Адресація в Internet
Для адресації вилучених комп'ютерів при використанні прикладних програм Internet досить знання IP-адрес, однак очевидно, що користуватися ними незручно. Запам'ятати одна адреса, що складається з 12 цифр, досить складно, але в мережі доводиться працювати не з одним комп'ютером і, відповідно, запам'ятовувати не одна адреса. Крім того, IP-адреса несе інформацію про розташування конкретного комп'ютера, але не ресурсу, що найцікавіший користувачам мережі. Тому на прикладному рівні звичайно користуються іншою системою адресації — по доменних ознаках. Вся мережа представляється розбитою на ділянки по назвах доменів, щорозрізняються, в основному, по географічній або організаційній ознаці. Домен (domain) у перекладі — область, район — визначає безліч комп'ютерів, що належать якій-небудь ділянці мережі Internet, у межах якого ці комп'ютери об'єднані по одній ознаці. Унікальність у межах всієї мережі Internet назв доменів для цих ділянок мережі дозволяє однозначно визначити та ділянка, до якого належить комп'ютер і, тим самим, визначити його повну адресу. Повна доменна адреса комп'ютера (full qualified domain name) складається з назви комп'ютера в межах ділянки мережі, до якого він належить, і доменної адреси (domain address) або ім'я домену (domain name) цієї ділянки. Доменна адреса комп'ютера являє собою групу ієрархічно зв'язаних доменів, локалізованих від самого верхнього рівня до нижнього рівня, що у загальному випадку може бути представлений і одним комп'ютером.
Доменне ім'я складається зі списку назв цих доменів, розділених крапками. Самий верхній рівень доменів представлений у правій частині адреси, а крайня ліва частина позначає назву комп'ютера на цій ділянці мережі, наприклад, myhost.myprovider.ru. У цьому прикладі, комп'ютер, що називається myhost, входить у групу комп'ютерів мережі myprovider, що розташована на території Росії (ru). Угоди по найменуванню й визначенню доменов зібрані в Системі імен доменів (DNS, Domain Name System). He варто плутати цю систему зі службою визначення доменних імен (DNS, Domain Name Service), що також має абревіатуру DNS, але призначена для перекладу доменного ім'я в цифрову IP-адресу й представляє із себе розподілену базу даних адрес, розташовану на великій кількості серверів у мережі.
Домени розрізняються по географічних і організаційних ознаках. Історично для визначення доменів верхнього організаційного рівня використовуються назви, наведені в табл. 1. Така система назв зложилася в часи, коли мережа ще не вийшла за межі США, тому зберегла помилки. Хости Internet, розташовані в інших державах, звичайно класифіковані по географічній ознаці.
Таблиця 1. Назви доменів, класифікованих по організаційному рівні
| Домен | Тип організації |
| org | Некомерційна організація |
| edu | Освітня установа |
| com | Комерційна організація |
| net | Інформаційна мережа |
| gov | Урядовий заклад |
| mil | Військова організація |
Назви ж доменів верхнього географічного рівня, трапляється, перетерплюють зміни, викликані включенням нових держав у систему Internet. Так трапилося при розпаді Радянського Союзу, коли на зміну його домену - su - прийшло відразу кілька назв доменів - ru, ua, lv і т.д. У табл. 2 представлені домени верхнього географічного рівня, що найбільше часто зустрічаються в мережі, а також та частина з них, що змінилася або з'явилася останнім часом.
Домен, зазначений перед доменом верхнього рівня, часто визначає місто, у якому розташована ця ділянка мережі Internet, наприклад, sph.ru (С.-Петербург), msk.ru (Москва), nsk.ru (Новосибірськ), або мережа, до якої належить комп'ютер - spbnet.ru, mskline.ru, але може мати будь-яка назва.
Таблиця 2. Класифікація доменів по географічній ознаці
| Домен | Держава | Домен | Держава |
| at | Austria (Австрія). | it | Italy (Італія) |
| am | Armenia (Вірменія) | jp | Japan (Японія). |
| au | Australia(Австралія) | kg | Kirgistan (Киргизстан) |
| az | Azerbaijan (Азербайджан) | kz | Kazachstan (Казахстан) |
| ba | Bosnia-Herzegovina | lt | Lithuania (Литва) |
| by | Belarus (Білорусь) | lv | Latvia (Латвія) |
| cz | Czech Republic (Чехія) | md | Moldavia (Молдавія) |
| ca | Canada(Канада) | nz | New Zealand |
| de | Germany(Німеччина) | ru | Russian Federation (Росія) |
| dk | Denmark Данія | se | Sweden (Швеція) |
| es | Spain (Іспанія) | ua | Ukraine (Україна) |
| fr | France (Франція) | ge | Georgia (Грузія) |
| us | United States (США) | uz | Uzbekistan (Узбекистан) |
| fi | Finland (Фінляндія) | uk | United Kingdom (Великобританія) |
Доменні адреси вилучених комп'ютерів можуть використовуватися прикладними програмами для адресації даних точно так само, як і IP-адреси. Однак протоколи IP оперують IP-адресами. Для перетворення доменних імен в IP-адреси використовується служба визначення доменного ім'я - DNS. І перше, що відбувається, коли прикладна програма одержує від користувача запит для звертання до вилученого комп'ютера по доменній адресі, - це звертання до служби DNS для одержання IP-адреси. IP-адреса комп'ютера, що надає доступ до служби імен, повинна бути попередньо відома протоколам, що працюють на комп'ютері, тому її доводиться вводити самостійно при настроюванні протоколів.
Хоча можна використовувати будь-який сервер у мережі, що надає сервіс по визначенню доменного імені, рекомендується використовувати найближчим, надаваним провайдером послуг Internet. У цьому випадку втрати часу на звертання до DNS-Сервера будуть мінімальними.