Тема 2. Економічна думка Стародавнього Світу і Середньовіччя

ЗМІСТ

Вступ
Тема 1. Предмет, задачі і методологія курсу
Тема 2. Економічна думка Стародавнього Світу і Середньовіччя
Тема 3. Економічні ідеї і політика меркантилізму
Тема 4. Початок класичної політекономії. Фізіократи
Тема 5. Розквіт класичної економічної школи. Економічні теорії А. Сміта і Д. Рікардо
Тема 6. Критичний напрямок політичної економії. Формування соціаліс­тичних ідей
Тема 7. Економічне вчення Карла Маркса
Тема 8. Німецька історична школа
Тема 9. Неокласичний період: економічні теорії маржиналізму
Тема 10. Дж. М. Кейнс: теорія ефективного попиту
Тема 11. Неоліберальні економічні теорії
Тема 12. Інституціоналізм
Тема 13. Розвиток економічної думки в Україні
Теми контрольних робіт
Методичні вказівки з виконання контрольних робіт

ВСТУП

Історія економічних учень займає важливе місце в розгалуженій системі економічних наук і відіграє значну роль в економічній освіті, підготовці професіоналів-економістів, здат­них приймати рішення в складних умовах ринкової трансформації українського суспільства.

Мета курсу– ознайомити студентів з історією світової економічної думки, показати її роль і значення у формуванні і розвитку економіки, підкреслити внесок українських еконо­містів у світову економічну теорію і практику.

Огляд історії економічної думки починається з доробку стародавніх мислителів і закінчується су­часними економічними теоріями, розуміння яких неможливе без з'ясування джерел їх зародження і розвитку.

Відомий англійський історик економічної думки М. Блауг писав, що «сучасна теорія покрита фляками вчорашніх проблем, нині вже вирішених, учорашніх промахів, нині випра­влених, і не може бути цілком зрозумілою, якщо не розглядати її як спадщину минулого» (Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М., 1994. – с. 34).

Вивчення історії економічних учень, що розроблялися і використовувалися стосовно різних економічних реальностей, дозволяє студентам самостійно оцінити економічне минуле України і світу, осмислити події, що відбуваються в економіці сьогодні, усвідомити взаємо­зв'язок минулого, сучасності і майбутнього.

Знання історії економічної думки важливе для оволодіння культурою економічного мислення, для творчого використання економічної теорії у вирішенні сучасних економічних проблем і для подальшого розвитку економічної думки.

Запропоновані методичні рекомендації з вивчення історії економічних учень допомо­жуть студентам якісно і глибоко засвоїти програмний матеріал, підготувати цікаві виступи і реферати, перевірити свої знання за допомогою запропонованих наприкінці кожної теми тес­тів.

Тема 1. Предмет, задачі і методологія курсу

План

1.1 Предмет історії економічних учень.

1.2 Задачі курсу.

1.3 Методи вивчення історії економічних учень.

1.4 Основні етапи становлення і розвитку економічної науки.

Основні терміни і поняття

Предмет історії економічних учень, історичний метод, логічний метод, територіальний ме­тод, мотиваційний метод, економічні явища, економічні концепції, економічні доктрини, етапи розвитку економічної науки.

Література

1) Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко та ін.; за ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. – К: КНЕУ, 2001. – с. 3-11.

2) Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історія економічних учень: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – с. 10-14.

3) Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело. Вита-Пресс, 1996. – с. 16-36.

Теми рефератів і виступів

1. Трактування предмета економічної теорії різними школами економістів.

2. Стадії і фази економічного розвитку.

3. Роль економічної науки в житті суспільства.

Тести для перевірки знань з теми 1

1. Якщо економічні ідеї і теорії розглядаються в хронологічному порядку, то можна сказати, що в дослідженні застосовується:

А) логічний метод;

Б) історичний метод;

В) мотиваційний метод;

Г) територіальний метод.

2. Якщо досліджується еволюція економічних концепцій без урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями або історичними умовами, то такий метод дослідження називається:

А) історичним;

Б) логічним;

В) мотиваційним;

Г) територіальним.

3. Який перелік економічних теорій розташований у правильному хронологічному порядку їхнього виникнення:

А) меркантилізм; класична політекономія; марксизм;

Б) класична політекономія; меркантилізм; фізіократія;

В) маржиналізм; марксизм; меркантилізм;

Г) фізіократія; кейнсіанство; марксизм.

4. Який перелік економічних теорій відповідає сучасному етапу розвитку економічної науки:

А) маржиналізм; меркантилізм; фізіократія;

Б) історична школа; марксизм; класична політекономія;

В) кейнсіанство; неолібералізм; інституціоналізм;

Г) класична політекономія; марксизм; неолібералізм.

5. Предметом історії економічних учень є:

А) економічний розвиток окремих країн;

Б) вивчення різних економічних систем;

В) виникнення і розвиток економічних ідей;

Г) еволюція продуктивних сил.

Тема 2. Економічна думка Стародавнього Світу і Середньовіччя

План

2.1 Зародження економічної думки.

2.2 Економічна думка Стародавнього світу:

а) Стародавній Схід;

б) Стародавня Греція;

в) Стародавній Рим.

2.3 Економічна думка в епоху Середньовіччя.

Основні терміни і поняття

Натуральне господарство, просте товарне господарство, власність, національне багатство, гроші, податки, економія, економіка, хрематистика, мінова вартість, споживча вартість, тор­гівля, торгівельний прибуток, лихварський відсоток, рабська праця, наймана праця, майнова нерівність, справедлива ціна, канонічні вчення, ранні і пізні каноніки.

Література

1) Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко та ін.; за ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. – К: КНЕУ, 2001. – с. 14-40.

2) Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історія економічних учень: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – с. 15-33.

3) Аникин А. В. Юность науки. Изд. 2-е доп. и перераб. М.: Политиздат, 1975. – с.19-37.

4) Все о рынке: от Иисуса до Хайека. В 2-х кн. – М., 1991.

5) Ткаченко А. А. Экономическая история западной Европы и Америки. Учеб. пособ. – Запо­рожье: Премьер, 1998. – ч.1, гл. 1, 2, 8; ч. 2, гл. 1-3.

6) Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело. Вита-Пресс, 1996. – с. 37-70.

Теми рефератів і виступів

1. Аристотель і його внесок в економічну науку.

2. Економічна думка Стародавнього Китаю.

3. Особливості поглядів на економічне життя періоду Середньовіччя.

4. Вплив релігії на формування економічних поглядів в епоху Середньовіччя.

Тести для перевірки знань з теми 2

1. Принцип невтручання в природний хід подій (принцип «недіяння») проголосив: А) Конфуцій;

Б) Мен-Цзи;

В) Лао-Цзи;

Г) Мо-Цзи.

2. Першим цілісним викладом господарського права є:

А) Біблія;

Б) Кодекс Хаммурапі;

В) Коран;

Г) стародавньокитайський трактат «Гуань Цзи».

3. Економічна наука виникла як наука:

А) про джерела багатства народу;

Б) про домашнє господарство;

В) про зовнішню торгівлю;

Г) про організацію виробництва товарів.

4. У Стародавньому Китаї з осудом рабства й ідеєю природної рівності людей виступав:

А) Конфуцій;

Б) Мо-Цзи;

В) Мен-Цзи;

Г) усі відповіді вірні.

5. Термін «економія» ввів у науковий обіг:

А) Аристотель;

Б) Монкретьєн;

В) Сміт;

Г) Ксенофонт.

6. Аристотель вважав, що торгівля з метою примноження багатства:

А) заняття, неварте вільного грека;

Б) основне джерело багатства;

В) заняття більш престижне, ніж землеробство;

Г) усі відповіді невірні.

7. Характерною рисою натурального господарства є:

А) використання найманої праці;

Б) спеціалізація;

В) низька продуктивність;

Г) вірні А) і Б).

8. По Аристотелю хрематистика – це:

А) наука про господарство;

Б) збірник законів царя Хаммурапі;

В) мистецтво наживати статок;

Г) напрямок у політичній економії.

9. Переваги суспільної власності перед приватною доводив:

А) Аристотель;

Б) Платон;

В) Ксенофонт;

Г) Конфуцій.

10. Аристотель вважав, що прагнення до багатства:

А) природне бажання людини;

Б) борг людини перед Богом;

В) протиприродне, тому що неможливо досягти мети;

Г) спонукає людей до ощадливості.

11. Ідеалом господарювання для Аристотеля було:

А) велике промислове виробництво з використанням праці найманих робітників;

Б) землеробське господарство, що використовує працю найманих робітників;

В) невелике землеробське господарство, що використовує працю рабів;

Г) колективне господарство, засноване на спільній праці вільних трудівників.

12. Для Аристотеля економіка – це:

А) мистецтво наживати статок;

Б) природна діяльність людей по виробництву життєво необхідних продуктів;

В) виробництво товарів для вигідної торгівлі;

Г) немає вірної відповіді.

13. Учення про «ідеальну державу», у якому всі громадяни спільно володіють засобами ви­робництва, створив:

А) Аристотель;

Б) Платон;

В) Лао-Цзи;

Г) Конфуцій.

14. Хто з стародавніх авторів уперше вказав на велику ефективність праці вільних працівників у порівнянні з рабами:

А) Катон Старший;

Б) Варрон;

В) Аристотель;

Г) Колумелла.

15. «Сільськогосподарськими знаряддями, що говорять» вважав рабів:

А) Колумелла;

Б) Аристотель;

В) Варрон;

Г) усі відповіді вірні.

16. Вчені раннього середньовіччя, так само як Аристотель вважали, що:

А) усякий відсоток по позичках несправедливий;

Б) несправедливий тільки «лихварський» відсоток;

В) стягування помірного відсотка теоретично виправдано;

Г) позичковий відсоток – нормальне явище.

17. На думку середньовічних учених «справедлива ціна» – це:

А) ціна, що відшкодовує витрати виробництва;

Б) ціна, що забезпечує кожному станові відповідне існування;

В) ціна, встановлена законом;

Г) ринкова ціна.

18. Ранні каноніки вважали торгівельний прибуток результатом:

А) заповзятливості і вірного розрахунку;

Б) взаємовигідного обміну;

В) нечесного обміну, присвоєння чужої праці;

Г) вірно А) і Б).

19. Хома Аквінський вважав торгівельний прибуток виправданої, якщо:

А) прибуток є єдиною метою торгівлі;

Б) прибуток використовується для забезпечення родини торговця і благопристойних справ;

В) прибуток відшкодовує торговцеві витрати по транспортуванню товарів;

Г) вірні відповіді Б) і В).

20. Загальною рисою економічної думки Стародавнього Світу можна вважати:

А) проголошення переваги суспільної власності в порівнянні з приватною;

Б) прагнення зберегти натуральне господарство;

В) осуд великої торгівлі і лихварства з позицій етики і моралі;

Г) вірні відповіді Б) і В).