Управління інноваційним розвитком

Інноваційна діяльність і інноваційний розвиток з позицій конкретного підприємства орієнтовані на досягнення поставлених його цілей (завоювання більшої частки ринку, збільшення прибутку в поточному періоді чи перспективі, забезпечення високих темпів стійкого економічного розвитку і т.п.) в умовах конкурентного середовища, коли цілі інших підприємств можуть з ними не збігатися (і як правило, не збігаються). Це протиріччя цілей слід належним чином враховувати. При цьому оцінка такої взаємодії носить імовірнісний характер і не може бути однозначною.

Регулювання інноваційних процесів здійснюється наступними методами:

· планування, у т.ч. формування держзамовлень, реструктуризація економіки, планування розвитку території;

· економічного стимулювання, у т.ч. система оподатковування, заохочення розвитку науки і техніки, екологічне регулювання, заохочення інвестицій і інновацій, система кредитування;

· правовими, у т.ч. правове регламентування, адміністративні санкції, система стандартів;

· соціального регулювання, у т.ч. громадські рухи, демократичні інститути;

· політичного регулювання: політичні права і гарантії.

Дія цих механізмів слід розглядати як макрорівень управління інноваційною діяльністю.

Структура економічного механізму управління інноваційною діяльністю й інноваційним розвитком на рівні підприємства (мікрорівень управління) і схема його взаємодії з ринковими і регулюючими механізмами показані на рис. 15.4.

З погляду мікрорівня управління, впливи регулюючих механізмів (макрорівень) сприймаються як впливи факторів зовнішнього середовища і відповідним чином враховуються.

Система управління інноваційним розвитком підприємства є відкритою системою. Її вхід - інформація про зовнішнє середовище господарювання (економічну, політичну, соціальну, демографічну, екологічну й ін. його складові), а також про потенційні можливості підприємства. Виходом є комплекс впливів на інші функціональні підсистеми підприємства (кадрову, технологічну, маркетингову, фінансову і т.п.) і на цільовий ринок, об'єднаний у 4Р: товар, ціна, система розподілу (збуту), система стимулювання.

Рис.15.4. Схема взаємодії систем і рівнів управління (макрорівень показано курсивом) інноваційною діяльністю підприємства

Суб'єктом управління є керівництво підприємства (керівництво його структурних підрозділів).

Об'єктом управління - процес інноваційного розвитку, який реалізують працівники підрозділів підприємства, що розглядається.

Узгоджену роботу всіх систем економічного механізму управління інноваційною діяльністю на підприємстві (див. рис.15.4) забезпечує система мотивації, тобто вона є узгоджуючою і об’єднуючою.

Взаємодія функціонально-структурних систем механізму одна з одною і зовнішнім середовищем здійснюється за допомогою системи інформаційного забезпечення, що виступає в ролі свого роду інформаційного каналу для обміну необхідної для управління інформацією.

В підсумку слід відзначити, що в умовах прискорення темпів НТП і глобалізації економічних процесів саме інновації повинні стать основою забезпечення економічної незалежності і переходу економіки країни до фаз економічного пожвавлення і зростання, сприяти інтеграції в співтовариство цивілізованих країн.

ВИСНОВКИ

З погляду конкретних підприємств інноваційну діяльність необхідно розглядати як один з основних засобів їх адаптації до умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються. Основною сутністю інновації й інноваційної діяльності є зміни, що розглядаються як джерело доходу.

Розвиток підприємств може бути забезпеченим за допомогою інновацій різного виду. Цілями можуть бути: підвищення ефективності виробництва, розширення частки ринку, збільшення прибутку і т.п., однак основною метою є забезпечення умов тривалого виживання і стійкого розвитку підприємства на ринку. Аналіз і добір альтернативних варіантів інноваційного розвитку доцільно вести в системі: етапи прийняття рішень про вибір варіантів розвитку; напрямки, а в їх рамках варіанти розвитку; суб'єкти інноваційної діяльності. При цьому попередження можливих негативних наслідків при обґрунтуванні варіантів інноваційного розвитку потребує урахування ряду особливостей.

Інноваційна діяльність підприємств здійснюється під впливом ринкових механізмів (механізму рівноваги виробництва і споживання, механізму конкуренції і ринкового ціноутворення, механізмів економічних циклів і т.д.), а також регулюючих механізмів, у тому числі механізмів державного і регіонального регулювання та підтримки. Таким чином, система управління інноваційним розвитком підприємства є відкритою системою. Її вхід - інформація про зовнішнє середовище господарювання (економічну, політичну, соціальну, демографічну, екологічну й ін. його складові), а також про потенційні можливості підприємства. Виходом є комплекс впливів на інші функціональні підсистеми підприємства (кадрову, технологічну, маркетингову, фінансову і т.п.) і на цільовий ринок, об'єднаний у 4Р: товар, ціна, система розподілу (збуту), система стимулювання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности, - Мн.: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997. - 464 с.

2. Ілляшенко С.М. Інноваційний розвиток ринкових можливостей вітчизняних підприємств в умовах перехідного періоду // Економіка, фінанси, право, 1999. - № 9. - С.4-6.

3. Ілляшенко С.М. Формування і розвиток цільових ринків // Фінанси України. - 1999. С.68-79.

4. Ильяшенко С.Н. Инновационное развитие рыночных возможностей: проблемы управления. Сумы: Ввп “Мрія-1” ЛТД, 1999. - 222 с.

5. Ильяшенко С.Н., Колдин Л.Я., Прокопенко О.В. Инновационная стратегия развития хозяйствующего субъекта. Особенности разработки // Вісник Технологічного університету Поділля / Серія: Економіка, 1999. - № 5. - С.116-120.

6. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.М.Гохберг, С.Ю.Ягудкин и др. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 327.

7. Ильяшенко С.Н. Сравнительный анализ вариантов развития рыночных возможностей в современных условиях // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998. - №6. - С.32-37.

8. Ильяшенко С.Н., Шипулина Ю.С. Маркетинговый анализ рыночных возможностей (рыночного потенциала) инновационного развития промышленных предприятий // Вісник Сумського державного університету, 2003. - № 5 (51). - С. 98-107.

9. Ильяшенко С.Н., Шипулина Ю.С. Составляющие инновационного потенциала субъекта хозяйственной деятельности // Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка, 2002. - № 7(40). – С. 118-125.

10. Ильяшенко С.Н. Экономический механизм управления инновационным развитием в условиях экономики переходного периода // Вісник Сумського державного університету / Серія: Економіка, 1999. - № 3(14). С.55-59.

11. Кондратенко Е. Только рискующий достигнет цели // Капитал. -1997. - №2. - С.50-52.

12. Медынский В.Г., Ильменов С.В. Реинжиниринг инновационного предпринимательства: Уч.пособие для вузов / Под ред. проф. В.А.Ирикова. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 414 с.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Поняття інновації й інноваційної діяльності. Їх вплив на різні аспекти життєдіяльності суспільства.

2. Класифікація інновацій.

3. Основні шляхи розвитку підприємств і економіки країни, їх порівняльний аналіз.

4. Поняття інноваційного шляху розвитку. Принципи діяльності підприємства, яке розвивається інноваційним шляхом.

5. Поняття ринкових можливостей. Напрямки і варіанти розвитку ринкових можливостей.

6. Джерела ідей інновацій.

7. Послідовність прийняття рішень про вибір варіантів інноваційного розвитку.

8. Суб'єкти інноваційного процесу.

9. Особливості діяльності підприємства, яке розвивається на основі інновацій.

10. Поняття життєвого циклу інновації.

11. Механізми інвестування інновацій.