Перелік екзаменаційних питань. Планування семінарських занять з Флософії. „

Планування семінарських занять з Флософії.

№ п/п	Назва тем курсу лекційних занять та їх зміст	Бібліографія
	Філософська думка епохи античності
1.1.	Загальна характеристика античної філософії. Досократична філософія VІІ– V ст. до н.е. Класична грецька філософія V – ІV ст. до н.е. Концептуальна характеристика основних напрямів елліно-римської філософії кінця ІV – І ст. до н.е.	3-5,9,11, 14-18
	Філософська думка епохи середньовіччя
2.1.	Середньовічна філософія як синтез античної філософії та християнства. Проблема співвідношення розуму та віри та дискусія з приводу універсалій. Особливості арабомовної філософії та її вплив на європейську філософську думку.	4.5,9,11.14-18
	Філософська думка епохи Відродження
3.1.	Загальна характеристика філософії ХІV – XVІст. Натурфілософські ідеї доби Відродження. Філософія М.Кузанського. Гуманістичний антропоцентризм філософії Відродження (Данте, Петрарка, Лоренцо Валла, Мішель Монтень). Соціально-філософські ідеї епохи Відродження (Нікколо Мак’явеллі, Томас Мор, Томазо Кампанелла).	4,5,9,11,14-18
	Філософія Нового часу та європейського Просвітництва
4.1	Загальна характеристика та особливості філософії Нового часу. Проблеми теорії пізнання світу в філософії Нового часу. Ф.Бекон та Р.Декарт – засновники емпіризму та раціоналізму. Соціально-філософські вчення Нового часу (Гроций, Гоббс, Локк, Уінстенлі, Мільтон). Загальна характеристика філософії європейського Просвітництва та її особливості. Філософське розуміння матерії, свідомості. Соціально-політичні погляди (Вольтер, Дідро, Руссо, Монтеск’є, Кондільяк та ін.).	3,4,7,11, 14-18
	Німецька класична філософія
5.1.	Загальна характеристика, основні концепції та представники німецької філософії кінця ХV111 – першої пол. Х1Х ст. І.Кант – засновник німецької класичної філософії. Ідеї суб’єктивізму та трансценденталізму у філософських системах И.–Г.Фіхте, Ф.–В.Шеллінга. Система гегелівської філософії. Соціально-філософські концепції Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л.А.Фейєрбаха. Соціально-практична спрямованість марксистської філософії.	3,11, 14-18
	Некласична філософія ХІХ – ХХ ст.
6.1.	Неогегельянство та феноменологія Е.Гуссерля. Принцип “інтенційності”. Неотомізм (Жильсон, Бохенський, Марітен) та його концептуальний зміст. Російська екзистенційна релігійна філософія кінця ХІХ – поч.ХХ ст.(Л.Шестов, М.Бердяєв, В.Соловйов, П.Флоренський). Екзистенційна філософія та її різновиди: екзистенціалізм, персоналізм, філософська антропологія. Прагматизм, герменевтика, структуралізм, їх проблеми та пріоритети як напрямів філософії ХХ століття. Психоаналіз та неофрейдизм: сутність та специфіка.	3,4,11, 12,14-18
	Філософська думка в Україні
7.1.	Давньослов’янська міфологія – переддень філософської думки. Філософія Київської Русі (Х – ХІІІ ст.). Полемічна література, її суспільно-політичний і філософський зміст. Вплив Острозького культурно-освітнього центру на поширення ідей гуманізму.(С.Оріховський, Г.Смотрицький, Л.Зизаній, К.Сакович та ін.). Філософія у Києво-Могилянській академії (І.Гізель, Ф.Прокопович, Г.Кониський та ін.). Класична доба української філософії (Г.Сковорода, Я.Козельський, С.Гамалія). Соціально-політичні вчення М.Драгоманова, І.Франка, М.Грушевського. Українська філософія ХХ століття: філософія київського кола; культурно-історичного підйому 20-х років, української діаспори ( М.Бердяєв, Л.Шестов, В.Зеньковський, В.Юринець, С.Семковський, Д.Чижевський, І.Огієнко та ін.).	3,6,8,10, 13-18
	Буття та свідомість як предмети філософського осмислення
8.1. .	Філософська категорія “буття” та її специфіка. Діалектика основних форм буття. Соціальне буття: соціальний простір і соціальний рух та його специфіка. Філософський зміст категорії “матерія”. Рух, простір і час як універсальні форми існування буття та матерії та їх взаємозв’язок. Генеза розвитку свідомості. Основні напрями її аналізу в історії філософії. Праця і мова як об’єктивні фактори формування свідомості. Структура свідосмості і самосвідомості. Поняття суспільної свідомості та її структура.	4,5,9,11, 14-18
1,4,5,9,11, 14-18
9.	Діалектика та її альтернативи
11.1.	Діалектика як вчення про всезагальний зв’язок і розвиток. Фундаментальні принципи та категорії діалектики. Загальна характеристика законів діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін в якісні. Поняття кількості, якості, міри, стрибка. Сутність закону єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення як відображення внутрішньої логіки саморуху та саморозвитку. Діалектика як філософський метод. Альтернативи діалектики.	4,5,11,14-18

12. Планування самостійної роботи.

№ п/п	Назва тем курсу самостійних робіт та їх зміст	Час відведений на опрацювання (годин)	Бібліографія	Форма контролю
Змістовий модуль І
	Філософія, її походження, проблематика та функції
1.1.	Специфіка феномену філософії. Структура філософії. Функції філософії.Світогляд. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія, наука.		4,11,14-18	Усне опитування
	Філософські уявлення Стародавнього Сходу
2.1.	Джерела і передумови становлення філософії. Східний та західний типи культури та філософствування. Філософські школи Стародавньої Індії. Філософські школи Стародавнього Китаю.		3,6,8,10, 13,19	Усне опитування
	Філософська думка епохи античності
3.1.	Філософські школи досократівського періоду. Антропологічна проблематика софістів. Сократівське осмислення проблеми людини. Філософське вчення Платона. Метафізика Аристотеля. Філософська проблематика епохи еллінізму.		3-5,9,11, 14-18	Усне опитування
	Філософська думка епохи середньовіччя
4.1.	Специфіка середньовічної філософії. Універсалії в центрі полеміки між реалізмом і номіналізмом. Філософські погляди Аврелія Августина, Ансельма Кентерберійського, Фоми Аквінського. Основна проблематика арабомовної філософії.		4.5,9,11.14-18	Тестові завдання
	Філософська думка епохи Відродження
5.1.	Гуманістичне спрямування епохи Відродження. Натурфілософські погляди М.Кузанського. Соціально-політичні ідеї філософії Відродження.		4,5,9,11,14-18	Усне опитування
	Філософія Нового часу та європейського Просвітництва
6.1	Філософські погляди Ф.Бекона, Р.Декарта. Соціально-філософські погляди Г.Гроція, Т.Гоббса, Дж.Локка, Дж.Уінстенлі, Дж.Мільтона. Специфіка філософії європейського Просвітництва. Філософські погляди Вольтера, Д.Дідро, Ж.-Ж.Руссо, Ш.Монтеск’є.		3,4,7,11, 14-18	Письмове опитування
	Німецька класична філософія
7.1.	Загальна характеристика німецької класичної філософії. Філософська система І.Канта. Ідеї суб’єктивізму та трансценденталізму Й.Фіхте та філософія тотожності Ф.Шеллінга. Діалектичний метод Г.Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Соціально-практична спрямованість марксистської філософії.		3,11, 14-18	Усне опитування
	Некласична філософія ХІХ – ХХ ст.
8.1.	„Філософія життя” та основне коло її проблем. Проблема знання та мови у позитивізмі, неопозитивізмі та постпозитивізмі. Психоаналіз та неофрейдизм: сутність та специфіка. Екзистенціальна філософія: екзистенціалізм, персоналізм, філософська антропологія. Неотомізм та його концептуальний зміст. Російська релігійна філософія кінця ХІХ-ХХ ст.		3,4,11, 12, 14-18	Усне опитування
	Філософська думка в Україні
9.1.	Система дохристиянських протофілософських уявлень. Специфіка світогляду Київської Русі, його морально-теологічний синкретизм. Історія української філософії як віддзеркалення націєтворчих процесів.		3,6,8,10, 13-18	Тестові завдання
Змістовий модуль ІІ
	Буття та свідомість як предмет філософського осмислення
10.1	Буття, суще, світ як категорії філософії. Співвідношення „людина-світ” як філософська проблема. Поняття матерії та руху в історії філософської думки. Просторово-часові закономірності світу. Особливості біологічного та соціального простору і часу.		4,5,9,11, 14-18	Усне опитування
10.2	Взаємозв’язок буття і духу, матеріального та ідеального, матерії і розуму в історії філософії. Свідомість як пізнавальне і духовно-практичне відношення до дійсності. Індивідуальна і суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості. Самосвідомість і несвідоме: проблема взаємозв’язку		1,4,5,9,11, 14-18	Усне опитування
	Діалектика та її альтернативи
11.1	Діалектика як теорія розвитку. Специфіка діалектичного методу. Поняття метафізики як методу пізнання. Поняття закону, класифікація законів. Закони діалектики та їх єдність Принципи та категорії діалектики: порівняльний аналіз.		4,5,11,14-18	Письмове опитування
	Епістемологія. Сутність і структура пізнавального процесу
13.1	Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Поняття пізнавалного процесу та його типологія. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні Абсолютні та відностні характеристики істини. Аксіологічні проблеми істини. Особливості, методи та форми наукового пізнання.		4,5,9,11, 14-18	Усне опитування
	Людина, суспільство та природа: основи філософського аналізу.
13.1	Людина як предмет філософського аналізу. Філософські аспекти антропосоціогенезу. Єдність природного і соціального в людині. Зміст та співвідношення понять "людина", "індивід", "індивідуальність", "особистість". Структура особистості: потреби, інтереси, норми, цінності, життєва позиція. Проблема свободи особистості в сучасній філософії. Філософське розуміння суспільства та його специфіка. Суспільство і природа: проблеми взаємозв’язку. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки. Суспільне буття та суспільна свідомість як субстанція людського існування. Духовність як засіб і сенс життєдіяльності людини Взаємодія людини і природи як філософська проблема. Культура як філософське поняття. Поняття суспільства, людства, культури, ноосфери: порівняльний аналіз Філософський аналіз глобальних проблем сучасності. Філософські аспекти екологічних та демографічних проблем. Закон Мальтуса.		1,4,5,9,11, 14-18	Письмове опитування Дискусія
	Філософські проблеми людської історії
14.1	Філософія історії, її предмет і напрямки. Історія об’єктивна і суб’єктивна: критерії пізнання. Єдність та багатоманітність історії. Поняття цивілізації: історія, тенденції розвитку. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації історії. Проблема суб’єкта історії. Специфіка діяльності та закономірності співвідношення поколінь. Сутність та критерії суспільного прогресу. Суперечності сучасного світу та моделювання майбутнього. Криза світової цивілізації на рубежі ХХ-ХХІ ст.: можливі варіанти виходу.		4,5,9,11, 14-18	Усне опитування

Теми ІНДЗ

1. Глибоко помиляється той, хто вважає більш міцною і твердою владу, що спирається на силу, ніж ту, яка заснована на любові.

Теренцій

2. Пристрасті — це вітри, що надимають вітрила корабля; вітер, правда, інколи топить корабель, але без нього корабель не міг би пливти.

Вольтер

3. Ніколи не можна жити щасливо, якщо весь час тремтиш від страху.

Гольдбах

4. Неможливо досягти свободи в майбутньому, утискуючи її нині.

М. Бакунін

5. Усвідомлення права розвиває усвідомлення обов'язку. Загальний закон — це свобода, яка закінчується там, де починається свобода іншого.

В. Гюґо

6. Де знищено свободу, там ніхто не відважиться говорити.

Публій Сір

7. Людина, владарюючи над іншими, втрачає власну свободу.

Ф. Бекон

8. Свобода полягає у тому, щоб залежати тільки від законів.

Вольтер

9. Втратити свободу може лише той, хто не вмів її захищати.

Вольтер

10. Порядний той, хто своє право вимірює своїм обов'язком.

Г. Лакордер

11. Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій.

Й.-В. Ґете

12. Людина завжди прагне свободи. Людина культурна — свободи і права: свободи, яка регулюється правом і правом забезпечується.

О. Керенський

13. Свобода — це право на нерівність.

М. Бердяев

14. У Євангелії ми знаходимо всеохоплюючу і послідовну декларацію прав людини.

Папа Іоанн-Павло II

15. Там, де не згодні життям платити за збереження гідності, — там, врешті, розплачуються гідністю за збереження життя. Права не дають. Права беруть.

Максим Горький

16. Влада — це зобов'язаність, свобода — відповідальність.

М. Ешенбах

17. Свобода означає відповідальність, ось чому більшість людей боїться її.

Б. Шоу

18. Найбільшою небезпекою для свободи є пасивність народу.

Г. Брандейс

19. Громадянське суспільство — це люди, які думають і діють незалежно від держави.

Дж. Сорос

20. Небагато таких, які живуть сьогоднішнім днем. Більшість готується жити пізніше.

Дж. Свіфт

21. Оптимізм — це розкіш великих людей.

Л. Арагон

22. Свобода не легка, як думають її вороги, які обмовляють її, свобода важка, вона є тяжкою ношею.

М. Бердяев

23. Усі революції завершувалися реакціями. Це — неминуче. Це — закон. І чим шаленішими і несамовитішими були революції, тим сильнішими були реакції.

М. Бердяев

24. Робесп'єр вірив у чесноти: він створив терор. Марат вірив у справедливість: він вимагав двісті тисяч голів.

М. Волошин

25. Тиранія виростає із демократії. Інакше кажучи, із крайньої свободи виникає найбільше і найжорстокіше рабство.

Платон

26. Якщо двері до залу відчинені, уникайте чорного ходу.

Г. Ібсен

27. Вільний той, хто може не брехати.

А. Камю

28. Штиками можна зробити все, що завгодно; тільки сидіти на них не можна.

Наполеон

29. Усі... рівні, але деякі... рівніші більше за інших.

Дж. Оруелл

30. Поведінка — це дзеркало, у якому кожен показує свій лик.

Й.-В. Ґете

31. Сором перед людьми — гарне почуття, але найкраще сором перед самим собою.

Л. Толстой

32. Зміцнення правопорядку не розпочнеться знизу, якщо верхи не хочуть чи байдужі до цього. Знизу розпочинаються тільки революції.

Ю. Шемшученко

33. Хіба це мало — незабутня мить?

Л. Костенко

34. Багато з тих, хто здійснює найганебніші вчинки, говорить чудові речі

Демокріт

35. Мужність складається не в тому, щоб перебороти небезпеку, а в тому, щоб зустрічати її з відкритими очима

Іоанн Пауль Ріхтер

36. Герой, якщо він дійсний герой, завжди сам по собі. Одна справа герой, інша – слуга.

Сальвадор Далі

37. Життя занадто коротке, щоб бути незначним.

Бенджамін Дізраелі

38. Життя — це те, що відбувається, коли ви обмірковуєте інші плани.

Д. Леннон

39. Життя — занадто серйозна штука, щоб сприймати його занадто серйозно.

Оскар Уайльд

40. Живи так, щоб ніколи не було соромно, якщо те, що ти робиш або говориш, стане відомо усьому світу, — навіть якщо те, що стане відомо, буде неправдою.

Річард БАХ

41. В душі кожної людини знаходиться мініатюрний портрет його народу

Фрейтаг

42. Існує три різновиди людей: ті, що бачать, ті, що бачать коли їм показують, та ті, що нічого не бачать. Леонардо да Вінчі|

43. Єдино справжня розкіш – розкіш людського спілкування.

Антуан деСент–Екзюпері

44. Єдина людина вашого рівня – це ви самі. Валерій Афонченко

45. Є люди, які набагато чемніше відмовляються, ніж інші вміють давати

Жан де Лабрюйєр

46. Є люди які думають. А є люди, яким здається, що вони думають.

47. Істинна філософія швидше прагне дозволяти, чим заперечувати.

Ф. Ніцше

48. Добродійний і повчальний вплив якої-небудь філософії.. ніскільки не доводить вірності її, точно так, як і щастя, що випробовується божевільним від своєї idee, - fixe (невідступній думці), ніскільки не говорить на користь розумності цієї ідеї.Ф. Ніцше

49. Думки філософа - як зірки, вони не дають світла, тому що занадто піднесені. Ф. Бэкон

50. Жарт у філософів такий помірний, що її не відрізниш від серйозного міркування. Люк де Вовенарг

51. Філософія відкриває людині притулок, куди не проникає ніяка тиранія, долину внутрішнього світу, лабіринт серця, і це дратує тиранів.

52. Філософія відкриває людині притулок, куди не проникає ніяка тиранія, долину внутрішнього світу, лабіринт серця, і це дратує тиранів. Ф. Ніцше.

53. Філософія легко торжествує над стражданнями пройшли і майбутніми; але справжні страждання торжествують над нею. Ф. Ларошфуко

54. Філософи - не більше ніж ковалі, що кують плуги. Після них багато що ще має бути зроблене, щоб вийшов хліб. Л. Берне

55. Чим відрізнявся наш філософ від їх? Наприклад, їх говорив: "Автентичний екзистенціальний вибір обумовлює."., і так на десять сторінок. А наш, якийсь там Аничков або Сковорода про те ж : " Якщо у тебе в кишені діра, можна щось та втратити". Віталій Власенко

Перелік екзаменаційних питань

1. Філософія: її походження, проблематика та функції.

2. Поняття світогляду. Структура світогляду людини.

3. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

4. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай).

5. Антична філософія та коло її проблем.

6. Теоцентричний характер середньовічної філософії. Полеміка між номіналізмом і реалізмом з приводу універсалій.

7. Гуманізм, антропоцентризм, натурфілософія та пантеїзм у філософії Відродження (Д.Аліг'єрі, Піко делла Мірандола, Л.Валла, М.Кузанський, Дж.Бруно, М.Копернік).

8. Проблема методу пізнання та субстанції у філософії Нового часу (Ф.Бекон. Р.Декарт,
Дж.Локк, Б.Спіноза, ГЛейбніц).

9. Філософія європейського Просвітництва та її особливості (Вольтер, Ж.-Ж.Руссо, Д.Дідро, Ш.Монтеск'є).

10. Німецька класична філософія (І.Кант, Г.Гегель, Л.Фейєрбах).

11. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії.

12. Ірраціоналізм та „філософія життя" (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, В.Дільтей).

13. Філософія позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму (О.Конт, Г.Спенсер, Дж.Мілль, Л.Вітенштейн, К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейєрабенд).

14. Психоаналіз З.Фрейда та неофрейдизм (К.Юнг, А.Адлер, Е.Фромм).

15. Екзистенціальна філософія про людину та ЇЇ буття (С.К'єркегор, Ж.-П.Сартр, А.Камю,
М.Хайдеггер, К.Ясперс).

16. Еволюція релігійної філософії XX ст. Погляди П.Тейяра де Шардена.

17. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

18. Розвиток філософської думки в Острозькому культурно-освітньому центрі та братських школах.

19. Філософія у Києво-Могилянській академії (І.Гізель, Ф.Прокопович, Г.Щербацький, Г.Кониський).

20. Філософські погляди Г.Сковороди.

21. Філософські ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства (М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш, М.Гулак).

22. „Філософія серця” П.Юркевича.

23. Ідеї державотворення у філософській та суспільно-політичній думці України поч. XX ст. (Б.Кістяківський, М.Грушевський, В.Липинський, В.Винниченко. Д.Донцов та ін.).

24. Співвідношення „людина – світ” як філософська проблема.

25. Філософський зміст категорії буття.

26. Матерія як філософська категорія.

27. Форми руху матерії.

28. Єдність матерії, руху, простору і часу.

29. Специфіка соціального простору і часу.

30. Діалектика як загальна теорія розвитку. Альтернативи діалектики.

31. Закони діалектики та їх зміст.

32. Категорії діалектики та їх співвідношення.

33. Проблема свідомості у філософії.

34. Генезис свідомості як розвиток форм відображення.

35. Роль соціальності у виникненні свідомості.

36. Структура індивідуальної свідомості, її основні рівні.

37. Суспільно-практичний та культурно-історичний характер свідомості.

38. Праця і мова як об'єктивні фактори формування свідомості.

39. Проблема людини в історії філософії та філософській антропології.

40. Антропосоціогенез. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.

41. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського життя.

42. Зміст та співвідношення понять „людина”, „індивід”, „індивідуальність”, „особистість”.

43. Структура особистості: потреби, інтереси, норми, цінності, життєва позиція.

44. Діяльність як спосіб суспільного буття людини.

45. Поняття природи та географічного середовища. Сутність геополітики.

46. Суспільство і природа, їх зв'язок в ході історії. Ноосферна концепція В.Вернадського.

47. Поняття суспільства у філософії. Соціум як історичний процес.

48. Поняття суспільного виробництва та його структура.

49. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин.

50. Поняття рушійних сил суспільного розвитку.

51. Поняття суб'єкта історичного розвитку.

52. Суспільство як система і життєдіяльність людини.

53. Сутність екологічної свідомості та екологічної освіти.

54. Духовне життя суспільства: поняття, сутність, структура.

55. Сутність, структура та функції політичної системи.

56. Структура та функції суспільної свідомості.

57. Форми суспільної свідомості.

58. Історичний характер взаємозв'язку суспільства та особистості. Історична необхідність та свобода особистості.

59. Соціально-практична обумовленість пізнавальної діяльності. Об'єкт і суб'єкт пізнання.

60. Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.

61. Проблема істини в теорії пізнання. Критерії істини.

62. Специфіка наукового пізнання та його методи.

63. Людинотворчий характер культури та її функції.

64. Поняття творчості. Види творчості: науково-технічна, художня, соціальна.

65. Поняття народу та нації. Національні відносини.

66. Народонаселення та сучасна демографічна ситуація.

67. Сутність та основні напрямки науково-технічної революції.

68. Соціальні наслідки науково-технічної революції.

69. Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогрес і регрес.

70. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.

71. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення суспільства.

72. Філософія історії, її предмет і напрямки.

73. Концепції ствердження та заперечення суспільного прогресу.

74. Поняття соціального прогнозування та передбачення майбутнього.

75. Проблема сенсу та спрямованості людської історії.

Бібліографія.

№ п/п	Назва бібліографічного джерела	Кількість примірників у бібліотеці	Назва бібліотеки
	Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. - К.: Вид-во „Генеза", 1996.		ВДУ
	Асмус В.Ф. Античная философия. Учебное пособие. Изд.2-е, доп.- М.: Вьісшая школа, 1976.		ВДУ
	Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник,- К.; Либідь, 2001. -Тема 9, 11.		ВДУ
	Введение в философию: В 2-х ч./ Под ред. И.Т.Фролова.-М., 1989.		ВДУ
	Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій.- К., 1997.		ВДУ
	Горський В. Історія української філософії.- К., 1996.-С. 25-44, 66-104, 131-170.		ВДУ
	Гусєв В.1. Історія західноєвропейської філософії ХУ-ХУІІ ст. Курс лекцій: Навч. посібник.- К.: Либідь, 1994.		ВДУ
	Історія філософи України. Підручник / Тарасенко М.Ф, Русин М.Ю., Бичко І.В. та ін.- К., 1994.		ВДУ
	Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навч. посібник,- К., 1995		ВДУ
	Розвиток філософської думки в Україні. Курс лекцій.-Київ, 1994.		ВДУ
	Современная западная философия: Словарь. -Сост. Малахов В.С., Филатов В.П.- М., 1991.		ВДУ
	Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок.-К.: Ваклер, 1996.		ВДУ
	Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навч. посібник.- К., 2000.		ВДУ
	В. Філософія. Курс лекцій Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський Г., Горак Г.І. таін. -К., 1993.		ВДУ
	Філософія. Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.Надольного.-К.,2001.		ВДУ
	Філософія. Навч. посібник / За ред. НадольногоІ.Ф.-К., 1997.		ВДУ
	Філософія. Підручник / За заг. ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.- Харків, 2000.		ВДУ
	Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін.- К., 1995.		ВДУ
	Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні.- К.: Вид-во „Орій" при УКСП „Кобза", 1992.		ВДУ
	Академічне релігієзнавство. /За ред. Колодного А.- К., 2000.		ВДУ
	Бублик С.А. Релігієзнавство. Навчальний посібник. - К., 1998.		ВДУ
	Історія релігії в Україні. - К., 1999.		ВДУ
	Калінін Р.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. - К., 1998.		ВДУ
	Лубський В.І. Релігієзнавство. Підручник. - К., 2000.		ВДУ
	Лубський В.І. Релігієзнавство. Підручник. - К., 2003.		ВДУ
	Біоетика в Україні: стан і перспективи розвитку (круглий стіл).// Філософська думка. 1999, № 3. С.117-135.		Наукова бібліотека
	Борев Ю. Эстетика в 2-х т. - Русич, 1997.		Наукова бібліотека
	Борев Ю.Б. Эстетика. – М., 1988		ВДУ
	Василенко Л.И. Экологическая етика: от натурализма к философскому персонализму.// Вопросы философии. 1995, № 3. С.37-42.		ВДУ
	Гулыга А.В. Принципы эстетики. – М., 1987.		Наукова бібліотека
	Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика. М., 1998. 472 с.		Наукова бібліотека
	Естетика: Підручник./Л.Т. Левчук, Д.Ю. Кучерюк та ін. - К., 1997.399c.		ВДУ
	Етика. Навчальний посібник./ Т.Г.Аболіна, В.В.Єфіменко, О.М.Лінчук та ін. К., 1992. 328 с.		Наукова бібліотека
	Зеленкова И.Л., Беляева Е.В. Этика. Учебное пособие и практикум. Минск, 1997. 320 с.		Наукова бібліотека
	Золотухина – Аболина Е.В. Современная этика: истоки и проблемы. Учебник для вузов. Ростов н/Д., 1998. 271 с.		Наукова бібліотека
	Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст. - К., 1997. 222 с.		Наукова бібліотека
	Лутаенко В.С. Естетика мистецтва: Навчальний посібник. – К., 1991.		Наукова бібліотека
	Малахов В.А. Етика. К., 2001. 383 с.		ВДУ
	Степаненко В.Ф. Етика в проблемних і аналітичних задачах.: Навчальний посібник. К., 1998. 270 с.		Наукова бібліотека
	Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990. 367 с.		Наукова бібліотека
	Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М., 1992. С.41-237.		Наукова бібліотека
	Шрейдер Ю.А. Этика: Введение в предмет. М., 1998. 271 с.		Наукова бібліотека
	Этика. Учебник для студентов философских факультетов вузов./ А.А.Гусейнов, Е.Л.Дубко, С.Ф.Анисимов и др. М., 1999. 495 с.		Наукова бібліотека
	Яковлев Е.Г. Эстетика. М., 1999. 463 с.		Наукова бібліотека
	Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. – М., 1996.		Наукова бібліотека
	Гвоздік О.І. Логіка: Конспект лекцій. – К.: Міжн. н. – техн.ун-т, 1997.		Наукова бібліотека
	Гетманова А.Д. Логика. – М., 1995.		Наукова бібліотека
	Горский Д.П. и др. Краткий словарь по логике. – М., 1991.		Наукова бібліотека
	Дуцяк І.З. Логіка. – Львів: Просвіта, 1996.		Наукова бібліотека
	Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для студ. юрид. спеціальностей. – К.: Знання, 2001.		Наукова бібліотека
	Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. – К., 1992.		Наукова бібліотека
	Жоль К.К. Логика в лицах и символах. – М., 1993.		Наукова бібліотека
	Зегет В. Элементарная логика. – М., 1985.		Наукова бібліотека
	Иванов Е.А. Логика. – М., 1996.		Наукова бібліотека
	Івін О.А. Логіка. – К., 1996.		Наукова бібліотека
	Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997.		Наукова бібліотека
	Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів: Каменяр, 1997.		Наукова бібліотека
	Кириллов В.И., Старченко А.Л. Логика (для юридич.вузов) - М., 1995.		Наукова бібліотека
	Кириллов В.Й., Старченко А.А. Логика. – М., 1995.		Наукова бібліотека
	Конверський А.Є. Логіка. – К., 1998.		Наукова бібліотека
	Логические методы и формы научного незнания. – К., 1984.		Наукова бібліотека
	Логіка і гуманітарні науки. – К.: 1971.		Наукова бібліотека
	Малахов В.П. Основы формальной логики. – М., 1998.		Наукова бібліотека
	Марценюк С.П. Логіка: Курс лекцій. – К., 1993.		Наукова бібліотека
	Петров Ю.А. Азбука лоґического мышления. – М., 1991.		Наукова бібліотека
	Руденко К.П. Логіка. – К., 1976.		Наукова бібліотека
	Светлов В.А. Практическая логика. СПб., 1997.		Наукова бібліотека
	Свинцов В.Й. Логика. – М., 1987.		Наукова бібліотека
	Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999.		Наукова бібліотека
	Упражнения по логике. Учебное пособие для юрид. вузов./ Г.А. Орлова, Т.А. Башилова и др. – М., 1993.		Наукова бібліотека
	Формальная логика. – Л., 1977.		Наукова бібліотека
	Хоменко І.В. Логіка - юристам. – К.: Четверта хвиля, 1997.		Наукова бібліотека
	Хоменко І.В. Логіка для юристів - К., 2001.		Наукова бібліотека
	Хоменко І.В., Алексеюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.		Наукова бібліотека
	Шейко О.М. Правила логического доказательства. – К., 1966.		Наукова бібліотека