Професор кафедри технології переробки та контролю якості продукції тваринництва ДДАУ, докт. вет. наук М.П. Високос

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра нормальної та патологічної анатомії сільськогосподарських тварин

ГАВРИЛІН П.М., ОЛІЯР А.В.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З АНАТОМІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ НАВЧАННЯ.

МОДУЛЬ «НЕЙРОЛОГІЯ ТА ЕСТЕЗІОЛОГІЯ»

(для студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації)

Дніпропетровськ – 2007

УДК 591.4:619(075.8)

Тестові завдання та контрольні питання з анатомії свійських тварин для оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою навчання. Модуль «Нейрологія та естезіологія» (для студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації). – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. – 26 с.

Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Оліяр А.В.

Наведені тестові завдання та таблиця з варіантами правильних відповідей, а також контрольні питання практичного і лекційного курсів з анатомії нервової системи та органів чуття свійських тварин.

Вказівки призначені студентам факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації для підготовки до письмового контролю знань з модуля «Нейрологія та естезіологія».

Рецензенти:

●завідувач кафедри анатомії та фізіології с.-г. тварин ПФ НАУ «Кримський агротехнологічний університет», докт. вет. наук, професор Б.В. Криштофорова;

професор кафедри технології переробки та контролю якості продукції тваринництва ДДАУ, докт. вет. наук М.П. Високос

Методичні рекомендації розглянуто та схвалено на засіданні кафедри нормальної та патологічної анатомії сільськогосподарських тварин ДДАУ

Протокол №6 від «12» грудня 2006 р.

Методичні рекомендації розглянуто і схвалено до друку методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ

Протокол №3 від «30» січня 2007 р.

Тестові завдання до модуля “НЕЙРОЛОГІЯ ТА ЕСТЕЗІОЛОГІЯ”

1. Вкажіть правильну послідовність розміщення оболонок спинного мозку (дорсо-вентрально):

а) dura mater spinalis, arachnoidea spinalis, pia mater spinalis

б) arachnoidea spinalis, pia mater spinalis, dura mater spinalis

в) pia mater spinalis, dura mater spinalis, arachnoidea spinalis

г) dura mater spinalis, pia mater spinalis, arachnoidea spinalis

2. Cavum epidurale спинного мозку розміщений між:

а) окістям хребців і твердою мозковою оболонкою

б) твердою і павутинною мозковими оболонками

в) павутинною і м’якою мозковими оболонками

г) м’якою мозковою оболонкою і спинним мозком

3. Cavum subdurale спинного мозку розміщений між:

а) окістям хребців і твердою мозковою оболонкою

б) твердою і павутинною мозковими оболонками

в) павутинною і м’якою мозковими оболонками

г) м’якою мозковою оболонкою і спинним мозком

4. Пухку неоформлену волокнисту сполучну тканину, жирову тканину, корінці спинномозкових нервів та спінальні ганглії містить:

а) підпавутинний простір спинного мозку

б) центральний спинномозковий канал

в) підтвердооболонковий простір спинного мозку

г) надтвердооболонковий простір спинного мозку

5.В центрі спинного мозку розташовано:

а) cavum epidurale

б) cavum subdurale

в) cavum subarachnoidale

г) canalis centralis

6. Чутливі (вставні) нейрони локалізуються в:

а) латеральних стовпах спинного мозку

б) дорсальних канатиках спинного мозку

в) вентральних стовпах спинного мозку

г) дорсальних стовпах спинного мозку

7. Рухові (моторні) нейрони розміщені у:

а) вентральних канатиках спинного мозку

б) вентральних стовпах спинного мозку

в) латеральних стовпах спинного мозку

г) дорсальних стовпах спинного мозку

8. Більша частина бічних канатиків спинного мозку утворена:

а) відростками нервових клітин спінальних гангліїв

б) зовні відростками нервових клітин дорсальних стовпів спинного мозку, а медіально – відростками нервових клітин головного мозку

в) відростками нервових клітин головного мозку

г) зовні відростками нервових клітин спінальних гангліїв, а медіально – відростками нервових клітин головного мозку

9. Більша частина дорсальних канатиків спинного мозку утворена:

а) відростками нервових клітин спінальних гангліїв

б) зовні відростками нервових клітин дорсальних стовпів спинного мозку, а медіально – відростками нервових клітин головного мозку

в) відростками нервових клітин головного мозку

г) зовні відростками нервових клітин спінальних гангліїв, а медіально – відростками нервових клітин головного мозку

10. Більша частина вентральних канатиків спинного мозку утворена:

а) відростками нервових клітин спінальних гангліїв

б) зовні відростками нервових клітин дорсальних стовпів спинного мозку, а медіально – відростками нервових клітин головного мозку

в) відростками нервових клітин головного мозку

г) зовні відростками нервових клітин спінальних гангліїв, а медіально – відростками нервових клітин головного мозку

11. Substancia grisea спинного мозку представляє собою скупчення:

а) відростків нервових клітин

б) відростків клітин спінальних гангліїв

в) жирових клітин

г) тіл нервових клітин

12. Шийних спинномозкових нервів у ссавців:

а) шість пар

б) сім пар

в) вісім пар

г) дев’ять пар

13. М’язи дорсальної частини шиї інервують:

а) дорсальні гілки спинномозкових шийних нервів, додатковий нерв (XI пара)

б) вентральні гілки спинномозкових шийних нервів, додатковий нерв (XI пара)

в) дорсальні гілки спинномозкових грудних нервів

г) вентральні гілки спинномозкових грудних нервів

14. М’язи вентральної частини шиї інервують:

а) дорсальні гілки спинномозкових шийних нервів, додатковий нерв (XI пара)

б) вентральні гілки спинномозкових шийних нервів, додатковий нерв (XI пара)

в) дорсальні гілки спинномозкових грудних нервів

г) вентральні гілки спинномозкових грудних нервів

15. NN. intercostales – це:

а) вентральні гілки грудних спинномозкових нервів

б) дорсальні гілки грудних спинномозкових нервів

в) вентральні гілки шийних спинномозкових нервів

г) дорсальні й вентральні гілки грудних спинномозкових нервів

16. М’язи ділянок холки і спини інервують:

а) вентральні гілки спинномозкових шийних нервів

б) дорсальні гілки спинномозкових шийних нервів

в) дорсальні і вентральні гілки спинномозкових поперекових нервів

г) дорсальні і частково вентральні гілки спинномозкових грудних нервів, нерви плечового сплетення

17. М’язи грудних стінок інервують:

а) дорсальні гілки спинномозкових шийних нервів

б) вентральні гілки спинномозкових грудних нервів, нерви плечового сплетення

в) дорсальні гілки спинномозкових грудних нервів, нерви плечового сплетення

г) вентральні гілки спинномозкових шийних нервів, нерви плечового сплетення

18. М’язи ділянки попереку інервують:

а) дорсальні і вентральні гілки спинномозкових крижових нервів

б) дорсальні і вентральні гілки спинномозкових поперекових нервів

в) дорсальні і вентральні гілки спинномозкових грудних нервів

г) дорсальні гілки спинномозкових шийних нервів

19. М’язи черевних стінок інервують:

а) вентральні гілки спинномозкових крижових нервів

б) вентральні гілки спинномозкових поперекових нервів

в) дорсальні гілки спинномозкових поперекових нервів

г) дорсальні і вентральні гілки крижових нервів

20. М’язи ділянки крупа інервують:

а) дорсальні і вентральні гілки спинномозкових поперекових нервів

б) дорсальні гілки спинномозкових поперекових нервів

в) вентральні гілки спинномозкових поперекових нервів

г) дорсальні і вентральні гілки спинномозкових крижових нервів

21. Міжреберних нервів у собак:

а) 18-19 пар

б) 14-15 пар

в) 13 пар

г) 9 пар

22. Міжреберних нервів у свиней:

а) 18-19 пар

б) 14-15 пар

в) 13 пар

г) 9 пар

23. Міжреберних нервів у великої рогатої худоби:

а) 18-19 пар

б) 14-15 пар

в) 12-13 пар

г) 9 пар

24. Міжреберних нервів у коней:

а) 18-19 пар

б) 14-15 пар

в) 13 пар

г) 9 пар

25. Поперекових нервів у собак:

а) п’ять-шість пар

б) шість-сім пар

в) дев’ять пар

г) вісім пар

26. Поперекових нервів у великої рогатої худоби:

а) п’ять пар

б) шість пар

в) дев’ять пар

г) вісім пар

27. Plexus brachialis утворене вентральними гілками:

а) шийними VI, VII і VIII та грудними I і II

б) шийними VII і VIII та грудними I і II

в) шийними VII і VIII та грудними I, II, III

г) шийними VI, VII і VIII та грудними I, II, III

28. М’язи дорсального закріплення, що прикріплюють грудні кінцівки до тулуба, голови та шиї інервують:

а) nn. pectorales cranialis, n. thoracoventralis

б) n. thoracalis longus, n. dorsalis scapulae

в) n. thoracodorsalis, n. dorsalis scapulae, n. accessorius (XI пара)

г) n. suprascapularis

29. М’язи проміжного закріплення, що прикріплюють грудні кінцівки до тулуба, голови та шиї інервують:

а) nn. pectorales cranialis, n. thoracoventralis

б) n. thoracalis longus, n. dorsalis scapulae

в) n. thoracodorsalis, n. dorsalis scapulae, n. accessorius (XI пара)

г) n. suprascapularis

30. М’язи вентрального закріплення, що прикріплюють грудні кінцівки до тулуба, голови та шиї інервують:

а) nn. pectorales cranialis, n. thoracoventralis

б) n. thoracalis longus, n. dorsalis scapulae

в) n. thoracodorsalis, n. dorsalis scapulae, n. accessorius (XI пара)

г) n. suprascapularis

31. N. axillaris інервує:

а) аддуктори плечового суглоба

б) флексори плечового суглоба

в) флексори ліктьового суглоба

г) екстензори зап’ясткового суглоба

32. Флексори плечового суглоба інервує:

а) n. musculocutaneus

б) n. axillaris

в) n. radialis

г) n. suprascapularis

33. Екстензори плечового суглобу інервує:

а) n. suprascapularis

б) n. axillaris

в) nn. subscapulares

г) n. musculocutaneus

34. Аддуктори плечового суглоба інервує:

а) n. suprascapularis, n. ulnaris

б) n. radialis

в) n. axillaris

г) nn. subscapulares, n. musculocutaneus

35. Абдуктори плечового суглоба інервує:

а) n. axillaris

б) n. musculocutaneus

в) n. suprascapularis

г) nn. subscapulares

36. Флексори ліктьового суглоба інервує:

а) n. radialis

б) n. musculocutaneus

в) n. ulnaris

г) n. medianus

37. Екстензори ліктьового суглоба інервує:

а) n. musculocutaneus

б) n. radialis

в) n. axillaris

г) n. suprascapularis

38. Флексори зап’ясткового суглоба інервує:

а) n. medianus, n. ulnaris

б) n. radialis

в) n. axillaris

г) n. musculocutaneus

39. Екстензори зап’ясткового суглоба інервує:

а) n. ulnaris

б) n. medianus

в) n. radialis

г) n. radialis, n. medianus

40. Екстензори суглобів пальців грудної кінцівки інервує:

а) n. radialis

б) n. ulnaris

в) n. medianus

г) n. musculocutaneus

41. Флексори суглобів пальців грудної кінцівки інервує:

а) n. medianus, n. ulnaris

б) n. radialis

в) n. axillaris

г) n. musculocutaneus

42. N. ulnaris інервує:

а) ліктьовий згинач зап’ястка і згиначі пальців

б) ліктьовий розгинач зап’ястка і згиначі пальців

в) ліктьовий згинач зап’ястка

г) ліктьовий розгинач зап’ястка

43. Дорсальну поверхню кисті інервує:

а) n. radialis superficialis

б) n. ulnaris

в) n. medianus

г) n. musculocutaneus

44. Латеро-пальмарну поверхню кисті інервує:

а) n. radialis superficialis

б) n. ulnaris

в) n. medianus

г) n. musculocutaneus

45. Медіо-пальмарну поверхню кисті інервує:

а) n. radialis superficialis

б) n. ulnaris

в) n. medianus

г) n. musculocutaneus

46. N. saphenus – це гілка:

а) n. cutaneus femoris lateralis

б) n. femoralis

в) n. ischiadicus

г) n. cutaneus femoris caudalis

47. Аддуктори кульшового суглоба інервує:

а) n. femoralis

б) n. saphenus

в) n. obturatorius

г) n. glutaeus cranialis та n. glutaeus caudalis

48. Супінатори кульшового суглоба інервує:

а) n. femoralis

б) n. tibialis, n. glutaeus caudalis

в) n. obturatorius, n. ischiadicus

г) n. peroneus

49. Аддуктори та супінатори кульшового суглоба інервує:

а) n. femoralis

б) n. iliohypogastricus

в) n. obturatorius

г) n. cutaneus femoris lateralis

50. Екстензори колінного суглоба інервує:

а) n. cutaneus femoris caudalis

б) n. femoralis

в) n. cutaneus femoris lateralis

г) n. genitofemoralis

51. Флексори колінного суглоба інервує:

а) n. peroneus

б) n. tibialis

в) n. femoralis

г) n. obturatorius

52. Флексори кульшового і екстензори колінного суглобів інервує:

а) n. iliohypogastricus

б) n. femoralis

в) n. tibialis

г) n. genitofemoralis

53. Екстензори заплеснового суглоба інервує:

а) n. peroneus

б) n. femoralis

в) n. tibialis

г) n. obturatorius

54. Флексори заплеснового суглоба інервує:

а) n. tibialis

б) n. peroneus

в) n. femoralis

г) n. obturatorius

55. Екстензори суглобів пальців тазової кінцівки інервує:

а) n. peroneus

б) n. tibialis

в) n. femoralis

г) n. ischiadicus

56. Екстензори заплеснового суглоба і флексори суглобів пальців тазової кінцівки інервує:

а) n. saphenus

б) n. peroneus

в) n. tibialis

г) n. ischiadicus

57. Дорсальну поверхню стопи інервує:

а) n. peroneus profundus

б) n. tibialis

в) n. glutaeus cranialis

г) n. glutaeus caudalis

58. Плантарну поверхню стопи інервує:

а) n. peroneus profundus

б) n. tibialis

в) n. glutaeus cranialis

г) n. glutaeus caudalis

59. У головному мозку є наступні підоболонкові простори:

а) cavum epidurale, cavum subarachnoidale

б) cavum subdurale, cavum subarachnoidale

в) cavum epidurale, cavum subdurale, cavum subarachnoidale

г) cavum epidurale, cavum subdurale

60. Cavum subdurale головного мозку знаходиться між:

а) окістям кісток мозкового відділу черепа і твердою мозковою оболонкою

б) твердою і павутинною мозковими оболонками

в) павутинною і м’якою мозковими оболонками

г) м’якою мозковою оболонкою і головним мозком

61. Cavum subarachnoidale головного мозку знаходиться між:

а) окістям кісток мозкового відділу черепа і твердою мозковою оболонкою

б) твердою і павутинною мозковими оболонками

в) павутинною і м’якою мозковими оболонками

г) м’якою мозковою оболонкою і головним мозком

62. Falx cerebri та tentorium cerebelli membranaceum – це похідні:

а) м’якої мозкової оболонки

б) павутинної мозкової оболонки

в) твердої мозкової оболонки

г) кори головного мозку

63. Cerebrum утворюють:

а) cerebellum та pons cerebri

б) cerebellum та mesencephalon

в) telencephalon, diencephalon та mesencephalon

г) cerebellum, pons cerebri та medulla oblongata

64. Metencephalon утворюють:

а) medulla oblongata і pons cerebri

б) medulla oblongata і cerebellum

в) cerebellum і pons cerebri

г) mesencephalon, pons cerebri і cerebellum

65. На кінцевому мозку розрізняють:

а) pallium, rhinencephalon, pedunculi cerebri

б) pallium, rhinencephalon, epithalamus

в) pallium, rhinencephalon, corpus striatum

г) rhinencephalon, corpus striatum, pedunculi cerebri

66. Латинська назва кінцевого мозку:

а) cerebellum

б) rhinencephalon

в) rhombencephalon

г) telencephalon

67. Окремі ділянки кори в межах однієї півкулі з’єднують:

а) асоціативні волокна

б) комісуральні волокна

в) проекційні волокна

68. Кору плаща з окремими частинами стовбура головного мозку і зі спинним мозком з’єднують:

а) асоціативні волокна

б) комісуральні волокна

в) проекційні волокна

69. Ділянки, що належать різним півкулям головного мозку з’єднують:

а) асоціативні волокна

б) комісуральні волокна

в) проекційні волокна

70. Найбільша комісура головного мозку:

а) corpus callosum

б) corpus striatum

в) hippocampus

г) thalamus

71.Сіра речовина якої частини кінцевого мозку є вищими асоціативними підкірковими нюховими і смаковими центрами:

а) corpus callosum

б) bulbus olfactorius

в) hippocampus

г) corpus striatum

72. Проекційні нервові волокна в corpus striatum утворюють:

а) capsula externa

б) capsula interna

в) claustrum

г) nucleus caudatus

73. Стовбурова частина головного мозку включає:

а) довгастий мозок і мозковий міст

б) довгастий мозок, мозковий міст і частково структури проміжного мозку

в) довгастий мозок, мозковий міст, середній і частково структури проміжного мозку

г) довгастий мозок, мозковий міст і мозочок

74. У головному мозку:

а) чотири шлуночка

б) три шлуночка

в) п’ять шлуночків

г) один шлуночок

75. Дах бічного шлуночка утворює:

а) corpus striatum

б) corpus callosum

в) hippocampus

г) caput nucleus caudatus і hippocampus

76. Дно бічного шлуночка утворює:

а) hippocampus

б) nucleus lentiformis та hippocampus

в) caput nucleus caudatus та hippocampus

г) nucleus amygdale та hippocampus

77. Epithalamus, thalamus та hypothalamus – це складові:

а) проміжного мозку

б) середнього мозку

в) кінцевого мозку

г) довгастого мозку

78. Латинська назва проміжного мозку:

а) diencephalon

б) rhinencephalon

в) rhombencephalon

г) telencephalon

79. Tela chorioidea ventriculi tertii, epiphysis (gl. pinealis), habenula та парний ganglion habenula – це складові частини:

а) гіпоталамуса

б) таламуса

в) епіталамуса

г) нюхового мозку

80. В якому відділі проміжного мозку в передній ділянці розміщені tuber cinereum з infundibulum і hypophysis cerebri, а в задній – corpus mamillare і стінки ventriculus tertius:

а) thalamus

б) epithalamus

в) hypothalamus

г) metathalamus

81. Порожнина, що розміщена в проміжному мозку – це:

а) aguaeductus cerebri

б) ventriculus tertius

в) ventriculus lateralis

г) ventriculus guartus (rhombencephali)

82. Tectum mesencephali (lamina guadrigemina), tegmentum pedunculi, pedunculi cerebri – це складові:

а) мозочка

б) проміжного мозку

в) середнього мозку

г) нюхового мозку

83. Ventriculus guartus (rhombencephali) головного мозку знаходиться:

а) у середньому мозку

б) між зоровими горбами проміжного мозку

в) між мозочком і довгастим мозком

г) у кінцевому мозку

84. Дах четвертого мозкового шлуночка формують:

а) brachia cerebelli

б) vellum medullare та brachia cerebelli

в) vellum medullare та vermis

г) vermis та brachia cerebelli

85. Бічні стінки четвертого мозкового шлуночка формують:

а) brachia cerebelli

б) vellum medullare та brachia cerebelli

в) vellum medullare та vermis

г) vermis та brachia cerebelli

86. Передні ніжки з’єднують мозочок із:

а) мозковим мостом

б) довгастим мозком

в) середнім мозком

г) середнім мозком і мозковим мостом

87. Середні ніжки з’єднують мозочок із:

а) мозковим мостом

б) довгастим мозком

в) середнім мозком

г) середнім мозком і мозковим мостом

88. Задні ніжки пов’язують мозочок із:

а) мозковим мостом

б) довгастим мозком

в) середнім мозком

г) середнім мозком і мозковим мостом

89. Vermis, hemisphaerae cerebelli, brachia cerebelli, vellum medullare – це складові:

а) кінцевого мозку

б) мозочка

в) проміжного мозку

г) нюхового мозку

90. Латинська назва довгастого мозку:

а) telencephalon

б) medulla oblongata

в) mesencephalon

г) pons cerebri

91. Каудально від мозкового моста знаходиться:

а) piramis medullae oblongatae

б) pedunculi cerebri

в) corpus trapezoideum

г) vermis

92. П’ята пара черепно-мозкових нервів – це:

а) n. trochlearis

б) n. opticus

в) n. abducens

г) n. trigeminus

93. N. vagus – це:

а) 11 пара черепно-мозкових нервів

б) 10 пара черепно-мозкових нервів

в) 5 пара черепно-мозкових нервів

г) 8 пара черепно-мозкових нервів

94. Чутливий, починається від нюхового нейроепітелію носової порожнини, проходить крізь продірявлену пластинку решітчастої кістки, закінчується в нюхових цибулинах кінцевого мозку:

а) n. opticus

б) n. oculomotorius

в) n. olfactorius

г) n. facialis

95. Руховий, виходить з ніжок великого мозку, проходить крізь очноямкову щілину в м’язи очного яблука:

а) n. oculomotorius

б) n. stato-acusticus

в) n. opticus

г) n. abducens

96. Руховий, починається від довгастого мозку та шийної частини спинного мозку, проходить крізь рваний отвір у м’язи гортані, плечоголовний, трапецієподібний і груднинно-щелепний м’язи:

а) n. hypoglossus

б) n. vagus

в) n. accessorius

г) n. trigeminus

97. Руховий, починається від довгастого мозку, проходить крізь під’язиковий отвір у м’язи язика та під’язикового скелета:

а) n. facialis

б) n. glossopharyngeus

в) n. hypoglossus

г) n. vagus

98. Які з перерахованих черепно-мозкових нервів є чутливими:

а) n. opticus, n. stato-acusticus

б) n. trochlearis, n. hypoglossus

в) n. abducens, n. accessorius

г) n. facialis, n. glossopharyngeus

99. Які з перерахованих черепно-мозкових нервів є руховими:

а) n. opticus, n. stato-acusticus

б) n. trochlearis, n. hypoglossus

в) n. olfactorius, n. opticus

г) n. facialis, n. glossopharyngeus

100. N. ophthalmicus, n. maxillaris та n. mandibularis – це гілки:

а) n. facialis

б) n. accessorius

в) n. vagus

г) n. trigeminus

101. Ramus buccalis dorsalis та ramus buccalis ventralis VІІ пари черепних нервів належать до:

а) поверхневих нервів голови

б) нервів крилопіднебінної ямки

в) нервів, що розміщені під гілками нижньощелепної кістки

г) нервів, що розміщені за гілками нижньощелепної кістки

102. N. infraorbitalis верхньощелепної гілки V пари після виходу із підочноямкового каналу поділяється на:

а) n. nasalis aboralis, n. palatinus major, n. palatinus minor

б) nn. nasalis externi, n. nasalis interni, n. labialis dorsalis

в) nn. nasalis externi, n. palatinus major, n. palatinus minor

г) n. nasalis interni, n. palatinus major, n. palatinus minor

103. Processus cornutus інервує:

а) n. frontalis

б) n. infratrochlearis

в) n. cornus

г) n. auriculo-palpebralis

104. Слизову оболонку присінка носової порожнини інервує:

а) nn. nasales externi

б) n. nasales interni

в) n. nasales aboralis

г) n. frontalis

105. N. vagus та n. accessoriusналежать до:

а) поверхневих нервів голови

б) нервів крилопіднебінної ямки

в) нервів, що розміщені під гілками нижньощелепної кістки

г) нервів, що розміщені за гілками нижньощелепної кістки

106. N. recurrens походить із:

а) блукаючого нерва

б) спинної частини додаткового нерва

в) головної частини додаткового нерва

г) язикоглоткового нерва

107. М’язи вушної раковини інервує:

а) n. auricularis internus

б) n. auricularis caudalis

в) n. zygomaticus

г) n. temporalis superficialis

108. Шкіру внутрішньої поверхні вушної раковини інервує:

а) n. auricularis internus

б) n. auricularis caudalis

в) n. zygomaticus

г) n. temporalis superficialis

109. Чутливий n. bucinatorius нижньощелепної гілки V пари належить до:

а) поверхневих нервів голови

б) нервів орбіти

в) нервів, що розміщені під гілками нижньощелепної кістки

г) нервів, що розміщені за гілками нижньощелепної кістки

110. Чутливий n. alveolaris нижньощелепної гілки V пари інервує:

а) зуби верхньої щелепи

б) зуби нижньої щелепи

в) слизову оболонку язика, дна ротової порожнини, ясна

г) слизову оболонку щік та нижньої губи

111. М’язи язика та під’язикового апарату інервує:

а) n. glossopharyngeus

б) n. hypoglossus

в) n. lingualis

г) chorda tympani

112. Слизову оболонку кореня язика, м’якого піднебіння, глотки, розширювач глотки інервує:

а) n. hypoglossus

б) n. lingualis

в) chorda tympani

г) n. glossopharyngeus

113. Змішаний, розміщений медіально від середнього членика під’язикової кістки, інервує слизову оболонку кореня язика, м’якого піднебіння, глотки, а також розширювач глотки:

а) n. hypoglossus

б) n. pharyngeus

в) n. glossopharyngeus

г) n. palatinus major

114. В I ярусі нервів очної ямки розміщені:

а) II і VI пари черепно-мозкових нервів

б) III і V пари черепно-мозкових нервів

в) IV і V пари черепно-мозкових нервів

г) II і V пари черепно-мозкових нервів

115. В II ярусі нервів очної ямки розміщені:

а) II і VI пари черепно-мозкових нервів

б) III і V пари черепно-мозкових нервів

в) IV і V пари черепно-мозкових нервів

г) II і V пари черепно-мозкових нервів

116. В III ярусі нервів очної ямки розміщені:

а) II і VI пари черепно-мозкових нервів

б) III і V пари черепно-мозкових нервів

в) IV і V пари черепно-мозкових нервів

г) II і V пари черепно-мозкових нервів

117. Слізну залозу верхньої повіки інервує:

а) n. infratrochlearis

б) n. nasociliaris

в) n. lacrimalis

г) n. frontalis

118.Слізну залозу третьої повіки інервує:

а) n. infratrochlearis

б) n. nasociliaris

в) n. lacrimalis

г) n. frontalis

119. N. pterygopalatinus верхньощелепної гілки V пари поділяється на:

а) n. nasalis aboralis, n. palatinus major, n. palatinus minor

б) nn. nasalis externi, n. nasalis interni, n. labialis dorsalis

в) nn. nasalis externi, n. palatinus major, n. palatinus minor

г) n. nasalis interni, n. palatinus major, n. palatinus minor

120. Центри симпатичної нервової системи знаходяться в:

а) середньому мозку

б) довгастому мозку

в) латеральних стовпах грудо-поперекового відділу спинного мозку

г) латеральних стовпах крижового відділу спинного мозку

121. В ямці під крилом атланта біля тіла потиличної кістки знаходиться:

а) gnl. stellatum

б) gnl. ciliare

в) gnl. semilunare

г) gnl. cervicale craniale

122. Під голівкою першого ребра на латеральній поверхні довгого м’яза шиї знаходиться:

а) gnl. stellatum

б) gnl. ciliare

в) gnl. semilunare

г) gnl. cervicale craniale

123. З бічних стовпів грудо-поперекового відділу спинного мозку прегангліонарні нервові волокна йдуть до каудального брижового ганглія, а постгангліонарні – на інервацію непосмугованої мускулатури судин:

а) органів черевної порожнини

б) холки, спини, грудних і черевних стінок, попереку і тазових кінцівок

в) органів грудної порожнини і грудних кінцівок

г) органів тазової порожнини

124. З краніального ядра слиновиділення, що в довгастому мозку, прегангліонарні нервові волокна в складі VІІ пари черепних нервів йдуть до під’язикового (нижньощелепного) ганглія, а постгангліонарні – на інервацію:

а) привушної слинної залози

б) під’язикової і підщелепної слинних залоз

в) слізної залози

г) сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза

125. З каудального ядра слиновиділення, що в довгастому мозку, прегангліонарні нервові волокна в складі ІX пари черепних нервів йдуть до вушного ганглія, а постгангліонарні – на інервацію:

а) привушної слинної залози

б) під’язикової і підщелепної слинних залоз

в) слізної залози

г) сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза

126. Постгангліонарні нервові волокна від краніального шийного ганглія в складі всіх черепно-мозкових нервів йдуть на інервацію:

а) сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза

б) судин голови та дилятатора зіниці очного яблука

в) судин шиї

г) слізної залози

127. Постгангліонарні нервові волокна від каудального брижового ганглія йдуть на інервацію:

а) судин органів черевної порожнини

б) непосмугованої мускулатури товстої кишки (від поперечного коліна ободової кишки до анального сфінктера), органів сечовидільної та статевої систем

в) судин органів тазової порожнини

г) судин органів грудної порожнини і грудних кінцівок

128. Спинномозковий центр парасимпатичної нервової системи знаходиться в:

а) латеральних стовпах шийного відділу спинного мозку

б) латеральних стовпах грудного відділу спинного мозку

в) латеральних стовпах поперекового відділу спинного мозку

г) латеральних стовпах крижового відділу спинного мозку

129. Більший та менший черевні нерви – це прегангліонарні нервові волокна:

а) краніального шийного ганглія

б) зірчастого ганглія

в) півмісяцевого ганглія

г) каудального брижового ганглія

130. Постгангліонарними нервовими волокнами краніального шлункового сплетення інервуються:

а) підшлункова залоза, шлунок, печінка, дванадцятипала кишка

б) сліпа кишка, шлунок, печінка

в) клубова кишка, підшлункова залоза, шлунок

г) тонкий і товстий кишечник

131. Правильна послідовність розміщення світлозаломлювальних середовищ очного яблука є:

а) кон’юнктива, кришталик, рідина передньої камери ока, рідина задньої камери ока, рогівка, склисте тіло

б) кон’юнктива, рогівка, рідина передньої камери ока, рідина задньої камери ока, кришталик, склисте тіло

в) рогівка, кон’юнктива, рідина передньої камери ока, рідина задньої камери ока, кришталик, склисте тіло

г) кон’юнктива, рогівка, рідина передньої камери ока, кришталик, рідина задньої камери ока, склисте тіло

132. Cornea – це складова частина:

а) райдужної оболонки очного яблука

б) волокнистої оболонки очного яблука

в) сітківки

г) судинної оболонки

133. Непрозора, щільна, бідна судинами і займає 4/5 всієї поверхні очного яблука:

а) sclera

б) cornea

в) retina

г) iris

134. Pupilla – це отвір у центрі:

а) рогівки

б) райдужки

в) білкової оболонки

г) сітківки

135. До складу tunica vasculosa oculi входять:

а) sclera, cornea

б) iris, corpus ciliare, tunica chorioidea, tapetum

в) iris, corpus ciliare, cornea

г) iris, corpus ciliare, tunica chorioidea, sclera

136. Латинська назва райдужної оболонки:

а) retinae

б) sclera

в) iris

г) tunica chorioidea

137. Рецептором зорового аналізатора є:

а) retinae

б) corpus ciliare

в) lens cristallina

г) pupilla

138. Ділянка найкращої світлочутливості в центрі сітківки – це:

а) відображувальна оболонка

б) жовта пляма

в) сліпа пляма

г) зіниця

139. Заповнює порожнину очного яблука, прозоре, драглисте, складається з водянистої рідини (98%), що міститься між тоненькими фібрилами:

а) lens

б) corpus vitreum

в) cornea

г) macula

140. Починається по краях рогівки, вкриває око, формуючи його піхву, яка переходить у піхву зорового нерва, закінчується по краях зорового отвору:

а) fascia superficialis orbitae

б) fascia profunda orbitae

в) fascia bulbi oculi

г) coniunctiva

141. Лежить на внутрішній поверхні періорбіти і повторює її форму, починається від зорового отвору і закінчується в повіках:

а) fascia profunda orbitae

б) fascia superficialis orbitae

в) fascia bulbi oculi

г) coniunctiva

142. М’язи очного яблука вкриває:

а) fascia profunda orbitae

б) fascia superficialis orbitae

в) fascia bulbi oculi

г) coniunctiva

143. Membranatympani, cavum tympani, слухові кісточки, tuba auditiva – складові частини:

а) внутрішнього вуха

б) кісткового лабіринта

в) середнього вуха

г) зовнішнього вуха

144. Labyrinthus membranaceus auris заповнений:

а) спинномозковою рідиною

б) перилімфою

в) ендолімфою

г) порожній

145. У барабанній порожнині середнього вуха знаходиться:

а) три слухові кісточки

б) чотири слухові кісточки

в) жодної слухової кісточки

г) п’ять слухових кісточок

146. З голівки і ручки, між якими знаходиться шийка складається:

а) malleus

б) incus

в) stapes

г) os lenticulare

147. З тіла і двох ніжок – короткої та довгої складається:

а) malleus

б) incus

в) stapes

г) os lenticulare

148. З голівки і основи (підніжки), які з’єднуються двома ніжками складається:

а) malleus

б) incus

в) stapes

г) os lenticulare

149. Провідниками смакового аналізатора є:

а) V, X, XII пари черепно-мозкових нервів

б) V, VII і IX пари черепно-мозкових нервів

в) V, VIII і IX пари черепно-мозкових нервів

г) IX, XII і VII пари черепно-мозкових нервів

150. Tuba auditiva з’єднує барабанну порожнину із:

а) порожниною носоглотки

б) зовнішнім вухом

в) кістковими півколовими каналами

г) перетинчастим лабіринтом

151. Utriculus auris, canalis semicirculares membranaceus, sacculus, ductus cochlearis, ductus endolymphaticus – це складові частини:

а) середнього вуха

б) кісткового лабіринту внутрішнього вуха

в) перетинчастого лабіринту внутрішнього вуха

г) зовнішнього вуха

152. Vestibulum, canalis semicirculares ossei та cochlea – це складові частини:

а) середнього вуха

б) кісткового лабіринту внутрішнього вуха

в) перетинчастого лабіринту внутрішнього вуха

г) зовнішнього вуха

153.Випинання слизової оболонки слухової труби утворює diverticulum tubae auditivae, який лежить між основою черепа, глоткою і гортанню у:

а) великої рогатої худоби

б) свині

в) коня

г) собаки

154. Auricula, musculi auriculi та meatus acusticus externus входять до складу:

а) середнього вуха

б) внутрішнього вуха

в) зовнішнього вуха

г) кісткового лабіринту

Контрольні питання до модуля “НЕЙРОЛОГІЯ ТА ЕСТЕЗІОЛОГІЯ”

I. Питання практичного курсу

1. Будова спинного мозку. Оболонки спинного мозку та підоболонкові порожнини.

2.Закономірності утворення, ходу і розгалуження спинномозкових нервів. Шийні, грудні та хвостові спинномозкові нерви. Загальні закономірності іннервації тулуба та кінцівок.

3. Плечове сплетення. Нерви, що його формують. Іннервація м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба.

4. Іннервація кісток, зв’язок, шкіри ділянок лопатки та плеча і м’язів, що діють на плечовий та ліктьовий суглоби.

5. Іннервація кісток, зв’язок, шкіри ділянки передпліччя та м’язів, що діють на зап’ястковий суглоб та суглоби пальців.

6. Поперекове сплетення. Нерви, що його формують. Іннервація м’язів черевних стінок, попереку, шкіри зовнішніх статевих органів та вим’я.

7. Крижове сплетення. Нерви, що його формують. Іннервація шкіри і м’язів ділянки крупа.

8. Іннервація кісток, зв’язок, шкіри ділянки стегна та м’язів, що діють на кульшовий та колінний суглоби.

9. Іннервація кісток, зв’язок, шкіри ділянки гомілки та м’язів, що діють на заплесновий суглоб та суглоби пальців.

10. Особливості іннервації ділянок кисті та стопи.

11. Розподіл головного мозку на відділи. Оболонки головного мозку та підоболонкові порожнини.

12. Будова кінцевого мозку, зв’язок його із периферією. Порожнини кінцевого мозку.

13. Будова проміжного і середнього мозку, зв’язок їх з периферією. Порожнини проміжного і середнього мозку.

14. Будова відділів ромбоподібного мозку (довгастий мозок, мозочок та мозковий міст), зв’язок їх з периферією. Порожнини ромбоподібного мозку.

15. Загальна морфофункціональна характеристика черепно-мозкових нервів.

16. Поверхневі нерви голови та нерви, що розміщені за гілками нижньощелепної кістки, особливості їх розгалуження та зони іннервації.

17. Нерви, що розміщені під гілками нижньощелепної кістки, особливості їх розгалуження та зони іннервації.

18. Нерви орбіти та крилопіднебінної (клинопіднебінної) ямки, особливості їх розташування та розгалуження, зони іннервації.

19. Будова симпатичної частини вегетативної нервової системи: центри, ганглії, нерви.

20. Закономірності іннервації непосмугованої мускулатури судин.

21. Будова парасимпатичної частини вегетативної нервової системи: центри, ганглії, нерви.

22. Закономірності іннервації непосмугованої мускулатури внутрішніх органів та залоз.

23. Загальний принцип будови зорового аналізатора: рецептор, провідні шляхи, підкіркові та кіркові центри. Складові частини органа зору.

24. Будова та іннервація очного яблука. Світлозаломлювальні середовища очного яблука.

25. Захисний апарат очного яблука. Будова та іннервація органів захисного апарату очного яблука.

26. Слізний та руховий апарат очного яблука. Будова та іннервація органів слізного та рухового апарату очного яблука.

27. Загальний принцип будови присінково-завиткового аналізатора: рецептор, провідні шляхи, підкіркові та кіркові центри. Складові частини присінково-завиткового аналізатора.

28. Будова та іннервація зовнішнього вуха. Кістковий остов зовнішнього вуха.

29. Будова та іннервація середнього вуха, сполучення з іншими порожнинами. Кістковий остов середнього вуха.

30. Будова та іннервація внутрішнього вуха, сполучення з іншими порожнинами. Кістковий остов внутрішнього вуха.

31. Загальний принцип будови шкірного, нюхового та смакового аналізаторів: рецептор, провідні шляхи, підкіркові та кіркові центри.

II. Питання лекційного курсу

1. Функціональне значення нервової системи.

2. Загальні закономірності структурно-функціональної організації нервової системи, її анатомічна та функціональна характеристики.

3. Закономірності утворення, ходу та розгалуження спинномозкових нервів. Склад корінців спинномозкових нервів.

4. Особливості структурно-функціональної організації аферентного та еферентного відділів соматичної і вегетативної нервової системи.

5. Основні закономірності ходу і розгалуження нервів.

6. Система зв’язків всередині центральної нервової системи, провідні шляхи спинного і головного мозку.

7. Філогенез нервової системи. Поняття про цефалізацію і кортикалізацію функцій.

8. Органи чуття, аналізатори. Визначення, загальний принцип будови. Види аналізаторів.

9. Основні напрями історичного розвитку органів чуття і аналізаторів.

Рекомендована література

1. Анатомія свійських тварин: Підручник / С.К. Рудик, Ю.О. Павловський, Б.В. Криштофорова та ін.; За ред. С.К. Рудика. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 575 с.

2. Анатомія свійських тварин: Практикум / За ред. С.К. Рудика. – К.: Агропромвидав України, 2000. – 248 с.

3. Анатомия домашних животных / И.В. Хрусталева, Н.В. Михайлов, Я.И. Шнейберг и др.; Под ред. И.В. Хрусталевой. – М.: Колос, 1994. – 704 с.

4. Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Колос, 1962. – 582 с.

5. Климов А.Ф. Анатомия домашних животных. – М.: Гос. изд. с.-х. лит., 1950. – Т.1. – 560 с.

6. Климов А.Ф., Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Гос. изд. с.-х. лит., 1951. – Т.2. – 464 с.

7. Гаврилін П.М., Шулешко О.О. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з міології свійських тварин. – Київ: Аграрна освіта, 2005. – 33 с.

8. Гаврилін П.М., Оліяр А.В. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з нейрології свійських тварин. – Київ: Аграрна освіта, 2006. – 48 с.

9. Гаврилін П.М., Оліяр А.В., Шулешко О.О. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з остеології свійських тварин (осьовий скелет). – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. – 52 с.

Правильні відповіді на тестові завдання:

Номер питання	Варіант відповіді	Номер питання	Варіант відповіді	Номер питання	Варіант відповіді
	а		в		г
	а		б		в
	б		а		б
	г		в		а
	г		а		в
	г		б		б
	б		б		б
	б		б		г
	а		в		в
	в		в		в
	г		в		б
	в		в		а
	а		в		в
	б		г		а
	а		а		а
	г		в		в
	б		б		г
	б		а		а
	б		в		г
	г		б		б
	в		в		а
	б		а		б
	в		б		в
	а		в		г
	б		а		в
	а		а		а
	а		в		б
	в		в		б
	б		б		а
	а		в		б
	б		в		б
	б		в		в
	а		а		а
	г		в		б
	в		а		б
	б		б		в
	б		б		б
	а		б		а
	в		в		в
	а		г		в
	а		б		б
	а		в		а
	а		а		б
	б		в		в
	в		в		б
	б		а		а
	в		б		в
	в		г		б
	в		а		в
	б		б		в
	б		в
	б		б