Короткі теоретичні відомості до розвязання завдання 2

Залежно від результатів та витрат, які враховуються, розрізняють такі види ефекту інноваційної діяльності:

— економічний — враховує у вартісному виразі всі види результатів і витрат, що зумовлені реалізацією інновацій;

— науково-технічний — характеризує новизну, простоту, корисність, естетичність, компактність;

— фінансовий— базується на результативних фінансових показниках;

— ресурсний — відображає вплив інновацій на обсяг вироб­ництва і споживання того чи іншого виду ресурсів;

— соціальний— враховує соціальні результати реалізації інновацій;

— екологічний— враховує вплив інновацій на навколишнє середовище (шум, електромагнітне поле, освітленість, вібрація).

Крім того, показники ефекту інноваційної діяльності можна розмежувати за такими ознаками:

•за місцемодержання — на локальний і загальнодержавний:

•за метоювизначення — на абсолютний і порівняльний;

•за ступенем збільшення — на разовий та мультиплікативний;

•зачасомурахування результатіві витрат—зарозрахунковийперіод та річний.

Локальний ефект характеризує результат інноваційної діяль­ності на рівні підприємства або іншої господарюючої структури. Загальнодержавний ефект характеризує спільний ефект у сферах виробництва і використання інновації.

Абсолютний ефектхарактеризує загальний результат, що одержує підприємство від здійснення інноваційних заходів, за певний проміжок часу.

Порівняльний ефект характеризує результати порівняння можливих альтернативних варіантів інноваційних заходів та вибору кращого з них.

Разовий ефект характеризує загальний (первісний) результат, що одержує підприємство від здійснення інноваційної діяльності. Мультиплікативний ефект характеризує результат інноваційної діяльності, що розповсюджується не лише на підприємство, а й на інші галузі, внаслідок чого відбувається мультиплікація ефекту, тобто процес його помноження.

Тривалість часу, що враховують при розрахунку інноваційного ефекту на розрахунковий період чи на рік, залежить від таких чинників:

— терміну інноваційного періоду;

— строку використання об'єкта інновацій;

— ступеня достовірності вихідної інформації;

— вимог інвесторів.

Загальним принципом оцінювання ефективності інноваційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення, виробництво та споживання. Ефект від застосування нововведень може характеризувати показник прибутку, який, з одного боку, може складатися з економії від зниження собівартості, а з іншого — від зростання внаслідок нової якості інноваційної продукції.

У цілому проблема визначення ефективності і відбору найвигідніших варіантів реалізації інновацій потребує: по-перше, перевищення кінцевих результатів від їх використання над витратами на розроблення, виготовлення і реалізацію інновації; по-друге, зіставлення отриманих при цьому результатів з результатами від застосування інших аналогічних за призначенням варіантів інновацій. Особливо гостро постає необхідність швидкого оцінювання і правильного відбору варіанта інновації на фірмах, які застосовують прискорену амортизацію, за якої строки заміни діючих машин і обладнання на нові істотно скорочуються.

Для визначення ефективності впровадження інноваційних проектів та рішень зазвичай користуються певними критеріями ефективності інвестиційних рішень. Таких критеріїв кілька, до них належать:

NPV – Net Present Value – чистий приведений дохід або чиста теперішня (сучасна) вартість;

PI – Profitability Index – індекс прибутковості (рентабельності);

B/C ratio – співвідношення “Вигоди/Витрати”;

IRR – Internal Rate of Return – внутрішня норма доходності;

DPP – Payback Period – дисконтований період окупності інвестицій. За їх допомогою можна оцінити ефективність реалізації того чи іншого інноваційного проекту (рішення).

Чистий приведений дохід (NPV) визначають як різницю між приведеною до теперішньої вартості (шляхом дисконтування) величиною грошового потоку за весь період служби інновації та сумою інвестованих в його реалізацію коштів:

(1)

де I₀ – інвестиції (капіталовкладення) здійснені в нульовому періоді (тобто до початку експлуатації проекту). тис. грн.;

CF_t – майбутні грошові потоки (надходження готівки – cash flow), отримані в t-му періоді, тис. грн.;

r – норма дисконту (дисконтна ставка), %;

t – період реалізації проекту;

n – кількість періодів реалізації проекту, або життєвий цикл проекту;

– коефіцієнт дисконтування t-го періоду.

Приведення результатів й витрат до одного моменту часу необхідно робити тому, що вартість коштів є різ­ною для різних років, залежно від ступеня віддаленості розра­хункового року від року, ефект якого обчислюють.

Урахування чинника часу, тобто приведення різних у часі ефектів та витрат до одного моменту — розрахункового року, називають процесом дисконтування. Іншими словами, при оцінюванні ефективності інноваційного проекту оцінюють й ефективність використання грошей та отримання прибутку в часі — сьогодні чи в майбутньому.

Якщо величина NPV позитивна, тобто NPV > 0, це означає, що проект задасть змогу обраній нормі дисконту. Здійснення проекту дозволить впродовж його економічного життя (періоду реалізації) відшкодувати початкові витрати I₀, забезпечити отримання прибутку відповідно до заданої норми r, а також певний надлишок прибутку, що дорівнює величині NPV. Інше пояснення показника NPV: якщо проект фінансувався за рахунок довгострокової позики в сумі I₀ (грн.), отриманої на n років під r відсотків річних, то кредит і відсотки за ним можна повністю сплатити за рахунок отриманої від реалізації проекту готівки. Крім того, залишок готівки після розрахунків з кредиторами складе величину NPV.

Від’ємна величина NPV (NPV < 0) показує, що встановлена норма прибутку не забезпечується і проект збитковий. Якщо NPV = 0, проект тільки відшкодовує здійснені витрати, але не дає прибутку.

Величина NPV істотно залежить від двох факторів:

· структури грошового потоку (чим більші надходження готівки в перші роки економічного життя проекту, тим більшою буде кінцева величина NPV, швидше відбудеться відшкодування здійснених витрат та меншими будуть ризики по проекту);

· рівня норми дисконту (ставки r); збільшення дисконтної ставки приводить до збільшення тривалості окупності проекту і зниження величини NPV.

За наявності кількох варіантів здійснення інноваційного проекту вибирають варіант з максимальним показником чистого приведеного доходу.

Індекс рентабельності PI (profitability index) розраховують як відношення теперішньої вартості прибутку за період інноваційного проекту до обсягів інвестицій у даний проект:

(2)

де PV – приведена вартість (present value) потоку очікуваних у майбутньому платежів, тис. грн:

(3)

Індекс рентабельності РІ – відносний показник, який визначає, скільки гривень сучасної вартості грошового потоку припадає на одиницю (гривню) початкових витрат: Якщо PI > 1, то теперішня вартість грошового потоку проекту (за умови правильної його оцінки) перевищує початкові інвестиції, забезпечуючи тим самим наявність позитивної величини NPV, а норма рентабельності проекту перевищує задану.

Якщо PI = 1, величина NPV = 0 й інвестиції не приносять прибутку. При PI < 1 проект не забезпечує заданого рівня рентабельності, і його слід відхилити.

Внутрішня норма доходності IRR — це норма дисконтування, за якої чиста теперішня вартість інновації дорівнює нулю, тобто дисконтовані грошові потоки інвестиційних витрат та прибутків стають однаковими. Модель використання цього показника при виборі варіантів інноваційних проектів така: чим він більший, тим вища ефективність проекту. Якщо внутрішня норма доходності інноваційного проекту більша за прийняту норму дисконтування, то такий проект уважають економічно ефективним; він забезпечує позитивну величину чистого приведеного доходу. Крім того, перевагою цього показника також є можливість установлення «межі безпеки» для інноваційного проекту.

Період окупності — це термін повернення коштів через отриманий від інновацій прибуток: чим він менший, тим ефектив­нішим вважають проект.

Період окупності проекту (payback period) визначають як період часу, за який потік дисконтованих проектних доходів прирівняється (дорівнюватиме) дисконтованому потоку витрат. Іншими словами, це той період, протягом якого початкові інвестиції окупляться, відшкодуються за рахунок грошових надходжень, отриманих у процесі реалізації проекту. Період окупності проекту не повинен перевищувати життєвий цикл проекту. Недоліком показника є те, що він не враховує надходження готівки, отримані після окупності капітальних витрат.

Період окупності можна визначити двома способами:

Перший спосіб. У його основі покладено визначення середньої величини приведеної вартості грошового потоку:

(4)

де n – період окупності проекту років;

I₀ – початкові інвестиції, тис. грн;

– середньорічна вартість грошового потоку, тис. грн.

Результати за цим розрахунком приблизні, мають істотну погрішність.

Другий спосіб: Кумулятивний (наростаючим підсумком), за допомогою табличного методу. Цей метод точніший, дає змогу визначити період окупності з точністю до місяців. Періодом окупність проекту визначається той показник у якому NPV набуває позитивного значення.

Розрахунок показників розглянемо на прикладі.

Приклад

Проаналізувати ефективність проекту, початкові інвестиції якого складають 80 тис. грн., дисконтна ставка 10 %, а очікувані чисті грошові потоки по роках такі:

Таблиця 1

Грошові потоки інноваційного проекту

t, роки	CFt, тис. грн

Розв’язання:

Розрахуємо NPV (чисту приведену вартість) проекту:

Значення NPV позитивне, отже, проект можна реалізувати. За умови правильної оцінки грошових потоків проект окупиться.

Як показує індекс дохідності (РІ), реалізація проекту дасть змогу отримувати 1 грн 75 коп. приведеної вартості грошового потоку в розрахунку на кожну гривню інвестованих в інноваційних проект коштів. Отже, проект доволі привабливий, вигідний.

Період окупності за приблизним розрахунком складе 3 роки 5 місяців:

де

Для точного розрахунку періоду окупності складемо таку таблицю:

Таблиця 2

Розрахунок періоду окупності інноваційного проекту

t, роки	CFt, тис. грн	PV, тис. грн	NPV, тис. грн
	– 80	– 80	– 80,00
		9,09	– 70,91
		16,53	– 54,38
		22,54	– 31,84
		27,32	– 14,52
		31,04	+26,52
		33,87	+60,39
Усього	х	60,39	х

Примітка. PV – приведена вартість грошового потоку.

NPV в останній колонці розраховують наростаючим підсумком, тобто до кожного попереднього значення NPV додають значення PV наступного року. Наприклад, щоб порахувати NPV у кінці першого року до величини інвестицій (у таблиці інвестиції зазначені з мінусом, оскільки вони означають відтоки грошових коштів) слід додати позитивне значення приведеного грошового потоку за перший рік: – 80 +9,09= – 70,91 тис. грн.

Результат NPV другого року: – 70,91 +16,53= – 54,38 тис. грн.

Приведена вартість (PV) отримана в результаті дисконтування вартості майбутніх грошових потоків: 10:1,1 = 9,09 тис. грн.

Розрахунки періоду окупності показують, що проект окупається лише на п’ятому році експлуатації:

ДРР = 4+ року, що становить приблизно 4 роки 2 місяці.

Як бачимо, результати розрахунків періоду окупності за обома методами суттєво відрізняються: за приблизним розрахунком проект окупається на четвертому році, а за кумулятивним методом період окупності становить більше 4 років. Така суттєва різниця пояснюється тим, що за приблизним методом застосовуються середні величини грошового потоку, хоча фактично у перші роки надходження коштів були незначними, а зростання грошових потоків відбулося в останні роки реалізації інноваційного проекту (див. табл. 2).

Можливо, що подальші роки експлуатації дадуть ще більші надходження. Зміна структури проектного грошового потоку, тобто збільшення грошових надходжень в перші роки проекту, дала б змогу прискорити окупність, збільшити величину NPV та знизити ризики впровадження інноваційного проекту.

Для проектів, інвестиції за якими здійснюються не одномоментно, а протягом усього періоду реалізації проекту, показник NPV розраховуються за формулою:

(5)

де B_t – вигоди, отримані за проектом, в t-му періоді (це грошові потоки, що генеруються впродовж реалізації проекту в t-му році. Ці грошові потоки складаються з прибутку та амортизаційних відрахувань), грн;

C_t– витрати за проектом, включаючи початкові витрати та інші поточні витрати, грн;

r – дисконтна ставка, %;

t – період реалізації проекту, від 0 до n.

Якщо NPV > 0, проект слід прийняти до реалізації, якщо ні – відхилити. Якщо NPV = 0, то підприємство в результаті реалізації проекту тільки відшкодовує свої витрати, здійснені в ході його впровадження.

Показник B/C ratio (“Вигоди / Витрати”) характеризує співвідношення дисконтованих вигід (доходів) до дисконтованих витрат за проектом і, аналогічно індексу рентабельності, також характеризує відносну ефективність інвестицій. Але цей показник розраховується для проектів, за якими витрати здійснюються поетапно за ряд періодів, а не одномоментно. Коефіцієнт “Вигоди / Витрати” – це співвідношення дисконтованих (тобто приведених до сьогоднішньої вартості) вигод до суми дисконтованих витрат за проектом; він показує скільки гривень доходу (приведеної вартості грошового потоку) приносить кожна гривня понесених у ході проекту витрат.

(6)

Якщо співвідношення B/C > 1, проект слід прийняти до реалізації, якщо B/C < 1 – відхилити.

Для розрахунків показника NPV та B/C ratio для проектів, що здійснюються за ряд періодів рекомендуємо скласти таку таблицю:

Таблиця 3

Розрахунок NPV проекту

Роки	Коефіцієнт дисконтування,	Витрати, Ct	Дискон-товані витрати, Сt·(1+r)t	Вигоди, Bt	Дискон-товані вигоди, Bt∙(1+r)t	Різниця дисконтованих вигод і дисконтованих витрат	Чистий приведений дохід, NPV
			4=3 ∙ 2		6=5 ∙ 2	7=6 – 4
…

Характерною рисою сучасності є оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності підприємства чи людини. Цей показник безпосередньо використовують у розрахунках економічної ефективності інноваційних проектів. Соціальний результат інноваційного продукту, оцінюваний економічною мірою, виступає одночасно і як соціальне, і як економічне явище, тому що задовольняє як економічні, так і соціальні потреби суспільства. На практиці економічна оцінка соціальних результатів пов'язана з оцінкою параметрів оточуючого людину середовища (виробничого чи природного). Розрізняють два способи оцінювання соціальних результатів:

I — визначення збитків від забруднення навколишнього середовища;

II — порівняння витрат, спричинених реалізацією варіанта інноваційного проекту, що забруднює навколишнє середовище (необхідно додати витрати, зумовлені з дотриманням норм стану навколишнього середовища), і такого, що не забруднює його.

Таким чином, для розрахунку показника соціально-економічного ефекту, з урахуванням збитків від негативних соціальних результатів, потрібно до основних показників, що характеризують ефективність використання інноваційного продукту, додати обсяг витрат у вигляді збитків від забруднення виробничого чи природного середовища. Це можуть бути одноразові капітальні кошти, додаткові інвестиції чи витрати, що впливають на збільшення собівартості продукції, а отже, на зменшення річних приростів прибутку в разі використання інновації, яку оцінюють.

Завдання 2 – Ефективність інвестиційних рішень при реконструкції транспортних підприємств.

Варіант завдання обирається за двома останніми цифрами шифру студента.

ВАРІАНТ ЗАВДАННЯ

(обирається на перетині рядка та колонки)

Передос-тання цифра	Остання цифра номеру залікової книжки

Вагоноремонтне депо придбало ліцензію у Конструкторського бюро Укрзалізниці на виготовлення поточно-конвеєрної лінії для ремонту вантажних вагонів. Вартість ліцензії – L тис. грн, капітальні витрати на виготовлення лінії – К тис. грн, вартість монтажних робіт – M тис. грн. Впровадження цієї лінії дозволить знизити собівартість приведеного ремонту умовного вагона з С₁ до С₂ тис. грн за рахунок скорочення тривалості ремонтного циклу та зниження трудомісткості ремонтних робіт. Дохід депо від ремонту одного умовного (приведеного) вагона в середньому становить D тис. грн. Ціни (доходи депо від ремонту вагонів) після модернізації залишаться незмінними.

Нормативний строк служби поточно-конвеєрної лінії – 10 років.

Використання поточно-конвеєрної лінії для ремонту дозволить виконувати N_рем приведених ремонтів у рік. Повний вихід на проектну потужність передбачається на п’ятому році експлуатації лінії, в перші 4 роки обсяг ремонтів становитиме 50, 65, 80 і 90 % проектної потужності відповідно від першого до четвертого року.

Капітальні витрати розподілені у часі наступним чином:

- придбання ліцензії L та витрати на виготовлення обладнання K будуть здійснені у першому році реалізації проекту;

- витрати на монтаж лінії та пробний пуск M – у другому році; в цьому ж році починається експлуатація лінії.

В кінці проекту передбачається реалізація обладнання за ліквідаційною вартістю S_n. Амортизаційні відрахування здійснюються за прямолінійним методом до залишкової вартості.

Підприємство вимагає як мінімум r відсотків віддачі при інвестуванні грошових коштів. Необхідно визначити:

- чисту теперішню вартість інвестиційного проекту (NPV);

- дисконтований період окупності;

- як зміниться рентабельність ремонтних робіт?

Вихідні дані варіантів подані у додатку В.