МЕТОДИКА ВИКОННАННЯ РОБОТИ. На приладі ДР-5 (рис.8.1) одну кінцівку проби 1 закріплюють у верхньому затиску 2, який обертається навколо своєї осі 3 на кут 180°

На приладі ДР-5 (рис.8.1) одну кінцівку проби 1 закріплюють у верхньому затиску 2, який обертається навколо своєї осі 3 на кут 180°. Губки затиску зі скошеними щічками виготовлені з матеріалу зниженої твердості. Частота коливання затиску 200 хв^-1.

Другий кінець проби заправлений у нижній затиск 4, закріплений на рейці 5, до якої прикладене статичне навантаження (зусилля) 6. Натискаючи на кнопку “Пуск”, включають прилад. Після розірвання проби прилад автоматично зупиняється. Показання лічильника заносять у таблицю 8.1.

Звіт повинен містити принципову схему приладу, методику випробувань проби, параметри випробувань, графік залежності витривалості при багаторазовому згинанні від значень величин статичних навантажень Р_ст та таблицю 8.1.

Таблиця 8.1

Проба	Кут обертання затиску, град	Частота циклів, хв-1	Статичне навантаження проби, кН	Показання лічильника, цикли	Довговічність, с при багаторазовому згинанні
Найменування	Поряд-ковий номер

Контрольні запитання

1. Поясність будову та принцип дії згиначів, які застосовуються для випробування пряжі та швейних ниток?

2. Що ви знаєте про методику та параметри випробувань пряжі та швейних ниток при багаторазовому згинанні?

3. Яке значення показника витривалості при багаторазовому згинанні у процесі виготовлення та експлуатації виробів?

Лабораторна робота № 9

Визначення нерівноважності та жорсткості при скручуванні пряжі та швейних ниток

Мета роботи: Вивчити методики визначення нерівноважності та жорсткості ниток при скручуванні

Завдання

1. Визначити нерівноважність та жорсткість ниток, різних за лінійною густиною, круткою та сировинним складом.

2. Проаналізувати за отриманими даними залежності нерівноважності та жорсткості ниток при скручуванні від їх структури.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Одноциклові випробування ниток при крученні дають можливість вивчати їх нерівноважність та жорсткість. Рівноважні нитки мають мінімальний крутний момент і в процесі виготовлення одягу не утворюють скрутин, дають менше обривів, знижують можливий пропуск стібків. Виникнення крутного моменту у швейних нитках обумовлюється виникненням у процесі скручування деформації крутки та деформації розтягування, оскільки складові волокна та нитки розташовані при цьому по гвинтовим лініям з різним радіусом кривизни. Це призводить до появи швидкозворотньої, повільнозворотньої та залишкової деформації. Внаслідок зникнення зворотних деформацій скручені волокна та нитки прагнуть розкрутитися – виникає розкручуючий момент. На величину розкручуючого моменту впливає крутка, волокнистий склад та лінійна густина ниток.

Рівноважність швейних ниток оцінюють по показнику нерівноважності.

Нерівноважність – це здатність швейної нитки утворювати скручену петлю при самочинному розкручуванні ниток. Вона характеризується числом витків у петлі, яка утворюється при наближенні кінцівок паралельних гілок нитки. Гілка – це половина довжини нитки, що утворює петлю.

Одночасно визначають напрямок скручення петлі, який характеризується напрямком підйому витків в петлю по відношенню до її осі. Напрямок крутіння може бути лівим S, або правим Z.

Жорсткість відносно скручення характеризується здатністю швейних ниток чинити опір зміні своєї форми при деформації кручення. Ця фізична характеристика представляє собою коефіцієнт пропорційності між крутним моментом та відносним кутом закручування. Якщо форму поперечного перерізу прийняти круглою, жорсткість при скручуванні буде визначатися за формулою:

, (9.1)

де G – модуль зсуву (модуль пружності другого роду), [сН/см²];

I_р – полярний момент інерції, см⁴.

Модуль повздовжньої пружності характеризує здатність тіла згинатися в залежності від матеріалу тіла. Особливість текстильних матеріалів полягає в тому, що пружні деформації являються тільки складовою повної деформації, яка виникає при певному напруженні. Тому формула (9.1) справедлива тільки для малих, короткочасних навантажень, при яких умовно пружня деформація складає більшу частину. Показником жорсткості користуються лише тоді, коли за короткий час (декілька секунд) надаються малі відносні кути скручування.

Для круглого поперечного перерізу полярний момент інерції складає:

Використовуючи формули теорії коливання, можна отримати вираз жорсткості через період коливання:

, (9.2)

де l – довжина підвісу маятнику, см;

D – діаметр диску, см;

h – товщина диску, см;

γ – питома сила тяжіння матеріалу диска, сН/см³;

t – період коливання, с;

g – прискорення сили тяжіння, см/с².

Оскільки у процесі випробування на певному приладі усі величини, крім t, залишаються постійними, рівняння (9.2) можна записати так:

(9.3)

Жорсткість можна виразити в умовних одиницях, якщо прийняти за одиницю жорсткості жорсткість нитки з періодом коливання 100 с:

. (9.4)

Випробування текстильних та швейних ниток з метою визначення жорсткості проводять на приладі КМ-20-2М, який складається з корпусу, механізмів приводу, підйому та опускання валика з диском, та маятником і стійки з притиском та коромислом. Основні технічні данні приладу наведені нижче.