Загальний вплив факторів на маржинальний прибуток.

, (6.15)

а) виріб А:

грн.

б) виріб В:

грн.

в) виріб С:

грн.

На підставі проведених розрахунків визначаємо фактичну величину маржинального прибутку підприємства за квартал за формулою:

(6.16)

грн.

Дані розрахунків представляємо в табл. 6.3, робимо висновки.

Таблиця 6.3 – Аналіз фактичної величини маржинального прибутку за плановий квартал, грн.

№ п/п	Найменування виробу	Маржина-льний прибуток за планом	Оцінка впливу на маржинальний прибуток	Маржинальний прибуток фактичний гр.3+гр.7
Зміни обсягу продажу	Зміни ціни одиниці продукції	Зміни величини змінних витрат на одиницю продукції	Загальний вплив факторів
	Виріб А	873126,0	-10123,2	0,0	3137,2	-6986,0	866140,0
	Виріб В	372848,0	6658,0	14250,0	-741,0	20167,0	393015,0
	Виріб С	1792089,5	-16748,5	-26500,0	1749,0	-41499,5	1750590,0
	Разом	3038063,5	-20213,7	-12250	4145,2	-28318,5	3009745,0

Маржинальний прибуток за планом виробу А становить 873126,0 грн.

За рахунок впливу зміни обсягу продажу продукції на 80 одиниць (зменшення), що в сумі становить 10123,2 грн. (див. формулу 6.12) маржинальний прибуток фактичний становив би 863002,8 грн. (табл. 6.3, гр.3+гр.4), але в зв’язку із збільшенням величини змінних витрат на 3137,2 грн. маржинальний прибуток фактичний становить 866 140,0 грн.

Маржинальний прибуток за планом виробу В становить 372848,0 грн.

За рахунок впливу зміни обсягу продажу продукції на 50 одиниць (збільшення), що в сумі становить 6 658,0 грн. маржинальний прибуток фактичний становив би 379 506,0 грн. (табл. 6.3, гр.3+гр.4), в зв’язку із збільшенням ціни одиниці виробу на 5 грн. (див. формулу 6.12), що в загальному становить 14 250,0 грн. маржинальний прибуток фактичний становив би 393 756,0 грн. (табл. 6.3, гр.3+гр.4+гр.5), але у зв’язку із зменшенням величини змінних витрат на 741,0 грн. маржинальний прибуток фактичний становить 393 015,0 грн.

Маржинальний прибуток за планом виробу С становить 1792089,5 грн.

За рахунок впливу зменшення обсягу продажу продукції на 50 одиниць, що в сумі становить 16 748,5 грн. та зменшення ціни на 5 грн. – 26 500,0 маржинальний прибуток фактичний становив би 1 748 841,0 грн., але в зв’язку із збільшенням величини змінних витрат на 1 749,0 грн. маржинальний прибуток фактичний становить 1 750 590,0 грн.

Для збільшення маржинального прибутку фактичного слід:

- для виробу А та С збільшити обсяг реалізації;

- для виробу С не допускати зменшення ціни продажу на одиницю продукції;

- для виробу А, С контролювати величину змінних витрат і не допускати її збільшення.

Розділ 7. АНАЛІЗ І ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

7.1. Розподіл умовно-постійних витрат і визначення “точок беззбитковості”

1. Визначаємо “запас надійності” підприємства в плановому кварталі (данні з формул 6.4 та 6.9):

(7.1)

2. Розраховуємо “силу впливу операційного важеля”:

(7.2)

3. Розраховуємо “коефіцієнт беззбитковості”:

(7.3)

4. Визначаємо величину умовно-постійних витрат, які відносяться на окремі види виробів (данні з формули 6.7):

(7.4)

а) виріб А:

грн.

б) виріб В:

грн.

в) виріб С:

грн.

5. Визначємо обсяг випуску у “точці беззбитковості” по кожному виробу:

а) в натуральному виразі :

(7.5)

виріб А:

од.

виріб В:

од.

виріб С:

од.

б) у вартісному виразі :

(7.6)

виріб А:

грн.

виріб В:

грн.

виріб С:

грн.

За результатами визначення “точки беззбитковості” проводимо перевірку розрахунків.

Дані розрахунків зводимо у табл. 7.1

6. Розраховуємо обсяг “беззбиткового обороту” в цілому по підприємству:

(7.7)

грн.

Таблиця 7.1 - Розподіл умовно-постійних витрат і “точки беззбитковості”

Найменування виробу	Плановий обсяг продажу, од.	Ціна одиниці виробу, грн.	Обсяг реалізо-ваної продукції, грн.	Маржинальний прибуток, грн.	“Точки беззбитковості”
на одини-цю виробу	на обсяг продажу	одиниць	грн.
Виріб А				126,54	873126,0		2073280,0
Виріб В				133,16	372848,0		708480,0
Виріб С				334,97	1792089,5		2876400,0
Разом					3038063,5		5658160,0

7. Розраховуємо прибуток по кожному виду виробів:

(7.8)

1. виріб А:

грн.

2. виріб В:

грн.

3. виріб С:

грн.

8. Визначаємо рентабельність виробу:

(7.9)

1. виріб А:

%

2. виріб В:

3. виріб С:

9. Розраховуємо “коефіцієнт покриття” по кожному виду виробів:

(7.10)

1. виріб А:

2. виріб В:

3. виріб С:

10. Розраховуємо коефіцієнт покриття по підприємству в цілому:

(7.11)

11. Розраховуємо фактичні показники (вихідні дані табл. 4):

а) дохід (виручка) від реалізації продукції:

(7.12)

де: Ц_ф.а, Ц_ф.в, Ц_ф.с - фактичні ціни на одиницю виробів А, В, С, грн.;

ОП_ф.а, ОП_ф.в, ОП_ф.с - фактичний обсяг продажу продукції виду А, В, С, од.

б) загальна сума умовно-постійних витрат підприємства:

(7.13)

де: - загальна сума умовно-постійних витрат підприємства на плановий квартал;

х- відсоток зміни умовно-постійних витрат підприємства, %

грн.

в) собівартість реалізованої продукції:

(7.14)

де: - фактична величина змінних витрат на одиницю виробів А, В, С, грн.

грн.

12. Визначаємо прибуток підприємства до оподаткування за планом і фактичний (П_пл, П_факт):

(7.15)

П_пл = 7 156 000 – 6 520 036,5 = 635 963,5 грн.

П_факт = 7 095 350,0- 6 439 663,0 = 655 687,0 грн.

13. Визначаємо величину податку з прибутку за планом і фактично:

(7.16)

де: у – ставка податку на прибуток (вихідні данні, п.5)

= 635 963,5 * 0,25 = 158 990,88 грн.

= 655 687,0 * 0,25 = 163 921,75 грн.

14. Розраховуємо чистий прибуток підприємства за планом і фактичний:

(7.17)

= 635 963,5 – 158 990,88 = 476 972,62 грн.

= 655 687,0 – 163 921,75 = 491 765,25 грн.

15. Розраховуємо рентабельність за планом і фактично:

а) витрат

(7.18)

= 635 963,5 / 6 520 036,5 * 100 = 9,75%

= 655 687,0 / 6 439 663,0 * 100 = 10,18%

б) виручки від реалізації продукції (доходу)

(7.19)

= 635 963,5 / 7 156 000 * 100 = 8,89%

= 655 687,0 / 7 095 350 * 100 = 9,24

16. Витрати на одну гривню реалізованої продукції за планом і фактичні.

(7.20)

= 6 520 036,5 / 7 156 000 = 0,91

= 6 439 663,0 / 7 095 350 = 0,91

РОЗДІЛ 8. ВИСНОВКИ

В останньому розділі курсової роботи робимо висновки по всьому плану діяльності підприємства (таблиця 8.1.). Порівнюємо планові та фактичні показники за квартал, оцінюємо напруженість плану.

Таблиця 8.1 – Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства у плановому кварталі

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	План	Фактично	Темпи зростання, %
1.	Доход (виручка) від реалізації продукції	грн.			99,2
2.	Чисельність ПВП,	осіб			100,0
у тому числі робітників				100,0
3.	Продуктивність праці одного працівника.	грн. особу	27033,26	26876,33	99,4
4.	Продуктивність праці одного робітника.		29249,10	29079,30	99,4
5.	Фонд оплати праці персоналу.	грн.	485071,93	485071,93	100,0
6.	Середньоквартальна заробітна плата одного працівника.	грн./особу	1837,39	1837,39	100,0
7.	Собівартість реалізованої продукції	грн.	6520036,50		98,8
8.	Прибуток підприємства.	грн.	476972,62	491765,25	103,1
9.	Витрати на одну гривню реалізованої продукції	грн.	0,911	0,908	99,6
10.	Рентабельність : витрат	%	9,75	10,18	104,4
реалізованої продукції		8,89	9,24	104,0

Аналіз техніко-економічних показників визначив, що дохід від реалізації зменшився фактично на 0,8%. Чисельність ПВП та робітників без зміни. Продуктивність одного працівника зменшилась на 0,6%, продуктивність на одного робітника також зменшилась на 0,6%. Собівартість реалізованої продукції зменшилась фактично на 1,2% та складає 6 439 663 грн., що є позитивним чинником., який вплинув на прибутковість підприємства, прибуток збільшився на 3,1% від запланованого показника. Зазначені зміни вплинули на зменшення витрат на одну гривню реалізованої продукції на 0,4% від плану.

Рентабельність, як витрат так і реалізованої продукції фактично збільшилась. Так рентабельність витрат збільшилась на 4,4% від плану, а рентабельність реалізованої продукції – на 4,0% від плану, що також являється позитивним чинником.

3. ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вказівки

Курсова робота має бути виконана та оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текс роботи має бути набраний на комп’ютері та віддрукований на принтері на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman розміром 14 пт, через 1,5 інтервали.

Текс розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – 20-25 мм, правим – 10-15 мм, верхнім – 20-25 мм, нижнім – 20-25 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм.

Мова курсової роботи – державна.

Курсова робота комплектується у такій послідовності:

1) титульний аркуш;

2) лист завдання;

3) реферат;

4) зміст;

5) вступ;

6) основна частина;

7) висновки;

8) список використаних джерел;

9) додатки (у разі необхідності).

Курсова робота розпочинається титульним аркушем, на якому вказані: назва ВНЗ, тема, прізвище автора та інші відомості, що ідентифікують курсову роботу (форма титульного аркуша наведена у додатку А).

Після титульного аркуша вміщується сторінка завдання (додаток Б).

Після завдання йде реферат (додаток В), який вміщує:

- відомості про обсяг пояснювальної записки курсової роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком приміток;

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

Реферат необхідно виконувати обсягом 500-1000 слів; він повинен вміщуватись на одній сторінці аркуша формату А4. Ключові слова, важливі для розкриття суті пояснювальної записки курсової роботи, розміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів повинен включати до 15 слів (словосполучень), написаних великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Після реферату йде сторінка змісту, де наводиться перелік заголовків частин курсової роботи та вказуються номери сторінок, з яких вони починаються. Назви розділів у змісті та тексті мають бути однаковими.

Вступ, кожний розділ, висновки, список використаних джерел та додатки починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього.

Текст основної частини курсової роботи поділяють відповідно до затвердженого науковим керівником плану на розділи. Назви розділів записуються у вигляді заголовків великими літерами. Заголовки підрозділів слід друкувати з абзацним відступом та без підкреслень. Перенесення слів у заголовках не допускається. Крапки наприкінці заголовків не ставляться. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Розділи та підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3 і т. ін.).

Курсова робота має бути стилістично та граматично правильно оформлена. Стиль викладання має бути строгим, стриманим, без вияву емоцій, чітким, без орфографічних і синтаксичних помилок. При побудові речень бажано використання дієслів, що стоять у невизначено-особистій формі, наприклад: «Вважається доцільним запропонувати ...», а не «Я пропоную ...». При викладенні матеріалу слід користуватися загальновизнаною маркетинговою та управлінською термінологією, звертаючи увагу на точність її застосування та чіткість формулювань. Скорочення слів у тексті курсової роботи та ілюстраціях до неї, крім загальновизнаних абревіатур, не допускається. Матеріал у курсовій роботі має бути викладений у логічній послідовності. Не допускається перехід до розглядання іншого питання, доки висвітлення попереднього не завершено.

Остаточно оформлена курсова робота підписується студентом на титульному аркуші та у зброшурованому виді у встановлений термін здається на кафедру менеджменту організацій для рецензування та прийняття науковим керівником рішення щодо можливості допуску роботи до захисту.

Оформлення таблиць

Таблиці застосовують для наочності та зручності подання цифрового матеріалу і узагальненого текстового матеріалу. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Розміщувати таблиці слід так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису; якщо це неможливо, таблиці розміщують так, щоб рукопис треба було повернути за стрілкою годинника.

Кожна таблиця повинна мати назву, яка має точно і стисло відображати її зміст. Назву таблиці не підкреслюють. Назву слід розміщувати один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть «Продовження табл. __» із зазначенням номера таблиці.

Праворуч над назвою таблиці пишуть слово «Таблиця» та вказують на порядковий номер (знак «№» перед цифрами не ставиться). Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, «Таблиця 2.1» – перша таблиця другого розділу.

Загальна форма таблиці має наступний вигляд:

Таблиця _____ -

(номер) (назва таблиці)

Головка таблиці			Заголовки стовпців
				Підзаголовки стовпців
А					Нумерація стовпців
Боковик (заголовки рядків)						Рядки
	Стовпці (колонки)

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають «Таблиця».

При побудові таблиці слід дотримуватися збереження певних пропорцій між її частинами: боковик не може займати більш ніж третину її формату, а висота заголовочної частини перевищувати третину висоти таблиці.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається.

Колонку «№ п/п» у таблицю не включають. За необхідності нумерації рядків їх порядкові номери ставлять перед назвою заголовків рядків.

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею.

Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик. У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти, відповідно, номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці. Колонки (стовпці) таблиці нумерують і в тому випадку, коли на них є посилання у тексті курсової роботи.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять. Якщо всі дані, що наведені у таблиці, мають однакові одиниці вимірювання, то її вказують у назві, відокремлюючи від останньої комою, якщо різні – то в заголовках стовпців або рядків через кому. Позначення одиниць вимірювання при цьому має відповідати загальноприйнятим стандартам. Текст, який повторюється у боковику або стовпці таблиці та складається з одного слова, можна замінювати лапками. Якщо такий текст складається з двох або більше слів, то при першому повторі його замінюють словами «так само», а далі лапками. Замінювати цифри та математичні символи, що повторюються у таблиці, лапками не дозволяється.

Числа у таблиці, як правило, повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Дрібні числа наводяться у вигляді десяткового дробу. Нульові ознаки прийнято позначати знаком тире «–», відсутність даних трьома крапками «...» або літерами «н.в.» (немає відомостей).

Якщо наведені у таблиці дані мають будь-які особливості (є попередніми, відносяться до частини явища, що вивчається, тощо), то на це необхідно вказати у примітках, які розміщують одразу під таблицею.

Таблицю не слід загромаджувати зайвими подробицями, які ускладнюють аналіз інформації. Необхідно також уникати утворення клітинок таблиці, що не мають змісту. Коли такі клітинки все ж таки з’являються, то в них треба проставити знак «х», який означає, що вони не заповнюються.

На всі таблиці мають бути зроблені посилання в тексті курсової роботи. При першому посиланні в тексті пишуть слово «табл.», при повторних «див. табл.», після чого вказують номер таблиці (без знака «№»). Наприклад, «Існуючі підходи до класифікації управлінських рішень представлені в табл. 1.3». Складна таблиця супроводжується стислим аналізом та висновками. При цьому в тексті не треба повторювати кількісних відношень, які наведені у таблиці.

Приклад оформлення таблиці

Таблиця 2.1 – Особливості стратегії і тактики маркетингу

Аспекти маркетингу	Стратегічного	Тактичного
1. Предмет	Стратегічний торговельний простір чи продуктова лінія	Окремий продукт
2. Ринок	Перспективний	Існуючий
3. Потенціал	Комплекс можливостей підприємства	Елементи структури маркетингового комплексу
4. Термін планування	Понад 5 років	До 5 років
5. Роль маркетингу	Інтегруюча	Як одна із функцій управління підприємством
6. Об’єкт	Потреби споживачів	Існуючий попит
7. Основне завдання	Визначення привабливих економічних можливостей, які забезпечують потенціал зростання	Генерування доходів від продажу (цільовий оборот)

Оформлення рисунків

У процесі оформлення курсової роботи часто використовують наочні ілюстративні матеріали у вигляді діаграм, графіків, схем тощо.

Графічне представлення статистичних даних, яке наочно показує співвідношення між ними, називається діаграмою. За формою побудови діаграми поділяють на лінійні, площинні та зображувальні. Найчастіше у курсових роботах використовують лінійні, а з площинних стовпцеві та секторні діаграми. Лінійна діаграма характеризує за допомогою прямих, кривих або ламаних ліній кількісні показники розвитку об’єктів, явищ або процесів, що досліджуються. У стовпцевих діаграмах кількісні дані зображуються у вигляді прямокутників стовпців, які розміщуються вертикально поряд або на однаковій відстані один від одного. Висота цих стовпців відповідно до встановленого масштабу пропорційна кількісним значенням показників, що зображуються. Горизонтальне розміщення таких прямокутників утворює стрічкова діаграма.

Секторна діаграма є широко відомою формою порівнювання різних частин одного цілого. Площі, які утворюються секторами кола, і є основою для порівняння. Секторна діаграма будується шляхом поділу кола на окремі сектори пропорційно питомій вазі частин у цілому.

Засобом графічного зображення змін однієї змінної величини залежно від змін другої є графік. Найчастіше у курсових роботах використовуються графіки часових рядів. Такі графіки відображують зміни явищ або процесів у часі. Для побудови графіків часових рядів використовується, як правило, прямокутна система координат. На осі абсцис відкладаються відрізки часу, а на осі ординат значення рівнів ряду динаміки. На один графік можна нанести для порівняння декілька динамічних рядів.

Схеми у курсовій роботі використовують для того, щоб показати склад, структуру та взаємозв’язок окремих елементів явища, що вивчається, або щоб відобразити послідовність елементів того чи іншого процесу. Креслення схем та графіків має відповідати вимогам стандартів.

Для всіх ілюстрацій прийнято єдине позначення «Рис.» (рисунок), після якого вказують номер рисунка та тематичну назву. Кожну ілюстрацію у курсовій роботі (за винятком ілюстрацій додатків) слід нумерувати арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1). Якщо рисунок один, його позначають «Рис.». Рисунок кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. Б.2). Номер рисунка та його назва розміщуються під рисунком. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Позначення «Рис.», номер рисунку і його назву подають після пояснювальних даних.

При посиланні на ілюстрацію у тексті курсової роботи називають її вид (діаграма, графік, схема ) та номер. При повторному посиланні на ілюстрацію використовують скорочене слово «дивись» (наприклад, «див. рис. 2.1»).

Всі ілюстративні матеріали у курсовій роботі розміщують після тексту одразу після посилання на них, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ними друкують «Рис. ..., аркуш ...», якщо є кілька рисунків, і «Рис. 1, аркуш ...», якщо є один рисунок. Розміщувати рисунки слід так, аби їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо ілюстрації розміщують так, щоб рукопис треба було повернути за стрілкою годинника.

Приклад оформлення рисунку

Рис. 2.1. Організація відділу маркетингу «з погляду чинників навколишнього середовища»