Класифікація транспортних засобів

Спеціалізовані транспортні машини, що застосовуються в будівництві в основному складаються з тягової машини (автомобіль, спецтягач або трактор) і спеціалізованого причепа, що зчіплює з нею, або напівпричепа, призначених для конкретного вантажу. Класифікаційна схема застосовуваних у будівництві транспортних засобів наведена на рис. 8.1. Треба однак мати на увазі, що із метою впорядкування типорозмірів і поліпшення структури рухливого складу всіх видів транспорту розробляються нові типи транспортних засобів і змінюється їхня номенклатура.

Рис. 8.1. Класифікаційна схема транспортних засобів

Однак головним видом транспорту в будівництві залишається безрейковий транспорт із основними тяговими засобами. Це автомобілі, спеціальні тягачі і трактори.

Автомобілем називається саморушний візок, призначена для перевезення по безрейкових дорогах корисних вантажів. По призначенню автомобілі розділяють на пасажирські і вантажні.

Вантажний автомобіль (рис. 8.2, а) складається із двигуна, шасі і кузова.

Двигунами автомобілів зазвичай є двигуни внутрішнього згоряння. У них при згорянні палива теплова енергія перетвориться в механічну роботу, що і використтовується для пересування автомобіля. Таким чином, двигун є джерелом механічної енергії.

Шасі складається з рами, що опирається на ходову частину, силової передачі та механізмів керування.

Кузов вантажного автомобіля загального призначення може бути бортовим (платформа) або самоскидним, відповідно до чого автомобіль має назву бортового автомобіля (рис. 8.2, а) або самоскида (рис. 8.2, б). Автомобіль може експлуатуватися без кузова з так званими напівпричепами. У цьому випадку на раму шасі замість кузова встановлюється спеціальний опорно-зчіпний пристрій, за допомогою якого напівпричеп передає частину своєї сили ваги на ходову частину автомобіля, одержуючи через нього необхідну силу тяги для свого переміщення. Такий автомобіль має назву сідельного автомобіля-тягача (рис. 8.2, в) і без напівпричепа експлуатуватися не може.

Рис. 8.2. Вантажні автомобілі:

а - бортовий; б - самоскид; в - сідельний автомобіль-тягач.

По типу двигунів, установлених на автомобілях, вони поділяються на карбюраторні, дизельні й газотурбінні. Найпоширеніші у вантажних автомобілях дизельні двигуни, а в особливо великих - газотурбінні.

По типу ходової частини автомобілі розділяють на машини нормальної й підвищеної прохідності. Машини підвищеної прохідності мають велику кількість привідних мостів і їхні колеса забезпечуються широкопрофільними шинами з низьким або регульованим тиском повітря.

Трактором називається самохідна машина, призначена для роботи із причіпними або начіпними знаряддями. Трактори не мають кузова й переміщюють вантаж тільки в причіпних візках. Ходова частина тракторів може бути колісною або гусеничною. Класифікуються трактори по номінальному тяговому зусиллю на гаку: по своєму призначенню вони діляться на сільськогосподарські й промислові. Промислові трактори використаються як базові машини для створення будівельних, дорожніх і меліоративних машин. Вони мають більші тягові зусилля, високі швидкості руху заднього ходу і велику кількість сткпенів заднього ходу.

По типу привода рушія трактори можуть бути з механічним, гідромеханічним і дизель-електричним приводом. Двигуни у всіх випадках дизельні.

Гідромеханічний привод (рис. 8.3, а) складається з дизельного двигуна 1, гідротрансформатора 2, механічної трансмісії зі ступеневою реверсивною коробкою передач 3, бортовими, багатодисковими фрикціонами 5, які використаються для керування рухом гусеничних тракторів. Гідротрансформатор дозволяє одержати при ступеневій коробці передач майже плавну зміну крутного моменту і швидкості обертання ведучих коліс, що особливо важливо в тяжких умовах роботи

Рис. 8.3. Схеми приводів:

а - гідромеханічного; б - дизель-електричного; 1 - двигун (дизель);

2 - гідротрансформатор; 3 - коробка передач; 4 - головна передача;

5 - бортовий фрикціон; 6- привідна зірочка; 7 - гусениця; 8 - мотор-колеса;

9 - генератор постійного струму

Ще більш ефективний щодо цього дизель-електричний привід із застосуванням мотор-коліс, що працюють на постійному струмі. Дизель-електрична трансмісія забезпечує повністю безступінчасте регулювання привода коліс й автоматичну зміну моменту на ведучих колесах, що не тільки спрощує керування, але й значно збільшує тягові можливості, а виходить, і прохідність машини. Дизель-електрична трансмісія спрощує конструкцію машини, дозволяючи компонувати її з необхідного числа мотор-коліс, створювати машини практично будь-якої вантажопідйомності і з високою прохідністю.

Т я г а ч е м називається машина, спеціально пристосована для роботи як із причіпними, так і з напівпричіпними пристроями й володіє досить великими швидкостями руху. Всі тягачі забезпечуються спеціальними буксирними пристроями в основному сідлово-зчіпного типу.

Промисловістю випускаються автомобільні і пневмоколісні тягачі. Автомобільні тягачі створюються на базі серійних автомобілів і мають, як правило, укорочену базу, а пневмоко-лісні - на базі промислових колісних тракторів і можуть бути як двохосьовими, так й одноосьовими.

Одноосьовий тягач показаний на рис. 8.4. Як видно з рисунка, цей тягач не може бути самостійною машиною й повинен з'єднуватися з напівпричіпною частиною, виконуючи функцію силового агрегату створеної на його базі машини. Якщо одноосьовий тягач має механічний привід коліс, то, з'єднуючись із напівпричіпною частиною, він виконує функції привідного моста цієї машини. При електричному приводі колеса напівпричіпної частини можуть також одержувати живлення від дизель-генераторної установки тягача, отже, бути ведучими.

З'єднується одноосьовий тягач із напівпричіпною частиною машини за допомогою спеціального сідлово-зчіпного пристрою 2, що складається із кронштейна, установленого на рамі тягача, і кронштейна рами напівпричіпної частини 4. Управляється одноосьовий тягач гідроциліндрами 5, що повертають сам тягач щодо рами напівпричепа.

Рис. 8.4. Одноосьовий тягач:

1 - тягач; 2 - сідлово-зчіпний пристрій;

3 - гнучкі трубопроводи для живлення напівпричепа; 4 - рама напівпричепа;

5 - циліндри повороту тягача

На базі одноосьових тягачів, що випускають промисловістю, створений ряд машин - землевози, скрепери, котки, ваговози, грейдери-елеватори та ін. (рис. 8.5).

Двохосьові тягачі і трактори також служать базою для створення великої кількості будівельних машин, але в основному за принципом оснащення їхнім навісним устаткуванням (рис. 8.6) і значно рідше з напівпричіпними машинами.

Автомобільні шасі теж можуть служити ходовою частиною таких будівельних машин, як автоекскаватори, автокрани, цементовози автобетонозмішувачі, автогудронатори та ін. Цей метод створення будівельної техніки на базі продукції автотракторної промисловості забезпечує високий рівень уніфікації й пов'язаного з нею значного зниження вартості виготовлення машин, спрощення й зниження вартості їхньої експлуатації.

Рис. 8.5. Сімейство уніфікованих машин на базі одноосьових тягачів:

1 - скрепер;

2 - кран;

3 - цементовоз;

4 - трейлер;

5 - панелевоз;

6 – бітумовоз

Рис. 8.6. Уніфіковані машини на базі двохосьових тягачів:

1 – одноковшовий навантажувач; 2 – навантажувач вилочний;

3 – лісонавантажувач; 4 -одноковшовий екскаватор; 5 – бульдозер; 6 – бурова установка