Тема 5. Порожнина рота. Зубощелепна система. 5 страница

Студент повинен знати:

- латинську термінологію поданої теми (назви кісток і їх анатомічних утворень);

- будову стегнової кістки й функціональне значення її анатомічних утворень;

- будову великогомілкової кістки і функціональне значення її утворень;

- будову малогомілкової кістки і функціональне значення її утворень;

- будову надколінка;

- будову стопи: відділи, кістки кожного відділу;

- рентгенологічні картини кісток вільної нижньої кінцівки;

- характеристику кульшового суглоба відповідно до плану опису суглобів;

- характеристику колінного суглоба відповідно до плану опису суглобів;

- характеристику надп’ятково-гомілкового суглоба відповідно до плану опису суглобів;

- характеристику з'єднань кісток стопи відповідно до плану опису суглобів;

- поздовжні й поперечні склепіння стопи, їх функціональне значення;

- рентгенограми нижньої кінцівки;

- загальні принципи рентгенологічних методів дослідження;

- особливості рентгенологічного дослідження окремих кісток;

- особливості рентгенологічного зображення суглобів.

Студент повинен назвати та показати:

- приналежність цих кісток до правої або лівої нижньої кінцівки;

- анатомічні утворення стегнової кістки;

- правильне функціональне положення стегнової кістки на скелеті;

- правильне функціональне положення кісток гомілки й стопи на скелеті;

- приналежність цих кісток і стопи до правої або лівої нижньої кінцівки;

- анатомічні утворення великогомілкової кістки;

- анатомічні утворення малогомілкової кістки;

- відділи стопи і анатомічні утворення кісток стопи;

- читати рентгенограми вільної нижньої кінцівки;

- правильне функціональне положення суглобів нижньої кінцівки;

- приналежність суглобів до правої або лівої нижньої кінцівки;

- суглобові поверхні кісток вільної нижньої кінцівки;

- місця прикріплення суглобових капсул і зв'язок кожного суглоба кісток вільної нижньої кінцівки;

- види рухів у суглобах вільної нижньої кінцівки;

Препарувати суглоби вільної нижньої кінцівки;

Читати рентгенограми з'єднань кісток тулуба та кінцівок.

Тема 6. Морфофункциональная анатомія черепа. Лобова, тім'яна і потилична кістки.

Студент повинен знати:

- матеріал лекції «Морфо-функціональна анатомія черепа»;

- латинську термінологію поданої теми (назва кісток і їх анатомічних утворень);

- кістки мозкового і лицевого черепа;

- кістки склепіння й основи черепа;

- класифікаційну приналежність потиличної, лобової й тім'яної кісток;

- анатомічну будову потиличної, лобової й тім'яної кісток;

- взаєморозташування цих кісток з іншими кістками черепа.

Студент повинен назвати та показати:

- відділи черепа, правильне функціональне положення тім'яних кісток (права або ліва);

- кістки мозкового, лицевого черепа, його основи;

- межу між склепінням, лицевим черепом і його основою;

- анатомічні утворення потиличної, лобової й тім'яної кісток;

- межі цих кісток на черепі.

Тема 7. Скронева кістка. Канали скроневої кістки

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми (назва кісток і їхніх анатомічних утворень);

- класифікаційну приналежність скроневої кістки;

- правильне анатомічне положення скроневої кістки на черепі і її взаємини з іншими кістками;

- частини скроневої кістки і її анатомічні утворення;

- канали скроневої кістки та їх вміст;

- стінки барабанної порожнини та її вміст.

Студент повинен назвати та показати:

- правильне функціональне положення скроневої кістки на черепі;

- межі цієї кістки на черепі;

- частини цієї кістки на черепі;

- приналежність скроневої кістки до правої або лівої половини черепа;

- анатомічні утворення скроневої кістки;

- канали скроневої кістки, назвати їх вміст;

- стінки барабанної порожнини, анатомічні утвори на них.

Тема 8. Основна і решітчаста кістки.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми (назва кісток і їхніх анатомічних утворень);

- класифікаційну приналежність основної і решітчастої кісток;

- правильне анатомічне положення основної і решітчастої кісток на черепі і їх взаємини з іншими кістками;

- частини основної і решітчастої кісток і їх анатомічні утворення;

Студент повинен назвати та показати:

- правильне функціональне положення основної і решітчастої кісток на черепі;

- межі основної і решітчастої кісток на черепі;

- частини основної і решітчастої кісток на черепі;

- анатомічні утворення основної і решітчастої кісток;

Тема 9. Верхня й нижня щелепи. Під'язична кістка. Піднебінна кістка. Дрібні кістки лицевого черепа.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми (назва кісток, їх частин і анатомічних утворень);

- класифікаційну приналежність верхньощелепної, нижньощелепної і під'язикової кісток;

- правильне анатомічне положення цих кісток на черепі та їх взаємини з іншими кістками;

- частини досліджуваних кісток та їх анатомічні утворення;

- контрфорси верхньої й нижньої щелеп;

- класифікаційну приналежність дрібних кісток лицевого черепа;

- правильне анатомічне положення дрібних кісток черепа та їх взаємини з іншими кістковими утвореннями;

Студент повинен назвати та показати:

- правильне функціональне положення верхньої щелепи і під'язичної кістки на черепі;

- межі верхньої щелепи і під'язичної кістки на черепі;

- приналежність верхньої щелепи до правої або лівої половини черепа;

- анатомічні утворення верхньощелепної, нижньощелепної і під'язикової кісток;

- контрфорси верхньої й нижньої щелепи;

- правильне функціональне положення дрібних кісток лицевого черепа;

- межі дрібних кісток лицевого черепа;

- приналежність дрібних кісток лицевого черепа до правої або лівої половини черепа.

Тема 10. Топографія порожнин черепа (очна ямка, ротова й носова порожнини, навколоносові пазухи), їх з'єднання.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми (назви кісток, їх частин і анатомічних утворень);

- будову стінок очної ямки, її отвори, щілини, канали й вміст;

- будову стінок порожнини носа, отвори, канали і їх вміст;

- межі носових ходів і пазухи, які в них відкриваються;

- будову кісткового піднебіння, отвори, канали і їх вміст;

- сполучення між порожнинами черепа (очної ямки, порожнини носа й рота);

Студент повинен назвати та показати:

- кістки, що утворюють стінки очної ямки й вхід у неї, отвори, щілини й канали очної ямки;

- кістки, що утворюють стінки носа, вхідний і вихідний отвори порожнини носа, отвори й канали порожнини носа;

- околоносові синуси й місця їхнього сполучення із носовими ходами;

- кістки, що утворять кісткове піднебіння, канали кісткового піднебіння;

Тема 11. Скронева, підскронева, крилоподібнопіднебінна ямки. Склепіння і основа черепа.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми (назви кісток, їх частин і анатомічних утворень);

- стінки скроневої, підскроневої й крилопіднебінної ямок;

- сполучення ямок з іншими порожнинами черепа;

- межі й анатомічні утворення зовнішньої основи черепа;

- межі й анатомічні утворення черепних ямок внутрішньої основи черепа.

Студент повинен назвати та показати:

- межі скроневої, підскроневої й крилопіднебінної ямок і частини кісток, які їх утворюють;

- на зовнішній основі черепа місця виходу черепних нервів, проходження судин і прикріплення м'язів і зв'язок;

- частини кісток, які утворюють черепні ямки на внутрішній основі черепа;

- межі черепних ямок.

Тема 12. Череп у цілому. З'єднання кісток черепа та з'єднання черепа із хребетним стовпом. Скронево-нижньощелепний суглоб. Статеві й вікові особливості черепа. Рентгенанатомія черепа.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію поданої теми;

- анатомічні характеристики кісток черепа, i і ii шийних хребців;

- характеристику атланто-потиличного і атланто-осьового суглобів відповідно до схеми опису суглобів;

- характеристику з'єднань кісток черепа за допомогою синдесмозів (шви, їх класифікацію за напрямком і за формою), синхондрозів, синостозів;

- особливості будови черепа новонародженого; тім’ячка, їх розташування й функції;

- характеристику скронево-нижньощелепного суглоба відповідно до схеми опису суглобів;

- рентгенологічне зображення з'єднань кісток хребта із черепом і скелета голови;

- статеві й вікові особливості черепа;

- рентгенологічне зображення черепа в прямій і бічний проекціях.

Студент повинен назвати та показати:

- правильне функціональне положення досліджуваних з'єднань на черепі й скелеті;

- на кістках скелета й черепа поверхні всіх досліджуваних з'єднань;

- на костях скелета й черепа місця прикріплення суглобової капсули кожного з'єднання;

- види рухів у кожному суглобі;

- на препаратах зв'язки, що зміцнюють дані з'єднання;

- відмінності чоловічого черепа від жіночого;

- відмінні риси дитячого черепа;

Препарувати з'єднання кісток черепа, височно-нижнечелюстной суглоб, атланто-потиличний і атланто-осьові суглоби;

Читати рентгенограми з'єднань хребетного стовпа із черепом і з'єднань кісток черепа;

Читати рентгенограми черепа в прямій і бічних проекціях.

Тема 13. Закріплення практичних навичок по остеології і з'єднанню кісток.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію кісток скелета;

- історію розвитку світової й вітчизняної анатомії;

- методи дослідження анатомії;

- осі й площини,застосовані в анатомії;

- етапи розвитку опорно-рухового апарата;

- характерни ознаки скелета людини;

- класифікаційну належність кісток скелета;

- будову кісток скелета й функціональне призначення їх анатомічних утворень;

- питання загальної артросиндесмології;

- будову кожного суглоба скелета тулуба й кінцівок. обов'язкові й допоміжні елементи кожного суглоба (описання за схемою);

- рентгенологічне зображення кісток і суглобів;

- латинську термінологію (назва кісток, їх частин і анатомічних утворень);

- етапи розвитку черепа;

- особливості будови черепа немовляти;

- будову ямок і порожнин черепа і їх вміст;

- сполучення ямок і порожнин черепа між собою;

- місця проходження великих судин, черепних нервів і їх гілок.

Студент повинен назвати та показати:

- різні групи кісток (трубчасті, губчасті, плоскі);

- правильне положення кожної кістки на скелеті;

- правильне функціональне положення кожного суглоба на скелеті;

- приналежність кожної кістки до правої або лівої половини тулуба або кінцівки (верхньої або нижньої);

- приналежність кожного суглоба до правої або лівої половини тулуба, правої або лівої кінцівки;

- анатомічні утворення кісток скелета й кінцівок;

- складові частини кожного суглоба;

- правильне функціональне положення окремих кісток черепа;

- межі окремих кісток на цілому черепі;

- анатомічні утворення окремих кісток черепа;

- ямки й порожнини черепа і їх сполучення між собою;

Відповісти на контрольні питання та вирішити тестові завдання, ситуаційні задачі ;

Препарувати заготовки суглобів;

Читати рентгенограми скелета та кінцівок.

Читати рентгенограми черепа.

Тема 14. Огляд будови м'язової системи. М'язи (мімічні і жувальні) і фасції голови. Кістково-фасціальні і міжм'язові простори голови.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію поданої теми;

- види м'язової тканини;

- поняття: м'яз як орган, допоміжні апарати м'язів;

- розвиток, класифікацію м'язів;

- роботу м'язів (елементи біомеханіки);

- класифікацію м'язів голови;

- особливості мімічних м'язів;

- розташування і функцію мімічних м'язів;

- місця фіксації, функцію жувальних м'язів;

- фасції голови, кістково-фасціальні і міжм’язові простори голови, їх значення.

Студент повинен назвати та показати:

- на препараті мімічні й жувальні м'язи;

- на черепі початок і прикріплення жувальних м'язів;

- фасції, міжфасціальні простори голови;

Вміти препарувати м'язи голови.

Тема 15. М'язи шиї. Топографія шиї. Фасції й міжфасціальні простори шиї.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію поданої теми;

- розвиток м'язів шиї;

- класифікацію, форму, місця фіксації й функцію м'язів шиї;

- ділянки шиї, їх межі, трикутники шиї;

- фасції шиї, їх характеристику;

- міжфасціальні простори і їх сполучення.

Студент повинен назвати та показати:

- на препараті групи й окремі м'язи шиї;

- ділянки, трикутники шиї, м'язи, що їх обмежують;

- пластинки фасцій шиї й міжфасціальні простори;

Вміти препарувати м'язи і фасції шиї.

Тема 16. М'язи і фасції спини. М'язи і фасції грудної клітки та живота. Паховий канал. Діафрагма.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію поданої теми;

- розвиток м'язів спини;

- класифікацію, форму, місця фіксації й функції м'язів спини;

- фасції спини;

- м'язи грудної клітки, їх класифікацію, місця фіксації, функцію;

- фасції грудної клітки;

- будову й функцію діафрагми;

- класифікацію, місця фіксації, функцію м'язів живота;

- будову білої лінії живота, пупкового кільця, піхви прямого м'яза живота;

- утворення, вміст і будову пахвинного каналу і його отворів;

- складки очеревини й слабкі місця передньої стінки живота.

Студент повинен назвати та показати:

- на препараті м'язи спини;

- на препараті фасції спини;

- м'язи грудної клітки;

- фасції грудної клітки;

- м'язи живота, їх функції;

- білу лінію живота, пупкове кільце;

- стінки, отвори і вміст пахвинного каналу;

Препарувати окремі м'язи грудної клітки, спини, м'язи живота, пахвинний канал.

Тема 17. М'язи плечового пояса, плеча і передпліччя, м'язи кисті. Фасції і топографія верхньої кінцівки.

Студент повинен знати:

- анатомічну номенклатуру поданої теми;

- класифікацію м'язів плечового пояса, плеча і передпліччя;

- м'язи грудного пояса, їх назва, початок, прикріплення, функцію;

- фасції і міжфасціальні простори грудного пояса;

- характеристику м'язів плечового пояса, плеча й передпліччя (назва, місця прикріплення, функція);

- класифікацію м'язів кисті;

- початок, прикріплення, функцію м'язів кисті;

- фасції верхньої кінцівки, їх будову, особливості;

- пахвову й ліктьову ямки, їх вміст;

- борозни й канали верхньої кінцівки;

- біомеханіку м'язів плечового пояса, плеча, передпліччя і кисті, плечового, ліктьового і променево-зап’ясткового суглобів.

Студент повинен назвати та показати:

- на скелеті початок і місця прикріплення м'язів плечового пояса, плеча й передпліччя;

- на трупі м'язи плечового пояса, плеча і передпліччя;

- препарувати окремі м'язи плечового пояса, плеча і передпліччя;

- на препаратах окремі м'язи кисті;

- на скелеті початок і прикріплення м'язів кисті, топографічні утворення кисті, їх межі;

- на трупі фасції верхньої кінцівки;

- межі борозен і каналів верхньої кінцівки;

- стінки (отвори, трикутники) пахвової й ліктьової ямок, їх вміст;

- м'язи, що діють на плечовий, ліктьовий і променево-зап’ястковий суглоби й суглоби кисті;

Оволодіти навичками препарування м'язів кисті і фасцій верхньої кінцівки.

Тема 18. М'язи тазового пояса, стегна, гомілки та стопи. Фасції і топографія тазового пояса та нижньої кінцівки.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію поданої теми;

- класифікацію, місця прикріплення й функції м'язів ділянки кульшового суглоба;

- класифікація, анатомічні особливості, місця прикріплення й функції м'язів стегна;

- класифікацію м'язів гомілки і стопи;

- характеристику м'язів гомілки і стопи;

- фасції і топографію нижньої кінцівки;

- біомеханіку м'язів нижньої кінцівки, кульшового, колінного і надп’ятково-гомілкового суглобів.

Студент повинен назвати та показати:

- на препаратах окремі м'язи тазового пояса і стегна;

- на скелеті початок і прикріплення м'язів тазового пояса та стегна;

- на трупі м'язи гомілки і стопи;

- на скелеті початок і прикріплення м'язів гомілки і стопи;

- на препараті топографічні утворення нижньої кінцівки, їх межі;

- листки фасцій гомілки і стопи, утримувач сухожилків і утворені з їхньою участю кістково-фіброзні і фіброзні канали.

Оволодіти навичками препарування м'язів тазового пояса та стегна.

Оволодіти навичками препарування м'язів гомілки і стопи.

Тема 19. Закріплення практичних навичок по міології. Тестовий контроль по опорно-руховому апарату.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію м'язової системи;

- загальні питання міології (лекційний матеріал);

- характеристику будови м'язів за загальноприйнятою схемою;

- топографію тулуба й кінцівок;

- характеристику та особливості фасцій окремих ділянок.

Студент повинен назвати та показати:

- м'язи даної ділянки;

- топографічні утворення тулуба й кінцівок;

- фасції та їх характерні риси в даній ділянці;

Вміти препарувати м'язи.

Відповісти на контрольні питання та вирішити тестові завдання, ситуаційні задачі.

Тема 20. Огляд будови травної системи. Ротова порожнина. Язик. Залози ротової порожнини. Клітинні простори порожнини рота.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми;

- функції різних відділів травної системи й принципи будови їх стінок;

- основни стадії розвитку травної системи

- відділи травного тракту;

- будову стінок ротової порожнини;

- будову і функцію слинних залоз;

- будову і функції язика;

- анатомію і основні топографічні взаємовідношення клітинних просторів порожнини рота.

Студент повинен назвати та показати:

- характеристики органа за схемою:

· українська, латинська та грецька назви;

· джерело розвитку;

· топографію (голо-, скелето-, синтопію)

· зовнішні морфологічні дані: форма, конфигурація, розміри, щільність (консистенція, маса)

· анатомічну будову: частки, відділи, поверхні, края;

· внутрішню будову: будову стінки або паренхіми органа;

· дані прижиттєвих методів дослідження: рентгеноанатомія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія;

· функцію;

- стінки ротової порожнини на сагітальному розпилі голови і на черепі;

- отвори вихідних проток великих слинних залоз;

Тема 21. Зуби - загальна анатомія, будова зубного органа. Періодонт, пародонт, зубо-щелепний сегмент.

Студент повинен знати:

- будову молочних і тимчасових зубів; частини, тканини зуба;

- будову періодонта, пародонта, зубо-щелепного сегмента.

Студент повинен назвати та показати:

- на натуральних препаратах частини зубів;

- поверхні зуба;

Визначити приналежність зуба до правої або лівої половини альвеолярної дуги.

Тема 22. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Зубна система в цілому. Прикуси, оклюзія.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми;

- характеристику кожної групи зубів у цілому;

- характеристику окремо взятого зуба;

- анатомічні особливості будови коренів і кореневих каналів та їх варіації;

- формули молочних і постійних зубів;

- поняття оклюзії;

- фізіологічні й патологічні прикуси.

Студент повинен назвати та показати:

- на натуральних препаратах види зубів (їх видову приналежність);

- анатомічни відмінності молочних і постійних зубів;

- форми коронок і коренів молочних і постійних зубів;

- на натуральних препаратах анатомічні особливості будови коренів і кореневих каналів;

- формули запису молочних та постійних зубів.

Вміти на ретгенограмах ідентифікувати зуби.

Тема 23. Глотка. Стравохід. Шлунок. Кишка.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми;

- топографію глотки, її будову та функції;

- складові частини лімфо-епітеліального кільця Вальдейера-Пирогова;

- топографію всіх відділів стравоходу, його будову, функції, звуження;

- топографію всіх відділів шлунка, його будову й функції;

- варіанти форми й патології шлунка залежно від типу конституції;

- голотопію, скелетотопію та синтопію різних відділів тонкої і товстої кишок;

- відділи тонкої кишки;

- топографію, відділи й варіанти форми дванадцятипалої кишки;

- будову стінки тонкої кишки;

- відділи товстої кишки, їх топографію;

- анатомічні і гістологічні особливості товстої кишки;

- будову, топографію й варіанти розташування червоподібного відростка. Його функціональне значення;

- відділи і топографію прямої кишки.

Студент повинен назвати та показати:

- на вологому препараті відділи глотки, її стінки

- особливості кожного відділу й структурні утворення на них (мигдалики, трубний валик)

- шляхи сполучення глотки з іншими порожнинами (порожниною носа, середнього вуха, рота, стравоходу, гортані);

- шари стінки глотки, пояснити особливості слизової оболонки різних її відділів;

- м'язи глотки;

Препарувати м'язи глотки, стравохід і показати на препараті його звуження;

- по рентгенограмі визначити форму шлунка й взаємозв'язок форми шлунка з типом конституції;

- відділи шлунка;

- шари стінки шлунка;

- відділи тонкої кишки;

- на трупі і рентгенограмі відділи дванадцятипалої кишки, її співвідносини з головкою підшлункової залози;

- місце переходу дванадцятипалої кишки в тонку (дванадцятипало-порожньокишковий згин);

- на розкритому препараті поздовжню складку слизової оболонки дванадцятипалої кишки та Фатеров сосочок;

- на поперечному розрізі шари стінки тонкої кишки;

- особливості будови слизової оболонки (наявність ворсинок), виходячи з функції тонкої кишки;

- на трупі і рентгенограмі відділи товстої кишки та їх топографію;

- зовнішні ознаки товстої кишки (повздовжні стрічки, гаустри і відростки серозної оболонки);

- червоподібний відросток на препараті, можливі варіанти його розташування й проекцію при запаленні на черевну стінку;

- відділи прямої кишки, значення анальних синусів (пазух);

- значення лимфоідної тканини (одиночних і групових фоликулів) у слизової оболонці всього ШКТ;

- особливості кожного із шарів стінки по ходу кишки.

Тема 24. Печінка, жовчний міхур. Підшлункова залоза.

Студент повинен знати:

- топографію, будову і функції печінки, її поверхні, частки, краї;

- структурні особливості паренхіми печінки;

- особливості кровоносної системи печінки;

- шляхи виведення жовчі;

- топографію, будову і функцію жовчного міхура;

- топографію і будову підшлункової залози, шляхи виведення панкреатичного соку.

Студент повинен назвати та показати:

- частки печінки, її поверхні й краї, ворота, жовчновивідні протоки та жовчний міхур, підшлункову залозу і її протоки;

- на розкритому препараті дванадцятипалої кишки загальний отвір вивідної протоки підшлункової залози і жовчновивідної протоки (Фатеров сосочок);

Засвоїти методику препарування печінки й підшлункової залози.

Тема 25. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини. Рентгенанатомія органів травної системи.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми;

- будову й хід очеревини

- топографію внутрішньої поверхні передньої черевної стінки (складки, ямки);

- похідні очеревини: зв'язки, брижі, чіпці, їх значення;

- взаємовідносини вісцеральної очеревини з органами черевної порожнини;

- розподіл порожнини очеревини на 2 поверхи, їх межі;

- сумки, канали, пазухи, кишені, поглиблення кожного поверху, шляхи сполучення між ними;

- рентгенограми зубів, стравоходу, шлунка, кишок, жовчного міхура, оглядові рентгенограми черевної порожнини;

- топографічні аномалії органів черевної порожнини.

Студент повинен назвати та показати:

- показати органи, розташовані в черевній порожнині, їх топографію;

- хід парієтальной очеревини в повздовжньому й поперечному напрямках (передня стінка живота), пупкові складки, пахвинні ямки;

- утворення зв'язок, брижів, чіпців;

- взаємовідносини органів черевної порожнини з вісцеральною очеревиною (інтра-, мезо- та екстрачеревинне );

- межі трьох поверхів порожнини очеревини, охарактеризувати кожний з них;

- значення ямок, кишень парієтальної очеревини;

Описати на рентгенограмах форми шлунка, його відділи, відділи кишок.

Тема 26. Огляд дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Придаткові пазухи. Гортань.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми;

- розподіл носа на зовнішній ніс і порожнину носа;

- будову стінок порожнини носа, кістки та хрящі, які їх утворюють;

- носові ходи, їх межі, сполучення;

- функції порожнини носа;

- характеристику будови слизової оболонки порожнини носа й взаємозв'язок її складових частин з виконуваними функціями;

- етапи проходження повітря;

- функцію й будову придаткових порожнин носа та їхній взаємозв'язок з носовими ходами;

- характеристику носо- і ротоглотки, особливості їхньої будови й функції;

- гортань: топографію (голотопію, скелетотопію, синтопію), її будову й функції.

Студент повинен назвати та показати:

- на таблицях, муляжах і вологих препаратах порожнину носа, її носові ходи, стінки, придаткові пазухи, вхід і вихід з порожнини носа;

- етапи проходження повітря;

- хрящі гортані, порожнина гортані;

- голосові зв'язки, голосову щілину.

Тема 27. Трахея. Бронхи, легені, плевра. Середостіння. Рентгенанатомія органів дихальної системи.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми;

- топографічні взаємини трахеї, бронхів і легенів (голотопію, скелетотопію, синтопію);

- будову стінки трахеї й бронхіального дерева, їх особливості;

- макроскопічну будову легенів, характеристику кореня й воріт легенів, топографію правого й лівого кореня легенів;

- будову альвеолярного дерева й ацинуса, їх функції;

- характеристику первинної й вторинної часточок;

- особливості кровообігу в легенях;

- визначення плеври, її будову й виконувані функції;

- границі плевральних мішків і легенів у нормі;

- визначення поняття «середостіння», межі між його частинами, органи, переднього й заднього середостіння, топографічний розподіл середостіння.

Студент повинен уміти назвати й показати:

- на таблицях, муляжах і вологих препаратах дихальне горло, поверхні, краї, щілини легенів;