Складання виробничої програми підприємства

Найважливішим розділом плану господарської діяльності та розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма (план виробництва продукції), тобто конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості, на певний календарний період (місяць, квартал, рік, кілька років).

Оскільки продукція завжди відтворюється в натуральній і вартісній формах, то виробнича програма підприємствамає дві складові: перша — обсяг виробництва в натуральних вимірниках; друга — вартість обсягу виробництва продукції. З урахуванням цього здійснюються розробка і формування виробничої програми (рис. 27.1).

Рис.27.1 - Схема формування виробничої програми підприємства

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, використовуючи: вихідні дані про виявлений у процесі вивчення ринку попит; портфель замовлень на продукцію та послуги інших споживачів, що відображає його постійні прямі господарські зв'язки; державні контракти (державне замовлення), які передбачають не лише конкретну їхню величину, а й гарантоване державою забезпечення оплати поставок і необхідних бюджетних асигнувань.

Окрім видачі підприємству обґрунтованих державних контрактів (державного замовлення) на виготовлення і продаж суспільно важливих видів продукції, будь-яке інше пряме втручання держави в процеси господарювання, що базуються на ринкових відносинах, є недопустимим.

Запроектовану й відображену в плані підприємства виробничу програму треба економічно обґрунтувати, тобто узгодити з необхідними виробничими потужностями цього підприємства, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

Виявлення реальної можливості виконання плану виробництва продукції полягає передовсім у визначенні максимального обсягу випуску виробів, що його може забезпечити наявна виробнича потужність підприємства, та обчисленні необхідного її нарощування протягом періоду, на який було складено виробничу програму.

За вихідні дані для цього беруть середньорічну виробничу потужність підприємства та коефіцієнт її використання.

Наведемо приклад розрахунку можливого обсягу виробництва продукції за наявною потужністю підприємства (дані умовні):

	Потужність на початок року	45 000
	Приріст потужності за рахунок організаційно-технічних заходів	3 600
	Вибуття потужності	1 200
	Середньорічна потужність [п.1 + (п.2 — п.З) х 0,45]	46 080
	Коефіцієнт використання потужності	0,94
	Обсяг виробництва продукції (п.4 х п.5)	43 315

Збільшення потужності за рахунок використання внутрішньо-виробничих резервів (здійснення певних організаційно-технічних заходів) не завжди може забезпечити випуск запланованого обсягу продукції.

Цим зумовлюється потреба визначати необхідність уведення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння, реконструкції або розширення підприємства. Розрахунки проводять у певній послідовності:

- установлюють для кожного року коефіцієнт освоєння нових виробничих потужностей kос з урахуванням існуючих нормативних строків;

- визначають обсяг продукції, що не може бути отриманий з наявної потужності і для виробництва якого необхідно вводити в дію нові (додаткові) потужності;

- розраховують середньорічну величину нових (додаткових) потужностей Nсер, користуючись формулою:

Ncep = (BH — BП)/koc, (1)

де Вн — обсяг продукції, для забезпечення випуску котрої необхідне введення в дію нових виробничих потужностей;

Вп — обсяг продукції, виробленої в поточному році з додаткових потужностей, що були введені в дію в попередні роки; при цьому Вп для першого року розрахункового періоду дорівнює нулю, другого — N1koc, третього — N1+N2koc тощо;

- обчислюють повний обсяг виробничих потужностей Ni, що вводитимуться у дію в i-му році розрахункового періоду, за формулою:

Ni=N сер/0,45 (2)

де Ncep i — величина середньорічного введення в дію потужностей в i-му році розрахункового періоду;

0,45 — коефіцієнт для перерахунку абсолютного введення в дію потужностей у середню величину.

Економічне обґрунтування виробничої програми підприємства з огляду на її забезпечення необхідними трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами в цілому зводиться до визначення загальної потреби в них та ефективного їхнього використання.

Питання для закріплення матеріалу

1. Класифікація економічних ресурсів.

2. Види економічного продукту.

3. Вимірювання рівнів і темпів зростання виробництва.

4. Поняття "якість" в економічній літературі.

5. Міжнародні стандарти щодо виробництва продукції та надання послуг.

6. Принципи організації гуртків якості.

7. Економічна ефективність забезпечення якості на прикладі інших країн з розвинутою економікою.

8. Розуміння поняття "конкурентоспроможність".

9. Вирішення проблеми якості в Україні за нових умов.

Література

1. Академия рынка: маркетинг: Пер. с фр. - М., 1993.

2. Амрин Г., Ритчи Дж., Моди К. Организация производства и управление в американских корпорациях: Пер. с англ. - М., 1991.

3. Все о маркетинге: Сборник материалов для руководителей предприятий, экономических и коммерческих служб. - М. 1992.

4. Герчикова И.Н. Маркетинг: организация и технология. - М., 1990.

5. Голубков Е.П., Герчикова И.Н., Голубкова Е.Н., Секерин Д. Маркетинг: выбор лучшего решения. - М., 1993.

6. Грейсон Дж. (мл.), О 'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI столетия: Пер. с англ. - М., 1991.

7. Доминская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. - М., 1991.