Елементом якої конструкції виступає денумератив у поданих реченнях?
1 “I'm fine. Did I interrupt you in the middle of your tenth cocktail?” “My third”, I corrected (P. G. Wodehouse). 2 Or, better, meet me at Fourteenth and Broadway at two o'clock (J. London). 3 I had to give two supervisions from five to seven, and when the second was over went straight to the combination room (C. P. Snow).
Вправа 17
Вставте пропущені денумеративи у прислів’ях.
1 Trouble never comes … . 2 The … duty of a soldier is obedience. 3 The … wife is matrimony; the …, company; the …, heresy. 4 The … blow is half the battle. 5 … impressions are half the battle. 6 It is the … step that costs.
Вправа 18
Для чого у мовленні вживаються денумеративи-службові слова? Проілюструйте прикладами.
Вправа 19
Продовжіть ряд номінативних одиниць:
Second Congressional District; Third Reich; Eighteenth Dynasty; DIN standard; Model RHCN-1
Вправа 20
Наведіть приклади семантичних векторів еволюції та інволюції нумеральних одиниць на матеріалі квантитативних одиниць.
Вправа 21
Яку синтаксичну функцію в реченні виконують номінативні одиниці?
Ten years passed since that time it was ten o`clock of a mild day in October 19, 1997.
He killed nine young girls and it took him about two months.
“We are not concerned about it”, said Francisco Hernande, president of the 200,000 – family Cuban-American National Foundation.
The 36-year-old lawyer, whose office was given new power a year ago, is Florida `s most visibable Hipanic official.
The company will have a hard time delivering 737 (jetliner) before 2000.
The 737 runs on engines made by GE in partnership with Snecma.
Some of the 777s will go to Air China.
Вправа 22
Визначте функцію поданих деквантитативів:
1) комунікативна (повідомлення, репрезентація), коли ім’я, відоме співрозмовникам, є основою повідомлення: The 757 (jetliner) uses Pratt and Whitney and Rolls-Royce engines /IHT, 1997, № 35, 748/;
2) апелятивна (заклик, вплив): Call 54(2) 389436 /CR/;
3) експресивна: звичайно в ній є імена із широкою популярністю: (like) Agent 007;
4) дейктична (вказівна); ця функція супроводжується вказівкою на об'єкт/суб'єкт: 59317 Bat-Yam, Israel /CR/.
Вправа 23
Перекладіть речення. Визначте смислові відмінності “one”.
1 She stood with one hand on her hip. 2 Is there any chance you could spare five minutes one day this week? 3 “I wish you told me you had that kind of talent. One in a million actors has that.” 4 … he had been one long thought in her mind. 5 With one cold glance could she sent me back into childhood. 6 One evening, on the way to the grocer’s I saw Irwing sitting on the steps of his house. 7 The school was not particularly good one. 8 What little light there was come from one small window? 9 There was another silence, not a long one. 10 They had huddled in one corner of enormous, mirror-lined closet as though for protection. 11 The Pantheon is a single room. It has one entrance. One narrow entrance. 12 “Eye for an eye”, Vittoria hissed.
Вправа 24
Визначте співвідношення: 1) автохтонної (корінної) та запозиченої лексики; 2) простих та складних слів; 3) повнозначних та службових слів (запозичені слова та гібриди виділені в тексті)
SYMPHONY IN YELLOW
An omnibus across the bridge
Crawls like a yellow butterfly,
And here and there a passer-by
Shows like a little restless midge.
Big barges full of yellow hay
Are moved against the shadowy wharf,
And like a yellow silken scarf,
The thick hags along the quay.
The yellow leaves begin to fade
And flutter from the Temple alms
And at my feet the pale green Thames
Lies like a rod of rippled jade.
Вправа 25
Прокоментуйте положення із «Саги про лексему ‘one’»
1 Семантизується “one” у словнику як “єдиний”, “поодинокий”, “неподільний”. Витоки “один” корелюють зі значенням “саме той, тільки той”, на противагу до поняття “обидва”, “всі троє”. Значення числівника “один” асоціює з відповідним жестом. Етимологічний аналіз числівника “one” показує, що однойменне поняття формувалось у процесі пізнання, усвідомлення людиною власного “я” як чогось уособленого і протиставленого іншим референтам зовнішнього світу та членів соціуму. Мислителі Стародавньої Греції вважали його втіленням єдності, а першим “справжнім” числом два – найменше втілення множинності. Число 1 не використовується як основа системи числення, оскільки квадрат, куб та будь-який інший ступінь числа 1 дорівнює одиниці. У математиці одиницю не відносять ні до простих, ні до складних чисел.
2 Мова – це “живий організм”, який постійно видозмінюється, розвивається. З розвитком суспільства з’являється потреба в нових словах. Мова задовольняє цю потребу як запозиченнями, так і девіаційним розвитком власних слів. Кожна “жива” мова підвладна дії «вічного двигуна». Слова, проживаючи своє життя, як і люди, забувають дещо зі свого минулого, таким чином, відбувається семантичне спустошення, генерують лакуни (забуті значення) та неологізми. Ідентифікація парадигм лакунарності, її гетерогенної поліаспектності є вельми валоративним для оновлення діахронічної пам’яті. Слова, переосмислюючись, набувають нових значень, змінюють свої поверхневу та глибинну структури, поповнюють корпус неологізмів та архаїзмів. Денумеративи свідчать про процеси самоорганізації та самодобудови одиниць із семою числа. Денумеративні конструкції походять від числівників, які в родині квантитативних одиниць пізнали долю “семи чудес”: 1) генерували в “оселі предметності”; 2) зазнали термінологізації та 3) детермінологізації; 4) вийшли на простори фразеології; 5) дискурсивно номінують точну, приблизну та невизначену кількість; 6) пройшли семантичний колообіг від предметного до спустошеного значення; 7) мають рушійну словотвірну силу.
3 Лексема “one” посідає особливе місце в англомовній системі й емпатує інтерес до її функціонування. За тлумачним словником лексема “one” експлікується алонімами: only, individual, unique, united, specified, certain, indefinite, identical, equal. Вихідною семою “one” була окремість, індивідуальність буття. Обмеження одних об’єктів від інших, їх дискретизація є необхідними як для лічби предметів, так і для визначення індивідуальних характеристик порівняно з іншими об’єктами. Адгерентною є категорія винятковості. При використанні лексеми “one” в арифметичному значенні відсутня будь-яка сполучуваність, окрім логічної, тож у таких випадках ця лексема найбільш однозначно виражає категорію винятковості. Субстантивація числівника “one” генерує сему предметності. При цьому лексема “one” набуває характеристики слова, яке заміщує його контекстуальну сполучуваність, функцію та форми. Функціонування числівника позначене девіацією квантитативних смислів: емпатованої одиничності, невизначеної одиничності та надлишкової одиничності. Пор. англ.: One child embraced another within the huddle of a protective arm; One burden usually carried by all.
4 Лексеми just та only інтенсифікують числівник, протиставляючи його абстрактній, невизначено великій або малій множині об’єктів, кількості об’єктів, акцентуючи одиничність референта. Only one thing is making them bite and scratch and such things. Лексема one може виступати іменником чи займенником. One foot strayed from the edge of the wall, and my boot squelched into a muddy slime that trested in the centre of the path; You go ahead. I'll sit on this one; He lifted one hand, first to his forehead and then to his heart, in a delicate gesture of consummate gallantry. Розрізняють позитивну конотацію (унікальність, винятковість об’єкта) (They were the lucky ones) та негативну конотацію (об’єкт представлений у недостатній кількості, самотність, відчуженість і т. п.) (They wil take him to police, I think so. Behind Crawford Market is one police station, for this area (недостатність). Одиничність в англійській мові також виражається за допомогою комбінації артикля the та лексеми «one». Someone – you see him, out there on the street, the one with a dirty shirt and no shoes.
Невизначена одиничність вербалізується конструкцією «one of…» Who'd just entered through one of the arches. He is an enforcer, and one of those who works for Abdul Ghani, who, in his turn, works for one of the great crime lords of the city, Abdel Khader Khan.
5 “One” може набувати значення єдності (one woman; one nation; one piece of cake) чи уособленості (one member of the party).
6 І займенники, і квазііменники можуть мати форму множини та означений артикль. Єдиною відмінністю між ними є те, що квазііменники one/s не є безвідносними, вони заміняють згадані вже по контексту іменники, певні предмети або істоти. One should know it perfectly well (неозначений займенник); Afghans. Rafiq, the small one, he used to run the blackmarket in books (квазііменник, тому що завдяки контексту можна зрозуміти, що мова йде про певну особу). В окрему групу виділяються конструкції типу “one of”. One of their companions at the table leaned close, and spoke to them. У цьому випадку правосторонньою означуваною групою обмежується коло вибору можливих варіантів, тобто займенник one втрачає частково свою неозначеність.
7 У денумеральній ад’єктивній парадигмі словотвірними потенціями визначаються морфеми -fold, -some, -th, у прислівниковій -се, у субстантивній – -er, -e(s). Серед неологізмів-дериватів превалюють іменники. Пор. англ.: It's, ah, it's a one-zero-four, isn't it?; He poured the last of the one-litre bottle into his glass and topped it up with the last of the soda.
Лексема one позначена синкретизмом та дериваційною активністю. Існує численна група похідних від “one”, що були утворені за сукцесивною та радіальною моделями: once, only, oneness, loneliness, oneself, alone, someone, anyone, none, everyone, one by one, one another, the one and only тощо.
8 Кластери денумеративів утворюються сукупністю упорядкованих відношеннями похідності морфем. Невід’ємним сектором в англійській мові є числівники, поверхнева та глибинна структури яких відкриті модифікаціям на епідигматичному рівні, як таких, що підвладні дії «вічного двигуна».
9 Серед найуживаніших дериватів від нумеральної одиниці “one” на базі проаналізованих прикладів можна назвати лексеми: “once”, “only”, “alone”, “lonely”, та займенники everyone, no-one, none, someone.
10 “Once” – це деривативне утворення від нумеральної одиниці “one», що утворилося за допомогою словотвірного суфікса -ce, який семантизує значення “time”. “Once” може бути іменником (Once is enough), прикметником (the once and future king), прислівником (a once powerful nation; We go to a movie once a week), сполучником (Once you're finished, you can leave) та входити до складу фразеологічного сполучення (once at a time, once and for all, once and again), що свідчить про його синергетичний потенціал. “Оnce” може мати значення виокремлення, темпоральності, минулості (That used to suit me once), послідовності (It will be opened to the public in the next few years, once essential maintenance is completed), кількості (She believed that there wasn't enough niceness in the world, and she said so, in exactly those words, more than once (багаторазовість). We met, once, at a party (одноразовість). Вираз once more зустрічається у значенні “знову, далі”. (“Do you know a place called Leopold's?” I asked Prabaker as he joined me, and we started to walk once more; I tried once more to find the words for the foliant blaze of her green eyes. Також поширеною є фраза “at once», що має значення темпоральності. He turned at once, and threw himself again at the door on his side.
11 “Only”, у свою чергу, утворилося за допомогою продуктивного суфікса -ly, похідного від “like”. “Only” може бути прикметником (This is the only pencil I can find; an only child; an only son; the one and only Muhammad Ali), прислівником (If it were only true! I cook only on weekends; I read that article only yesterday; You will only regret your harsh words to me). “Only“ семантизує винятковість. Although only three and at most four storeys tall, the buildings leaned in upon the winding pathways, and the sky was reduced to a thin brush stroke of pale blue.
“Alone” є результатом компресії фрази all but oneself, “all, wholly” + “one”. “Alone” може бути прикметником (I want to be alone; He is alone among his peers in devotion to duty), прислівником (She alone believed him); часткою (One cannot live by bread alone), прийменником (She glanced anxiously alone the line of faces)та частиною ідіоматичного сполучення (leave well alone, leave well enough alone, let well alone; leave alone, let alone).
Серед найуживаніших похідних є займенники someone, anyone, no-one, none, one another, everyone, які матеріалізують синкретичне буття номінації на позначення приблизності та предметності й заперечення. Викликає інтерес використання займенника у графічному образі no-one. “Listen … take it easy on the street, huh?” I mean, you can trust no-one.; No-one drove the beggars from the streets. No-one banished the slum-dwellers. Канонізованим є узус no one або none.
12 Аналіз лексеми “one”, її етимологічних витоків, лексико-семантичних девіацій свідчить про системність еволюційних модифікацій числівникової родини на шляху від повнозначних до службових слів. Біполярне дослідження (системно-функціональне) об’єктивує вивчення лінгвістичних феноменів на діасинхронічному рівні. Фокусування уваги на мовленнєвому бутті слів, їх реалізації у текстах, у різних ситуаціях спростовує деякі канонізовані положення, генерує думку про самоконтроль та само добудову на матеріалі вихідних нумеральних конструювань.
Список літератури
1. Арутюнова Н. Д. О понятии системы словообразования / Н. Д. Арутюнова // Филологические науки. – 1960. – № 2. – С. 24–31.
2. Арутюнова Н. Д. Проблема числа / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Квантификативный аспект язика. – М. : Индрык, 2005. – С. 5–21.
3. Бацевич О. Ф. Філософська критика природної мови: чому і за що? / О. Ф. Бацевич // Мова. Людина. Світ. До 70-річчя професора М. Кочергана : [зб. наук. ст. / від. ред. О. О. Тараненко]. – К. : Вид. Центр КНЛУ, 2006. – С. 38–45.
4. Бєссонова О. Л. Вираження оцінки одиницями різних частин мови / О. Л. Бєссонова // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – Запоріжжя : ЗДУ, 2005. – С. 19–20.
5. Бондарко А. В. Теория функциональной грамматики / А. В. Бондарко. – М. : УРСС, 2001. – 347 с.
6. Введение в сравнительную типологию английского, русского, украинского языков / [К. К. Швачко, П. В. Терентьев, Т. Г. Янукян, С. А. Швачко]. – К. : Вища школа, 1977. – 117 с.
7. Вихованець І. Р. Таїна слова / І. Р. Вихованець. – К. : Рад. школа, 1990. – 284 с.
8. Єнікєєва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови : монографія / С. М. Єнікєєва. – Запоріжжя : Запорізький нац. ун-т, 2006. – 303 с.
9. Есперсен О. Философия грамматики / О. Есперсен. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1958. – 331 с.
10. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных: на материале современного английского языка / С. А. Жаботинская. – М. : ИЯ РАН, 1992. – 216 с.
11. Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика української та англійської мов / Ю. О. Жлуктенко. – К. : Рад. школа, 1962. – 160 с.
12. Загнітко Л. П. Лінгвістика тексту : Теорія і практикум : науково-навч. посіб. / Л. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2006. – 289 с.
13. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80–90-ті роки XX століття : автореф. дис… д-ра філол. наук : 10.02.04 / Ю. А. Зацний. – К., 1999. – 32 с.
14. Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование / Е. А. Земская. – М. : Просвещение, 1973. – 304 с.
15. Земская Е. А. Словообразование как деятельность / Е. А. Земская // Ин-т рус. яз. РАН. – М. : Наука, 1992. – 221 с.
16. Калиущенко В. Д. Типология отыменных глаголов : монография / В. Д. Калиущенко. – Донецк : Изд-во “Донеччина”, 1994. – 420 с.
17. Каращук П. М. Словообразование английского языка / П. М. Каращук. – М. : Высшая школа, 1977. – 304 с.
18. Категория количества в современных европейских языках : монография / ред. кол.: В. В. Акуленко, С. А. Швачко, Е. И. Букреева и др.; отв. ред. В. В. Акуленко. – К. : Наукова думка, 1990. – 284 с.
19. Кияк Т. Р. О видах мотивированности лексических единиц / Т. Р. Кияк // Вопросы языкознания. – 1989. – № 1. – С. 98–107.
20. Кобякова І. К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному дискурсі / І. К. Кобякова. – Вінниця : Нова книга, 2007. – 128 с.
21. Кочерган М. П. Мова. Людина. Світ : До 70-річчя професора М. Кочергана : зб. наук. ст. / відп. ред. О. О. Тараненко. – К. : Вид. Центр КНЛУ, 2006. – 352 с.
22. Кубрякова Е. С. Что такое словообразование / Е. С. Кубрякова. – М. : Наука, 1965. – 78 с.
23. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е. С. Кубрякова // Рос. академия наук. Ин-т языкознания. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 560 с. – (Язык. Семиотика. Культура).
24. Кунин А. В. Английская фразеология (теоретический курс) / А. В. Кунин. – М. : Высш. школа, 1970. – 343 с.
25. Левицкий А. Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка / А. Э. Левицкий. – К. : АСА, 1998. – 362 с.
26. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / В. Н. Манакин. – К. : Знання, 2004. – 326 с.
27. Материнська О. В. Семантичні закономірності та лексичні універсалії / О. В. Материнська // Studia Germanica et Romanica : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання : [науковий журнал]. – Донецьк : ДонНУ, 2005. – Т. 2, № 2 (5). – С. 89–99.
28. Мешков О. Д. Словообразование современного английского языка / О. Д. Мешков. – М. : Наука, 1976. – 246 с.
29. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови / М. І. Мостовий. – Харків : Вид-во “Основа”, 1993. – 256 с.
30. Омельченко Л. Ф. Продуктивные типы сложных слов в современном английском языке / Л. Ф. Омельченко. – К. : Вища школа, 1981. – 143 с.
31. Пименова М. В. Языковая картина мира : учеб. пособ. / М. В. Пименова. – 2-е изд., испр. и доп. – Кемерово : КемГУКИ, 2011. – Вып. 7. – 106 с. (Серия “Славянский мир”).
32. Почепцов Г. Г. Теория и практика коммуникации / Г. Г. Почепцов. – М. : Центр, 1998. – 352 с.
33. Приходько А. М. Концепти і концептуальні системи в когнітивно-дискурсивній лінгвістиці / А. М. Приходько. – Запоріжжя : Прем’єр, 2008. – 332 с.
34. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 536 с.
35. Селиванова Е. А. Мотивация номинативных единиц как результат концептуализации / Е. А. Селиванова // Когнитивная лингвистика: новые парадигмы и новые решения : [сб. ст. / отв. ред. М. П. Пименова]. – М. : ИЯ РАН, 2011. – С. 89–108.
36. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка / А. И. Смирницкий. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1956. – 206 с.
37. Соболева П. А. Моделирование словообразования / П. А. Соболева // Проблемы структурной лингвистики. – М. : Наука, 1972. – С. 165–212.
38. Супрун А. Е. Славянские числительные. Становление числительного как части речи / А. Е. Супрун. – Минск, 1969. – 232 с.
39. Таранець В. Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови) / В. Г. Таранець. – Одеса : ОДУ, 1998. – 307 с.
40. Тихонов А. Н. Словообразовательное гнездо как единица системы словообразования и как единица сравнительного изучения словообразования славянских языков / А. Н. Тихонов // Сопоставительные изучения словообразования славянских языков : [тезисы междунар. симпозиума]. – М., 1984. – С. 65–67.
41. Чередниченко О. І. Про мову і переклад – К. : Либідь, 2007. – 248 с.
42. Швачко К. К. Введение в сравнительную типологию английского, русского и украинского языков / [К. К. Швачко, П. В. Терентьев, Т. Г. Янукян, С. А. Швачко]. – К. : Вища школа, 1977. – 147 с.
43. Швачко С. А. Средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках : [монография] / С. О. Швачко. – К. : Вища школа, 1981. – 144 с.
44. Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти : посібник / С. О. Швачко. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 128 с.
45. Швачко С. О. Слова міри та ваги : лінгвокогнітивні аспекти : монографія / С. О. Швачко. – Суми : Вид-во СумДУ, 2008. – 132 с.
46. Шуменко О. А. Частиномовне буття числівників / О. А. Шуменко // Науковий журнал Сумського державного університету та Харьківського національного університету імені В. Н. Каразіна “Філологічні трактати”. – 2010. – Т. 2, № 3. – С.135–140.
47. Язык и пространство: проблемы онтологии и эпистемологии : монография / А. Э. Левицкий, С. И. Потапенко, Л. И. Белехова и др. – Нежин : Изд-во НГУ имени Николая Гоголя, 2011. – 483 с.
48. Dantzig T. Number : the language of science / T. Dantzig. – N.Y. : Anchor Books, 1956. – 345 p.
49. Kaliuščenko V. D. Typologie denominater Verben / V. D. Kaliuščenko. – Tűbingen : Niemener, 2000. – 253 s. – (Linguistische Arbeiten; Bd. 419).
50. Hurford J. R. Language and Number: the Emergence of a Cognitive System / J. R. Hurford. – N.Y. : Basil Blackwell, 1987. – 322 p.