Розробка стратегічного набору організації. Розширення виробництва продукції рослинництва &nb

Розширення виробництва продукції рослинництва

Загальна стратегія розвитку

Керівник

підрозділу

Функціональні стратегії

Ресурсні стратегії підрозділу

структурні одиниці

підрозділу

«Продуктові»

стратегії підрозділу

Виконавці

Рис. 5. «Стратегічний набір» функціональної стратегії

Даний стратегічний набір показує як потрібно сформувати потенціал підприємства, щоб забезпечити їх виконання для забезпечення радикальних змін.

Реалізація нової стратегії завжди означає, що у господарстві бу­дуть відбуватися зміни. При цьому будь-які, навіть ретельно підготовлені зміни, зустрічають опір груп чи окремих співро­бітників підприємства.

Опір змінам пов'язаний з порушенням наступності струк­тури і влади, тривогою, що виявляється в неконструктивній реакції персоналу у відповідь на невідомість і пов'язану з нею потенційну погрозу, у тому числі втрати контролю.

Підхід до стратегічного планування і його реалізації як до двох послідовних і незалежних процесів не враховує той факт,що реалізація рішень багато в чому визначається способом планування.

Під опором розуміють багатогранне явище, що викликає передбачені відстрочки, додаткові витрати і нестабільність процесу стратегічних змін. Цей опір виявлявся завжди у відповідь на будь-які зміни.

З метою подолання такого опору розроблено метод, щ припускає послідовне здійснення 12 кроків, пов'язаних із трьома типовими організаційними задачами керування змінами:

1) формуванням політичної динаміки в підтримку змін;

2) забезпеченням мотивованості на зміни;

3) підтримкою ефективного контролю над процесом
трансформації.

Для того щоб підприємство ефективно функціонувало на ринку воно повинно мати певну нормативно-правову базу, за допомогою якої і буде здійснюватися господарська діяльність підприємства та регулюватися його діяльність в цілому. В залежності від виду господарської діяльності та форми організації праці на підприємстві існують певні Закони України, які регулюють їх діяльність.

Щодо управління персоналом та оплатою праці, існують наступні Закони України які регулюють та захищають права працівників:

1. Основний закон України – Конституція України.

Стаття 43 – право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, що він вільно чи обирає, на який вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії й роду трудової діяльності. Використання примусової праці забороняється. Кожний має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на ЗП не нижче тієї, котра визначена законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасну винагороду за працю захищається законом.

Кожен працівник має право на відпочинок (ст. 45).

Виходячи з основного закону, випливають ряд законів:

· Кодекс законів про працю (КЗПП)

· Закон України «Про оплату праці»

· Закон України «Про підприємства»

· Закон України « Про зайнятість» і ін.

Розглянемо деякі основні питання, зв'язані з працею, оплатою праці, відпочинком. Працівник може укласти трудову угоду з власником і за умовами, зазначеним у цій угоді, приступити до роботи. Працівник повинний виконувати доручену роботу особисто і не має право передоручати її виконання іншої особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Тривалість робочого часу може перевищувати 40 годин на тиждень. Для працівників установлюється 5-ти денний робочий тиждень із 2-ма вихідними днями чи 6-ти денна, при якій тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин. Час початку й закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами трудового розпорядку й графіками змінності. Працівникам надається перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більш 2-х годин. Працівники використовують час перерви за своїм розсудом. Тривалість щотижневого безупинного відпочинку повинна бути не менш 42 часів. Робота вихідного дня може компенсуватися за згодою сторін. Установлено також 9 святкових днів і 3 неробочих. Усім працівникам надаються щорічні відпустки зі збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку (ст. 75 і 76 КЗПП). Щорічна відпустка надається тривалістю не менш 15 робочих днів. Оплата праці визначається особистим трудовим внеском працівників з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними розмірами не обмежується. Мінімальна ЗП не може бути нижче встановленого державою прожиткового мінімуму. Підприємства можуть використовувати державні тарифні ставки, оклади, як орієнтири для диференціації оплати праці в залежності від професії, кваліфікації працівників, складності й умов виконуваних ними робіт.

За Законом України “Про оплату праці” від 24 березня 1995р. є державною соціальною гарантією і встановлюється у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу. Розмір заробітної плати в різних країнах неоднаковий. Існують національні відмінності заробітної плати. Вони обумовлені неоднаковими розмірами вартості робочої сили, яка залежить від обсягу природних і історично існуючих потреб, витрат на виховання працівника, продуктивності і інтенсивності праці в країні.

Законом України “Про оплату праці” встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати ( а від цього залежать всі тарифні ставки і посадові оклади) визначаються з урахуванням:

ü вартості величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників в міру стабілізації та розвитку економіки країни;

ü загального рівня середньої заробітної плати;

ü продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

На жаль, в Україні, як і в інших республіках колишнього СРСР, мінімальні зарплати ніколи не ув’язувалися і не ув’язуються з величиною прожиткового мінімуму, хоча це обумовлено законодавством. Встановлюється також середньомісячна номінальна зарплата. В Україні вона досить низька ( 5% від середньосвітового рівня), хоч і має тенденцію до зростання.

Підвищення середньомісячної номінальної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту трудящих. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата.. Динаміку реальної заробітної плати визначають за допомогою індексу вартості життя, що обчислюється зіставленням суми товарних цін, що в різні періоди сплачують робітники за придбання необхідних засобів до існування.

3. Постанова «Про зайнятість».

Гарантує працівникам право самостійного вибору професії.

Нажаль на сьогоднішній день існує багато порушень щодо дотримання правил нормативно-правової бази. Законодавча база не цілком підтримує права працівників і підприємства в цілому та є застарілою. Особливо це впливає на сільськогосподарські підприємства, оскільки держава не здійснює підтримку щодо виробництва сільськогосподарської продукції.

Отже, за допомогою даного розділу було розглянуто стратегічне управління СТОВ “ПЛЕМЗАВОД КОРОСТИШІВСЬКИЙ” , в якому було визначено та вивчено організаційна форма підприємства, організаційна структура та структура управління підприємством. Була сформована місія підприємства, суть якої полягає в тому, щоб вирощувати нові та високопродуктивні сорти картоплі. Для отримання більш ефективних результатів місії підприємства було побудовано дерево цілей, яке детальніше показало, які саме цілі поетапно потрібно реалізовувати для цього. В СТОВ “ПЛЕМЗАВОД КОРОСТИШІВСЬКИЙ” використовується функціональна стратегія. Саме функціональна стратегія визначає стратегічну орієнтацію певної функціональної підсистеми управління підприємством, яка забезпечує Ії досягнення цілей, загальних стратегій та місії. Також були розглянуті основні законодавчі та нормативні акти з регулювання діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

Виробничий потенціал підприємства являє собою матеріальні передумови прискорення науково-технічного прогресу. Між ним і виробничим потенціалом існує безпосередній зв’язок – чим вище техніко-економічний рівень елементів потенціалу і степінь їх використання, тим сильніша матеріально-технічна база НТП.

Економічний потенціал є узагальнюючим показником, який характеризує рівень економічного розвитку і органічно поєднує в собі природні, виробничі, науково-технічні та культурні потреби усього суспільства чи регіону.

Показники стану й ефективності використання основних фондів можна об'єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства основними фондами; 2) стан основних фондів; 3) ефек­тивність використання основних фондів. До показників, які характеризують забезпеченість підприємст­ва основними фондами, належать: фондомісткість, фондоозброє­ність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства.

В середньому за 3 роки зернова галузь займає в структурі товарної продукції 23,9 %. Питома вага цієї галузі в структурі товарної продукції в 2010 році порівняно до 2008 року знизилася на 19,3 %,а у фізичному вимірі на 98тис.грн

Молочна галузь в структурі товарної продукції за цей період займає 45,1 %, а продукція вирощування ВРХ в живій вазі 27,5 %. Питома вага цих галузей в структурі товарної продукції в 2010 році порівняно до 2008 року відповідно зросла на 32,0 % і зменшилася на 11,8 %.

Отже, господарство має молочно-м’ясну спеціалізацію з розвиненими виробництвом зерна.

В структурі операційних затрат в 2010 році найбільшу питому вагу займали матеріальні затрати, що увійшли в собівартість 1257 тис.грн чи 89,7 % в структурі всіх витрат, що відповідно менше 2008 року на 44 тис.грн чи на 3,4 %. Затрати на оплату праці в 2010 році займають 93 тис.грн. чи 6,6 %, що відповідно менше 2008 року на 4 тис.грн чи на 4,1 %. Операційні затрати за період дослідження зменшилися на 46 тис.грн. чи на 3,2 %.

В 2010 році порівняно до 2008 року в розрахунку на 1 га с.г угідь отримано прибутку на 15,8 грн менше чи на 23,4%; на 1-го середньорічного працівника рослинництва отримано прибутку на 600,0 грн більше чи на 10,7 %; на одну затрачену людино-годину в рослинництві отримано прибутку більше на 0,5 грн чи на 15,7 %; рентабельність рослинництва вища на 10,1 позицій.

В 2010 році порівняно до 2008 року в розрахунку на 1 га с.г угідь отримано прибутку на 428,9 грн більше; на 1-го середньорічного працівника тваринництва отримано прибутку на 18094,3 грн більше; на одну затрачену людино-годину в тваринництві отримано прибутку більше на 10,12 грн; рентабельність тваринництва вища на 46,2 %.

Можемо зробити висновок, що загальна ефективність господарської діяльності за досліджуваний період покращилася, і підприємство залишається прибутковим.

В 2010 році було отримано прибутку в розрахунку на 1 середньорічного працюючого 3789,5грн, а на 1 люд.-год. затрачену на виробництво 2,13 грн, в розрахунку н а 100 га с.г.угідь отримано прибутку 12,0тис.грн. Рівень сукупної рентабельності в 2010 році становив 6,6 %, що краще ніж в 2008 році на 5,0 %.

В 2010 році порівняно 2008 року доходи підприємства зросли на 67,0 тис.грн чи на 5,8 % і в 2010 році становили 1232 тис.грн. за цей же період витрати підприємства зменшилися на 11,0 тис.грн чи на 1,0 % і в 2010 році становили 1160 тис.грн. В структурі доходів в 2010 році найбільша питома вага була в доходів від реалізації продукції 58,0 %, що менше 2008 року на -36,1 %, а в структурі витрат питома вага собівартості реалізованої продукції становила 52,0%, що відповідно менше на 3,8 %.

Загальна площа сільськогосподарських угідь (ріллі) за період дослідження зменшилася на 229,4 га чи на 27,7%.

Проаналізувавши й зіставивши можливості із сильними сторонами СТОВ “ПЛЕМЗАВОД КОРОСТИШІВСЬКИЙ”, дійдемо висновку, що за даних умов для сільськогосподарського підприємства буде вигідно організувати цілорічну торгівлю через склад-магазин, причому наявність умов зберігання позитивно позначиться на якості продукції за умови довгострокової реалізації.

Спираючись на сильні СТОВ “ПЛЕМЗАВОД КОРОСТИШІВСЬКИЙ”, можна знижувати загрози, застосовуючи гнучку цінову політику для боротьби з небажаними конкурентами. Основною зі слабких сторін для реалізації можливостей може бути недолік коштів, необхідних для покупки сортувальної й пакувальної лінії, й відсутність торговельної марки СТОВ “ПЛЕМЗАВОД КОРОСТИШІВСЬКИЙ”. Основною загрозою, збільшеною слабкими сторонами для СТОВ “ПЛЕМЗАВОД КОРОСТИШІВСЬКИЙ”, втрата врожаю в результаті поганих погодних умов.

Зробивши SPASE аналіз,ми бачимо,що внаслідок запропонованих заходів, а саме стабілізації попиту на ринку, покращення сировинної бази, покращення забезпеченістю внутрішньою інфраструктурою, модернізації та стабілізації виробництва покращення кваліфікації працівників СТОВ “Племзавод Коростишівський” може перейти від консервативної стратегії до охоронної.