Розкриття інформації про доходи у примітках до фінансової звітності. 25. у примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) така інформація:

25. У примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) така інформація:

25.1. Облікова політика щодо визнання доходу, включаючи спосіб визначення ступеня завершеності робіт, послуг, дохід від виконання і надання яких визнається за ступенем завершеності.

25.2. Розподіл доходу за кожною групою доходів згідно з пунктом 7 цього Положення (стандарту).

25.3. Сума доходу за бартерними контрактами в розподілі за групами доходів відповідно до підпункту 25.2 цього Положення (стандарту).

25.4. Частка доходу за бартерними контрактами з пов'язаними сторонами.

Коментар до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід”

Загальні положення

Текст П(с)БО 1.Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Цей пункт визначає, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності здійснюються саме цим П(с)БО, проте власне визначення поняття „дохід” дано в П(с)БО 3 [3], яке визначає, що доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Текст П(с)БО 2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Таким чином, бюджетні установи при вирішенні питань щодо бухгалтерського обліку та розкриття інформації про доходи у фінансовій звітності нормами цього Положення не керуються . На відміну від них підприємства, організації та інші юридичні особи використовують саме П(с)БО 15 [15] незалежно від форми власності та організаційно-правових форм.

Варто пам'ятати! Бюджетні установи при вирішенні питань щодо бухгалтерського обліку та розкриття інформації про доходи у фінансовій звітності нормами П(с)БО 15 не керуються
Текст П(с)БО 3. Це Положення (стандарт) не поширюється на доходи, пов'язані з: договорами оренди; дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі; страховою діяльністю; змінами у справедливій вартості фін ансових активів та фінансових зобов'язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних активів і зобов'язань; змінами вартості інших поточних активів; первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов'язаних із сільськ огосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції; видобуванням корисних копалин.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (згідно ст.759 ГКУ [38]). Облік та відображення у звітності такого роду доходів регулюється П(с)БО 14 [14].

Визначення „дивідендів” у П(с)БО 15 [15] дано в п.4. В п.20 наведено порядок визнання доходів у вигляді дивідендів в бухгалтерському обліку, а в п.25.2 вказано порядок їх розкриття в примітках до фінансової звітності. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції підприємства та її розкриття у фінансовій звітності здійснюються П(с)БО 12 [12].

Не поширюється дане Положення і на доходи, пов'язані зі страховою діяльністю. Регулювання всіх сторін страхових відносин здійснюються ЦКУ [38], ГКУ [37], Законом о страховании [58] та іншими законодавчими актами.

Питання змін у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань, а також ліквідації (продажу, погашення) таких активів і зобов'язань регламентуються П(с)БО 13 [13].

Регулювання питань щодо визнання доходів, що пов'язані зі зміною вартості інших поточних активів, проводиться П(с)БО 9 [9], що встановлює методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про такі активи і, зокрема, їх дооцінку.

Щодо первісного визнання та зміни справедливої вартості біологічних активів, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції, то регламентуванням даного питання займається П(с)БО 30 [30].

Не регулює даний стандарт і доходи, що виникають при видобуванні корисних копалин. Видобування копалин безпосередньо передбачає використання надр землі.

Правовідносини, пов'язані з використанням та охороною надр визнаються гірничими відносинами (згідно ст.1 Гірничого Закону [80]) і врегульовані на даний момент законами України та іншими нормативно-правовими актами, а саме Конституцією України [81], Кодексом про надра [82], Законом об охране природы [83], іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. З 1.01.2009 р. вступить в дію окреме П(С)БО 33 [33], що визначатиме методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати на розвідку та визначення обсягів і якості запасів корисних копалин та її розкриття у фінансовій звітності.

Текст П(с) БО 4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: Проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Роялті - платежі за використання нематеріальних акти вів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо). Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Пункт 1.10, ст.1 Закона о налоге на прибыль [44] визначає проценти як дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються:

платіж за використан

ня коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платіж за використання коштів, залучених у депозит;

платіж за придбання товарів у розстрочку.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі

коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами. При порівнянні визначень, даних Законом о налоге на прибыль [44] та П(с)БО 15 [15], відмічаємо їх взаємоузгодженість при більш широкому трактуванні даного терміну в Законі.

Пункт 1.30, ст.1 цього ж Закону [44] дає визначення поняття „роялті” - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіо касети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Припустимо, що один визначний діяч в сфері збуту продукції секрет свого успіху записав на компакт-диск. Інша сторона зацікавилась в отриманні такого роду досвіду. При цьому особа, що здійснила такого роду запис, може як отримувати роялті, так і не отримувати їх. Якщо сторони укладуть договір, за умовами якого зацікавлена особа отримає право на користування авторським правом сторони, що здійснила запис, то остання отримуватиме дохід у вигляді роялті протягом терміну, на який буде укладено такий договір. При цьому „зацікавлена сторона” не матиме права передавати копії таких аудіо касет та розповсюджувати їх, а зможе лише використовувати їх для приватного прослуховування. В разі, коли за умовами договору аудіо касету буде передано з правом розголошення інформації, що на ній міститься, отриманий дохід можна класифікувати як дохід від реалізації. Роялті при цьому не виникатимуть.

Визначення поняття «дивіденди» згідно п. 1.9, ст. 1 Закона о налоге на прибыль [44] наступне – це платіж, який провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв’язку з розподілом частки її прибутку», тобто фактично поняття, дані Законом о налоге на прибыль [44] та абз.4, п.4 П(С)БО 15 [15], майже ідентичні.

Крім того, визначення понять, наведених вище, дають і деякі інші нормативно-правові акти, зокрема: Постанова № 255 [74], Постанова № 1185 [84], Лист ДПА „Роялті” від 12.11.99 № 376/2/22-2210, Постанова № 141 [85], Методичні вказівки № 609 [86], Методичні рекомендації з аналізу і оцінки [40] тощо.

Наши рекомендации