Завдання навчання математики у першому класі

ВИПУСКНА КУРСОВА РОБОТА

з методики навчання математики

Основні новації в навчальній програмі з математики для першого класу: шляхи реалізації

Студентки 4 курсу ШКВ -41групи

напряму підготовки «Початкова освіта»

Чича І. П.

Керівник викладач фахових дисциплін

з початкової освіти

Сірант Неля Петрівна

Національна шкала__________________

Кількість балів:_____Оцінка: ECTS____

Члени комісії ______ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Львів - 2014 рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Теоретичне обгрунтування новацій в навчальній програмі з математики………………………………………………………………….……5

1.1. Завдання навчання математики у першому класі…………………5

1.2. Основні відмінності нової програми для першого класу від попередньої…………………………………………………………..9

РОЗДІЛ 2. Основні шляхи реалізації інновацій в навчальній програмі з математики для першого класу……………………………………………....16

2.1. Формування уявлення про множину у першокласників…………16

2.2. Ознаки предметів. Спільні й відмінні ознаки. Класифікація ……………………………………………………………………………...18

2.3. Формування прийому узагальнення……………………………….19

2.4. Геометричні фігури………………………………………………...20

2.5. Практична частина…………………………………………………..26

ВИСНОВКИ……………………………………………………………............27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................28

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….29

ВСТУП

Навчальна програма – це передовсім системний документ, який визначає цілі та завдання кожного предмету, його зміст, основні види навчальної діяльності, результати навчальної діяльності, форми контролю та оцінювання результатів навчання. Відтак, результати навчальної діяльності школярів у значній мірі спричинені якістю навчальних програм, особливо, коли йдеться про початкову школу.

Актуальність теми. Навчання математики в початковій школі виконує низку значущих для загального розвитку особистості учня завдань, серед яких: формування здатності логічно міркувати, уміння виділяти властивості предметів і явищ навколишнього світу; виховання зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності та ін.; розвиток інтелекту, пам’яті, мовлення, уяви.

Програма з математики для 1–4 класів спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти.

Формування початкових математичних знань і способів діяльності, їх практичне застосування ґрунтується на засвоєних учнями у передшкільний період математичних уявленнях, які на елементарному рівні відображають ознаки, властивості та відношення предметів навколишнього світу. Результатом опанування дошкільником цих уявлень є уміння визначати ознаки та властивості предметів за формою, розміром, кольором, матеріалом, призначенням тощо; порівнювати предмети за однією або кількома ознаками; здійснювати серіацію предметів; орієнтуватися у просторі та визначати розташування предметів у ньому; встановлювати найпростіші причинно-наслідкові та просторово-часові зв’язки; лічити предмети; вживати у мовленні логічні сполучники та розуміти їх значення; робити елементарні умовиводи; висловлювати прості оцінювальні судження. Ці уміння служать основою для сприймання, розуміння та засвоєння математики учнями в початковій ланці освіти.

Об`єкт дослідження –шляхи реалізації новацій в навчальній програмі з математики для першого класу.

Предмет дослідження –новації в навчальній програмі для першого класу.

Мета дослідження –обгрунтуватиосновні новації в навчальній програмі з математики для першого класу і знайти шляхи реалізації новаціій.

Відповідно до мети, об’єкта і предмета висунуто такізавдання дослідження:

1. Вивчити основні новації навчальної програми з математики для першого класу.

2. Визначити основні шляхи реалізації цих новацій.

3. Охарактеризувати доцільність введення новацій в програму.

РОЗДІЛ 1. Теоретичне обгрунтування новацій в навчальній

Програмі з математики

Завдання навчання математики у першому класі

Курс математики – важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина математичної освіти. Цей курс у системі неперервної освіти ґрунтується на відповідному змісті Базового компонента дошкільної освіти.

Навчання математики в початковій школі виконує низку значущих для загального розвитку особистості учня завдань, серед яких: формування здатності логічно міркувати, уміння виділяти властивості предметів і явищ навколишнього світу; виховання зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності та ін.; розвиток інтелекту, пам’яті, мовлення, уяви.

Програма з математики для 1–4 класів спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти.

Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, з-поміж яких основною є «уміння вчитися». У результаті засвоєння змісту математики учні зможуть:

· сприймати та визначати мету навчальної діяльності;

· зосереджуватися на предметі діяльності;

· організовувати свою діяльність для досягнення суб’єктно чи суспільно значущого результату;

· відбирати й застосовувати потрібні знання і способи діяльності для розв’язування навчальної задачі;

· використовувати здобутий досвід в конкретній навчальній або життєвій ситуації;

· висловлювати ціннісні ставлення щодо результату й процесу власної діяльності;

· усвідомлювати, аналізувати, оцінювати, коригувати результати своєї діяльності.

Відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для їхньої самореалізації у світі, який швидко змінюється.

Поняття предметної математичної компетентності визначається державним стандартом як особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв`язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач. Іншими словами, це спроможність учня актуалізувати, інтегрувати й застосовувати в реальних життєвих ситуаціях досвід, набутий у процесі навчання математики.

Завдання сучасного вчителя – сформувати в учнів не лише знання, вміння і навички, а й здатність застосувати їх на практиці, що передбачає компетентнісний підхід до навчання.

Основою набуття предметної математичної компетентності є засвоєння учнями предметних математичних компетенцій – обчислювальних, інформаційно-графічних, логічних, геометричних, алгебратичних, - які є структурними елементами змісту математичної освіти.

Компетентнісний підхід полягає у зміщенні акцентів у навчанні від «знаю, вмію» до «здатний, спроможний застосовувати знання й уміння на практиці».

Основними завданнями навчання математики є: формування у молодших школярів ключових компетентностей, з-поміж яких основною виступає «уміння вчитися» як здатність до самореалізації у навчальній діяльності; опанування учнями предметних математичних компетенцій – обчислювальних, графічно-інформаційних, логічних, геометричних, алгебраїчних.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти курс математики будується за такими змістовими лініями: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.

Основу змісту початкового курсу математики становить арифметика цілих невід’ємних чисел і вимірювання величин. На пропедевтичному рівні подаються елементи алгебри та геометрії.

Програма побудована концентрично. Зміст розділів у кожному класі розширюється і доповнюється. Таким чином забезпечується поступове розширення і ускладнення навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення. Це сприяє формуванню знань, умінь, навичок і способів діяльності на вищому рівні узагальнення. У зв’язку з цим розділи починаються із узагальнення і систематизації навчального матеріалу, який вивчався у попередньому класі (на попередньому ступені освіти), з подальшим його розвитком.

Початковий період адаптації на уроках математики збігається з проведенням підготовчої роботи до сприйняття понять «число», «величина», дій із числами та ін. (дочисловий період). У цей період діти вчаться цілеспрямовано спостерігати за предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні й просторові уявлення. Відбувається розширення математичного кругозору і досвіду дітей, формуються їхні комунікативні уміння. Особлива увага приділяється розвитку математичного мовлення дітей, формуванню їхніх особистісних якостей.

Подальша робота з ознайомлення дітей із числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій тощо.

Залежно від характеру завдань на уроці діти можуть вставати з-за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін.

Значне місце на уроках математики слід відводити дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатися, забезпечуючи зміну видів діяльності. Для розвитку у першокласників просторових уявлень корисно використовувати різноманітні дидактичні матеріали: будівельні набори, конструктори тощо.

Навчання має відбуватися не лише у класі, а й у добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики доцільно проводити на повітрі.

Так, під час вивчення ознак предметів (порівняння предметів за кольором, розміром, формою) доцільним буде проведення екскурсій по школі, шкільному подвір’ю, на спортивний майданчик із введенням тематичних ігор, екскурсії у кабінет математики. Екскурсії в парк, вулицями міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів. Під час вивчення матеріалу з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також із лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у магазин.

Оскільки навчання математики відіграє особливу роль у розвитку загальнонавчальних умінь, необхідно спонукати учнів знаходити різні способи розв’язування учбової задачі (пропонувати віднайти інший або найбільш зручний спосіб виконання); складати алгоритми виконання дій (складати план розв’язування задач, встановлювати послідовність виконання навчальних дій в обчисленнях); здійснювати самоконтроль і самооцінювання діяльності (обрати посильне для себе завдання, оцінити свою роботу, поцікавитися, як по-іншому виконали завдання учні в класі, відшукати й виправити помилки у розв’язанні).

Програма навчання математики в 1-му класі передбачає реалізацію змісту в обсязі чотирьох годин на тиждень.