Перелік навчально-методичної літератури
Теми для першого колоквіуму.
Тема 1. Вступ. Натурфілософія античності. Наука і техніка античності та Риму
Тема 2. Фізика Аристотеля. Фізика арабського Сходу. Фізика раннього середньовіччя. Фізики епохи виникнення нової науки (1450-1600).
Тема 3. Наукова революція XVII ст. М. Копернік, Дж. Бруно, Й. Кеплер, Г. Галілей, – провозвісники нової фізики
Тема 4. Динаміка Г. Галілея та значення його праць для експериментальної фізики. Передумови визначення закону всесвітнього тяжіння.
Тема 5. Ньютон і його підхід до досліджень фізичних явищ. Основи класичної механіки за Ньютоном
Тема 6. Технічні досягнення середньовіччя, епохи Відродження та Нового часу. Роль фізики у створенні нової техніки
Тема 7. Вчення про теплоту та будову речовини. Термометрія. Виникнення калориметрії. Формування основних понять речовинної теорії теплоти
Тема 8. Теорія теплових машин Саді Карно. Народження закону збереженнія енергії, виникнення класичної термодинаміки
Тема 9. Обґрунтування атомно-молекулярної гіпотези. Становлення статистичної фізики в працях Максвела, Больцмана, Гіббса. Другий початок термодинаміки
Орієнтований перелік питань, які визначаються як питання Поточного та семестрового контролю
1. Предмет, завдання і методи історії фізики і техніки.
2. Фізика як натуральна філософія. Перші натурфілософські школи: іонійська, піфагорійська, елеатів.
3. Атомістична течія в натурфілософії як підвалини світогляду. Природничонаукові ідеї атомістів (від Анаксагора до Лукреція Кара).
4. Континуалістична течія в натурфілософії. Фізика Аристотеля та Платона.
5. Молодші натурфілософи. Олександрійська школа. Архімед.
6. Техніка в початковому етапі історії людства.
7. Техніка античності та Риму. Військова техніка.
8. Техніка античносі та Риму. Машини-автомати.
9. Астрономічні світи стародавніх греків. Від перших уявлень про Космос до геоцентричної теорії Птоломея.
10. Фізика арабського сходу.
11. Фізика середньовіччя. Методологія науки в епоху середньовіччяю Роджер Бекон і його уявлення про метод.
12. Зародження нової фізики – фізики епохи Відродження. Попередники Леонардо да Вінчі.
13. Розробка теоретичних основ науки. Методологія Ф. Бекона. Картезіанство і механіка Декарта.
14. Г. Галілей і його роль у боротьбі за новий світогляд. Методологія і її застосування до вивчення механічних явищ.
15. Нова астрономія. Система світу за Коперніком, Бруно, Кеплером, Галілеєм.
16. Принципи динаміки Г. Галілея.
17. Принципи динаміки Р. Декарта.
18. Проблеми удару в фізиці ХУІІ століття.
19. Проблема тяжіння в фізиці ХУІІ століття.
20. Маятник. Проблеми гідростатики в фізиці ХУІІ століття.
21. І. Ньютон і його методологія. Застосування до створення феноменологічної теорії тяжіння.
22. Механіка Ньютона. Простір і час в механіці Ньютона.
23. Основні технічні досягнення середньовіччя. Книгодрукування.
24. Основні технічні досягнення середньовіччя. Млини. Транспорт.
25. Термометрія наприкінці ХУІІ – на початку ХУІІІ століття. Абсолютна термодинамічна шкала температур.
26. Дослідження теплоти у ХУІІІ столітті. Калориметрія.
27. Досліди Ріхмана, Блейка, Вільке, Лавуазьє, Лапласа та ін. Їхнє значення для розвитку теорії теплоти.
28. Стан теорії теплоти наприкінці ХУІІІ століття. Досліди Румфорда та Деві. Оцінка теорії теплорода.
29. Праці С. Карно і їх значення для становлення термодинаміки.
30. Механічний еквівалент теплоти та його дослідники. Народження закону збереження енергії.
31. Роботи Томсона і Клаузіуса з термодинаміки. Виникнення поняття енергії і її застосування в теорії теплоти. Перший і другий початки термодинаміки.
32. Механічна теорія тепла і атомістика.
33. Подальший розвиток теплофізики. Зрідження газів.
34. Становлення статистичної фізики в працях Гіббса та Больцмана, Теорія “теплової смерті” Всесвіту.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
Перелік навчально-методичної літератури
1. Дорфман Я.Г. Всемирная история физики с древнейших времн до конца 18 века. М.: Наука, 1974.
2. Дорфман Я.Г. Всемирная история физики с начала 19 до середины 20 века. М.: Наука, 1979.
3. Кордун Г.Г. Історія фізики. К.: Вища шк., 1979.
4. Кудрявцев П.С. Т.1. От античной физики до Менделеева. – М., 1948.
5. Голин Г.М., Филонович С.Р. Классики физической науки (с древнейших времен до начала ХХ в.). – М.: Высшая шк., 1989.
6. Гельфер Я.М. История и методология термодинамики и статистической физики. – 2-е изд. – М., 1981.
7. Дуков В.М. Электродинамика. – М., 1975.
8. Спасский Б.И. История физики. В 2-х ч. – М.-Л., 1977.
9. Ахутин А.В. История принципов физического эксперимента. – М., 1976.
10. Дубнищева Т.Я. Ретрофизика в зеркале философской рефлексии. – М., 1997.
11. Кудрявцев П.С. Курси истории физики. – М.: Просвещение, 1982.
12. Льоцци М. История физики. – М.:Мир, 1976.
13. Кудрявцев П.С. История физики. Т. 1-2. – М.: Учпедгиз, 1956
14. Савчук В.С. Нариси з історії фізичних досліджень на Дніпропетровщині (1917-1945). – Дніпропетровськ, 1997.
15. Бєсов Л.М. Наука і техніка в історії суспільства. – Харків. 2011.
Додаткова література
1. Капра Ф. Дао физики. – СПб.: ОРИС, 1994.
2. Липсон Г. Великие эксперименты в физике. – М.: Мир, 1972.
3. Эйнштейн А, Инфельд Л. Эволюция физики. – М.: Наука, 1965.
4. Григорян А.Т., Зубов В.П. Очерки развития основных понятий механики. – М.: Изд-во АН СССР, 1962.
5. Творцы физической оптики: Сб. статей. – М.: Наука, 1973.
6.Физика на рубеже XVII – XVIII веков: Сб. / Под ред. А.И. Боголюбова. – М.: Наука, 1974.
7. Нейгебауэр О. Точные науки в древности. – М.: Наука, 1986.
8. Зубов В.П. Аристотель. – М., 1963.
9. Гернек А. Пионеры атомного века. – М.: Прогресс, 1974.
10. Храмов. А.А. Физики. Биографический справочник. – 2-е изд. – М., 1983.
1. Предмет, завдання і методи історії фізики і техніки.
Фізика як натуральна філософія. Перші натурфілософські школи: іонійська, піфагорійська, елеатів.
35. Атомістична течія в натурфілософії як підвалини світогляду. Природничонаукові ідеї атомістів (від Анаксагора до Лукреція Кара).
36. Континуалістична течія в натурфілософії. Фізика Аристотеля та Платона.
37. Молодші натурфілософи. Олександрійська школа. Архімед.
38. Техніка в початковому етапі історії людства.
39. Техніка античності та Риму. Військова техніка.
40. Техніка античносі та Риму. Машини-автомати.
41. Астрономічні світи стародавніх греків. Від перших уявлень про Космос до геоцентричної теорії Птоломея.
42. Фізика арабського сходу.
43. Фізика середньовіччя. Методологія науки в епоху середньовіччяю Роджер Бекон і його уявлення про метод.
44. Зародження нової фізики – фізики епохи Відродження. Попередники Леонардо да Вінчі.
45. Розробка теоретичних основ науки. Методологія Ф. Бекона. Картезіанство і механіка Декарта.
46. Г. Галілей і його роль у боротьбі за новий світогляд. Методологія і її застосування до вивчення механічних явищ.
47. Нова астрономія. Система світу за Коперніком, Бруно, Кеплером, Галілеєм.
48. Принципи динаміки Г. Галілея.
49. Принципи динаміки Р. Декарта.
50. Проблеми удару в фізиці ХУІІ століття.
51. Проблема тяжіння в фізиці ХУІІ століття.
52. Маятник. Проблеми гідростатики в фізиці ХУІІ століття.
53. І. Ньютон і його методологія. Застосування до створення феноменологічної теорії тяжіння.
54. Механіка Ньютона. Простір і час в механіці Ньютона.
55. Основні технічні досягнення середньовіччя. Книгодрукування.
56. Основні технічні досягнення середньовіччя. Млини. Транспорт.
57. Термометрія наприкінці ХУІІ – на початку ХУІІІ століття. Абсолютна термодинамічна шкала температур.
58. Дослідження теплоти у ХУІІІ столітті. Калориметрія.
59. Досліди Ріхмана, Блейка, Вільке, Лавуазьє, Лапласа та ін. Їхнє значення для розвитку теорії теплоти.
60. Стан теорії теплоти наприкінці ХУІІІ століття. Досліди Румфорда та Деві. Оцінка теорії теплорода.
61. Праці С. Карно і їх значення для становлення термодинаміки.
62. Механічний еквівалент теплоти та його дослідники. Народження закону збереження енергії.
63. Роботи Томсона і Клаузіуса з термодинаміки. Виникнення поняття енергії і її застосування в теорії теплоти. Перший і другий початки термодинаміки.
64. Механічна теорія тепла і атомістика.
65. Подальший розвиток теплофізики. Зрідження газів.
Становлення статистичної фізики в працях Гіббса та Больцмана, Теорія “теплової смерті” Всесвіту