Номенклатура карбонових кислот

За міжнародною(систематичною або номенклатурою ІЮПАК) назви карбонових кислот походять від відповідних назв алканів, включаючи атом Карбону карбоксильної групи, із додаванням закінчення [ова] і слово [кислота] . Нумерацію атомів Карбону проводять цифрами, включаючи атом С карбосильної групи.

Для карбонових кислот характерні і історичніназви. Нумерацію атомів Карбону проводять грецькими буквами(α,β,γ,δ,ε,ζ,η,θ…ω), починаючи з атома С, що стоїть поряд з атомом Карбону карбоксильної групи.

НСООН - метанова кислота, мурашина кислота,форміатна кислота

СН₃СООН-етанова кислота, оцтова кислота, ацетатна кислота

С₂Н₅СООН-пропанова кислота, пропіонова кислота

С₃Н₇ СООН - бутанова кислота, масляна кислота

С₄Н₉СООН - пентанова кислота, валеріанова кислота

С₅Н₁₁ СООН - гексанова кислота, капронова кислота

СН₃

_{5 4 3} ₂|₁

СН₃─СН─СН₂-С─СООН міжнародна назва

Сl СН₃

2,2-диметил-4-хлоропентанова кислота

СН₃

_{δ γ β} _α|

СН₃─СН─СН─С ─СООН історична назва

Сl СН₃

α,α-диметил-γ-хлоровалеріанова кислота

Цифри або літери (грецькі чи латинські), які стоять у назвах карбонових кислот перед замісниками називаються локантами.

Назви кислотних залишків карбонових кислотё

НСОО - метаноат, форміат

СН₃СОО-етаноат, ацетат

С₂Н₅СОО-пропаноат, пропіонат

С₃Н₇ СОО - бутаноат, маслянат, бутират

Фізичні властивості карбонових кислот

Першіпредставникикарбонових кислот є рідини тому, що між молекулами існує водневий зв’язок(за рахунок поляризації карбоксильної групи), добре розчинні у воді, мають різкий запах.. Вищі карбонові кислоти – тверді воскоподібні речовини, нерозчинні у воді.

З підвищенням відносної молекулярної масирозчинність карбонових кислот зменшується, а температура кипіння - підвищується.

O^δ^-

R - С ^δ-O= C -OH^δ⁺ ∙ ∙ ∙ ^δ-O= C -OH^δ⁺∙ ∙ ∙ ^δ-O= C -OH^δ⁺

ОН^δ+ │ │ │

R R R

Хімічні властивості карбонових кислот

Всі хімічні властивості карбонових кислотвідбуваються по характеристичній(функціональній) групі - -СООН.

І. Загальні властвості як кислоти (реакції по атомі Н групи СООН)

1. реакція дисоціація:

СН₃СООH ↔ СН₃СОО^- + Н⁺

Карбонові кислоти є слабкі електроліти (в реакціяхйонного обмінузаписуються вмолекулярному винляді), але сильніші за слабкі неорганічні кислоти.

2. реакція з металами до Н:

Zn + 2СН₃СООH = (СН₃СОО)₂Zn + H₂↑

Цинк етаноат

З. реакція з оксидами металів:

FeO + 2НСООH = (НСОО)₂Fе + H₂O

Ферум (ІІ) метаноат(форміат)

4. реакція з основами(реакція нейтралізації):

NaOH + С₂Н₅СООН= С₂Н₅СООNa + H₂O

Натрій пропаноат(пропіонат)

5. реакція з солями, утвореними неорг. слабкими кислотами:

Na₂СO₃ + 2HСООН = 2НСООNa + H₂O + СО₂↑(Н₂СО₃)

Натрій метаноат(форміат)

І. Реакції по ОН карбоксильної групи.

1. реакція естерифікації (характерна для тільки органічних кислот)

Це реакція карбонових кислот з спиртами (при цьому атом Н карбоксильної групи карбонової кислоти заміщується на вуглеводневий радикал спирту) і утворюється естер і вода. Каталізатором реакції етерифікації є конц. H₂SO₄.

СН₃СООН+С₂Н₅ ОН →СН₃СООС₂Н₅+ Н₂О

Естер (етилетаноат або етилацетат)

ІІІ. реакція заміщення атомів Н у вуглеводневому радикалі карбонової кислоти(починаючи з етанової кислоти)

1. реакція галогенування (каталізатор – світло , як в алканах)

СН₃СООН+Cl₂→СН₂СОOH + НCl 2-хлороетанова кислота

IV. реакція приєднання до карбонільної групи (– С=О) карбоксильної групи кислот

1. реакція гідрування –( відновлення)

СН₃СООН+Н₂→СН₃С(O)H + Н₂О етаналь

При повному відновленні карбонових кислот утворюється спирт

СН₃СООН+ 2Н₂→СН₃СН₂ОH + Н₂О етанол

Добування карбонових кислот

ІІ. Загальні методи добування