РОЗДІЛ 3. Факторний аналіз рентабельності власного капіталу
Рентабельність (доходність) власного капіталу є самим важливим показником фінансового аналізу, який показує, наскільки зростає (або зменшується) кожна грошова одиниця власного капіталу за певний період часу (як правило, за рік). Для визначення факторів та їх впливу на рентабельність власного капіталу використовують модель фінансового розкладення, що була розроблена менеджерами фірми „Du Pont”:
.
Модель фінансового розкладення грунтується на добутку таких показників, як рентабельність продукції, (Чистий прибуток / Виручка), оборотність активів (Виручка / Активи) та коефіцієнт заборгованості (Активи / Власний капітал).
Позитивною динамікою показників фінансового розкладення є їх зростання, але для коефіцієнту заборгованості існує обмеження – він не має перевищувати значення більше 2.
РОЗДІЛ 4. Визначення якості управління на основі аналізу форми № 3 „Звіт про рух грошових коштів”
Підприємство може бути прибутковим і в той же час стати неплатоспроможним через дефіцит грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про те, за рахунок чого генерується грошовий потік, визначає його надлишок та дефіцит, що дозволяє оцінити фінансову гнучкість підприємства. Групування потоків грошових коштів за видами діяльності (операційна, інвестиційна та фінансова) дозволяє відобразити у формі № 3 вплив кожного з трьох напрямків на загальний рівень грошових надходжень.
Обсяг грошових потоків та співвідношення їх чистого руху за різними видами діяльності характеризує якість управління підприємством.
Якщо операційна діяльність підприємства постачає позитивний результат, а чистий рух від інвестиційної та фінансової діяльності – негативний, це означає, що надходження грошей від основної діяльності є достатніми для їх спрямування на інвестиції та сплату відсотків по кредитах. Якість управління у такому випадку вважається високою.
При нормальній якості управління підприємство спрямовує кошти, що надійшли від реалізації продукції (операційної діяльності) та одержання кредитів (фінансової діяльності) на придбання основних засобів, нематеріальних активів (інвестиційну діяльність) та ін.
Небезпечною є ситуація, коли підприємство фінансує витрати операційної діяльності за рахунок надходжень від інвестиційної та фінансової – кредитів, емісії акції та ін. Така структура руху грошових коштів є припустимою тільки для підприємств, що створюється та знаходяться на початковій стадії діяльності.
Алгоритм визначення якості управління підприємством на основі інформації, що міститься у формі № 3, представлена в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Залежність якості управління підприємством
від структури грошового потоку
Вид діяльності, від якої одержаний позитивний грошовий потік | Чистий рух грошового потоку від виду діяльності | Якість управління підприємства | ||
Операційна | Фінансова | Інвестиційна | ||
Операційна | + | ― | ― | Висока |
Операційна і фінансова | + | + | ― | Нормальна |
Інвестиційна і фінансова | ― | + | + | Небезпечна |
При від’ємному значенні грошового потоку за результатами усіх видів діяльності якість управління підприємством є кризовою.
Провівши аналіз стану руху грошових коштів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, необхідно оцінити якість управління підприємством.
У висновках і пропозиціяхнеобхідно розкрити мету проведення курсової роботи, вказати перелік усіх виконаних завдань. За результатами виконаного аналітичного дослідження дайте загальну оцінку фінансового стану підприємства. Опишіть взаємозалежність показників, зробіть висновки та пропозиції за результатами їх аналізу.
На підставі розрахованих у роботі аналітичних показників складається зведена таблиця фінансових показників (додаток Д).
На підставі проаналізованих показників необхідно оцінити фінансовий стан і рівень ефективності виробництва та віднести підприємство до визначеного класу. Вибір класу необхідно обрунтувати за допомогою загальної оцінки фінансового стану підприємства, що аналізується, отриманої на підставі розрахованих у роботі показників.
Критерії оцінки відповідають класам:
– перший,
– другий,
– третій.
До вищого класу належать підприємства з абсолютно стійким фінансовим становищем і позитивною динамікою фінансових показників.
Підприємства першого класу мають незначні відхилення від норми за окремими показниками.
Другий клас утворять підприємства, що мають ознаки фінансової напруженості, але мають потенційні можливості їхнього подолання.
Третій – становлять підприємства з незадовільним фінансовим становищем і відсутністю перспектив його стабілізації.
Заключний етап роботи – запропонувати рекомендації з фінансової стратегії підприємства.
Список використаних джерел повинен включати не менше 5 джерел.
У додатки виносяться числові вихідні дані курсової роботи для кожного конкретного варіанта і заповнені форми фінансової звітності.