Iii.цілі розвитку особистості
Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я
Методична розробка № 9 для студентів IV курсу медичного ф-ту
ТЕМА:Показники здоров'я населення. Смертність населення, її облік. Лікарське свідоцтво про смерть. Розрахунок і якісна оцінка загальних і повікових коефіцієнтів смертності.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ:навчальна кімната кафедри.
КІЛЬКІСТЬ ГОДИН:2 години.
І. Актуальність теми:показники смертності поряд і з показниками захворюваності, інвалідності є важливими критеріями оцінки рівня здоров’я населення.
Народжуваність та смертність населення певною мірою зумовлені роботою медичних закладів, отже, можуть бути оцінені і як показники їхньої діяльності.
Набуті знання та уміння сприятимуть також формуванню розуміння взаємозумовленості демографічних і соціально-економічних процесів на певному етапі розвитку та трансформації суспільства. Вивчення закономірностей і тенденцій відтворення населення, динамічних змін у його чисельності та складі є основою майбутнього розвитку кожної країни, регіону.
II. Навчальні цілі заняття:
Студент повинензнати: (α=II)
визначення поняття смертність, розрахунок основних показників.
Трактувати причини і фактори формування демографічної ситуації, її особливості в різні історичні періоди розвитку України, причини смертності в Україні. Значення середньої тривалості життя як ключового показника здоров’я населення.
Аналізувати шляхи зниження смертності за міжнародним досвідом, статистичні демографічні дані; використовувати .результати розрахунків демографічних показників у питаннях організації медичної допомоги населенню.
Пояснювати значення для органів та закладів системи охорони здоров’я особливостей демографічних процесів та демографічних показників.
Студент повинен вміти:(α=II)
• заповнювати облікові документи у випадку смерті людини,
• розраховувати загальні та спеціальні показники смертності.
III.Цілі розвитку особистості
Пізнання законів та закономірностей народонаселення на різних ступенях людської історії, аналіз сучасних проблем народонаселення, виявлення шляхів їх вирішення та значимість вивчення демографічних процесів для системи охорони здоров’я.
3. Mіждисциплінарна інтеграція)
| № | Дисципліни | Знати | Вміти |
Попередні (забезпечуючі)
| Оцінити та застосовувати демографічні показники у галузі охорони здоров’я. | Аналізувати демографічну ситуацію і стратегічне планування розвитку охорони здоров’я | |
Наступні (забезпечувані)
| Заповнити облікову медичну документацію з приводу випадку смерті. Ідентифікувати дані соціологічних досліджень щодо формування статики та динаміки населення. Оцінити та застосовувати демографічні показники у галузі охорони здоров’я. | Розрахувати та оцінити загальні та спеціальні показники смертності. | |
Внутрішньо-предметна інтеграція
| 4. Оцінювати соціально-медичне значення рівнів смертності в країнах. Поняття депопуляції. Показник середньої тривалості життя як ключовий показник здоров’я. Аналізувати демографічну ситуацію і стратегічне планування розвитку охорони здоров’я . Розрахувати та оцінити загальні та спеціальні показники смертності. | Заповнити облікову медичну документацію з приводу смерті. Розрахувати загальний і спеціальні показники смертності. Вирішувати ситуаційні завдання. |
Зміст теми заняття.
Смертність –один з демографічних показників, що характеризує здоров’я населення з точки зору поширення найбільш важкої патології. Смерть як фізіологічне явище або результат природного згасання життя людини і досягнення нею критичного довголіття зустрічається не так часто в наш час. Смертність проявляється не тільки як біологічне явище в старості, вона вражає й інші вікові групи.
Реєстрація смерті проводиться органами реєстрації актів громадського стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення трупа або місцем поховання. Засвідчення смерті проводиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-комунальних закладів або за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть. Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше 3 діб з дня смерті чи виявлення труп, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або судово-медичної експертизи чи прокурора – не пізніше п’яти. Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом «Лікарське свідоцтво про смерть»(ф.№106/0-95) або «Фельдшерська довідка про смерть» (ф.№106-1/0-95), рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі.
Всі заклади, які видають «Лікарське свідоцтво про смерть» ведуть журнал обліку померлих (ф.№151/0). Щомісячно вносить інформація про померлих за даними РАЦСу. У випадку смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється «Медичне свідоцтво про народження» дитини ф.№103/0-95 і «Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть»- ф. №106-2/0-95.Останній документ заповнюється також у випадку мертвої дитини. Всі ЛПЗ МОЗ України, які заповнюють «Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть», ведуть журнал обліку перинатальної смертності (ф.№153/0). Щомісячно проводиться корекція з записами у РАЦСі.
У наш час у більшості економічно розвинутих країн світу не відзначається суттєвого зниження показників смертності. Відносна стабілізація рівня смертності має місце у останні 20-30 років, що пояснюється як скороченням народжуваності, так і постарінням населення за цей період (див. табл.1).
Табл.1. Показники смертності у світі (‰ ).
| Регіон | Смертність за 2006 р. |
| Світ | |
| Північна Америка | |
| Латинська Америка | |
| Європа | |
| Азія | |
| Африка | |
| Австралія | |
| Росія | |
| Україна | |
| США | |
| Японія | |
| Великобританія | |
| Німеччина | |
| Китай | |
| Індія | |
| Афганістан | |
| Кенія |
Оцінка показника смертності по ВООЗ (ТАБЛ.2).
Табл. 2 Орієнтовна шкала оцінки природного руху населення:
| Оцінка показника природного руху | Показник на 1000 населення смертність |
| Високий | Більше 15 |
| Середній | 9-15 |
| Низький | до 9 |
В Україні на тлі зростання народжуваності залишається високою смертність, хоча в останні роки спостерігається її зменшення –від 16,2 до 15,3‰.
Значно вищий показник смертності в Чернігівській -19,9‰,Сумській- 18,0‰,Полтавькій-17,8‰.Від’ємний природній приріст спостерігається в усіх областях України, окрім Закарпатської (2,1), Рівненської (1,8), Волинської (0,7) областей, Києва (1,5). Коефіцієнти смертності, які спостерігаються в Україні, можуть бути зіставлені лише з країнами СНД, а з них передусім з Росією, бо в інших вони знаходяться на рівні 9,0-10,0‰.
Табл. 3. Динаміка смертності в Україні у порівнянні з країнами Європи.
| Країна | |||||
| Україна | 12,13 | 12,19 | 15,46 | 15,39 | 16,3 |
| Росія | 11,36 | 11,20 | 15,00 | 15,40 | 15,21 |
| Польща | 10,25 | 10,19 | 10,01 | 9,52 | 9,69 |
| Англія | 11,86 | 11,21 | 11,12 | 10,33 | 9,42 |
| Франція | 10,01 | 9,27 | 9,14 | 9,10 | 8,41 |
| Фінляндія | 9,86 | 10,04 | 9,66 | 9,58 | 9,28 |
| Німеччина | - | 11,61 | 10,83 | 10,31 | 9,97 |
| Нідерланди | 8,47 | 8,62 | 8,78 | 8,82 | 8,12 |
| Греція | 9,35 | 9,27 | 9,58 | 9,97 | 9,82 |
| Швеція | 11,26 | 11,12 | 10,61 | 10,54 | 10,05 |
| Італія | 9,58 | 9,43 | 9,72 | 9,70 | 9,48 |
| Болгарія | 12,0 | 12,08 | 13,64 | 14,09 | 14,15 |
| Євросоюз | 10,56 | 10,36 | 10,22 | 9,86 | 9,68 |
Показник загальної смертності, як середня величина, на зразок іншим демографічним коефіцієнтам, нівелює соціальну неоднорідність цього явища. У розвинутих країнах особливо різка розбіжність у смертності представників різних соціальних груп від туберкульозу, пневмонії, виразки шлунку, серцево-судинних та інших захворювань.
Щодо основних причин смертності населення, необхідно визначити, що у останні десятиріччя відбулися зміни у структурі причин смерті, які обумовлені змінами співвідношення між інфекційними хворобами та неінфекційними, хронічними хворобами. Ще на початку XX століття інфекційні хвороби займали перше місце, на їх долю припадало до 60% від кількості усіх випадків смерті, то у кінці ХХ століття смертність від цих захворювань скоротилась у декілька разів, а по деяких хворобах-у десятки і навіть сотні разів, поступившись першим місцем неепідемічним, хронічним захворюванням. Серед останніх найбільше значення набули серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, травми, на які у економічно розвинутих країнах припадає 70-80 % від кількості усіх причин смерті. У структурі причин смертності в Україні на першому місці хвороби системи кровообігу (65,2%), на другому- новоутворення (12,5%), на третьому- зовнішні причини (6,9%).
Скорочення народжуваності, зменшення інфекційної захворюваності приводить до зменшення ризику смерті дітей. Значне постаріння населення і збільшення випадків хронічних неінфекційних захворювань веде до збільшення основних причин смерті.
Аналіз віково-статевих показників смертності в Україні показує, що має місце значне збільшення смертності головним чином у чоловіків працездатного віку. Це пояснюється зростанням нещасних випадків, отруєнь, травм, хвороб системи кровообігу.
У 15-19 років смертність чоловіків перевищує жіночу у 1,5 разів, у віці 40-49 років це перевищення становить вже 3,5 рази.
Слід відмітити, що смертність у віці 60-64 роки у 25-26 разів вища, ніж у віці 30-34 роки.
У динаміці рівень смертності населення працездатного віку за останнє десятиріччя підвищився за рахунок нещасних випадків, отруєнь, травм, хвороб системи кровообігу і найбільше за рахунок інфекційних і паразитарних хвороб, туберкульозу, СНІДу. Більш швидке зростання рівня смертності у працездатному віці спостерігається серед чоловіків, у яких перші два місця у структурі смертності посідають хвороби системи кровообігу та нещасні випадки, отруєння та травми, 3 місце- онкологічні хвороби. А серед жінок 1 місце також хвороби серцево-судинної системи, 2 місце- онкологічні хвороби, 3 місце- нещасні випадки, травми.
Взагалі, рівні смертності чоловіків від хвороб системи кровообігу перевищують показники у жінок у 3-4 рази, а від нещасних випадків, отруєнь та травм- 5-6 разів.
На основі рівнів смертності у статево-вікових групах розраховується ще один показник-показник дожиття до запропонованих ВООЗ вікових рубежів: до 1 року, до 15 років, до 45 років, до 65 років.
В Україні до 45 років доживає 93,8% жінок і 83,1% чоловіків, до 65 років 77% жінок і 46,7% чоловіків.
У міжнародній практиці використовують ще показник потенційно втрачених років життя за період 0-65 років.Він серед чоловіків майже у 3 рази виший, ніж серед у жінок, які помирають у значно старшому віці.
Показники смертності:
Загальний показник смертності характеризує частоту випадків смерті за рік на 1000 населення, що проживає на конкретній території.
Загальний показник смертності=
Число померлих за рік ×1000
---------------------------------
Середньорічна чисельність населення
Спеціальні показники смертності- повікові, за статю, за причинами, за місцем проживання.
Коефіцієнт смертності (за віком)=
Число померлих за рік в окремих вікових групах× 1000
-------------------------------------------------------------------------
Середньорічна чисельність населення даної вікової групи
Найменшою є смертність у віці 10-14 років, найбільш високою до 1 року і в похилому віці. Вікові коефіцієнти смертності у графічному зображенні мають U-побідну криву, яка відображає високий рівень смертності на 1 році і старше 60- років.
Смертність серед сільського населення в 1,5 разів вища, ніж серед міського. В Україні у 2009 році загальний показник смертності склав 15,3‰.
Табл. 4 Показники смерті населення України в 2009 році за віком і статтю (на 100 тис. населення).
| Вік | Обидві статі | Чоловіки | Жінки |
| 20-24 | 122,2 | 183,2 | 58,6 |
| 25-29 | 214,3 | 321,1 | 104,4 |
| 30-34 | 347,0 | 524,2 | 171,9 |
| 35-39 | 446,4 | 677,0 | 225,0 |
| 40-44 | 592,2 | 910,2 | 299,7 |
Табл. 5 Показники смертності від хвороб системи кровообігу в 2009 році.
(на 100 тис. населення.)
| Вік | Обидві статі | Чоловіки | Жінки |
| 20-24 | 8,6 | 12,5 | 4,6 |
| 25-29 | 19,9 | 30,6 | 8,8 |
| 30-34 | 42,6 | 65,2 | 20,2 |
| 35-39 | 77,3 | 126,4 | 30,2 |
| 40-44 | 139,9 | 227,4 | 59,4 |
За даними табл.. 4,5 значна перевага смертності серед чоловіків у всіх вікових групах, як і перевага хвороб системи кровообігу.
У структурі смертності дитячого віку (0-14р.) перші місяця посідають нещасні випадки, травми та отруєння, на 2 місці-вроджені аномалії, далі-хвороби нервової системи та органів дихання. У Європі середній показник смертності до 10,0‰. До так званих «демографічно еталонних» країн за показниками смертності відносять: Японію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург (5‰).
Материнська смертність-це статистичне поняття, пов’язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.
Рання материнська смертність до 42 діб. Пізня материнська смертність пов’язана зі смертю жінки від прямих або непрямих акушерських причин, пізніше ніж через 42 доби, але раніше року після закінчення вагітності.
Випадки материнської смертності поділяють на 2 групи:
1.Безпосередньо пов’язані з акушерськими причинами-це випадки, які є результатом акушерських ускладнень.
2. Опосередковано пов’язані з акушерськими причинами-випадки, які є наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвернулась під час вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами, але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності.
Рівень материнської смертності у Європі 5-10 на 100.000 народжень, у арабських країнах- 75 на 100.000 народжень. До 5 на 100.000 є низьким показником.
Ключовим показником здоров’я є показник середньої очікуваної тривалості життя-це середнє число років, що належить прожити поколінню, яке народилося при умові, якщо протягом наступного життя показники смертності будуть такими ж, як і в роки, для яких робилися розрахунки. На цей показник особливо впливає збільшення смертності серед дітей, молоді та осіб працездатного віку.
За період 2006-2009 рр. в Україні спостерігається тенденція до збільшення очікуваної тривалості життя при народженні (67,6 і 69,1). Найвищими ці показники були у Києві(71,9), Тернопільській (71,4), Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській областях (71,2), найвищі – у Донецькій (67,7), Чернігівські (67,8), Житомирській (67,9). Чоловіки живуть у середньому 64,3 роки, а жінки- 73,9. При чому тривалість життя сільського населення на 2 роки менша, ніж міського 6 69,7 та 67,8.
У Європі середня очікувана тривалість життя становить серед жінок 78-79 років: у Швеції,-81,8р., Греції- 80,5 р., Фінляндії- 80,5 р., Англії- 79,5 р. Серед чоловіків цей показник дорівнює 68,4 років: у Швеції- 76,3 р., Греції- 75,2 р. Найбільший вплив на ці показники спричинює смертність від хвороб серцево-судинної системи, новоутворень, зовнішніх причин (травми, нещасні випадки). Так рівень смертності від хворою серцево-судинної системи в Україні в 2 рази вищий , ніж у Європі, у 3, 6разів від зовнішніх причин вищий.
На сьогодні Україна на 10 років відстала від Західної Європи. У чоловіків ця різниця становить 13 років, у жінок 9 років. І це тим більш прикро, бо з середини 60-х років Україна зрівнялась з Західною Європою. Рейтинг України серед країн за середньою тривалістю життя дуже низький (102 місце у жінок, 126 у чоловіків).
Табл. 6 Середня тривалість життя в країнах Європи.
| Країна | |||||
| Україна | 69,9 | 70,5 | 66,8 | 67,8 | |
| Росія | 68,3 | 69,2 | 64,6 | 65,4 | 66,6 |
| Польща | 70,6 | 71,0 | 72,0 | 73,9 | 75,3 |
| Англія | 74,6 | 75,9 | 76,7 | 78,0 | 79,8 |
| Німеччина | - | 75,5 | 76,8 | 78,4 | 79,8 |
| Франція | 75,9 | 77,6 | 78,7 | 79,3 | 81,1 |
| Фінляндія | 74,4 | 75,1 | 76,7 | 77,8 | 79,9 |
| Нідерланди | 76,5 | 77,1 | 77,7 | 78,2 | 80,5 |
| Швеція | 76,8 | 77,7 | 79,0 | 79,9 | 81,0 |
| Греція | 76,0 | 77,1 | 77,8 | 78,5 | 79,5 |
| Італія | 75,6 | 77,2 | 78,3 | 79,9 | 81,5 |
| Євросоюз | 74,6 | 75,5 | 76,5 | 77,9 | 79,0 |
VІ. План та організаційна структура заняття