Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу

1. Взаємозв’язок філософсько – теологічних, етно – культурних та господарських традицій у період генези ранніх цивілізацій (Єгипет, Межиріччя, Індія та Китай).

2. Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.

3. Історико – економічне значення господарста та багатогранності економічної думки античного світу.

4. Феодальне законодавство у Європі та Україні, як основне джерело відображення економічного життя.

5. Становлення і розвиток податкових відносин у традиційному господарстві V ст. до н. е. – ХVІ ст.

6. Перша хвиля буржуазних революцій (к. ХVІ – к. ХVІІІст.), їх економічні програми та наслідки.

7. Теологічне обгрунтування протестантизмом (Лютер, Кальвін) економічних змін у першій половині ХVІ ст.

8. Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (В. Стаффорд, В. Петті, П. Буагільбер, економічна таблиця Ф. Кене).

9. Економічна думка в Україні (ХVІ – перша половина ХVІІІ ст.). – Конституція Пилипа Орлика, Феофан Прокопович, Іван Посошков.

10. Утвердження класичної політичної економії. Економічні погляди А. Сміта. Та Д. Рікардо.

11. Економічні погляди Томаса Мальтуса та їх вплив на розвиток економічної думки.

12. Економічне вчення Жана Батіста Сея та його вплив на розвиток економічної думки.

13. Синтез основних економічних доктрин у „Принципах політичної економії” Дж. С. Мілля.

14. Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Міля і А. Вагнера.

15. Критичний напрям політичної економії – ідеї добробуту, справедливості і “державного соціалізму” С. Сісмонді, П. Прудона та К. Родбертуса, теорія економічного розвитку народів Б. Гільденбранда (історична школа).

16. Марксизм в теорії і практиці господарського життя.

17. Особливості розвитку монополістичного капіталізму у ХІХ – на початку ХХ ст.

18. Маржиналістичні теорії та модель загальної економічної рівноваги Л. Вальраса.

19. Погляди на принципи оподаткування у ХІХ – на початку ХХ ст. - “податкова держава“ Й. Шумпетера.

20. Економіка західноукраїнських земель (друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст.). Колоніальний характер галузевої структури західноукраїнської промисловості.

21. Промисловість та сільське господарство українських земель на передодні першої світової війни. Наслідки війни для господарства України.

22. Багатогранність економічної думки в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст. (школа класичної політичної економії, революційно-демократична течія Кирило- Мефодіївське товариство, ліберально-дворянська течія, ліберально-буржуазний рух).

23. Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – М. Зібера, С. Подолинського, М. Туган-Барановського, Є. Слуцького.

24. “Кейнсіанська революція” в економічній науці.

25. Економічні теорії монополістичної та недосконалої конкуренції (Е. Чемберлін, Д. Робінсон).

26. Інтеграційні процеси в господарстві Європи після Другої світової війни.

27. Економіка США після другої світової війни та основні тенденції її розвитку.

28. Місце Франції у світовому господарстві після Другої світової війни..

29. Англійська економіка у повоєнні роки, її основні тенденції. Посилення державного регулювання.

30. Філософія ринкової системи Фрідріха Хайєка.

31. Реалізація економічної програми Людвіга Ерхарда в повоєнній Німеччині. Структурний стрибок середини 70-х років.

32. Повоєнне неокейнсіанство (П. Самуельсон, А. Хансена, Джоан Робінсон) та неолібералізм (Ф. Хайєк, В. Ойкен, М. Фрідмен).

33. Основні напрямки інституціоналізму: технократичний – Т. Веблен, юридичний – Дж. Коммонс, емпіріостатистичний – У. Мітчел, індустріально-технологічний – Дж. Гелбрейт.

34. Особливості економічного розвитку провідних країн Європи в умовах глобалізаційних процесів в кінці ХХ - на початку ХХІ ст. Роль транснаціонального капіталу.

35. Особливості міжнародних економічних звя’зків в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.. Проблеми світової економічної інтеграції.

36. “Нові індустріальні країни” та причини їх швидкого економічного зростання.

37. Кейнсінізм. Ліве кейнсіанство.

38. Сучасний монетаризм (неолібералізм). Мілтон Фрідман.

39. Трансформаційні та глобалізаційні теорії.

40. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.

41. Основні тенденції економічного розвитку України на сучасному етапі.

42. Проблеми податкової реформи України на сучасному етапі.

43. Олімп сучасної економічної думки (лауреати Нобелівської премії з економіки 1960-70 рр.).

44. Олімп сучасної економічної думки (лауреати Нобелівської премії з економіки 1980-х рр.).

45. Олімп сучасної економічної думки (лауреати Нобелівської премії з економіки 1990-2000-х рр.).

ІІ. Методичні рекомендації до організації і проведення самостійної роботи

ВСТУП

Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інших економічних напрацювань.

Переосмислення економічних механізмів, орієнтація на світову економічну практику, знання історико-економічних закономірностей та особливостей, практична реалізація історичного досвіду - запорука створення ефективного механізму ринкових відносин в умовах транзитивної економіки України.

Предмет:“Історія економіки та економічної думки” – це нормативна навчальна дисципліна циклу прфесійної підготовки фахівців за напрямом “Економіка і підприємництво“ спеціальностей “Облік і аудит“, “Фінанси“, “Економіка підлриємства“, “Оподаткування“. Предметом вивчення історії економіки та економічної думкиє процес становлення і розвитку господарства в різних історико-політичних, етно-культурних, теологічних, природно-кліматичних умовах розвитку, а також економічних поглядів, ідей, течій і шкіл, що дає можливість формування економічної науки як системи знань.

Мета: вивчення історико-економічного досвіду та поглядів видатних представників економічної науки; формування уявлень про собливості розвитку окремих країн; визначення факторів та причин швидкого розвитку одних країн та відставання інших у різні історичні проміжки часу; поглиблення та розширення знань з економічної теорії; формування теоретичної бази для аналізу проблем сучасної економічної політики; підвищення економічної та загальної культури фахівця з економіки.

Форми і методи викладання дисципліни: Програма передбачає лекційно-семінарські заняття, індивідуальну та самостійну роботу студентів під керівництвом викладача, яку вони виконують на навчальних заняттях і в позаурочний час. Індивідуальна та самостійна робота може виконуватися у вигляді написання рефератів, розширених конспектів, доповідей, тез, виступів, наукових повідомлень та статей.

Курс забезпечується конспектом лекцій та навчальними посібниками “Економічна історія” та “Історія економіки та економічної думки”, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України як навчальні посібники для студентів вищих навчальних закладів (укладач к. е. н., доцент кафедри економічної теорії - М. М. Теліщук).

Форми і засоби проміжного та підсумкового контролю: Навчальним планом передбачено семінари (в т. ч. колоквіуми) за темами та 3 рубіжні модульні контрольні заходи за змістовними модулями (розділами), після 36 год. вивчення навчального матеріалу, у вигляді тестової контрольної роботи, котра проводиться за рахунок часу, відведеного на семінарські заняття.

До контрольних заходів входять поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, індивідуальних занять, консультацій та виконання модульної контрольної роботи і має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни. Під час семінарських занять застосовуються такі засоби контролю як: усне опитування з питань поставлених у плані семінарських занять, самостійної роботи, а також за допомогою письмових колоквіумів, теоретичних тестів та рефератів.

Рейтингова система оцінки знань студентів передбачає отримання від 32 до 60 балів, в ході вивчення навчального матеріалу за змістовими модулями та від 0 до 40 балів на екзамені. Підсумкова оцінка формується за загальною кількістю набраних балів.