ділянками іннервації; за принципами іннервації; за принципом регуляції; за складом волокон; за характером центрів; за розташуванням вузлів; за особливостями сплетень; за структурою нервів; за структурою рефлекторних дуг.

5. Поняття про метасимпатичну нервову систему.

Термін запропонований А.Д. Ноздрачовим. Мається на увазі комплекс мікрогангліонарних утворень, розташованих у стінках внутрішніх органів, що володіють моторною активністю. Вивчена недостатньо. Вважається, що метасимпатична система може виконувати роль самостійного інтегруючого утворення. Крім цього вона може здійснювати передачу центральних впливів на функцію органа.

6. Визначення поняття «симпатична нервова система» і її функції.

Морфологічна характеристика центральних і периферичних відділів симпатичної нервової системи. Симпатичний стовбур. Характеристика його головних гілок.

Внутрімозкові відділи симпатичної частини нервової системи: кора великого мозку, підкіркові ядра, грудні й поперекові спинномозкові центри в бічних стовпах. Морфологічна й функціональна характеристика зазначених центральних відділів симпатичної частини нервової системи.

Позамозкові елементи симпатичної частини нервової системи: біляхребтові й передхребтові вузли, білі й сірі сполучні гілки, біляорганні сплетення й вузли. Симпатичні стовбури; їх розташування, довжина, склад. Будова межвузлових гілок.

Шийний відділ симпатичного стовбура: положення, вузли та їх гілки, що утворюють сплетення навколо судин. Сірі сполучні гілки від шийних вузлів до черепних і спинномозкових нервів.

Грудний, черевний і тазовий відділи симпатичного стовбура: їх розташування, вузли й гілки, що утворюють сплетення навколо судин. Грудне аортальне сплетення.

7. Симпатичні сплетення черевної порожнини. Загальні принципи симпатичної іннервації тулуба й внутрішніх органів голови й шиї, грудної, черевної й тазової порожнин. Шлях передачі симпатичного імпульса.

Черевне сплетення; його положення, вузли й периферичні гілки. Верхнє й нижнє брижові сплетення, їх вузли й зв'язок з кишковими сплетеннями. Аортальне й підчеревні сплетення, їх вузли й периферичні гілки.

8. Визначення поняття парасимпатичної нервової системи, її функція. Анатомічні відділи парасимпатичної нервової системи (центральні сегменратні й периферичні).

9. Загальні принципи парасимпатичної іннервації органів. Краніальні парасимпатичні вузли.

10. Відмінності парасимпатичної нервової системи від симпатичної.

11. Клініка вегетативних розладів (характерні ознаки).

По різних причинах можуть уражатися ті або інші структури ВНС як у центральному відділі, так і в периферичних частинах. При цьому більшість проявів обумовлено підвищенням їх збудливості, часто з перевагою тонусу симпатичної або парасимпатичної системи. Спостерігаються дисфункції органів та системокомплексів, дистрофії, вазомоторні реакції, порушення терморегуляції, обмінних процесів, діяльності серцево-судинної й дихальної систем. Вегетативні розлади спостерігаються не тільки при безпосередній поразці саме вегетативних структур, але й при будь-якій поразці головного й спинного мозку, захворюваннях і травмах периферичних нервів, що підтверджує викладені в лекції принципові положення про будову й функцію ВНС як спеціалізованих утворень нервової системи організму в її єдності й цілісності.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п	Кіл-ть годин	Тема
1.		Введення в анатомію: історія анатомії, анатомічна термінологія, методи дослідження в анатомії. Осі, площини. Хребці. Типовий хребець. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижі, куприк, ребра, груднина.
2.		Вчення про з'єднання кісток. Будова і класифікація суглобів. З'єднання кісток тулуба. Хребетний стовп і грудна клітка в цілому.
3.		Кістки плечового поясу і вільної верхньої кінцівки. З'єднання кісток плечового поясу і вільної верхньої кінцівки.
4.		Тазові кістки. З'єднання кісток тазу. Таз в цілому. Статеві і вікові особливості тазу.
5.		Кістки нижньої кінцівки. З'єднання кісток нижньої кінцівки. Рентгенанатомія кісток скелета.
6.		Морфофункціональна анатомія черепа. Лобова, тім'яна і потилична.
7.		Скронева кістка. Канали скроневої кістки.
8.		Основна та решітчаста кістка.
9.		Верхня і нижня щелепи. Під'язикова кістка. Піднебінна кістка. Дрібні кістки лицьового черепа.
10.		Топографія порожнин черепа (очна ямка, ротова і носова порожнини, навколоносові пазухи) їх з'єднання.
11.		Скронева, підскронева, крилоподібнопіднебінна ямки. Склепіння і основа черепа.
12.		Череп в цілому. Контрфорси черепа. З'єднання кісток черепа і черепа з хребетним стовпом. Скронево-нижньощелепний суглоб. Статеві і вікові особливості черепа. Рентгенанатомія черепа.
13.		Закріплення практичних навичок по остеології і з'єднанню кісток.
14.		Огляд будови м'язової системи. М'язи (мімічні і жувальні). Кістково-фасціальні і міжм’язові простори голови.
15.		М'язи шиї. Топографія шиї. Фасції і міжфасціальні простори шиї.
16.		М'язи і фасції спини. М'язи і фасції грудей і живота. Паховий канал. Діафрагма.
17.		М'язи плечового поясу, плеча і передпліччя. М'язи кисті. Фасції і топографія верхньої кінцівки.
18.		М'язи тазу і стегна. М'язи гомілки і стопи. Фасції і топографія тазу нижньої кінцівки.
19.		Закріплення практичних навичок по міології. Тестовий контроль по опорно-руховому апарату.
20.		Огляд будови травної системи. Ротова порожнина. Язик. Залози порожнини рота. Клітинні простори порожнини рота.
21.		Зуби - загальна анатомія, будова зубного органу. Періодонт, парадонт, зубощелепний сегмент.
22.		Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Зубна система в цілому. Прикуси, оклюзія.
23.		Глотка, стравохід. Шлунок, кишечник.
24.		Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза.
25.		Очеревина. Топографія органів черевної порожнини. Рентгенанатомія органів травної системи.
26.		Огляд дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Гортань.
27.		Трахея. Бронхи, легені, плевра. Середостіння. Рентгенанатомія органів дихальної системи.
28.		Сечовидільна система.
29.		Жіноча статева система.
30.		Чоловіча статева система.
31.		Органи ендокринної системи.
32.		Закріплення практичних навичок по спланхнології. Тестовий контроль по спланхнології та ендокринній системах.
33.		Підсумковий контроль засвоєння модуля №1 «Робочі та життєзабезпечуючі системи».
34.		Серце. Круги кровообігу. Аорта.
35.		Загальна, зовнішня та внутрішня сонні артерії.
36.		Підключична артерії та їх гілки.
37.		Пахвова артерія. Артерії верхньої кінцівки.
38.		Грудна і черевна аорта, її гілки.
39.		Клубові артерії. Артерії нижньої кінцівки.
40.		Система верхньої порожнистої вени.
41.		Система нижньої порожнистої вени. Ворітна вена. Порто- і кава-кавальні анастомози. Кровообіг плоду.
42.		Анатомія лімфатичної системи. Органи кровотворення і імунного захисту.
43.		Закріплення практичних навичок з ССС. Тестовий контроль з ССС.
44.		Огляд будови ЦНС, класифікація нервової системи, нейрон. Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку, його оболони.
45.		Огляд будови головного мозку. Довгастий мозок. Міст. Мозочок.
46.		Ромбоподібна ямка. 4-й шлуночок. Перешийок ромбоподібного мозку.
47.		Середній мозок. Проміжний мозок. 3-й шлуночок.
48.		Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку. Рельєф кори. Динамічна локалізація функцій у корі великих півкуль.
49.		Базальні ядра півкуль головного мозку. Біла речовина півкуль. Бічні шлуночки. Нюховий мозок. Оболони головного мозку.
50.		Висхідні і низхідні провідні шляхи головного і спинного мозку.
51.		Закріплення практичних навичок по ЦНС.
52.		Спинномозкові нерви. Шийне нервове сплетення.
53.		Плечове нервове сплетення. Грудні спинномозкові нерви.
54.		Поперекове і крижово-куприкове нервові сплетення.
55.		Огляд вегетативної нервової системи.
56.		Вегетативна іннервація органів. Вегетативні узли голови.
57.		Черепні нерви. 1, 2, 3, 4, 6 пари.
58.		Загальна характеристика трійчастого нерва. 1-а гілка трійчастого нерва.
59.		2-а і 3-а гілки трійчастого нерва.
60.		7, 8, 9 пари черепних нервів.
61.		10, 11, 12 пари черепних нервів.
62.		Органи чуття. Шкіра. Орган нюху. Орган смаку. Орган зору.
63.		Орган слуху і рівноваги. Провідні шляхи спеціальної чутливості.
64.		Закріплення практичних навичок з переферичної нервової системи і органів чуття.
65.		Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному, лімфатичному відтоку та іннервації органів та тканин порожнини рота.
66.		Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному, лімфатичному відтоку та іннервації органів та тканин голови, шиї.
67.		Підсумковий контроль засвоєння модуля №2 «Анатомія інтегративних систем».

11.1. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ У 1-МУ МОДУЛІ

Тема 1. Введення в анатомію: історія розвитку анатомії, анатомічна термінологія, методи дослідження в анатомії. Осі й площини. Хребці. Типовий хребець. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка, куприк, ребра, груднина.

Студент повинен знати:

- складові частини навчального процесу на кафедрі.

- основні етапи розвитку анатомії й представників різних напрямків в анатомії.

- вісі й площини, які використовуються при вивченні анатомії людини.

- основну латинську термінологію;

- основні методи дослідження в анатомії: зовнішній огляд і препаровка трупа;

- будова типового хребця;

- рентгенологічне зображення типового хребця;

- особливості будови шийних хребців;

- особливості будови грудних хребців;

- особливості будови поперекових хребців;

- особливості будови крижової кістки та куприка;

- вигини хребетного стовпа та їх функції.

- будову груднини: її частини, анатомічні утворення, функціональне призначення;

- класифікацію ребер;

- будову ребер: анатомічні утворення і їх функціональне призначення;

- особливості будови 1-го, 11-го, 12-го ребер;

Студент повинен назвати (розповісти) та показати:

- про відомих вчених – представників світової й вітчизняної анатомії та їх основні роботи;

- осі й площини, що використовуються при вивченні анатомії й основні анатомічні терміни;

- володіти основними методами дослідженнями в анатомії: зовнішнім оглядом і препаровкою трупа за ділянками;

- частини типового хребця й знати їх функцію;

- на рентгенограмах утворення типового хребця;

- правильне функціональне розташування кожного хребця на скелеті;

- характерні риси шийних, грудних, поперекових хребців у зв'язку з особливостями їх функцій;

- основні утворення крижової кістки та їх функцію;

- особливості будови куприка у зв'язку з редукцією цього відділу хребетного стовпа в людини;

- хребетного стовпа людини у зв'язку з його прямоходінням;

- основні утворення груднини;

- правильне функціональне положення груднини й ребер на скелеті;

- приналежність ребра до правої або лівої половини грудної клітки;

- справжні, несправжні й коливні ребра;

- анатомічна будова ребер;

- особливості будови 1-го, 11-го, 12-го ребер;

Вміти правильно організувати свій навчальний процес на лекції, практичному занятті й під час позааудиторної роботи;

Тема 2. Вчення про з'єднання кісток. Будова й класифікація суглобів. З'єднання кісток тулуба. Хребетний стовп і грудна клітка в цілому.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію кісток скелета, хребетного стовпа й грудної клітки;

- анатомічні утворення кісток тулуба й кінцівок;

- види з'єднання кісток;

- види синартрозів;

- будову типового суглоба й функціональну характеристику його частин;

- будову геміартрозів;

- біомеханіку суглобів;

- види суглобів (класифікацію по кількості суглобових поверхонь);

- функціональну класифікацію суглобів (по кількості осей руху залежно від форми суглобової поверхні);

- закономірності розташування зв'язок;

- з'єднання хребців у хребетний стовп;

- будову грудної клітки в цілому: вхідний і вихідний отвори, підгрудниний кут, форми грудної клітки;

- рентгенограми грудної клітки;

- з'єднання ребер із грудниною;

- з'єднання ребер із хребцями;

- рентгенографічні зображення хребетного стовпа й грудної клітки.

Студент повинен назвати та показати:

- види з'єднань ( неперервні, перервні, перехідні);

- приклади суглобів (простого, складного, комплексного, комбінованого);

- види рухів навколо трьох осей;

- суглобові поверхні різної форми й назвати кількість осей руху залежно від форми суглобової поверхні;

- місця з'єднань хребців один з одним (тіла, дуги);

- місця з'єднань ребер із грудними хребцями;

- місця з'єднань ребер із грудниною;

- з'єднання несправжних ребер;

- особливості будови хребетного стовпа й грудної клітки на рентгенограмах;

- вхідний, вихідний отвор грудної клітки, її форму залежно від конституції;

- основні утворення й особливості грудної клітки на рентгенограмах.

Вміти препарувати з'єднання кісток тулуба.

Тема 3. Кістки плечового пояса й вільної верхньої кінцівки, їх з'єднання.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми (назва кісток і їх анатомічних утворень);

- будову ключиці: її частини, анатомічні утворення і їх функціональне значення;

- будову лопатки: поверхні, края, кути, утворення на них і їх функціональне значення;

- будову плечової кістки: її частини, утворення на діафізі, проксимальному і дистальному епіфізах, їх функцію;

- будову ліктьової кістки: її частини, анатомічні утворення на них і їх функціональне призначення;

- будову променевої кістки: її частини, анатомічні утворення на них, їх функціональне призначення;

- будову кисті: її частини, кісткі, що утворюють їх, будова, їх функціональне призначення;

- рентгенограми кісток плечового пояса і вільної верхньої кінцівки;

- будова акроміально-ключичного, грудино-ключичного, плечового, ліктьового, променево-зап’ясткового суглобів і суглобів кисті відповідно до схеми опису суглобів; обов'язкові й додаткові елементи суглобів;

- комбіновані суглоби плечового пояса й вільної верхньої кінцівки ;

- рентгенівське зображення цих суглобів у нормі. Знати різницю між рентгенівською та анатомічною суглобовою щілинами.

Студент повинен назвати та показати:

- правильне функціональне положення ключиці, лопатки й плечової кістки на скелеті;

- приналежність цих кісток до правого або лівого грудного пояса і правій або лівій верхній кінцівці;

- анатомічні утворення ключиці, місця розташування центрів скостеніння;

- анатомічні утворення плечової кістки, місця розташування центрів скостеніння;

- правильне положення кісток передпліччя на скелеті;

- приналежність цих кісток до правої або лівої верхньої кінцівки;

- анатомічні утворення променевої кістки;

- анатомічні утворення ліктьової кістки;

- відділи кисті;

- кістки, які утворять відділи кисті і їх будова;

- приналежність кисті до правої або лівої верхньої кінцівки;

- читати рентгенограми кісток грудного пояса й вільної верхньої кінцівки;

- правильне функціональне положення досліджуваних суглобів на скелеті;

- приналежність суглобів до правої або лівої половини тулуба, правої або лівої верхньої кінцівки

- суглобові поверхні кісток;

- місця прикріплення суглобових капсул;

- види рухів у кожному з перерахованих суглобів;

- зв'язки, що зміцнюють подані з'єднання;

Препарувати суглоби плечового пояса й вільної верхньої кінцівки;

Читати рентгенограми з'єднань кісток плечового пояса й вільної верхньої кінцівки.

Тема 4. Тазові кістки. З'єднання кісток тазу. Таз у цілому. Статеві й вікові особливості тазу.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію поданої теми (назви кісток і їх анатомічних утворень);

- складові частини тазової кістки;

- будову клубової кістки й функціональне значення її анатомічних утворень;

- будову сідничної кістки й функціональне значення її анатомічних утворень;

- будову лобкової кістки й функціональне значення її анатомічних утворень;

- усі види з'єднань кісток на прикладі з'єднань тазових кісток;

- будову крижово-клубового суглоба відповідно до схеми опису суглобів;

- відділи тазу: великий таз і малий, межу між ними;

- розміри великого й малого тазу;

- статеві відмінності тазу;

- рентгенологічне зображення тазу.

Студент повинен назвати та показати:

- правильне функціональне положення кульшової кістки на скелеті;

- приналежність цих кісток до правої або лівої половин таза;

- анатомічні утворення клубової кістки;

- анатомічні утворення сідничної кістки;

- анатомічні утворення лобкової кістки;

- лобковий симфіз;

- межу між великим і малим тазом;

- розміри великого й малого тазу на кістковому препараті;

- статеву приналежність тазу;

Читати рентгенограми тазу.

Тема 5. Кістки нижньої кінцівки, їх з'єднання. Рентгенанатомія кісток скелета.