Методичні рекомендації щодо розрахунку задачі 1
В задачі необхідно визначити обіг вагона до і після реалізації заходів щодо його прискорення. Різниця показників при розрахунках буде визначати прискорення обігу вагона. Потім, визначаться скорочення потреби в робочому парку вагонів, що призначений для виконання плану перевезень. Після розрахунків необхідно назвати конкретні заходи, реалізація яких дозволила б змінити значення заданого показника, який в свою чергу, вплинув на обіг вагона.
Наприклад, в першому варіанті необхідно показати за рахунок чого можна збільшити дільничну швидкість руху.
Розрахунок потрібно почати з визначення поняття обігу вагона. Далі потрібно навести тричленну формулу обігу вагона [6, гл. 30, п. 30.2] і дати пояснення всіх її елементів.
Обіг вагона визначається за формулою:
 , | (4) |
де 
– повний рейс вагона, м;
– дільнична швидкість руху поїзда, км/год;
– вагонне плече, км.
У тих варіантах, де задана технічна швидкість 
у формулі обігу вагона замість значення 
, що визначає час знаходження вагона на дільницях у поїздах, необхідно використовувати вираз 
, де 
– загальний час простою вагона на всіх поміжних станціях.
Повний рейс вагона дорівнює:
 , | (5) |
де 
– вантажний рейс, км;
– коефіцієнт порожнього пробігу.
Коефіцієнт місцевої роботи дорівнює:
 , | (6) |
де 
– відповідно кількість завантажених та розвантажених вагонів.
– кількість вагонів прийнятих у вантажному стані.
Простій вагонів, що припадає на одну вантажну операцію (завантаження або розвантаження), визначається за формулою:
 , | (7) |
де 
– відповідно простій вагонів під завантаженням та розвантаженням.
Робочий парк вагонів визначається:
 , | (8) |
де 
– обіг вагона, діб;
– робота відділку у вагонах, що дорівнює сумі завантажених та прийнятих у вантажному стані вагонів.
Час обігу вагона визначається з точністю до 0,01 доби.
Задача 2
тягові розрахунки. Визначення маси та довжини вантажного поїзда
Вихідні дані для задачі 2 наведені в таблицях 4, 5.
Потрібно:
1. Визначити масу складу вантажного поїзда.
2. Визначити довжину поїзда.
3. Вибрати стандартну довжину приймально-відправних колій.
4. Описати сили, що діють на поїзд, і навести схему їх прикладання.
Таблиця 4 – Характеристика вагонів і дільниці
| Показники | Остання цифра шифру залікової книжки | |||||||||
| Доля вагонів: | ||||||||||
| 4 – вісних | 0,99 | 0,98 | 0,97 | 0,96 | 0,95 | 0,94 | 0,93 | 0,92 | 0,91 | 0,90 |
| 8 – вісних | 0,01 | 0,02 | 0,03 | 0,04 | 0,05 | 0,06 | 0,07 | 0,08 | 0,09 | 0,1 |
| Маса брутто, т: | ||||||||||
| 4 – вісних | ||||||||||
| 8 – вісних | ||||||||||
| Основний питомий опір вагонів при розрахунковій швидкості, кгс/т | 1,9 | 1,8 | 1,7 | 1,6 | 1,5 | 1,4 | 1,3 | 1,2 | 1,1 | 1,0 |
| Основний питомий опір поїзда при зрушенні з місця, кгс/т | 4,9 | 4,8 | 4,7 | 4,6 | 4,5 | 4,4 | 4,3 | 4,2 | 4,1 | 4,0 |
| Керівний ухил дільниці, ‰ | 9,0 | 8,0 | 7,5 | 7,0 | 6,5 | 6,0 | 5,5 | 5,0 | 4,5 | 4,0 |
| Максимальний ухил колії на перегоні при зрушенні поїзда з місця після зупинки, ‰ | 12,5 | 12,0 | 10,5 | 10,0 | 9,5 | 9,0 | 8,5 | 8,0 | 7,0 | 6,0 |
Таблиця 5 – Характеристика локомотивів
| Показники | Передостання цифра шифру залікової книжки | |||||||||
| Серія локомотива | ВЛ80К | ВЛ60К | ВЛ10 | ВЛ8 | ВЛ23 | 2ТЕ10Л | 2ТЕ10В | 3ТЕ10М | ТЕ3 | 2М62 |
| Розрахункова маса локомотива, т | ||||||||||
| Довжина локомотива, м | ||||||||||
| Розрахункова сила тяги, кгс | ||||||||||
| Сила тяги при зрушенні з місця, кгс | ||||||||||
| Основний питомий опір локомотива, кгс/т | 2,92 | 2,9 | 3,02 | 2,89 | 2,89 | 2,29 | 2,29 | 2,29 | 2,23 | 2,22 |