Основные причины травматизма и профзаболеваний работников. Их краткая характеристика

Проблема безопасности труда должна рассматриваться комплексно с учетом всех факторов, создающих условия несчастных случаев и заболеваний.

Техническими причинами производственного травматизмана строительстве бывает: отсутствие кожухов и ограждений на движущихся частях механизмов и строительных машин, с которыми возможно соприкосновение; неисправность машин и механизмов; нарушение правил эксплуатации и обслуживания машин, механизмов и электрооборудования; отсутствие или недоброкачественность спецодежды, спецобуви и защитных приспособлений; отсутствие предупредительных надписей, знаков, сигнализации и др.

К организационным причинамотносят: неподготовленность рабочего места; нарушение технологического процесса производства работ; отсутствие инструктажа и обучения рабочих безопасным методам труда; недостаточное знание правил техники безопасности; использование рабочих не по специальности или недостаточной квалификации.

Санитарно-гигиенические причины: неудовлетворительное освещение; повышенный уровень шума; высокая запыленность воздуха; вредные выделения и излучения и т. д.

К психологическим причинам относят ослабление памяти,недостаточный уровень внимания, ослабление самоконтроля и другие недостатки в области психики.

К профессиональным относятся заболевания, возникающие в результате воздействия на работающим специфический для данной профессии вредных производственных факторов, а также заболевания, встречающиеся среди контактирующих с этими факторами людей на работе во много раз чаще, чем при иных условиях.

Профессиональные заболевания развиваются в результате более или менее длительного периода работы, в течение которого в организме под воздействием вредного производственного фактора накапливается критическая масса токсичного или вредного вещества (газов, паров, пыли), а также если в нем происходят постепенные изменения физиологических функций отдельных органов или систем под воздействием вредных производственных факторов (шум, вибрация, микроорганизмы, физические или эмоциональные перегрузки и т. п.). В случае установления у работающего профессионального заболевания ему может быть назначено пособие по временной нетрудоспособности, пенсия по инвалидности. Диагноз профессионального заболевания устанавливается медицинским учреждением в соответствии со списком этих заболевании, утвержденным Минздравом.

51. Методы анализа травматизма: статистический, монографический, экономический, эргономический, прогностический.

Найпоширенішими методами аналізу травматизму є статистичний, монографічний, економічний, ергономічний і прогностичний.

Статистичний метод базується на аналізі статистичної документації з травматизму та профзахворюванням. Вихідними даними для аналізу є матеріали, які містяться в актах за формою Н-1, а також у звітах підприємств, установ, організацій за формою 7-Т [4]. Перераховані документи містять такі дані:

Н – кількість нещасних випадків за звітний період, які викликали втрату працездатності;

Д – загальна кількість днів непрацездатності, викликаних нещасними випадками за звітний період;

Р – средньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за звітний період;

З – загальна кількість випадків захворювань за звітний період, які викликали втрату працездатності;

Д_з – кількість днів непрацездатності, викликаних випадками захворювань за звітний період.

За цими даними визначають наступні коефіцієнти, які використовують для оцінки рівня травматизму та профзахворюваності:

коефіцієнт частоти травматизму К_ч:

коефіцієнт тяжкості травматизму К_т:

коефіцієнт непрацездатності К_н:

коефіцієнт частоти захворюваності К_ч.з.:

коефіцієнт тяжкості захворювань К_т.з.: .

Статистичний метод дає можливість аналізувати випадки травматизму та профзахворювань за різними показниками: за професією, віком, стажем роботи, характером отриманих травм і захворювань і т. ін., що дозволяє виділити найбільш характерні види травм і захворювань для окремих підприємств, визначити основні причини їх появи і застосувати ефективні заходи, спрямовані на зниження ймовірності їх виникнення.

Різновидами статистичного методу є груповий і топографічний методи аналізу травматизму.

Монографічний метод аналізу травматизму базується на аналізі небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які властиві тому або іншому елементу виробничого процесу (обладнанню, технологічному процесу, індивідуальним засобам захисту та т. ін.). На підставі цього методу поглиблено вивчають обставини нещасних випадків, а якщо виникає необхідність, то проводять спеціальні дослідження та експерименти. Унаслідок вивчення значного числа виробничих чинників з’ясовуються реальні причини нещасних випадків на робочому місці, на ділянці або на одній групі технологічного обладнання. Монографічний метод можна використовувати і для розробки заходів щодо охорони праці при проектуванні нових виробництв.

Економічний метод полягає у визначенні економічних втрат від виробничого травматизму з метою визначення економічної доцільності розробки і впровадження заходів щодо охорони праці. Проте цей метод не дозволяє з’ясувати причини травматизму, тому його вважають додатковим.

Ергономічний метод базується на комплексному вивченні системи «людина-техніка-середовище» (ЛТС). Вирішення ергономічних проблем, які виникають у процесі експлуатації системи ЛТС, доцільно проводити у напрямі обробки методів об’єктивного прогнозу змін якості діяльності людини під впливом різних несприятливих чинників і умов зовнішнього середовища (активність Сонця, гравітація Місяця, магнітні і гравітаційні поля Землі і т. ін.), удосконалення моделей індивідуальної і групової діяльності людей у різних умовах.

Ергономічний метод дозволяє досліджувати причини нещасних випадків залежно від індивідуальних особливостей людини і санітарно-гігієнічних умов, психофізіологічної структури діяльності, виду системи ЛТС і т. ін. По кожному нещасному випадку заповнюється спеціальний акт, який формою нагадує акт Н-1 і містить 22 групи питань.

Прогностичний метод базується на прогнозуванні (передбаченні) нещасних випадків на основі вивчення і виявлення потенційної небезпеки. Аналізуються всі облікові та звітні матеріали про нещасні випадки, загальні і професійні захворювання, матеріали всіх видів контролю стану охорони праці; дані санітарно-технічних паспортів об’єктів, робочих місць, ділянок і цехів; матеріали спеціальних обстежень будівель, об’єктів, приміщень, обладнання і т. ін.

Прогностичний метод включає три підметоди:

морфологічний підметод базується на детальному вивченні конструкції обладнання, виявленні його недоліків, характеру технологічних операцій і прогнозуванні можливих нещасних випадків;

екстраполяційний підметод базується на виборі математичної функції, яка б достовірно описала явище травматизму;

підметод експертних оцінок базується на вивченні думок кваліфікованих фахівців в області охорони праці шляхом анкетування.