Методика складання епізоотичних карт

Для оперативного керівництва проведенням протиепізоотичних заходів районні державні підприємства ветеринарної медицини складають і ведуть карти епізоотичного стану району.

Відповідно до вимог Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики карти епізоотичного стану району ведуть при наявності таких заразних захворювань сільськогосподарських тварин і птиці: сибірки, сказу, ящуру, бруцельозу, туберкульозу, лептоспірозу, лейкозу, кампілобактеріозу, бабезіїдозів сільськогосподарських тварин; емфізематозного карбункула, пошесного запалення легень і чуми великої рогатої худоби; чуми й бешихи свиней; брадзоту і віспи овець, сапу однокопитних та епізоотичного лімфангоїту коней, грипу птиці, псевдочуми птахів.

Для складання карт епізоотичного стану району потрібно мати звичайну адміністративно-топографічну або схематичну карту району, краще у великому масштабі (1: 200000, 1: 500000) і дані про епізоотичний стан району.

Карту епізоотичного стану району складають у два етапи. Спочатку складають географічну основу карти шляхом перемальовування чи на “просвітлювання”, на яку потім наносять показники спеціального призначення (умовні позначки неблагополучних пунктів).

Для складання географічної основи можуть бути використані карти адміністративного поділу області, ґрунтові або схематичні карти району. В географічну основу карти включаються: кордони району, великі ріки, озера, основні шосейні дороги та залізниці, центральні садиби колективних сільськогосподарських підприємств, а також населені пункти, в яких розташовані великі тваринницькі ферми.

Тимчасові карти епізоотичного стану району — це адміністративно-топографічні чи схематичні карти району, на яких умовно позначені за допомогою різнокольорових прапорців і шпильок неблагополучні щодо згаданих вище інфекційних захворювань населені пункти. При виникненні ензоотії (епізоотії) у нових населених пунктах на карту наносять нові прапорці відповідного кольору. При ліквідації ензоотії (епізоотії) у тому чи іншому населеному пункті їх знімають.

Постійні карти епізоотичного стану району відрізняються від тимчасових тим, що на них для умовних позначень, неблагополучних щодо заразних захворювань населених пунктів, застосовують не різнокольорові прапорці, а малюють навколо неблагополучних пунктів різні геометричні фігури (квадрати, прямокутники, трикутники, ромби) або однакові, але фарбують їх у різні яскраві кольори (червоний, зелений, блакитний тощо).

У нижньому правому куті епізоотичної карти розшифровують усі умовні позначення або це роблять на окремому аркуші паперу, який є невід'ємною частиною постійної карти епізоотичного стану району. Можна також на епізоотичних картах району зазначати назву заразної хвороби, коли вона зареєстрована, вид тварин та кількість хворих або умовний знак хвороби, місяць та рік накладання й зняття карантину.

Наприклад, у селі Громівці захворіло на сибірку 3 голови великої рогатої худоби і 6 голів овець. Умовний запис цих даних на епізоотичній карті буде такий: сибірка, 10/Х-1997 р., 3 велика рогата худоба, 6 овець або

Ó	Громівка
10Х1997

При повторній реєстрації тієї ж хвороби в даному населеному пункті знак не ставиться, а під раніше нанесеним знаком нижче попереднього запису, записують дату повторної реєстрації хвороби й дату зняття карантину.

У першому випадку розшифровки умовних позначень робити не потрібно.

Крім того, на карті умовними позначеннями відмічають розташування скотомогильників, біотермічних ям, утилізаційних установок, скотозабійних пунктів і установ ветеринарної медицини.

Звичайно, такі карти з нанесеними на них знаками умовних позначень не вивішують у ветеринарних установах або інших місцях.

Карта епізоотичного стану району є документом для службового користування і постійного зберігання. Відповідальність за зберігання карти покладається на начальника районного державного підприємства ветеринарної медицини.

Карту складають на креслярському папері (ватман). Найбільш зручний загальний розмір карти – 60´90 см або 90´120 см.

Запис на карті епізоотичного стану району повинен бути чітким і акуратним.

Карти епізоотичного стану району, області, країни ведуться відповідними керівними ветеринарними органами по заразних хворобах окремих видів сільськогосподарських тварин і птиці або по окремих найбільш актуальних для області, країни заразних захворюваннях сільськогосподарських тварин і птиці.

Таблицю умовних знаків, що застосовуються для позначення захворювань, установ ветеринарної медицини та інших об’єктів зберігають окремо, під замком.

Усі дані і потрібні об'єкти, що нанесені на карту, зображують за допомогою символів, що називаються умовними знаками.

При нанесенні неблагополучних пунктів, ветеринарних і інших об’єктів рекомендується користуватися спеціально відібраними з цією метою умовними знаками для картографування у ветеринарній медицині згідно з таблицею, що додається.

УМОВНІ ЗНАКИ ДЛЯ КАРТОГРАФУВАННЯ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ

УСТАНОВИ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Лікувально профілактичні установи
	Обласне державне підприємство ветеринарної медицини		Районне державне підприємство ветеринарної медицини
	Міське державне підприємство ветеринарної медицини		Дільнична лікарня або дільниця ветеринарної медицини
	Лікарня ветеринарної медицини господарства		Пункт ветеринарної медицини господарства
	Пункт ветеринарної медицини
Ветеринарні діагностичні установи
	Центральна державна лабораторія ветеринарної медицини		Обласна державна лабораторія ветеринарної медицини
	Районна державна лабораторія ветеринарної медицини		Лабораторія Асколі
Установи з ветеринарно-санітарного контролю
	Прикордонний пункт державного ветеринарного контролю		Транспортний пункт державного ветеринарного контролю
	М’ясокомбінат з ВВВК		Бойня
	Лабораторія ветсанекспертизи на ринку		Забійний майданчик
Установи зооветеринарного постачання
	Корпорація “Укрветзоопромпостач”		Обласне державне підприємство “Ветзоопромпостач”
	База “Ветзоопромпостач”		Ветеринарна аптека
	Кіоски для постачання ветеринарних товарів