Методика і послідовність виконання роботи. 1.При виконанні даної роботи необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки: при розбиранні або збиранні стартерів чи окремих вузлів електропускової
1.При виконанні даної роботи необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки: при розбиранні або збиранні стартерів чи окремих вузлів електропускової системи треба користуватись справним інструментом і пристосуваннями.
На робочому місці повинні бути тільки прилади та обладнання, що призначені для виконання даної роботи. Забороняється застосовувати ключі, що не відповідають розмірам гайок і т.д.
Забороняється присутність на робочому місці осіб, що не мають відношення до даної роботи.
2. Основні несправності електропускової системи, які зустрічаються найчастіше.
2.1. несправності електродвигуна стартера:
- Знос підшипників якоря, виникає в результаті довготривалої роботи стартера,
особливо при недостатньому змащенні. Зношені підшипники (втулки) замінюють;
- замаслювання щіток і колектора, призводить до збільшення опору в колі обмоток електродвигуна, і тому знижується споживаючий ними струм і потужність електродвигуна стартера.
Замаслений колектор, щітки і щіткотримачі протирають чистою ганчіркою;
- знос щіток і колектора призводить до зменшення притискання щіток до колектора, що знижує силу струму в колі стартера крім того металографітний пил, який виникає може призвести до відмови стартера.
Заміряємо висоту щіток, якщо вони менші від допустимого, їх заміняють. Зношений колектор проточують, а потім шліфують.
- перевіряється рухливість щіток в щіткотримачах. Вони повинні переміщатися легко, без заїдання.
- Замикання щіткотримача з корпусом, перевіряється лампою під напругою 220В (Мал.1).
Одним кінцем доторкаємося до щіткотримача, іншим – до корпуса стартера. При цьому лампа не повинна горіти.
Мал.1. Схема перевірки ізоляції щіткотримачів.
- Послаблення пружин щіткотримачів – дана несправність виникає внаслідок
довготривалих включень стартера, коли виникає перегрів щіткотримачів, при
цьому зменшується зусилля притискання щіток до колектора і зменшується сила струму в
колі електродвигуна.
Виміряти зусилля тиску пружини на щітку можна за допомогою динамометра (Мал.2).
Якщо зусилля тиску пружини зменшилось більш ніж на 25% від номінальної величини, її
необхідно замінити навіть при малому зносі щітки.
Для збільшення зусилля тиску пружини можна підігнути кронштейн підвіски пружини.
Мал.2.Визначення тиску пружини щіткотримача на щітку.
1-динамометр, 2-провідник щітки,
3-щітка, 4-папір, 5-колектор.
- Замикання обмоток збудження якоря на корпус. Ця несправність виникає при
механічному або тепловому руйнуванні ізоляції проводів. При замиканні обмотки
збудження на корпус відбувається зменшення частини обмотки, що значно знижує магнітний потік. При цьому зменшується крутний момент і потужність електродвигуна стартера. Котушки обмоток збудження в даному випадку замінюють на справні.
Якщо відбулося замикання обмоток якоря на сердечник (корпус), то в колі лектродвигуна проходить струм дуже великої сили, а якір не обертається. Якір з есправностями ізоляції обмотки піддають ремонту або замінюють.
Замикання обмотки збудження на корпус визначають за допомогою контрольної лампи напругою 220В. Один щуп (провідник) від лампи з’єднуємо з корпусом, а інший – ід’єднуємо до виводу обмотки. Лампа буде горіти, коли обмотка замкнута на корпус.
Замикання обмотки якоря на корпус перевіряємо так само, як в попередньому випадку:
один щуп лампи під’єднуємо до будь-якої пластини колектора, а інший щуп – до сердечника або вала якоря. Якщо лампа горить, то обмотка замкнута на корпус.
- міжвиткове замикання в обмотках виникає внаслідок теплового руйнування
ізоляції при перегріві великою силою струму.
При міжвитковому замиканні в котушках обмотки збудження і обмотці якоря
зменшується магнітний потік і безпосередньо знижується крутний момент і
потужність електродвигуна стартера.
Міжвиткове замикання обмотки збудження визначають за допомогою омметра.
Міжвиткове замикання обмотки якоря визначають спеціальними приладами.
б) Несправності приводу стартера.
- пробуксовка роликової муфти вільного ходу. Дана несправність відбувається у результаті
зносу роликів та пазів в обоймі маточини шестерні, а також в результаті забруднення
внутрішньої частини муфти, що призводить до зависання плунжерів або роликів.
Перевіряють муфту вільного ходу на пробуксовування динамометричною рукояткою
(Мал.3). Прикладаємо зусилля в 2,5 рази більший від крутного моменту стартера. В справній муфті шестерня не повинна провертатись. Обертання в іншу сторону повинно бути вільним, без заїдання.
Мал.3. Схема перевірки муфти вільного ходу.
1,3-пристрої для перевірки муфти,
2-динамометрична ручка.
- Заклинювання роликової муфти вільного ходу відбувається в результаті не
своєчасного відключення стартера при працюючому двигуні.
- При заклинюванні муфти після запуску двигуна, збільшується частота обертання
якоря електродвигуна стартера, що приводить до «розносу» якоря.
в) несправності тягового реле.
- Окислення та підгоряння контактних поверхонь болтів силових клем і контактного диска
тягового реле Виникає в результаті сильного іскроутворення в момент розриву струму при виключенні електричного кола. При цьому збільшується опір кола, в результаті чого зменшується сила струму і потужність електродвигуна. При цьому зменшується частота обертання колінвала двигуна або вал не обертається зовсім.
- Обрив обмоток втягуючого реле частіше виникає в місцях пайки кінців обмоток до клем реле. При обриві, втягуюче реле не буде спрацьовувати.
При обриві утримуючої обмотки, втягуюча обмотка забезпечує включення стартера, але в момент замикання контактного диска з торцями клем, ця обмотка закорочується і струму в ній не буде. В результаті пружина виведе шестерню привода із зачеплення з вінцем маховика. В цей момент втягуюча обмотка знову спрацює і введе знову в зачеплення шестерню привода з вінцем маховика, в результаті повторних включень і виключень буде чутно характерні різкі удари.
Обрив обмоток втягуючого реле визначають підключенням перевіряючої обмотки до АКБ (або омметром), при цьому відключають від нього клему привода від електродвигуна.
Для перевірки втягуючої обмотки провідники від батареї підключають до клем реле. При справній обмотці якір різко втягується в реле.
Для перевірки утримуючої обмотки один провід від батареї підключають до корпусу, а другий до клем реле. При справній обмотці якір буде м’яко втягуватись в реле.
Схеми ввімкнення статерів:
а- СТ230 (ГАЗ-3102 "Волга"); б-СТ-І30АЗ (ЗІЛ -130).
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Чому провідники обмоток електродвигуна стартера мають значне, прямокутної форми січення?
2. Для чого перевіряють стартер в режимі холостого ходу?
3. Для чого стартер перевіряють в режимі повного гальмування?
4. Як вплине на роботу стартера пробуксовка муфти вільного ходу?
5. Як змащуються підшипники в СТ-130 та СТ-230?
6. Як перевірити обмотки стартера?
7. Які несправності можуть мати обмотки стартера?
8. Як відрегулювати вільний хід муфти стартера?
9. Показати по схемі шляхи струму в момент пуску двигуна стартерами СТ-130 та СТ-230.
ВИСНОВОК:
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10
Тема: Вивчення будови, роботи схеми включення та методів перевірки справності стартера СТ-142.
Мета роботи : Набути практичних навиків перевірки справності стартерів і допоміжних пристроїв системи пуску
Зміст роботи:
1. Ознайомитись з технікою безпеки при виконанні даної роботи;
2. Ознайомитись з будовою стартера СТ-142 на основі розрізів;
3. Ознайомитись з схемою включення стартера СТ-142.
Обладнання робочого місця
1. Плакати по темі.
2. Розріз стартера СТ-142.
3. Вузли та деталі електропускової системи.
1.При виконанні даної роботи необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки: при розбиранні або збиранні стартерів чи окремих вузлів електропускової системи треба користуватись справним інструментом і пристосуваннями.
На робочому місці повинні бути тільки прилади та обладнання, що призначені для виконання даної роботи. Забороняється застосовувати ключі, що не відповідають розмірам гайок і т.д.
Забороняється присутність на робочому місці осіб, що не мають відношення до даної роботи.
2. Основні несправності електропускової системи, які зустрічаються найчастіше.
2.1. несправності електродвигуна стартера:
- Знос підшипників якоря, виникає в результаті довготривалої роботи стартера,
особливо при недостатньому змащенні. Зношені підшипники (втулки) замінюють;
- замаслювання щіток і колектора, призводить до збільшення опору в колі обмоток
електордвигуна, і тому знижується споживаючий ними струм і потужність електродвигуна
стартера.
Замаслений колектор, щітки і щіткотримачі протирають чистою ганчіркою;
- знос щіток і колектора призводить до зменшення притискання щіток до колектора, що
знижує силу струму в колі стартера крім того металографітний пил, який виникає може
призвести до відмови стартера.
Заміряємо висоту щіток, якщо вони менші від допустимого, їх заміняють. Зношений колектор проточують, а потім шліфують.
- перевіряється рухливість щіток в щіткотримачах. Вони повинні переміщатися
легко, без заїдання.
ПРИМІТКА:
Всі схеми перевірки вузлів стартера СТ-142 аналогічні перевіркам стартерів СТ-230 та СТ-130
(див. попередню роботу).
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Чому провідники обмоток електродвигуна стартера мають значне, прямокутної форми січення?
2. Для чого перевіряють стартер в режимі холостого ходу?
3. Для чого стартер перевіряють в режимі повного гальмування?
4. Як вплине на роботу стартера пробуксовка муфти вільного ходу?
5. Як змащуються підшипники в СТ-103 та СТ-142?
6. Як перевірити обмотки стартера?
7. Які несправності можуть мати обмотки стартера?
8. Як відрегулювати вільний хід муфти стартера СТ-142?
9. Показати по схемі шлях струму в момент пуску двигуна стартером СТ-142.
ВИСНОВОК:
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11
Тема: Вивчення будови та роботи контрольно-вимірювальних приладів та методів перевірки їх справності.
(приладів вимірювання температури, тиску, рівня палива, а також амперметрів та вольтметрів)
Мета роботи : Набути практичних навиків по вивченню методів перевірки справності контрольно-вимірювальних приладів (приладів вимірювання температури, тиску, рівня палива, а також амперметрів та вольтметрів).
Зміст роботи:
1. Ознайомитись з будовою та роботою контрольно-вимірювальних приладів (КВП).
2. Ознайомитись з технікою безпеки при перевірці контрольно-вимірювальних приладів.
3. Ознайомитись з основними несправностями КВП.
Обладнання робочого місця
1. Плакати по темі.
2. Контрольно-вимірювальні прилади (прилади вимірювання температури, тиску та рівня палива).
3. Омметр.
4. Комплект з’єднувальних проводів.
Методика та послідовність виконання роботи.
1. При виконанні даної роботи необхідно дотримуватись слідуючих правил техніки безпеки:
- приступати до перевірки контрольно-вимірювальних приладів можна тільки після вивчення їх будови та роботи;
- всі роботи, що пов’язані з під’єднанням або від’єднанням з’єднувальних проводів дозволяється виконувати тільки при вимкненому джерелі живлення;
- при виконанні робіт, на робочому місці не повинно бути сторонніх осіб та предметів;
-всі роботи потрібно виконувати чітко дотримуючись інструкції до виконання лабораторної роботи.
2. Перевірка амперметра.
Основні несправності амперметра:
- часткове розмагнічування магнітів – призводить до того, що амперметри дають завищені покази сили струму;
- обрив в колі обмотки – стрілка не буде відхилятися від нульового ділення шкали;
- поганий контакт наконечників проводів на клемах амперметра призводить до сильного нагріву клем і руйнування пластмасових деталей приладів. Поганий контакт на клемах проявляється запотіванням шкали приладу при включенні двигуна, особливо при низьких температурах.
Амперметр перевіряють по схемі:
Струм у колі встановлюють за допомогою реостата (Мал.1.), в межах шкали приладу. При цьому порівнюють покази обох амперметрів. Перевірку здійснюють при проходженні струму в обох напрямках. Змінюючи полярність джерела живлення. Похибка показів не повинна становити 7% від верхньої межі вимірювань.
Мал.1.Перевірка амперметра.
3. Перевірка вольтметра (Мал.2)
Основні несправності:
- при обриві резистора або обмотки – вольтметр не буде працювати;
- завищений показ вольтметра буде при розмагнічуванні магніту. Перевірка вольтметра відбувається співставленням його показів з показом контрольного вольтметра, який включається паралельно один одному на виводи АКБ або ділянки кіл при проходженні по них електричного струму.
Мал.2. Перевірка вольтметра.
4. Прилади вимірювання тиску.
Основні несправності:
- при обриві обмотки реостата датчика і при поганому контакті повзунків з обмоткою реостата стрілка покажчика буде відхилятися вліво від нульового ділення шкали;
- порушення регулювання датчика призводить до невірного показу показчика.
При обриві будь-якої з котушок покажчика стрілка буде відхилятися, як за максимальне ділення шкали, так і вліво від нульового ділення. Обрив відбувається в результаті перегріву струмом при підвищеному навантаженні генератора, а також замикання на корпус провідником, який з’єднує покажчик з датчиком. Вірність показів покажчика та датчика тиску масла можна перевірити шляхом паралельного підключення до головної масляної магістралі еталонного манометра (через потроювач).
5. Сигналізатори тиску масла і повітря.
- якщо при включеному запаленні і непрацюючому двигуні лампа сигналізатора не горить, то для перевірки справності лампи і провідника який з’єднує лампу з датчиком замикають провідником зажим датчика на корпус автомобіля. Якщо лампа загоряється, то датчик не справний і його потрібно замінити.
- якщо лампа сигналізатора гасне тільки при великій частоті обертання колінчастого вала двигуна, необхідно перевірити тиск в системі мащення двигуна з допомогою манометра. Якщо тиск нормальний, то датчик сигналізатора необхідно замінити.
6. Прилади вимірювання температури.
Несправності магнітоелектричних покажчиків і датчиків термометра:
- змінені початковий опір терморезистора датчика. При цьому покази покажчика будуть не точними.
- датчик виходить із ладу, в результаті його перегріву, при пуску перегріві двигуна без охолоджуючої рідини і пониженого її рівня в системі.
- обрив хоча б однієї з котушок покажчика призведе до того, що стрілка відхилиться вліво за межі шкали або в крайнє праве положення.
- розплавлення провідника котушок, внаслідок підвищеної напруги генератора і замикання провідника, який з’єднує покажчик з датчиком на корпус автомобіля.
Справність покажчика чи датчика температури можна перевірити шляхом підключення завідома справного (еталонного) покажчика чи датчика.
7. Сигналізатори температури охолоджуючої рідини.
- Якщо при включеному запаленні лампа сигналізатора горить при низькій температурі рідини в системі охолодження, а при від’єднанні провідника від датчика гасне, то датчик несправний.
- якщо лампа сигналізатора не загоряється при перегріві двигуна, а при з’єднанні клеми датчика з корпусом при увімкненому запалені лампа горить, то датчик несправний.
8. Прилади вимірювання рівня пального.
Несправності покажчика і датчика магнітоелектричного вимірювання рівня палива:
- порушений контакт повзунка з обмоткою реостата датчика, це відбувається у результаті зносу контактних поверхонь повзунка або обмотки реостата, при цьому буде перериватись струм в колі покажчика і стрілка буде різко коливатись;
- обрив обмотки реостата датчика, при цьому стрілка покажчика буде розміщуватись за діленням «П» до тих пір, поки повзунок реостата не переміститься до місця обриву, після чого стрілка зупиниться на відповідному діленні шкали;
- при обриві хоча б однієї котушки, стрілка покажчика зупиниться за діленням «П» або лівіше ділення «О» шкали.
При перевірці покажчика його з’єднують з справним датчиком. Покажчик вибраковують, якщо стрілка його не встановлюється на діленнях «О» та «П» при відповідному положенні важеля поплавка.
Правильність показів вимірювача рівня пального на автомобілі можна перевірити, наповнюючи бак з допомогою мірної посуди.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Для чого в приймачу магнітоелектричної системи служить стальний екран?
2. З якою метою на автомобілі встановлюються амперметри?
3. До чого приведе обрив реостату датчика магнітоелектричного вказівника рівня палива?
4. До чого приведе поганий контакт пружини датчика з терморезистором магнітоелектричного
вказівника температури рідини?
5. Які несправності можуть мати:
- амперметри?
- вольтметри?
- прилади вимірювання температури, тиску, рівння палива?
6. Як можна перевірити справність вище перерахованих КВП?
ВИСНОВОК:
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №12
Тема: Вивчення будови та роботи контрольно-вимірювальних приладів та методів перевірки їх справності.
(приладів вимірювання швидкості руху та обертів колінчастого вала).
Мета роботи : Набути практичних навиків по вивченню методів перевірки справності контрольно-вимірювальних приладів (приладів вимірювання швидкості руху та обертів колінчастого вала).
Зміст роботи:
1. Ознайомитись з будовою та роботою контрольно-вимірювальних приладів.
2. Ознайомитись з технікою безпеки при перевірці контрольно-вимірювальних приладів.
3. Ознайомитись з основними несправностями КВП та методами їх перевірки.
Обладнання робочого місця
1. Плакати по темі.
2. Реальні контрольно-вимірювальні прилади (прилади вимірювання швидкості руху та обертів колінчастого валу).
Методика та послідовність виконання роботи.
1. При виконанні робіт необхідно дотримуватись слідуючих правил техніки безпеки:
- приступати до перевірки контрольно-вимірювальних приладів можна тільки після вивчення їх будови та роботи;
- всі роботи, що пов’язані з під’єднанням або від’єднанням з’єднувальних проводів (гнучких валів) дозволяється виконувати тільки при вимкненому джерелі живлення;
- при виконанні робіт, на робочому місці не повинно бути сторонніх осіб та предметів;
-всі роботи потрібно виконувати чітко дотримуючись інструкцій до виконання лабораторної роботи.
2. Признаки основних несправностей спідометрів і тахометрів:
2.1. Не працює спідометр (тахометр), мал.1.
Стрілка спідометра або тахометра не відхиляється від нульового ділення і рахувальний вузол в спідометрі не працює. Це виникає внаслідок:
- обриву гнучкого вала;
- вихід кінця вала із зачеплення, при послабленому кріпленні його оболонки;
- заїдання в механізмі рахувального вузла спідометра.
В спідометрах і тахометрах з електроприводом відмова в роботі може виникнути при:
- порушенні контакту в штекерному з’єднанні проводів, які з’єднують датчик і показчик, а також в штекерному з’єднанні проводів в колі живлення обмотки покажчика.
2.2. Різке коливання стрілки спідометра (тахометра)
В приладах з приводом від гнучкого вала такі коливання виникають в результаті нерівномірного обертання вала, внаслідок:
- зносу граней його кінців;
- притискання вала в місцях кріплення;
- значного перегинання вала;
- відсутність мастила.
Зношений та деформований вал замінюють. Змащують вал мастилом марки ГОИ-54, ЦИАТИМ-201 або 202.
В спідометрах і тахометрах з електроприводом коливання стрілки виникає внаслідок переривання електричного кола при:
- поганому контакті в штекерних з’єднаннях.
Мал.1. Спідометр з приводом від гнучкого вала.
1-вхідний валик, 2-мастило, 3-маслянка, 4-термокомпенсаційа шайба, 5-постійний магніт, 6-картушка, 7-екран, 8-вісь, 9-важілець, 10-спіральна пружина, 11-стрілка,
12-приводний валик, 13-ведучий валик.
2.3. Неточний показ спідометра (тахометра).
Дана несправність виникає внаслідок:
- порушення регулювання та втомленості пружини;
- розмагнічування магніту швидкісного вузла.
Несправності спідометра і тахометра усувають.
Для визначення стану гнучкого валу необхідно від’єднати його від місця кріплення в коробці передач або двигуна і прикрутити вільний кінець рукою. Якщо вал обертається, а стрілка не відхиляється від нульового ділення шкали і лічильний вузол в спідометрі не працює, то вал обірваний і його необхідно замінити. Якщо відбулося заїдання валу або механізму лічильного вузла – вал не буде обертатися. У цьому випадку перевіряють окремо справність валу і покажчика. При різкому провертанні гнучкого валу стрілка повинна відхилитись і потім повернутись в початкове положення.
В спідометрах і тахометрах з електроприводом причиною неточного показу може бути пробій одного з діодів або транзисторів.
Перевірка спідометра на автомобілі.
Для перевірки вірності показу спідометра необхідно вивісити ведучі колеса, а під передні підкласти опори. Запустити двигун, включити пряму передачу і встановити по спідометру швидкість, яка відповідає швидкості руху, що перевіряється. За допомогою секундоміра заміряти час між двома показами лічильника пройденого шляху і визначити швидкість (в км/год)
g = (S1 - S2)/ t
де S1 і S2 - відповідно покази лічильника в кінці і на початку заміру, км.
t – час між двома показами лічильника, год.
Якщо покази спідометра не відповідають вирахуваній швидкості більш ніж на 7% , то необхідно замінити спідометр.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Внаслідок якої несправності стрілка спідометра або тахометра не відхиляється від нульового ділення?
2. Внаслідок якої несправності виникає різке коливання стрілки спідометра (тахометра)?
3. До чого приведе обрив поганий контакт провідника, що з’єднує електричний датчик та покажчик спідометра?
4. До чого приведе розмагнічування магніту швидкісного вузла?
5. Як можна перевірити спідометр на автомобілі?
ВИСНОВОК:
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13
Тема: Вивчення будови та роботи приладів освітлення. Ознайомлення з методами перевірки технічного стану приладів освітлення.
Мета роботи : Детальне вивчення будови приладів освітлення і набуття практичних навиків по методам перевірки їх технічного стану.
Зміст роботи: 1. Ознайомитись з технікою безпеки при виконанні даної роботи.
2. Ознайомитись з будовою, дією та застосування фар головного освітлення.
3. Ознайомитись з будовою , дією та застосування протитуманних фар та фар спеціального призначення.
4. Ознайомитись з будовою, дією та застосування ламп автомобільних фар.
5. Ознайомитись з будовою, дією та застосування вимикачів, перемикачів і т.д.
Обладнання робочого місця:
1. Плакати по темі.
2. Фари двофарної системи освітлення:
а) круглі;
б) прямокутні;
3. Фари протитуманні.
4. Фари-прожектори.
5. Лампи- фари.
6. Додаткові фари.
7. Комплект ламп.
8. Вимикачі, перемикачі.
9. Діючі “Фари головні”
МЕТОДИКА І ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. При виконанні лабораторної роботи необхідно дотримуватися наступних правил техніки безпеки і технічних вимог:
- всі прилади та обладнання на робочому місці повинні бути розміщенні у відповідності з порядком їх огляду та перевірки технічного стану на робочому місці не повинно бути ніяких сторонніх предметів, що не мають відношення до даної роботи;
- інструменти завжди повинні бути чистими, сухими і справними;
- всі інструменти щоденно перед початком роботи необхідно оглянути і випадку несправності , замінити їх справними;
- гайкові ключі повинні строго відповідати розміру гайок і головок болтів; щоб уникнути травм необхідно використовувати при розбирально-збиральних роботах лише ті інструменти, що призначені для виконання відповідних робіт.
2. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням круглих фар головного освітлення (Мал.1а.).
(Двофарна система освітлення)
2.1.Розібрати круглу автомобільну фару у відповідній послідовності:
а) викрутити гвинт кріплення зовнішнього обідка і зняти зовнішній обідок;
б) дещо відпустити три гвинти кріплення внутрішнього обідка;
в) натиснути рукою на розсіювач і, повернувши оптичний елемент вліво, вийняти його з корпусу фари;
г) від’єднати контактну колодку з провідниками від патрона і вийняти патрон та лампу.
При цьому для зняття патрона необхідно натиснути на нього пальцями і повернути вліво.
д) від’єднати пружини від тримача оптичного елемента і вийняти з корпуса фари тримач разом із оптичним елементом.
Оптичний елемент не розбирати.
Мал.1. Конструкція фари:
а — круглої: 1 — розсіювач;
2 — обід; 3, 13 — регулювальні гвинти;
4 — корпус;5— тримач оптичного елемента;
6 — відбивач; 7 — екран;
8 — лампа; 9 — вузол кріплення; 10 — штекерна колодка;
11 — провідники;
12 — гвинти кріплення;
б — прямокутної:
1— кожух; 2 — розсіювач;
3 — гвинт кріплення;
4 — регулювальний гвинт;
5 — лампа габаритного вогню;
6, 7 — провідники;
8 — штекерна колодка;
9 — вузол кріплення;
10 — корпус; 11 — лампа фари
2.2. Вивчити будову фари
а) особливу увагу слід звернути на технічний стан відбивача, розсіювача, контактів, патрона, спіралі лампи, колбу лампи, проводів.
2.3. Зібрати головну фару у наступній послідовності:
а) встановити і закріпити в корпусі тримач оптичного елемента;
б) встановити в оптичний елемент лампу і патрон. Для встановлення патрона в оптичний елемент необхідно натискнути на нього пальцями і повернути його вправо
в) під’єднати контактну колодку з провідниками до патрона;
г) встановити тримач оптичного елемента, при цьому необхідно натиснути пальцями на розсіювач і повернути оптичний елемент вправо, в положення його фіксації;
д) встановити внутрішній обідок і закріпити його трьома гвинтами;
е) встановити зовнішній обідок і закріпити його гвинтом.
3. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням фар головного освітлення типу ФГ140
3.1. Розібрати фару ФГ 140 згідно вище згаданої послідовності
3.2. Вивчити будову фари ФГ140
а) особливу увагу слід звернути на технічний стан відбивача, розсіювача, контактів з’єднувальної колодки, лампи;
б) звернути увагу на конструктивну особливість фари ФГ 140 в порівнянні з фарою ФГ122
Порівняльна оцінка даних фар щодо їх дії
3.3. Зібрати фару ФГ 140
4. Ознайомлення з будовою, дією та застосування круглих фар головного освітлення (Чотирифарна система освітлення).
4.1. Розібрати дані фари згідно вищезгаданої послідовності
4.2. Вивчити будову даних фар
а) звернути увагу на особливість конструкції даних фар:
- відбивача, розсіювача, ламп;
б) дати порівняльну оцінку щодо застосування даних фар.
5. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням прямокутних фар типу
ФГ412-П(Мал.1б.)
5.1. Розібрати фару типу ФГ 412-П
5.2.Вивчити будову, дію та застосування даних фар
а) звернути увагу на конструктивну особливість даної фари
б) дати порівняльну оцінку фари ФГ412-П, і фари ФГ122, ФГ 140.
6. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням протитуманних фар (Мал.2.).
Мал.2. Протитуманна фара:
а)- протитуманна фара типу ФГ-119: 1-розсіювач,
2-відбивач, 3-екран, 4-лампа,
5-патрон, 6-регулювальний гвинт.
б)- розподіл світлових променів:
1-протитуманних фар, 2-фар головного освітлення; АБВГ- лінія зору водія.
6.1. Розібрати протитуманну фару
7. Вивчити будову, дію та застосування протитуманних фар:
а) звернути увагу на конструктивну особливість даної фари;
б) дати порівняльну оцінку протитуманних фар з жовтим розсіювачем і білим.
8. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням оптичних елементів фар (Мал.3.).
Мал.3. Оптичний елемент фари:
а)- напіврозбірний герметизований:
1-розсіювач, 2-прокладка, 3-відбивач, 4-лампа, 5-втулка відбивача, 6-зубці,
7-патрон, 8-фокусуючий фланець, 9-цоколь, 10-контактна колодка, 11-провідники,
12-виводи, 13-пружні контакти, 14-виступи патрона;
б)- нерозбірний герметичний (лампа-фара):
1-розсіювач, 2-виводи, 3-відбивач, 4-нитки розжарювання.
9. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням ламп розжарювання (Мал.4.).
Мал.4. Автомобільні лампи розжарювання:
а — лампи головного освітлення з європейською асиметричною системою світлорозподілу; б, в і г — галогенні категорії НІ, НЗ і Н4 відповідно;
д, е — відповідно дво-та однониткові штифтові, є — пальчикова; ж — софітна;
1 — колба; 2, 3 — нитки далекого та близького світла відповідно; 4 — екран;
5 — фокусувальний фланець; 6 — виводи; 7 — цоколь.
9.1. Звернути увагу на конструктивну особливість вакуумних, газонаповнених і галогенних ламп.
Порівняльна оцінка даних різновидностей ламп.
Маркування ламп та їх розшифровка.
10. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням перемикачів та вимикачів світла
(по плакатах).
10.1. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням головного перемикача світла
повзункового типу.
11. Ознайомлення з будовою, дією та застосуванням додаткового (ножного) перемикача світла.
11.1. Ознайомитись із схемою освітлення автомобіля (Мал.5.).
Мал.5.Схема освітлення автомобіля:
1-фара, 2-фонар габаритний передній,
3-АКБ,
4-амперметр, 5-запобіжник,
6-лампи освітлення щитка приладів,
7-головний перемикач світла,
8-контрольна лампа дальнього світла фар, 9-фонар габаритний задній,
10-додатковий (ножний) перемикач світла.
11.2. Перевірити роботу головних фар на діючому стенді.
11.3. Включити фару на близьке світло.
11.4. Включити фару на далеке світло.
11.5. Дати заключення про роботу даних фар.
12. Навести належним чином порядок на робочому місці.
13. Скласти звіт по даній роботі.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Чим відрізняється розсіювач фари ФГ140 від ФГ122?
2. Перерахувати переваги та недоліки чотирифарної системи освітлення у порівнянні з двофарною.
3. Чим відрізняється розсіювач протитуманної фари від розсіювача головної фари?
4. Вказати переваги та недоліки галогенних ламп.
5. Для чого в головному перемикачі світла має місце реостат?
6. Чому колби ламп покриваються темним нальотом?
7. У яких випадках лампа або оптичний елемент потребують заміни?
8. Чи можна замінювати оптичні елементи європейської системи на елементи американської системи світлорозподілу?
9. Чи можна у звичайний оптичний елемент встановлювати галогенну лампу?
10. Чому не можна протирати відбивач оптичного елементу?
11. Чому прямокутна фара краще освітлює дорогу, ніж кругла?
Таблиця 1. Результати вивчення будови приладів освітлення
| № | Назва приладу, вузла | Виявлені несправності, дефекти |
ВИСНОВОК:
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №14