Оформлення, реєстрація біржових угод та гарантії їх виконання

Реєстрація та оформлення всіх видів біржових угод здійснюється у спеціально відведеному відділі біржі як під час торгів, так і протягом кількох годин після їх закінчення.

При укладанні угоди сторони підписують договір поставки. Брокер-продавець представляє гарантію поставки товару, а брокер-покупець -

Тема 7. БІРЖОВІ УГОДИ

гарантію оплати за товар. Гарантійний внесок не може бути нижчим 0,5% суми заявки, помноженого на кількість місяців до виконання кон­тракту (якщо це форвардний контракт).

При оформленні і реєстрації договорів купівлі-продажу або договорів поставки брокери підписують три копії документів: дві видаються сторо­нам угоди і один примірник залишається на біржі. Біржовий реєстратор присвоює цьому документу реєстраційний номер і проставляє на всіх ек­земплярах печатку відділу реєстрації угод. Договір поставки може також бути оформлений поза біржею, але він повинен бути обов'язково зареє­стрований у реєстраційному відділі в термін, передбачений Правилами біржової торгівлі (3-х днів).

Укладання форвардної угоди передбачає виконання брокерами зобо­в'язання щодо визначення неустойки за непоставку чи недопоставку то­вару у розмірі певного відсотка від суми угоди. Брокер також може провести операції страхування своїх угод, у тому числі з перерахуванням

страхових премій.

Угода оформлена і зареєстрована у книзі (картотеці) має юридичну силу і може бути розірвана у встановленому порядку.

Порядок розірвання угод на кожній біржі визначається згідно з її пра­вилами, при цьому угода не може бути розірвана лише однією зі сторін. Якщо брокер відмовляється від виконання своїх зобов'язань, тоді заці­кавлена сторона протягом певного терміну подає заяву на розірвання угоди і визнання її недійсною у комісію з розгляду спорів. Ця заява розглядається комісією у певний термін.

Визнання угоди недійсною здійснюється на базі існуючого законодав­ства і правил ведення торгів на біржі.

Якщо одна зі сторін не погоджується із рішенням комісії, вона має право звертатися у суд або арбітражний суд.

Якщо виникають суперечки з питань технічного характеру, вони вирі­шуються через біржовий арбітраж, який для цього формує арбітражну колегію (третейський суд).

Члени біржі не можуть уникнути вирішення суперечки і зобов'язані виконувати рішення біржового арбітражу. При накладанні штрафу на ви­нуватця біржа виплачує цю суму потерпшій стороні.

Якщо учасник біржового зібрання порушує правила біржової торгівлі, то представник біржового комітету має право застосувати на­ступні санкції:

^> накласти штраф у розмірі, який встановлений біржою. Штраф може бути накладений на розголошування інформації, що є комерційною таємницею, за нез'явлення брокера на торги (при цьому і товар знімається з торгів), за відмову або уникай-

120 ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ня від оформлення договору купівлі-продажу. Якщо винні не сплатять штраф протягом встановленого біржею терміну, то біржа має право списати його у безакцентному порядку або продати брокерське місце через аукціон і виплатити винуватцю суму, що залишиться після сплати штрафу;

% просити винного залишити біржове зібрання, наприклад, за розголошення неправдивих чуток. Якщо неправдиві чутки є сис­тематичними, тоді винного можуть позбавити брокерського місця;

% заборонити на певний час або назавжди проводити біржові операції на даній біржі;

% позбавити права на продаж: конкретної продукції на даному біржовому зібранні;

% затримати повернення внесеної застави;

% накласти арешт на товари, які зберігаються у приміщеннях, що належать біржі.

Товарний арбітраж

Одним із найважливіших інструментів економічної системи ринку є товарний арбітраж, у який входять:

© Угода з метою отримання прибутку від різниці у цінах на один і той самий товар на двох або більше ринках. Різниця у цінах може виникнути у зв 'язку з коливаннями попиту і пропозиції на окремих ринках, державним втручанням, під впливом валютних чинників і т. п.;

© Операції на одному і тому ж ринку, що здійснюються з метою от­римання прибутку, в результаті будь-якої різниці у котируванні цін на товар з різними термінами поставки "арбітраж у часі". Ціни на біржові товари з поставкою у різні строки знаходяться на різних рівнях під впливом як вартісних чинників (витрати та зберігання), так і співвідношення попиту і пропозиції та перспектив розвитку вироб­ництва і споживання. Як правило, за умов збалансованого попиту і про­позиції і сприятливих перспектив, співвідношення цін на товар з різними строками поставки характеризується як контанго, а за нестачі наявного товару - беквардейшн. Постійні зміни оцінок поточного і перспективно­го співвідношення цін на товари з різними строками поставки і створю­ють основу для "арбітражу у часі". Наприклад, 1 січня товар з постав­кою у лютому продається за 1000 грн. за 1 т, а з поставкою у квітні -за 1050 грн. за 1 т. У зв'язку із сезонною активізацією попиту і знижен­ням виробництва 26 січня ціна на товар з поставкою в лютому зростає до

Тема 7. БІРЖОВІ УГОДИ

1100 грн. за 1 т., а в квітні - до 1120 грн. При проведенні "арбітражу у часі" 1 січня можуть бути куплені 10 контрактів на товар з поставкою в лютому і продажі 10 контрактів з поставкою у квітні. 26 січня 10 раніше куплених контрактів з поставкою в лютому продаються, а 10 раніше про­даних контрактів з поставкою у квітні викупляються. Прибуток з такої операції складає 30 грн. за 1 т.

Більш складним є використання географічної різниці в цінах на про­дукцію. Купуючи дешеву продукцію в одному регіоні з метою її продажу за більш високими цінами в другому регіоні, необхідно пам'ятати про затрати на транспортування, зберігання, втрати в дорозі, зниження якості

частини продукції.

Торговців, які відслідковують ціни на географічно віддалених ринках і заробляють на купівлі товару там, де від дешевший і продажу там, де від дорожчий називають арбітражистами.

Існує також проблема пов'язання цін на один і той самий продукт в різні періоди року. Всім відомо, що жива худоба восени продається за більш низькою ціною, ніж в інші періоди року. Кукурудза в період зібран­ня і зразу після нього буде вартувати дешевше, ніж через кілька місяців, оскільки на ціні вже позначаються затрати на зберігання. Ще більш очевид­ною є дана істина для сезонної продукції, яка швидко псується і потребує спеціальних приміщень і великих затрат на зберігання.

Аналізуючи динаміку змін ціни по днях і місяцях за певний період, трей-дер, який спеціалізується на часовій різниці у цінах і називається спредером, встановлює, що ціни на даний вид товару в різні періоди взаємозалежні.

Взаємозалежність цін існує не лише стосовно виду товару в різні періоди часу, а також і між різними, якимось чином пов'язаними між со­бою товарами. Наприклад, коли один біржовий товар виробляється з іншого або з використанням іншого (соєва олія і соєвий шрот - з сої-бобів, зерно викорисовується як головний вид сировини для вироб­ництва свинини і т. п.). Тут зміни цін на сировину обов'язково познача­ються на цінах на готову продукцію, і навпаки.

Отже, існує стійка закономірність зв'язку між цінами на сировину і готовий продукт. Спредер може її виявити і використати на торгах, купу­ючи сировину і продаючи готову продукцію, і навпаки.

Менш очевидними, проте зрозумілими є випадки взаємопов'язаної зміни цін на два або більше продуктів під впливом однієї і тієї ж причи­ни. Наприклад, сильна засуха одночасно змінить урожайність всіх зер­нових культур, але не в однаковій мірі.

Знаючи закономірності змін урожайності зернових культур в посуш­ливі роки, спредер зможе використовувати їх, купуючи одні види про­дукції і продаючи інші.

122 ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Взаємозалежність цін на товари може проявлятися і у випадку, коли вони є конкурентоздатними на споживчому ринку. Наприклад, підвищен­ня цін на свинину призведе до зростання цін на яловичину.

Тому, виявивши кількісні співвідношення між цінами на ці два види товарів, спредер постійно слідкує за його збереженням, і якщо він спос­терігає відношення, то купує контракт на один із них, продає на другий і виграє, коли різниця досягає нормального рівня. Подібні операції назива­ють арбітражними угодами.

* Розрізняють арбітражні операції у часі і просторі. Перші укла­даються на одному ринку і отримують вигоду від сприятливих змін ціни в майбутніх періодах; другі укладаються одночасно на різних ринках і отримують прибуток від реалізації рівня цін на один і той же товар на цих ринках. Наведені вище приклади відносно прості, зрозуміліші і доступні кож­ному. Проте рух ринкових цін - явище досить складне, і для його аналізу окремі торговці, особливо крупні фірми, використовують досить складні методи.

Тих, хто використовує методи графічного аналізу, зазвичай назива­ють чартистами. Завдання класичного графічного аналізу цін - виявити за допомогою графіка, або чарта (спагі), зміни цін, визначити моменти змін тенденцій.

ИЯ Висновки:

В біржовій практиці розрізняють два основні типи угод: угоди з реальним товаром і угоди без реального товару, тобто угоди з права­ми на товар.

Розвиток біржової торгівлі розпочинається з купівлі-продажу ре­ального товару. В процесі еволюції біржової торгівлі був розроблений механізм, що дає змогу укладати угоди за відсутності товару і реаль­на поставка якого здійснюватиметься у майбутньому, у зазначені в контракті терміни та на погоджених умовах.

Основна відмінність угоди без реального товару полягає у тому, що об'єктом купівлі-продажу є не реальний товар, а контракт на нього протягом певного періоду.

Питання для самоперевірки

1. Що таке біржова угода? Розкрити її зміст.

2. Яка різниця між економічною і організаційною сторонами біржо­
вої угоди?

Тема 7. БІРЖОВІ УГОДИ

3. Назвати основні умови і реквізити біржової угоди.

4. Які є види біржових угод стосовно специфіки товарів?

5. Що таке "форвардна угода"?

6. Яка різниця між угодою з заставою і державним контрактом?

7. У чому полягає суть угоди з премією та угоди з кредитом?

8. Розкрити зміст поняття "товарний арбітраж".

9. Що таке маржа або "спред"?

10. Назвати види арбітражних операцій.

11. Як вирішуються суперечки на біржових торгах при укладанні угод?

12. Чому в структурі угод бартерні займають високу питому масу на
біржовому ринку України?

Тестові завдання

1. До основних умов договору не відноситься:

1) вид контракту;

2) об'єкт та обсяг угоди;

3) рівень конкурентоспроможності товарів;

4) ціна і форма оплати;

5) терміни виконання угоди.

2. Угоди з реальним товаром поділяються на:

1) ф'ючерсні угоди; 2) бартерні угоди;

3) спот-угоди; 4) форвард-угоди;

5) угоди з кредитом.

3. Юридичне зобов'язання з постачання або приймання товарів за визначе­
ними умовами називається:

1) біржовий контракт;

2) договір-доручення між брокером і клієнтом;

3) договір постачання клієнта-продавця;

4) заява на купівлю товарів;

5) реєстр учасників торгів.

4. Розрізняють арбітражні операції:

1) у часі; 2) у просторі;

3) міжнародні; 4) стандартизовані;

5) страхові.

5. Документ, що фіксує досягнення двосторонньої угоди між юридичною
(фізичною) особою, яка має намір продати товар і покупцем, який хоче
одержати цей товар на певних умовах називається:

1) сертифікат; 2) оферта;

3) вексель; 4) контракт;

5) дереватив.