Поняття аудиту та його коротка iсторiя
Тема 1. Предмет, метод i об’єкти органiзацiї та методики аудиту
1.Поняття аудиту та його коротка iсторiя
2.Предмет, метод i об’єкти аудиту
3.Види аудиту та його класифікація.
4.Організація управління аудитом в Україні, права, обов'язки та відповідальність аудиторів
5.Поняття i види аудиторських послуг
Поняття аудиту та його коротка iсторiя
Слово "аудит" походить від латинського "аudio", що означає "він чує", "слухач".
Термін "аудит" у сучасному світі використовується в трьох значеннях, а саме:
аудит — окремий вид підприємницької діяльності у сфері послуг економіко-правового характеру;
аудит — окрема функція управління (складова загальної функції господарського контролю) — функція незалежного фінансового контролю (експертизи);
аудит — економічна наукова дисципліна, яка досліджує функціонування інституту незалежного фінансового контролю в ринковій економічній системі (рис.1).
Рис.1. Зміст терміна «аудит»
Термін «аудитор» використовується в таких значеннях:
аудитор — фізична особа (громадянин України, якщо говорити про визначення цього терміна в українському законодавстві), яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат — документ, що підтверджує її професійну придатність;
аудитор — фізична особа (приватний підприємець) або юридична особа (аудиторська фірма), які надають аудиторські послуги (проводять аудит фінансової звітності або виконують супутні аудиту роботи) (рис. 2).
Рис.2. Зміст терміна "аудитор"
Найбільш поширене у світовій практиці поняття аудиту як функції управління таке.
Аудит — системний процес одержання (збору) інформації про економічні дії та події з метою встановлення рівня її (інформації) відповідності визначеним (установленим) критеріям та подання результатів зацікавленим користувачам.
Згідно з українським законодавством, "аудит — це перевірка оприлюдненої бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності діючому законодавству та встановленим нормативам".
Аудит як економічна наукова дисципліна належить до прикладних (функціональних) економічних дисциплін, за допомогою якої реалізується на практиці одна з основних функцій управління — контрольна функція, яка виконується незалежними фахівцями (аудиторами).
Як відомо, господарський контроль здійснювався з давніх-давен, тому слово аудит має давнє походження. Історичні джерела свідчать, що аудиторами називали:
більш здатних учнів духовних та світських навчальних закладів, яким доручалося слухати відповіді інших учнів;
державних контролерів, яким доручалося вислуховувати інформацію про збори податків та використання коштів державної казни, а також здійснювати перевірку рахунків і підготовку аудиторських звітів для власників. Люди вважали, що усна форма звіту навіть краща за письмову, оскільки будь-який документ можна підробити, а сказати неправду віч-на-віч начальнику-аудитору значно складніше.
Поступово, з розвитком господарства, змінювались системи обліку і контролю. В обліку більше уваги почали приділяти праву власності, а аудитори перейшли до детального аналізу документів обліку і звітності. З розвитком колективної форми приватної власності аудитори стали незалежними як від держави, так і від власника.
Батьківщиною незалежного аудиту вважається Шотландія, де наприкінці XVII ст. був прийнятий перший закон, яким заборонялось окремим посадовим особам служити міськими аудиторами, а в 1853 р. були організовані інститути бухгалтерів в Единбурзі і Глазго (тепер — інститут привілейованих бухгалтерів Шотландії).
Необхідність незалежного аудиту обумовлена розвитком машинного виробництва, появою акціонерних компаній. У середині XIX ст. був прийнятий закон про британські компанії, який передбачав обов'язковість перевірки рахунків і звітів не менше одного разу на рік. Наприкінці XIX ст. були організовані інститут привілейованих бухгалтерів Англії і Уельсу та американський інститут дипломованих присяжних бухгалтерів.
Причини необхідності існування аудиту такі:
1. Залежність управлінських рішень від якості фінансово-економічної інформації.
2. Достовірність фінансово-економічної інформації не може бути оцінена
безпосередніми користувачами, необхідні спеціальнізнання.
3. Фінансова звітність та інша економічна інформація схильна до викривлень, її достовірність не може бути автоматично досягнута.
4. Велика кількість користувачів фінансово-економічної інформації з різними інтересами та обмеженість доступу до неї.
Особливого розвитку аудит, як інститут незалежного фінансового контролю набув у XX ст. Подібні інститути, які об'єднують професійних аудиторів, створені і в інших країнах — інститут аудиторів Німеччини, інститут експертів-бухгалтерів Франції та ін.
У світовій професійній практиці аудитори здійснюють поряд з аудитом фінансової звітності інші види робіт і послуг, пов'язаних з аудиторською діяльністю, в тому числі аудит державного сектору економіки, внутрішній аудит, тому і аудиторів називають по-різному: присяжний бухгалтер, привілейований бухгалтер, дипломований присяжний бухгалтер, присяжний контролер бухгалтерських книг, офіційний уповноважений аудиторських фірм, експерт-бухгалтер, повірений бухгалтер, комісар по рахунках, аудитор, внутрішній аудитор.
Після підписання Римського договору (1957 р.), яким започатковано Європейське Економічне Співтовариство та передбачено визнання документів про освіту і право надавати професійні послуги за кордоном, аудит набув міжнародного статусу. У сучасному світі функціонує велика кількість аудиторських організацій як на національних, так і на світовому рівнях. Найбільш відомими транснаціональними аудиторськими компаніями, які мають філіали та представництва в багатьох країнах, є: «Ернст енд Янг Інтернейшнл Лтд», «Делойт-Росс-Томацу», «Прайс Уотерхаус Куперс», «КРМG».
Етапи становлення аудиту в Україні:
I етап — 1987-1992 рр. створення перших аудиторських фірм для підтвердження результатів фінансово-господарської діяльності спільних підприємств (Інаудит, Інаудит – України).
II етап — 1992- 1998 рр. формування нормативне - правової бази . Створення Спілки аудиторів України, 22 квітня 1993 р. був прийнятий Закон України "Про аудиторську діяльність";
— 1994 -1995 рр. введення обов'язкового аудиту;
— 1996 р. визначений круг підприємств, для яких аудит обов'язковий.
III етап — 1998 – 2006 рр. діяльність підприємств в умовах нової нормативно – правової бази (відмова від національних стандартів аудиту і перехід до використання міжнародних стандартів аудиту) і посилення монопольного положення провідних іноземних аудиторських фірм в Україні.
IV етап — 2006 р. – по самий час. Діяльність аудиту в умовах посилення
контролю якості. Прийняття 14.09.2006 р. нової редакції Закону України "Про аудиторську діяльність". Затвердження 27.09. 2007 р. Аудиторською палатою України переліку послуг, які можуть представлятися аудиторами.