Тема: ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

План:

1. Фразеологічна одиниця, її ознаки.

2. Типи фразеологічних одиниць.

3. Джерела фразеології української мови.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2003. – С. 137-144.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К., 2001. – С.78-102.

3. Шкуратяна Н. Г. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К. , 2007. –

С.251-269.

4. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика. – К., 2010. – С. 129-164.

5. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 63-88.

6. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К., 1987. – С. 106-116.

7. Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 90-119.

8. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.,2002. – С.203-226.

9. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С.228-272.

10. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова. – К.,

2006. – С.282-352.

б) додаткова:

1. Олійник О. Сучасна українська мова. – К., 2008. – С. 37-39.

2. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. В 2-х ч. –

Ч.1. – К., 1973. – С. 71-90.

3. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.,

1976. – С. 291-96.

4. Сучасна українська літературна мова : В 5 кн. Кн.4. Лексика і фразеологія / Ред.:

І.К.Білодід, М.А.Жовтобрюх. – К., 1973. – С. 331-435.

5. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.,

1993. – С.162-165, 168-173.

6. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 708-713.

7. Демська-Кульчицька О. М. Фразеологія. – К., 2008.

8. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. – Х., 1977.

9. Москаленко А.А. Нарис історії української лексикографії. – К., 1961.

10 Дубічинський В.В.Українська лексикографія: історія, сучасність та комп’ютерні

технології. – Х., 2004.

в)словники:

1. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській мові. – К. 1975.

2. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів / За ред.

В.О.Винника. – К., 1988.

3. Фразеологічний словник української мови: В 2 т. – К., 1993.

4. http://www.mova.info/Page.aspx?l1=61 (словники на mova.info).

ЗАВДАННЯ

1. Укласти короткі конспекти відповідей на запитання плану (див.методичні рекомендації).

2. Зазначити тип фразеологізму за ступенем семантичного злиття (завдання виконується за

допомогою цифрового кодування):

1 – зрощення; 2 – єдність, 3 – сполучення.

Бенеря вхопила, байдики бити, вдарити по руках, блимати очима, море по коліна, вжити заходів, ловити мух, розводити антимонії, притча во язицех, брати на глум.

3. Визначити значення фразеологічних зворотів з попереднього завдання. За необхідності

звертатися до «Фразеологічного словника української мови» (У 2-х томах).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Фразеологія – це 1) розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення;

2) склад фразеологічних одиниць і зворотів мови. Фразеологізм (фразеологічна одиниця – ФО) – лексико-граматична єдність двох або більше слів, що характеризується цілісним значенням і відтворюваністю. Конспектуючи відповідь на перше питання, необхідно дати визначення фразеологізму та зазначити його ознаки. Подумайте, які з цих ознаки є спільними для фразеологізму та слова, ФО та словосполучення, чим різняться ці одиниці?

ФО вступають у системні відношення: однозначності-багатозначності, синонімії, антонімії, омонімії; можуть бути різними за походженням та стилістичним забарвленням. Крім того фразеологізми класифікуються за граматичною природою головного слова (іменні: іменникові, прикметникові, числівникові; дієслівні, прислівникові) та за семантичною злитістю компонентів (зрощення, єдності, сполучення, вислови). Саме останню класифікацію слід опрацювати більш детально, конспектуючи відповідь на друге питання. Засвоївши різновиди ФО за семантичною злитістю компонентів, можна виконувати другу вправу.

Від класифікації ФО за походженням (власномовні, запозичені, кальки) необхідно відрізняти їх класифікацію за джерелом виникнення (із професійного мовлення, народного мовлення, із античних міфів, літератури, Біблії, з побуту, вірувань та звичаїв народу). Відповідь на запитання «Джерела української фразеології» повинна містити виділені групи ФО і приклади.

Студенти повинні знати: визначення фразеології та фразеологізму; ознаки ФО у порівнянні зі словом та словосполученням; джерела української фразеології; класифікації ФО за походженням, граматичною природою головного слова та за ступенем семантичного злиття компонентів.

Студенти повинні вміти: визначати значення ФО, її тип за ступенем семантичного злиття та джерело виникнення; добирати фразеологізми з певним значенням; доцільно вживати фразеологізми в мовленні.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У яких значеннях вживається термін «фразеологія»?

2. Дайте визначення фразеологізму.

3. Назвіть ознаки фразеологізму.

4. Які спільні й відмінні ознаки у фразеологізму і слова? фразеологізму і

словосполучення?

5. Наведіть приклади однозначних і багатозначних фразеологізмів, фразеологічних

синонімів, антонімів та омонімів.

6. Назвіть різновиди фразеологічних одиниць за структурою.

7. Як класифікуються фразеологізми за граматичною природою головного слова?

8. Чим різняться фразеологічні зрощення, єдності та сполучення?

9. Назвіть джерела української фразеології.