Контрольні питання до змістового модулю і

1. Сутність і значення зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації та фінансової кризи.

2. Поняття зовнішньоекономічної політики, її основні складові.

3. Етапи розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

4. Характеристика причин та умов розвитку зовнішньоекономічних зв'язків держави.

5. Предмет і метод правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

6. Принципи правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

7. Поняття (визначення) та принципи зовнішньоекономічної діяльності

8. Основні поняття (терміни) і види зовнішньоекономічної діяльності.

9. Система законодавчих актів, в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

10. Особливості нормативно-правових джерел регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

11. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні, їх класифікація.

12. Характеристика системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

13. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

14. Органи місцевого управління зовнішньоекономічної діяльності.

15. Систематизація методів державного регулювання ЗЕД (адміністративні та економічні методи; методи тарифного та нетарифного регулювання).

16. Державне та недержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

17. Управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному і місцевому рівнях.

18. Міжнародно-правове регулювання економічної діяльності.

19. «М'яке право» і Lex mercatoria в системі джерел регулювання ЗЕД.

20. Участь України в багатосторонніх міжнародних інституціях регулювання зовнішньої торгівлі.

21. Торгово-промислові палати як органи недержавного регулювання ЗЕД.

22. Концесії, угоди про розділ продукції.

23. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

24. Обмеження зовнішньоекономічної правосуб'єктності.

25. Поняття та види режимів здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Основним елементом зовнішньоекономічної політики держави є:
А. Зовнішньоторговельна політика.

Б. Валютна політика.

В. Політика у сфері залучення іноземних інвестицій.

Г. Митно-тарифна політика.

Д. Всі варіанти є правильними.

2. Зовнішньоекономічна політика – це:

А. Державна політика, яка впливає на зовнішню торгівлю через податки, субсидії, прямі обмеження експортних та імпортних операцій.

Б. Сукупність цілеспрямованих державних методів щодо реалізації економічного потенціалу держави на зовнішньому ринку та задоволення власних потреб за рахунок товарів і послуг іноземного виробника.

В. Комплекс заходів держави для залучення і використання іноземних інвестицій і територій держави, а також регулювання вивозу інвестицій за кордон.

Г. Сукупність дій держави з метою підтримки економічної стабільності та утворення основних принципів розвитку міжнародних економічних відносин за рахунок впливу на валютний курс і на валютні відносини.

Д. Всі варіанти є правильними.

3. Розрахункові ціни – це:

А. Ціни, які формуються при закупівлі товарів в межах кредитних ліній

Б. Ціни, за якими проводяться великі комерційні експортно-імпортні угоди в основних центрах світової торгівлі з платежами у вільно конвертованій валюті.

В. Ціни товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, які в основному відображають фактичні угоди.

Г. Ціни в контрактах на нестандартне обладнання, що виробляється, як правило, за індивідуальними замовленнями. Такі ціни розраховуються й обгрунтовуються постачальником для кожного конкретного замовлення з урахуванням технічних і комерційних умов конкретного контракту. У деяких випадках конкретна ціна встановлюється остаточно лише після виконання замовлення.

Д. Всі варіанти є правильними.

4. Автаркічна модель зовнішньоекономічної політики характеризується:

А. Відсутністю зовнішньоекономічних відносин з іншими країнами.

Б. Відсутністю державних перешкод у сфері зовнішньоекономічних відносин.

В. Відсутністю протекціоністських методів регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.

Г. Відсутністю державних перешкод у зовнішньоекономічній діяльності.

Д. Всі варіанти є правильними.

5. Застосування протекціоністських інструментів вважається доцільним за наявності наступних причин:

А. Необхідність забезпечення обороноздатності держави.

Б. Збільшення внутрішньої зайнятості.

В. Диверсифікація заради стабільності (захист митом і квотами потрібний для стимулювання промислової диверсифікації, що зменшує залежність держави від світових процесів).

Г. Всі варіанти є правильними.

Д. Варіанти Б і В.