Критерії оцінки фінансової звітності

У спеціальній ек.літературі, а також в аудиторській практиці вживається поняття «критерії». Це поняття більшою мірою стосується оцінки звітності під час перевірки, особливо на кінцевому етапі – коли формулюється думка про неї. Але перш ніж це зробити необхідно чітко визначити, за якими ознаками необхідно здійснювати оцінку. За кожною певною ознакою перевірки оцінка проводиться за відповідними їй критеріями. Тому аудиторська перевірка фін.звітності повинна здійснюватися за допомогою її оцінки за певними ознаками і відповідними їм критеріями. Їх склад у різних авторів неоднаковий. За результатами аудиторської перевірки фін.звітності аудитор повинен дати аудиторський висновок. Залежно від результатів аудиторської перевірки він може бути безумовно-позитивним, умовно-позитивним, негативним чи відмовою від висловлення думки. До завдань й обов’язків аудитора не входить підтвердження абсолютної точності всіх бухгалтерських записів і регістрів. Крім того, виявлені недоліки, неточності, помилки аудитор розрізняє як суттєві і несуттєві. У МСА дано таке визначення: критерії – контрольні показники, що використовуються для оцінки або визначення предмету перевірки,включаючи контрольні показники подання та розкриття інформації, якщо прийнято. Критерії можуть бути формальними або менш формальними. Можуть бути різні критерії для одного й того ж предмету перевірки. Відповідні критерії потрібні для обґрунтованої оцінки чи визначення предмету перевірки в контексті професійного судження. Відповідні критерії мають такі характеристики: а)доречність:відповідні критерії сприяють висновкам, що допомагають при прийнятті рішень визначеними користувачами; б)повнота:критерії є достатньо повними, якщо не пропущені відповідні чинники, які можуть впливати на висновки в контексті обставин завдання; в)достовірність: достовірні критерії дозволяють обґрунтовано послідовну оцінку чи визначення предмету перевірки, включаючи, коли прийнято, подання та розкриття інформації, коли вони застосовуються за подібних обставин однаково кваліфікованими практикам; г) нейтральність: нейтральні критерії сприяють висновкам, вільним від упередженості; д)зрозумілість: зрозумілі критерії сприяють висновкам, що є чіткими, повними та які не можна тлумачити по-різнму. Критерії для оцінювання фін.звітності визначені нормативними документами. Тому для оцінювання фін.звітності п-ва аудитор повинен керуватися ЗУ « Про БО та фін.звітнісь в Україні» та такими нормативними документами: П(С)БО 1,П(С)БО 2,П(С)БО3, П(С)БО 4. Бухгалтерська звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів на п-ва за звітний період. Керівництво п-ва формуючи фін.звітність повинно дотримуватися таких принципів: - автономності п-ва, за якими кожне п-во розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників; - безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань п-ва,виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі; - періодичності, що припускає розподіл діяльності п-ва на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності; - історичної с/в, що визначає пріоритет оцінки активів,виходячи з в-ат на їх в-во та придбання; - нарахування та відповідності доходів і в-ат, за яким для визначеня фін.результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і в-ти відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей; - повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі; - послідовності, яка передбачає постійне застосування п-вом обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фін. звітності; - обачності, згідно з якою методи оцінки, що застосовуються в БО, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та в-ат і завищенню оцінки активів і доходів п-ва; - превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юрид. Форми; - єдиного грош. Вимірника, який передбачає вимір-ня та узаг-ня всіх операцій п-ства у його фін. звіт-сті в єдиній грош. одиниці. Для того, щоб фін. звіт-сть була зрозумілою користувачам п-ства повинно здійснити розкриття інф-ції в фін. звіт-сті. Обсяг розкриття передбачено відповід. Положеннями. Готуючи звіт-сть на основі вищезазначених принципів кер-тво п-ства здійснює певні твердження. Ці твердження поділ. На наст. Категорії: 1.існування: актив або зоб-ня існують на конк. Дату.2. Права і зоб-ня належать суб’єктам госп-ня на конкретнк дату. 3.Наявність: операція або події, які стосуються суб’єкта госп-ня, відбулися протяго зв. Періоду. 4.повнота: відсутність необл. Активів, зоб-нь, операцій або подій, а також нерозкритої інф-ції про статті. 5.Оцінка в-сті: активи або зоб-ня облік-ться за відповідною баланс. в-стю. 6.Оцінка: операція або подія відображені за належною сумою, доходи і в-ти віднесені до відповід. Періоду. 7.Подання і розкриття інф-ції: про статтю розкрита, класифікована і описана згідно з прийнятою концептуал. Основою фін. звіт-сті. Таким чином, критеріями оцінки достовірності фін. звіт-сті є: 1.Заг. прийнятність звіт-сті – чи відповідає звіт-сть вцілому вимогам щодо її складання, чи не містить вона суперечливу інф-цію. 2. Обгрунтованість - чи є достатні підстави для включення інф-ції до фін. звіт-сті. 3.Повнота – чи включені до фін. звіт-сті всі належні суми чи належить актив і зоб-ня п-ству. 4 .Оцінка в-сті – чи всі статті правильно оцінені і підраховані. 5.Клас-ція – чи є підстави для відображ. Відповідних сум на відпов. Рахунках. 6. Оцінка правильності віднесення госп. Операцій до відповід. Періоду. 7.розкриття інф-ції – чи всі статті включено у фін. звітність і чи правильно відображу. У формах звіт-сті і примітках до неї.

Наши рекомендации