Суть іноземних інвестицій, види та форми.
Міжнародні інвестиції-це довгострокове вкладення міжнародного капіталу в економіку країни у вигляді створення філій, дочірних компаній, спільних підприємств і просто у вигляді участі в капіталі.
Взалежності від ступеню реального здійснюваного контролю за діяльністю створених підприєств інвестиції мають дві форми:
1)Прямі закордонні інвестиції-це капіталовкладення в закордонні підприємства, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід.Прямий контроль за діяльністю підприємства забезпечує іноземному інвестору володіння як 100% акціонерного капіталу так і володіння контрольним пакетом акцій (не менше 25% акціонерного капіталу, а в американських фірмах не менше 10% ).
2)Портфельні закордонні інвестиції-це капіталовкладення в закордонні підприємства, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами.
Інвестування має велике значення для обох країн: експортери капіталу отримують прибуток, який вивозять з країни, або використовують для інвестицій на місці. Імпортери капіталу мають можливість ефективно і раціонально використовувати зовнішні джерела коштів і технологій національних інтересах.
В останні роки екс-соціалістичні країни стали заохочувати прямі іноземні інвестиції, бо саме вони суттєво впливають на трансформацію економіки країн, у яких відбувається перехід до ринкових відносин, становлять реальний шлях використання та впровадження сучасної техніки та методів управління.
Види інвестицій:
1)Реальні інвестиції-це вкладення капіталу безпосередньо у засоби виробництва та предмети споживання.
2)Фінансові інвестиції-це вкладення капіталу у цінні папери, а також вміщення капіталу в банки.
3)Інтелектуальні інвестиції-це інвестиції, що передбачають купівлю патентів, ліцензій, ноу-хау, підготовку та перепідготовку персоналу.
5. Діяльність міжнародних фін. Організацій.
Міжнародний валютний фонд МВФ і СБРР засновано на міжнародній валютно-фінансовій конференції, яка відбулась у 1944р. у Бреттон-Вудсі (США). Україна вступили в цей союз у 1992 році.
Мета створення: регулювання валютних відносин між країнами членами; МВФ повинен відігравати подвійну роль: з одного боку, стежити за виконанням своїми членами визначених правил поведінки в сфері валютно-фінансових відносин, а з іншого – надавати ресурси для фінансування дефіцитів платіжних балансів тим країнам, які цього потребують. Відносини МВФ з країнами колишнього СРСР у тому числі з Україною будують відповідно до трьох програм:
1) система трансформації економік. Для цих країн відсутня потреба в складному інвестиційному апараті.
2) “Стендбай “ – програма короткострокового фінансування і спрямована на здійснення першочергових заходів, необхідних для досягнення макроекономічної стабілізації.
3) програма розширеного фінансування. Розрахована на три роки і спрямована на закріплення досягнень початкової стабілізації і подальшого економічного зростання.
Капітал МВФ утворений за рахунок внесків членів фонду. Розмір внеску визначається рівнем економічного розвитку країни та її місцем у світовій економіці та міжнародній торгівлі. Внесок кожної країни є її квотою. Квота України 0,7% від загального капіталу фонду.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) заснований в 1945 році. Учасниками можуть бути лише країни-члени МВФ.
Мета створення МБРР сприяння розвитку країн членів через надання довгострокових кредитів та гарантування приватних інвестицій.
Джерелами ресурсів МБРР є:
– статутний капітал;
– залучення коштів через випуски облігаційних позик
– резервний фонд.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – надає безпроцентні кредити найбіднішим країнам світу терміном до 50 років на пільгових умовах 0,75%. Це філія світового банку позики. Ці кредити мають 10 річний період відстрочки і підлягають оплаті протягом 35–40 річного періоду (відповідно до кредитоспроможності країни позичальника). Кошти формуються за рахунок внесків від розвинених країн, з доходів МБРР і за рахунок погашення наданих МАР кредитів позики надаються країнам з річним прибутком більше 1,305$.