Принцип реєстрації кривих ВП

Для вимірів викликаних потенціалів зазвичай використовують чотириелектродний зонд (наприклад, B5A0.04M0.04A). Роздвоєний електрод А та електрод В слугують для пропускання електричного струму. Електрод М, вкритий шаром перфорованої гуми для позбавлення завад за рахунок поляризації самого електроду, і звичайний електрод N на поверхні слугують для вимірів різниці потенціалів. Схема вимірів (рис. 12) побудована таким чином, щоб у свердловину пропускався переривчастий електричний струм. У проміжках між імпульсами струму перемикач П замикає ланцюг MN через контакт 2', і разом із потенціалами самочинної поляризації гальванометр Г1 реєструє викликані потенціали . При комутації перемикача П на контакти 1 і 1' гальванометр Г2 реєструє різницю потенціалів , яка обумолюється питомим електричним опором гірських порід і спостерігається між електродами М та N в момент пропускання поляризаційного струму .

Рис. 12. Схема вимірів викликаних потенціалів. При переключенні перемикача П на контакти 1, 1′ батарея Б замикається на електроди А, В, через які в геологічне середовище пропускається постійний електричний струм І_АВ. При цьому реєструється різниця потенціалів ∆U_ПОЛ. Після перемикання на контакти 2, 2′ ланцюг живлення розривається, і починається вимір значень потенціалів викликаної поляризації ∆U_ВП.

Під час запису кривої сила струму живлення підтримується постійною і вибирається такою, щоб вплив потенціалів самочинної поляризації порід на величину потенціалу ВП було найменшим. Сила струму зазвичай складає 200-500 мА. Крива реєструється зі швидкістю 800-1000 м/год. Масштаб запису покладається рівним 12.5 мВ/см. Відносне значення викликаної поляризації (коефіцієнта поляризації ) реєструється у відсотках (рис. 13).

Знак потенціалів ВП визначається знаком поляризаційного поля. Значення зростає зі збільшенням щільності поляризаційного струму та із зменшенням мінералізації пластових вод, зростає із збільшенням питомої поверхні порід і зменшенням їхньої проникності.

Для того, щоб виключити вплив величини на показання методу ВП, реєструють дві криві: 1) сумарну при струмі одного напрямку; 2) різницеву при струмі іншого напрямку. Віднімаючи від показань сумарної кривої показання різницевої кривої отримують . Для встановлення остаточного значення результат ділиться навпіл.

В розрізах, складених породами високого опору, на величину значний вплив створює питомий електричний опір порід. Для виключення цього впливу реєструють відносну величину викликаних потенціалів, яка дорівнює . В цьому випадку сила струму живлення регулюється в процесі запису потенціалів ВП таким чином, щоб величина залишалася незмінною, тому криві відносних викликаних потенціалів не залежать від питомого опору порід.