Світогляд як духовно-практичний феномен

Література: 5, т. 2, с. 21 - ЗО; 6, с. 24 - 27; 11, с. 11 - 15; 15, с.9-18;17,с. 13-15.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Пошуки засад людського самоутвердження формують те, що прийнято називати світоглядом. Людина, яка намагається осягнути дійсність, починає усвідомлювати і свою унікальність, відмінність від усього іншого у світі. В результаті формуються уявлення про особливості світу та про свої власні особливості.

Світогляд - це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, про світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення.

Неправильним є ототожнення світогляду із знаннями. Світогляд не є сукупністю знань про світ, це синтез видів знань, проекція власних проблем, тобто це внутрішня робота людини і процес самоздобуття.

Формується не тільки світогляд, а й особистість з її пере­конаннями та життєвими установками. Тому в світоглядному контексті йдеться про саморозвиток, самовдосконалення, само­обмеження, самоосвіту. Світогляд є інтегральним духовним утворенням, оскільки:

1) надає людині не просто знання про реальність, а дає оцінку цій реальності;

2) предмет світогляду - взаємовідношення між людиною і світом - є безмежним, невизначеним.

Світогляд включає в себе цілу науку утворень: знання, бажання, інтуїцію, віру, життєві мотиви та ін. Таким чином, складовими світогляду є:

* погляди;

* переконання;

* принципи;

* ідеали;

* цінності;

* вірування;

* життєві норми.

Якщо ми хочемо дізнатися про світоглядні уявлення певного народу, окремої людини, ми маємо зрозуміти суть деяких питань:

^ Що я можу знати?

^ Що я маю робити?

^ На що я можу сподіватися?

^ Що таке людина?

Існує типологія світогляду, яка є не простим перера­хуванням його можливих видів, а виділенням типових ознак, на основі яких здійснюється класифікація основних видів світо­гляду.

За носієм	За рівнем сві­тобачення та усвідомлення	За історичними епохами	За морально-ціннісними орієнтирами
індивідуальний	усвідомлений	архаїчний	егоїстичний
колективний	неусвідомлений	античний	альтруїстський
груповий	частково усвідомлений	середньовічний	гуманістичний
національний	буденний	ренесансний	антигуманний
регіональний та ін.	сформований на засадах наукових знань	світогляд XX ст.	цинічний
	філософський та ін.		шовіністичний та ін.

Світогляд за будовою розрізняють на: цілісний, фраг­ментарний, внутрішньо злагоджений, суперечливий; за ступе­нем адекватності сприйняття дійсності: реалістичний, фантас­тичний, викривлений, адекватний дійсності; за ставленням до визнання існування вищих сутностей: релігійний, скептичний, агностичний, атеїстичний. Існують інші чинники типізації: за ознакою соціальних станів та верств суспільства, за культурно-історичними регіонами та ін.

Світогляд за своїми функціями постає такою формою духовного освоєння, яка покликана:

^ визначити місце людини у світі;

^ надати їй найперших життєвих орієнтирів;

^ окреслити дійсність у її людських вимірах та виявленнях.

Теми рефератів

1. Світогляд як сукупність уявлень про дійсність.

2. Співвідношення світогляду і знань.

Запитання для самоперевірки

1. У чому особливість світогляду як філософського поняття?

2. Яким чином співвідносяться світогляд і знання?

3. Які ціннісні утворення включає в себе світогляд?

4. Яким чином визначається типологія світогляду?

Питання З

Основні структурні елементи, історичні типи світогляду (міфологія, релігія, філософія)

Література: 5, т. 2, с. 21 - ЗО; 6, с. 24 - 27; 11, с. 11 -15;15,с. 9-18; 17, с. 13-15.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Філософія покликана надати людині найперші орієнтири для жиггєвого самовизначення. Тому структура філософського знання передбачає виділення тих сфер реальності, які дозво­ляють виділити, позначити і дослідити ці орієнтири. Можна зазначити такі сфери реальності:

1) природа, світ, космос;

2) суспільство, суспільна історія;

3) людина з її особливостями, здібностями, властивос­тями;

4) сфера духовних, інтелектуальних процесів. Відповідно до цих сфер формуються основні розділи філософії (філософські дисципліни).

онтологія - наука про буття та його сутність;

гносеологія — теорія пізнання;

логіка - наука про закони та форми мислення;

етика - наука про норми та засади людських взаємин;

космологія - філософські міркування про сутність та Ірироду космосу;

соціологія - наука про факти соціального життя;

соціальна філософія - осмислення природи суспіль-юго життя, зв'язків суспільства та природи, суспільства та люд-ької індивідуальності;

філософія історії - досліджує питання історії люд-тва, законів людської історії;

етнофілософія - напрям філософії XX ст., який по­тиканий окреслити значення та роль етносів в історії людства;

філософська антропологія - вивчає людину в усіх її Іожливих виявленнях та характеристиках;

антропософія - не просто вивчає людину, а намага­ться збагнути сенс її появи на світ, її всекосмічну функцію;

соціобіологія - наука про те, як змінюється людина під яливом соціальних факторів;

філософія релігії - досліджує питання природи та сут-юсті релігії, причини історичного походження релігії, її кон->есійного розмаїття;

філософія права - з'ясовує корені правових норм, юдську потребу у правотворенні;

історія філософії - збирає історичні досягнення філо-офії, вписуючи їх у сьогодення.

Існують ще інші розділи філософії, а також постійно триває процес творення нових інтегрованих філософських дисцип-Іін, які відповідають вимогам сьогодення.

Основними історичними типами світогляду є міф, релігія а філософія.

Міфологія вважається першою формою світогляду. Для (авньої людини міф був єдиною всеохоплюючою формою світо-ярийняття. Особливістю міфології є її синкретизм - "злиття Ісього із усім". Тому міф володів такою формою цілісності, яка Іля інших історичних форм свідомості є неможливою. До того ж Ііф був не "казкою", а самою реальністю. Він був єдино мож-[ивою дійсністю. Міф іноді називають "машиною для знищення асу", бо час над ним ніби не владний.

Дослідження міфології як першої форми свідомості відбу­валося в роботах Л. Леві-Брюля, Ф.Й. Шеллінга, Дж. Фрезера, К. Леві-Стросса, О.Ф. Лосева та ін.

Міф є історичною формою самосвідомості, яка відокрем­лена від практики. У міфі рід усвідомлюється як колективна особа (наявність спільного предка - тотема); розглядається ані­містична картина буття (одухотворення всього). Міфологічний світогляд обернений у минуле. У свій час К. Маркс називав міфи "ностальгією людства".

Сфери духов­ної діяльності, які виділяються із міфу

раціональні знання (пранаука) мистецтво релігія фольклор етичні норми та правила правові уявлення філософія

Міфологічний світогляд	Філософія
Формується і функціонує стихійно	Є усвідомленою інтелектуальною діяльністю
Творцем міфології є народ	Є авторською та інтелектуальною творчістю
Відсутність протиставлення світу й людини	Індивідуальна форма світоглядного самовизначення людини
Розповідає про явища оточуючого світу	Пояснює свої твердження
Світ бачиться цілісним, універсальним	Дискурсивне, аналітично-синтетичне мислення

Більш пізньою та зрілою формою світогляду людства є релігія. В релігії чітко розрізняються суб'єкт і об'єкт; долається характерна для міфу неподільність людини й природи; ідея від­діляється від матерії і навіть протиставляється їй. Саме віра ви­ступає головним способом осягнення буття.

Якщо для міфу головним є обґрунтування зв'язку інди­віда з родом, то для релігії - досягнення єдності з Богом як втілення святості та абсолютної цінності.

Філософія як теоретичний світогляд вивчає світ і людину разом, всі здобуті знання вона обов'язково співвідносить із лю­диною.

У сучасному світі філософія покликана проаналізувати допустимість "інструментального" ставлення до світу та альтер­нативні шляхи розвитку цивілізації. В індивідуальному аспекті цінність філософії полягає у пробудженні творчого мислення, осмисленні людиною себе, суспільної практики.

Теми рефератів

1. Основні розділи філософії, їх значення в системі наук.

2. Поступальність розвитку історичних типів світогляду.

Запитання для самоперевірки

1. Якою є структура філософського знання?

2. Назвіть основні розділи філософії. Дайте їм харак­теристику.

3. У чому полягають особливості міфології, релігії, філософії як історичних типів світогляду?

4. Порівняйте між собою основні риси історичних типів світогляду: міфології і релігії, релігії і філософії, міфології і філософії.