Перелік навчально-методичної літератури з дисциплини

Львів 2008

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма навчальної дисципліни "Загальна хірургія" для вищих медичних закладів освіти України III-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей "Лікувальна справа" 7.110101, "Педіатрія" 7.110104, "Медико-профілактична справа" 7.110105, напряму підготовки 1101 "Медицина", бо вивчення цієї дисципліни здійснюється впродовж У, У! семестрів 3-го року навчання, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма для зазначених спеціальностей.

Програма складена у відповідності з наступними нормітивними документами:

- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 "Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 "Медицина";

- експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.05 за №52 "Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" кваліфікації' "Лікар" у вищих навчальних закладах 1І1-1У рівнів акредитації України за спеціальностями "Лікувальна справа", "Педіатрія", "Медико-профілактична справа";

- наказом МОЗ України від 17.05,06 за №281 "Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" кваліфікації "лікар" у вищих навчальних закладах II 1-ІV рівнів акредитації України, затвердженого наказом МОЗ України від 31.01.05 за №52".

- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03.04 за №152 "Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін" зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.04 за №492 "Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін";

- наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 "Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти";

- інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.

Загальна хірургія як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами морфологічних дисциплін - анатомії людини; гістології, цитології, цитології та ембріології; фізіології, патологічної анатомії; патологічної фізіології; пропедевтики внутрішніх хвороб, пропедевтики педіатрії, радіології, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами хірургії, дитячої хірургії, травматології та ортопедії, нейрохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, урології, акушерства і гінекології та інших навчальних дисциплін, де застосовуються хірургічні методи лікування, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання в процесі подальшого навчання і професійної діяльності;

в) надає можливість отримати практичні навички та формувати професійні вміння для діагностики і надання медичної допомоги при певних патологічних станах та в період догляду за хірургічними хворими.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS - залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Програма дисципліни структурована на 2 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів:

Модуль 1. Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології. Змістові модулі:

1. Введення у хірургію. Десмургія. Асептика і антисептика. Особливості догляду за хворішії у хірургічному відділенні. Хірургічна операція.

2. Кровотеча, крововтрата. Основи гемотрансфузіології.

3. Загальна анестезіологія та реанімація.

4. Травматизм та ушкодження.

Модуль 2. Хірургічна інфекція. Основи клінічної онкології. Курація хірургічних хворих. Змістові модулі:

5. Хірургічні інфекції. Змертвіння.

6. Основи клінічної онкології.

7. Практичні навички роботи в операційній та хірургічному кабінеті поліклініки. 8.іКурація хірургічних хворих.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

■ Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів дисципліни.

Практичні клінічні заняття з модулів 1 і 2 передбачають:

• оволодіння навичками надання першої медичної допомоги при невідкладних хірургічних станах;

• оволодіння навичками накладання пов'язок на різні ділянки тіла людини; оволодіння навичками догляду за хірургічними хворими;

• дослідження функціональних станів у людей, зокрема, визначення груп кропі;

• дослідження хворого з хірургічною патологією;

• проведення диференційної діагностики;

• використання хірургічних методів діагностики та лікування;

• вирішення клінічних ситуаційних задач та тестів.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосувати наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

1. комп'ютерні тести;

2. оцінка і трактування результатів клініко-лабораторних та інструментальних методів обстежень;

3. розв'язування клінічних ситуаційних задач;

4. контроль практичних навичок.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтингового і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і мас визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Кафедри мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15% залежно від організаційних та технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно із кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямком підготовки та навчальним планом.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ - МОДУЛЬ 1: ВВЕДЕННЯ У ХІРУРГІЮ. НЕВІДКЛАДНІ ХІРУРГІЧНІ СТАНИ. ОСНОВИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЇ.

  Кількість годин Індивід. СРС
Тема   Лекції Прак. заняття СРС
Змістовий модуль 1. Введення у хірургію. Десмургія. Асептика і антисептика. Особливості догляду за хворими у хірургічному віддііепні. Хірургічна операція.
1. Введення в хірургію. Гіпела у хірургічному стаціонарі. Робота середнього персон-алу в умовах хірургічного відділення. Протягом модулю огляд наукової літе­ратури за темами на вибір: "Сучасні методи під­готовки та стерилізації хірургічного інструментарію", "Малоінвазнвні опе­ративні втручання", "Ускладнення при переливанні крові та її компонентів" "Лікування інфіко­ваних ран за стадіями ранового процесу". "Опіки, опікова хвороба, сучасні методи лікування". "Серцево-легенева реанімація та інтенсивна терапія"
2. Організація робота в чистій перев'язоч-ній. Десмургія, перев'язочний матеріал. Типові бинтові пов'язки. Пов'язки на голову, шию, грудну клітку. Догляд за хворими, оперованими на голові, шиї, грудній клітці.  
3. Догляд за хворими, оперованими органах черевної порожнини, промежині, кінцівках. Пов'язки на живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка.  
4. Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією.   1.5
5. Стерилізація перев'язочного матеріалу і операційної білизни. Організація роботи в операційній. Хірургічна обробка рук хірурга та операційного поля.   1,5
6. Організація роботи в сгернлізаційігій. Підготовка І стерилізація ріжучих, оптичних загальнохірургічних інструментів. Стерилізація шовного матеріалу.   1,5
7. Хірургічна операція. Підготовка хворих до операцій. Догляд за хворими у післяопераційному періоді.
Змістовий модуль 2. Кровотеча, крововтрата. Основи гемотрансфузіологїі.
8. Кровотеча і крововтрата. Методи тимчасової та кінцевої зупинки кровотечі. 1,5  
9. Вчення про кров. Проби при переливанні крові.          
10. Переливання крові, препаратів крові, кровозамінників. Ускладнення при гемотрансфузії. 1.5
Змістовий модуль 3. Загальна анестезіологія та реанімація.
11. Місцева анестезія.   1,5  
12. Інгаляційний наркоз. Неінгаляшиннй наркоз. 1,5
ІЗ. Реанімаційні заходи у хірургічних хворих.
Змістовий модуль 4. Травматизм та ушкодження
14, Рани і рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран.   1.5  
15. Інфіковані рани. 1,5
16. Закриті пошкодження м'яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини.    
17. Переломи. Механізм виникнення. Утворення кісткового мозолю. Перша допомога при переломах.
13. Лікування переломів в стаціонарі. Вивихи.
19. Опіки. Опікова хвороба.
20. Відмороження, електротравма.
Підсумковий модульний контроль  
Теоретичної підготовки      
Практичної підготовки      
РАЗОМ

Аудиторні години 62%, СРС - 38%

Тематичний план лекцій модулю 1

№ з.п. Тема
Введення та поняття про хірургію. Асептика і антисептика.
Операція як компонент комплексного хірургічного лікування: підготовка до операції, роль у ній окремих ланок медперсоналу. Післяопераційний період: організаційні, методичні та лікувальні аспекти його перебігу
Кровотечі: класифікація, клініка, діагностика, методи і засоби тимчасової та кінцевої зупинки. Геморагічний шок, колапс, обморок: визначення, патогенез, клініка, діагностика, лікування.
Переливання крові та кровозамінників
Загальна анестезіологія та реаніматологія
Рани. Класифікація. Рановий процес. Гнійні рани.
Травматизм. Переломи. Вивихи.
Опіки. Класифікація. Опікова хвороба. Електротравма. Відмороження.
  РАЗОМ

Тематичний план практичних занять модулю 1

№ з.п. Тема Кіль-ть годин
Змістовий модуль 1. Введення у хірургію. Десмургія. Асептика і антисептика. Особливості догляду за хворими у хірургічному відділенні Хірургічна операція.
Введення в хірургію. Гігієна у хірургічному стаціонарі. Робота середнього персоналу в умовах хірургічного відділення.
  Організація роботи в чистій перев'язочній. Десмургія, перев'язочний матеріал. Типові биіггові пов'язки. Пов'язки на голову, шию, грудну клітку. Догляд за хворими, оперованими на голові, шиї, грудній клітці.
  Догляд за хворими, оперованими органах черевної порожнини, промежині, кінцівках. Пов'язки па живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка.  
Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією.
Стерилізація перев'язочного матеріалу і операційної білизни. Організація роботи в операційній. Хірургічна обробка рук хірурга та операційного поля.
  Організація роботи в стерилізаційній. Підготовка і стерилізація ріжучігх, оптичних загальнохірургічннх інструментів. Стерилізація шовного матеріалу.
Хірургічна операція. Підготовка хворих до операцій. Догляд за хворими у післяопераційному періоді.
Змістовий модуль 2. Кровотеча, крововтрата. Основи гемотрансфузіології.
Кровотеча і крововтрата. Методи тимчасової та кінцевої зупинки кровотечі.
Вчення про кров. Проби при переливанні крові.
Переливання крові, препаратів крові, кровозамінників. Ускладнення при гемотрансфузії.
Змістовий модуль 3. Загальна анестезіологія та реанімація.
Місцева анестезія.
Інгаляційний наркоз. Неінгаляційний наркоз.
Реанімаційні заходи у хірургічних хворих.
Змістовий модуль 4. Тривматиъм та ушкодження  
Рани і рановий прооцес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран.
Інфіковані рани.
Закриті пошкодження м'яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини
  Переломи, механізми їх виникнення. Утворення кісткового мозолю. Перша допомога при переломах.
Лікування переломів в стаціонарі. Вивихи.
Опіки. Опікова хвороба.
Відмороження, електротравма.
  Підсумковий модульний контроль
     
     
РАЗОМ

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль в модулю 1.

№ З.П. Види робіт Кількість годин Вид контролю
1. Підготовка до практичних занять - теоретична підготовка та опрацювання практичних попичок Поточний контроль на практичних заняттях
2. Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором. Огляд наукової літератури за вибором: "Сучасні методи підготовки та стерилізації хірургічного інструментарію", "Малоінвазивні оперативні втручання", "Ускладнення при переливанні крові та її компонентів", "Лікування інфікованих ран за стадіями ранового процесу", "Опіки, опікова хвороба, сучасні методи лікування". "Cеpцево-легенева реанімація та інтенсивна терапія" Поточний контроль на практичних заняттях
3. Підготовка до підсумкового модульного контролю Підсумковий модульний контроль
РАЗОМ  

Розподіл балів, що присвоюються студентам в модулі 1

№ з. п. Модуль 1 (поточна навчальна діяльність) Максимальна кількість балів
Змістовий модуль І
Тема 1
Тема 2
Тема 3
Тема 4
Тема 5
Тема 6
Тема 7
Змісто«ий модуль 2
Тема 8
Тема 9
Тема 10
Змістовий модуль 3
Тема 11
Тема 12
ІЗ Тема 13
Змістовий модуль 4
Тема 14
Тема 15
Тема 26
Тема 17
Тема 18
Тема 19
Тема 20
  Разом змістові модулі
Підсумковий модульний контроль, в тому чисіі: 80
практичної підготовки  
теоретичної підготовки  
РАЗОМ сума балів
         

Примітка; При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

“5” - 6 балів, "4" - 4 бали, "З" - 2 бали "2" - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 40 балів (20 х 2).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ - МОДУЛЮ 2:

ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ. ЗМЕРТВІННЯ. ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ОНКОЛОГІЇ. КУРАЦІЯ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРИХ.

Тема Кількість годин Індивід. СРС
Лекції Практ. заняття СРС
Змістовий модуль 5. Хірургічна інфекція. Змертвіння.
1. Гострі гнійні захворювання м'яких тканин: абсцес, флегмона, фурункул, кзрбункул. 0,5 Протягом модулю огляд наукової літе­ратури за темами на вибір: Гнійно-некротичні процеси кисті" "Лактаційний мастит" "Профілактика правця" "Туберкульоз кісток та суглобів" "Сепсис, сучасні аспекти патогенезу, лікування" "Ендогенна інтоксикація. Сучасні методи детоксикації"
2. Гострі гнійнізахворювання м'яких тканин: гідраденіт, мастит, бешиха, лімфаденіт, лімфангоїт, парапроктит. 0,5
3. Гнійні захворювання кисті.
4. Гнійні захворювання кісток.
5. Гостра специфічна хірургічна інфекція.
6. Загальна гнійна інфекція (сепсис). Ендогенна інтоксикація пригострій хірургічній інфекції.  
7. Хронічні специфічні хірургічні захворювання
8. Змертвіння. Некроз. Гангрена. Виразки. Нориці. Сторонні тіла.  
Змістовий модуль 6. Основи клінічної онкології
9. Пухлини.  
Змістовий модуль 7. Практичні навички роботи в операційній та хірургічному кибінеті поліклініки.
10. Практична навички роботи в поліклініці (практичне заняття в поліклініці).      
11. Практичні навички роботи в операційній (практичне заняття в операційній)   0,5
Змістовий модуль8. Курація хірургічних хворих.
12. Методика обстеження хірургічних хворих: голови, шиї,грудної клітки   0,5  
ІЗ, Методика обстеження хірургічних хворих: живота, опорно-рухового апарату   0,5
14. Курація хірургічних хворих   2 0,5
15. Курація хірургічних хворих, написання історії хвороби   2 0,5
16. Захист історії хвороби   0,5
Підсумковий .модульний контроль  
Теоретичної підготовки      
Практичної підготовки      
РАЗОМ
           

Аудиторні години 73%, СРС - 27%

Тематичний план лекцій модулю 2.

№ з.п. Тема Кількість годин
Хірургічна інфекція: класифікація, збудники, джерела, профілактика; шпитальна інфекція.
Місцева хірургічна інфекція: абсцес, флегмона, фурункул, карбункул, бешиха, лімфаденіт, гідраденіт, мастіт, панарицій, остеомієліт - клініка, діагностика, лікування.
Сепсис:патогенез, клініка, діагностика, лікування. Септичний шок.
Гостра анаеробна та специфічна хірург. інфекція: газова гангрена, правець, сибірська виразка, збудники, клініка, діагностика, лікування.
Хірірургічне дренування.Засоби, метолологія
Онкологія. Статистика, класифікації пухлин по характеру процесу, стадіях та клінічних групах (система ТNМ). Етіологія, патогенез, Клініка, діагностика, принципи лікування онкозахворювань.
Історія хвороби. Принципи кураціїї хворих та написання історії хвороби.
РАЗОМ

Тематичний план практичних занять модулю 2.

з.п. Тема Кількість годни
Змістовий модуль 5. Хірургічна інфекція. Змертвіння.  
І Гострі гнійні захворювання м'яких тканин: абсцес, флегмона, фурункул, карбункул.
Гострі гнійні захворювання м'яких тканин: гідраденіт, мастит, бешиха, лімфаденіт, лімфангоїт, парапроктит.
Гнійні захнорюрчння кисті.
Гнійні захворювання кісток.
Гостра специфічна хірургічна інфекція.
Загальна гнійна інфекція (сепсис). Ендогенна інтоксикація при гострій хірургічній інфекції.
Хронічні специфічні хірургічні захворювання
Змертвіння. Некроз. Гангрена. Виразки. Нориці. Сторонні тіла.
Змістовий модуль 6. Основи клінічної онкології.  
Пухлини
Змістовиймодуль 7. Практичні павички роботи в операційній та хірургічному кабінеті поліклініки.
Практичні навички роботи в поліклініці (практичне заняття в поліклініці) 2
Практичні навички роботи в операційній (практичне заняття в операційній)
Змістовий модуль S. Курація хірургічних хворих.
Методика обстеження хірургічних хворих: голови, шиї, грудної клітки 2
Методика обстеження хірургічних хворих: живота, опорно-рухового апарату 2
Курація хірургічних хворих
Курація хірургічних хворих, написання історії хвороби
Захист історії хвороби
  Підсумковий модульний контроль:
  теоретичної підготовки  
  практичної підготовки  
  РАЗОМ

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль в модулі 2

1. Підготовка до практичних занять — теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок Поточний контроль на практичних заняттях
2. Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором: Огляд наукової літератури зя вибором: "Гнійно-некротичні процеси кисті" "Лактаційний мастит" "Профілактика правця" "Туберкульоз кісток та суглобів" "Сепсис, сучасні аспекти патогенезу, лікування" "Ендогенна інтоксикація. Сучасні методи детоксикації" Поточний контроль на практичних заняттях
3. Підготовка до підсумкового модульного контролю Підсумковий модульний контроль
  РАЗОМ  

Розподіл балів, що присвоюються студентам в модулі 2

№ з. п. Модуль 1 (поточна навчальна діяльність) Максимальна кількість балів
Змістовий модуль 5
Тема 21
Тема 22
Тема 23
Тема 24
Тема 25
Тема 26
Тема 27
Тема 28  
Змістовий модуль 6
Тема 29
Змістовий модуль 7
Тема 30
Тема 31
Змістовий модуль 8
Тема 32
Тема 33
Тема 34
Тема 35
Тема 36
Індивідуальна СРС
Разом змістові модулі
Підсумковий модульний контроль, в тому чисіі: 80
практичної підготовки  
теоретичної підготовки  
РАЗОМ сума балів
         

Примітка; При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

“5” - 7 балів, "4" - 5 бали, "З" - 3 бали "2" - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 48 балів (16Х3).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПРОМІЖНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ.

Модуль 1: Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани.Основи анестезіології та реаніматології.

· М.І. Пирогов, його роль в розвитку вітчизняної хірургії.

· Розвиток хірургії в Україні та Росії. Заслуги вітчизняних та російських вчених.

· Десмургія - поняття. Розвиток десмургії. Матеріали, які застосовуються в десмургії.

· Основні типи пов'язок.

· Правила бинтування.

· Антисептика. Суть методу, основні види

· Фізична антисептика.

· Механічна антисептика.

· Хімічна антисептика.

· Біологічна антисептика.

· Основні групи антисептичних речовин.

· Антибіотики. Шляхи застосування, ускладнення.

· Протеолітичні ферменти. Класифікація, механізм дії. Методи застосування.

· Внутрішньолікарняна інфекція, шляхи розповсюдження та її профілактика.

· Асептика. Історія розвитку, визначення, методи.

· Принципи дії автоклаву, методи стерилізації перев'язочного матеріалу та операційної білизни.

· Методи контролю за стерилізацією.

· Передстсрилізаційна підготовка і методи стерилізації інструментів.

· Особливості стерилізації інструментів з оптичною системою.

· Класифікація і вимоги до шовного матеріалу.

· Методи стерилізації шовного матеріалу.

· Методи підготовки рук хірурга до операції.

· Способи підготовки операційного поля .

· Основні принципи організації роботи в операційній та перев'язочній.

· Хірургічна операція. Класифікація в залежності вія строку і об'єму виконання.

· Типові, атипові і спеціальні хірургічні операції.

· Основні етапи хірургічної операції.

· Передопераційний період. Визначення, основні задачі.

· Післяопераційний період. Визня'.енля, задачі.

· Фази післяопераційного періоду. ;

· Ускладнення в післяопераційному періоді, лікування ускладнень, їх профілактика.

· Кровотеча, причини, види, діагностика.

· Класифікація кровотеч в залежності від їх виникнення.

· Кровотеча в порожнину тіла, клініка, діагностика.

· Тимчасовіметоди зупинки кровотечі.

· Кінчені методи зупинки кровотечі.

· Крововтрата, класифікація за ступенем важкості, принципи лікування.

· Вчення про групи крові, Rh фактор. :

· Методи та способи переливання крові і кровозамінників.

· Визначення групи крові і Кл фактору. ,

· Проби на сумісність крові при гемотрансфузії. ;

· Класифікація ускладнень при переливанні крові та їх профілактика.

· Післятрансфузійні реакції, клініка, діагностика, лікування.

· Кровозамінники, їх класифікація, покази до застосування

· Основні етапи розвитку анестезіології.

· Місцеве знеболенім. Показання, протипоказання.

· Характеристика основних анестетиків для місцевого знеболення.

· Способи місцевого знеболення, новокаїнові блокади.

· Інфільтраційна анестезія за А.В. Вишневським

· Провідникова анестезія.

· Перідуральна анестезія, техніка проведення.

· Спинномозкова анестезія, техніка проведення.

· Загальне знеболення, визначення, теорії походження Стадії наркозу.

· Внутрішньовенний наркоз. Показання, особливості перебігу, ускладнення. Інгаляційний наркоз. Методи проведення. Характеристика наркотичних речовим

· Ускладнення наркозу Причини, їх профілактика.

· Термінальні стани.

· Осноіиі принципи реанімації.

· Класифікація ран, клінічні ознаки.

· Фізичні, клінічні і біохімічні зміни в рані. Патогенез ранового процесу.

· Фаpи (стадії) ранового процесу.

· Перша допомога при наявній рані.

· Первинна хірургічна обробка рани.

· Види хірургічних швів при ПХО рани.

· Інфекційні ускладнення раии>

· Лікування гнійних ран а залежності від фази ранового процесу.

· Хірургічна обробка гнійної рани, види швів в залежності від часу накладання.

· Особливості дії ядерного вибуху.

· Забій, розтягнення, розриви м'яких тканин. Клініка, лікування.

· Травматичний шок. Теорії та сучасні погляди. Клініка, діагностика, лікування.

· Переломи. Класифікація, клініка, діагностика.

· Механізм і види зміщення кісткових уламків.

· Умови, які визначають зрошення переломів,

· Перша допомога при переломах. Іммобілізація, транспортування.

· Основні принципи лікування переломів.

· Консервативний метод лікування переломів за допомогою гіпсової пов'язки.

· Лікування переломів методом постійного витягання.

· Основні види оперативного лікування переломів.

· SO, Ускладнення при лікуванні переломів, їх лікування, профілактика.

· Вивихи. Механізм виникнення. Методи лікування.

· Сшщром тривалого стиснення. Клініка, лікування.

· Травматичні пошкодження артерій і вен і їх наслідки.

· Артеріальні та артеріовенозні аневризми. Клініка, діагностика, лікування.

· Опіки, класифікація в залежності від ступеню пошкодження.

· Опікова хвороба, періоди, клінічна діагностика, лікування.

· Методи визначення опікової поверхні шкіри.

· Місцеве лікування опіків.

· Методи хірургічного лікування опіків.

· Загальні принципи лікування опіків.

· Характеристика хімічних опіків.

· Електротравма, особливості впливу на організм людини. Перша допомога при дії електричного струму.

· Відмороження, класифікація, клініка, лікування.

· Відмороження, періоди я залежності від перебігу.

· Перша допомога при відмороженні,

· Запільні принципи консервативного і оперативного лікування при відмороженні.

· Фурункул, фурункульоз. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

· Фурункул, карбункул обличчя, особливості, клініка, лікування.

· Карбункул, етіологія, патогенез, діагностика, лікування.

· Абсцес. Етіологія, клініка, лікування.

· Флегмона, клініка, діагностика, лікування.

· Флегмони кисті. Клініка, діагностика, лікування

· Гідраденіт, клініка, лікування.

· Лімфангіт, лімфаденіт. Причини, клініка, діагностика

· Гнійний лактаційний мастит. Причини, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

· Бешиха. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

· Парапроктит. Клініка, діагностика, лікування.

· Панарицій. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

· Гострий гематогенний остеомієліт. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

· Сепсис, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

· Ендогенна інтоксикація при хірургічній інфекції".

· Правець. Етіологія, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

· Специфічна і неспецифічна профілактика правця.

· Сибірковий карбункул. Етіологія, клініка, лікування,

· Анаеробна інфекція, газова гангрена, газова флегмона. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

· Первинні хронічні форми остеомієліту (Ольс, Броді, Гаре), клініка, діагностика, лікування.

· Кісткояо-суглобний туберкульоз. Патологічна анатомія, форми клініка, лікування.

· Особливості пошкодження кісток при остеомієліті та туберкульозі.

· Причини і нили омертвіння тканин.

· Суха і волога гангрена. Клініка, діагностика, лікування.

· Трофічні виразки. Причини, особливості клінічного перебігу Клініка, діагностика, лікування

· Нориці. Етіологія, класифікація, діагностика, лікування.

· Пролежні. Механізм виникнення. Лікування, профілактика.

· Облітеруючий ендартеріїт та облітеруючий атеросклероз. Клініка, діагностика, лікування.

· Тромбофлебіт, флеботромбоз. Причини, діагностика, лікування.

· Основні правила хірургічної деонтології в онкології.

· Пухлини. Етіологія, патогенез. Класифікація по TNMP.

· Дифереішійна діагностика доброякісних і злоякісних пухлин.

· Особливості обстеження хворих з пухлинним захворюванням.

· Загальні принципи лікування пухлин.

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ДИСЦИПЛИНИ

· Загальна хірургія/за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999

· Загальна хірургія. Вибрані лекції/за ред. Б.І.Дмитріена. Одеса, 1999.

· Гостищев В.К. Общая хирургия. Москва, 1993.

· Волколаков Я.В. Общая хирургия. Рига, 1989

· Стручков В.И., Стручков Ю.В. Облая хирургия. Москва, 1988.

· Юрігхин А.П. Десмургия, Ленинград, 1986.

· Казицкнй В.М. Корж Н.А. Десмургія. Київ, 1999.

· Гребенев А.Л., ііісптулин А.А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

· Мурашко ВВ., Шуганов Е.Г., Панченко А.В. Обший уход за больными. Учебное пособие Москва, 1988.

· Петров СП. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 1999.

· Методика обстеження хірургічного хворого / під ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

· Жизневскнй Я.А. Основы инфузионной терапии. Минск, 1994.

· Шевченко Ю.Л., Жибурт Е.Б. Безопасное переливание крови. Санкт-Петербург, 2000

· Кузин М.И., Костюченко Б.М. Раны и раневая инфекция. Москва, 1990.

· Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. Киев, 1995.

· Трещинский А.И., Саенко В.Ф. Сепсис и антибактериальная терапия. Киев, 1997

· Попов В.А.. Воробьев В.В. Панариций. Москва, 1986.

· Колесов А.П., Столбовой А.В., Кочеровец ВИ. Анаэробная инфекция в хирургии Ленинград, 1989.

· Котельников В.П. Отморожения. Москва, 1988.

· Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, "Здоров'я", 1999.

· Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, "Здоров'я", 2004.

· С.В. Петров. Общая хирургия //Санкт-Петербург, 2002, 750 с.

· Мокшонов И.Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. и др. Хирургические операции // Минск, 2004, с.413.

· Мокшонов И.Я. Врачебная деонтология // Минск, 1998.

· Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание) перевод с английского // Москва.: Медицинская литература. - 2002. - 384 с.

Форма № У-3.02

Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Перший проректор

з науково-педагогічної роботи

проф. М.Р. Гжегоцький

"____" ______________2009 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

З загальної хірургії з анестезіологією та доглядом за хворими

Для спеціальності 7.110101 “Лікувальна справа”, 7.110104 “Педіатрія” та 7.110105 “Медико-профілактична справа”

Факультет медичний

Кафедра загальної хірургії

Структура навчальної дисципліни Кількість годин, з них Рік навчання Вид контролю
Всього Аудиторних СРС
Лекцій Практичних занять
   
Кредитів ECTS          
Модуль 1: Змістових модулів 4 90 год. / 3 кредити ECTS 3-й   Поточний і підсумковий модульний контроль
Модуль 2: Змістових модулів 4 60 год. / 2 кредити ECTS 3-й
В тому числі підсумковий мо-дульний контроль засвоєння 2-х модулів 8 год    

Робоча програма розроблена на підставі типової навчальної програми з загальної хірургії.

Київ, 2006 року - для студентів медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Робоча програма складена доцентом кафедри загальної хірургії Д.М. Бідюком.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри загальної хірургії

"_22__"__11_____2008 р. Зав. кафедрою проф. В.П. Андрющенко.

Схвалена радою (методичною комісією) _____________________________

_______________________________________________________________

"__28___"___11________ 2008 р. Голова

Наши рекомендации