Тема 7. інформаційні відносини в області регулювання масової інформації

ЗМІ як інститут інформаційної системи сучасного суспільства. Поняття засобу масової інформації. Ознаки ЗМІ: масовість, періодичність, розповсюдженість. ЗМІ як суб'єкт та як об'єкт права. Розмежування понять «інформація», «відомості», «повідомлення». Види ЗМІ з українського права: державні, місцеві, рекламні, електронні, друковані та ін. ЗМІ в Інтернеті. Інтернет як співтовариство ЗМІ. Правові гарантії свободи масової інформації. Неприпустимість|недопустимість| зловживання свободою масової інформації. Неприпустимість|недопустимість| утиску свободи масової інформації. Система законодавства про ЗМІ в Україні.

Система суб'єктів, що реалізують свободу масової інформації, їхні права та обов'язки: засновник, редакція, журналіст, головний редактор, видавець, розповсюджувач, власник. Договірний характер відносин між цими суб'єктами. Правове положення редакції ЗМІ як суб'єкта приватного і як суб'єкта публічного права. Правове положення іноземних ЗМІ та журналістів на території України.

Відповідальність за правопорушення в області масової інформації.

Дайте відповідь на запитання:

1. У чому особливості предмета регулювання права масової інформації як інституту інформаційного права?

2. Які основні тенденції розвитку права масової інформації в нашій країні?

3. Визначите правовий зміст свободи масової інформації.

4. Що представляє собою засіб масової інформації як об'єкт права?

5. У чому особливості правового статусу журналіста?

6. Чим відрізняється відповідальність за зловживання свободою масової інформації від адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення законодавства про вибори?

7. Назвіть основні способи захисту прав у сфері масової інформації.

Практичні завдання:

1) Опишіть правові відносини між засновником (співзасновниками) ЗМІ, видавцем, власником і редакцією на прикладі газети, що видається у вашому регіоні.

2) Засновник ЗМІ звернувся до редакції з вимогою помістити в наступному номері ЗМІ повідомлення, однак попросив її не вказувати свого імені.

Чи вправі редакція відмовити засновникові в публікації? Хто буде відповідати по претензіях, пов'язаних із заявою засновника, якщо приналежність цієї публікації останньому не була обговорена?

3) Особа звернулася до суду з позовом до редакції ЗМІ. У процесі підготовки до судового розгляду суд з'ясував, що редакція ЗМІ не являється юридичною особою.

Хто являється належним відповідачем у такій ситуації?

4) Суд направив на адресу журналіста ухвалу у зв'язку зі справою, що перебуває в його виробництві. У ньому журналістові пропонується розкрити ім'я джерела інформації, яка була отримана під умовою збереження останнього в таємниці.

Чи зобов'язаний журналіст виконати судову ухвалу? Чи зміниться ситуація, якщо подібна вимога від суду надійде до редакції? На кого в такому випадку буде покладатись обов'язок за виконання цієї ухвали?

5) Журналіст обласної газети Соловйов, проаналізувавши стан роботи з забезпечення техніки безпеки на машинобудівному заводі “Ротор”, підготував розгромну статтю про порушення правил безпеки на зазначеному підприємстві і передав її для публікації головному редакторові газети Лаптєву. Однак під тиском директора заводу Окулова, не зацікавленого в поширенні об'єктивної інформації, Лаптєв відхилив критичну статтю журналіста і вона не була опублікована. Крім того, головний редактор газети рекомендував Соловйову надалі зосередитися на іншій тематиці. Скривджений журналіст звернувся зі скаргою до суду.

Оціните цю ситуацію з погляду законодавства про засоби масової інформації.

6) Державний орган відмовився акредитувати журналістів у зв'язку з тим, що заявка на акредитацію від імені редакції - товариства з обмеженою відповідальністю, була підписана директором Товариства, а не головним редактором.

Чи вправі державний орган діяти таким чином, якщо відомо, що ім'я директора систематично вказується у вихідних даних газети, що випускає Товариство, і він приймає остаточні рішення відносно її виробництва та випуску?

7) Знімальна група була затримана під час зйомок сюжету поруч із в'язницею.

Військовослужбовці внутрішніх військ заборонили зйомку, посилаючись на те, що згідно «розпорядженню міністра внутрішніх справ України провадити зйомку в'язниці заборонено».

Оцінити правомірність дій військовослужбовців.

8) У ході виборчої кампанії з виборів мера м. Зареченська на одного з кандидатів, директора механічного заводу Привальнова посипалися негативні публікації місцевих газет, а потім до них підключилося і місцеве телебачення. Автори публікацій писали різне: що Привальнов у юності обікрав магазин і його не засудили, крім того, він двічі одружений і має валютні рахунки за рубежем, на телепрограмі “Вибори” показали, як кандидат у мери з розмахом будує власний особняк, а механічний завод ніяк не може ввести в експлуатацію житловий будинок для робітників. Привальнов зажадав від керівників засобів масової інформації притягти до відповідальності журналістів за поширення брехливих відомостей. Правда, він визнав, що в юності дійсно випадково розбив каменем скло в магазині та їм займалася міліція і що він другий раз одружений.

Оцінити правомірність вимог Привальнова.

Література та інші джерела за темою заняття:

Конституція України від 28 червня 1996р.// Відомості Верховної Ради України.- 1996.-№30.-Ст.141.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40 – 44. – Ст. 356.

Господарський кодекс України// Відомості Верховної Ради України, 2003, № 18-22, ст..144

Закон України „Про інформацію” // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

Закон України “Про друковані засоби масової інформації” від 16.11.92р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №1. – Ст.1.

Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21.12.93р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №10. – Ст.43.

Закон України „Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 р. № 1280-IV // Відомості Верховної Ради України – 2004. – № 12. – Ст. 155.

Закон України “Про зв’язок” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №20. – Ст.143.

Закон України “Про видавничу справу” // Відомості Верховної Ради України. - 1997. №32. - ст. 206.

Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”// Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №50. - ст. 302.

Закон України “Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 45. - ст. 284.

Закон України “Про інформаційні агентства” від 28.02.95р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №13. – Ст.83.

Закон України “Про рекламу” від 3.06.96р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №39. – Ст.181.

Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23 вересня 1997 р. № 540/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 50. – Ст. 302.

Закон України „Про національну систему конфіденційного зв’язку” від 10 січня 2002 р. № 2919-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 15. – Ст.103.

Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” від 23 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 49. – Ст. 299.

Указ Президента “Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації, дальшого утвердження свободи слова в Україні” від 9.12.2000 р. №1323/2000// Офіційний вісник України. – 2000. - №50. – ст.2152.

Законотворчество о СМИ в контексте права на информацию / Под ред. Г.В.Винокурова, А.Г.Рихтера, В.В.Чернышова. - М.: Центр "Право и СМИ", 1999. - 32 с. - (Журналистика и право; Вып. 21).

Василик В.В., Павлик В.А. Правове регулювання діяльності журналістів в Україні. -К.,2000.-С.18.

Закони та практика ЗМІ в Україні/ Харківська правозахисна група. – Х.: Фоліо, 2002. – 127 с. – (Інформаційно-аналітичний бюлетень "Права людини"; Спец. вип.№20(61)).