Баланс АТ «Y» до реорганізації, тис. грн
| Актив | Пасив | ||
| 1. Основні засоби | 1. Статутний капітал | ||
| 2. Запаси і витрати | 2. Додатковий капітал | ||
| 3. Дебіторська заборгованість | 3. Резервний капітал | ||
| 4. Грошові кошти | 4. Зобов’язання | ||
| Баланс | Баланс |
Розрахунок суми збільшення статутного капіталу АТ «Y»:
Співвідношення обміну корпоративних прав 3 : 2 означає, що три акції АТ «Х» обмінюються на 2 акції АТ «Y». Оскільки обмін акцій здійснюється за рахунок збільшення статутного капіталу, то діє така рівність:
2 акції АТ «Y» : 3 акції АТ «Х» =
= сума збільшення капіталу АТ «Y» : статутний капітал АТ «Х»,
або
2 : 3 = сума збільшення статутного капіталу : 420 тис. грн.
Звідси — сума збільшення статутного капіталу АТ «Y» дорівнює 280 тис. грн (420 × 2 : 3). Таким чином, після реорганізації загальна сума статутного капіталу становитиме 1480 тис. грн (280 + 1200).
Загальна сума компенсаційних виплат акціонерам АТ «Х» визначається множенням кількості акцій (8400) на розмір компенсаційних доплат на одну акцію (2,5 грн.) і дорівнює 21 000 грн. Це означає, що в результаті реорганізації активи АТ «Y» збільшилися на суму активів АТ «Х» і зменшилися на загальну суму компенсаційних виплат.
Сума приросту чистої вартості АТ «Y» в результаті приєднання становить 219 тис. грн. Даний показник визначається відніманням від суми власного капіталу АТ «Х» (520 тис. грн) суми компенсаційних виплат (21 тис. грн) та вартості корпоративних прав, виданих колишнім акціонерам АТ «Х». Дана різниця включається до складу додаткового капіталу АТ «Y».
Сума зобов’язань АТ «Y» після приєднання до нього АТ «Х» дорівнюватиме загальній сумі зобов’язань обох підприємств: 550 тис. грн (250 + 300).
Враховуючи викладені аспекти, баланс акціонерного товариства «Y» після приєднання до нього АТ «Х» матиме такий вигляд, тис. грн:
| Актив | Пасив | ||
| 1. Основні засоби | 1. Статутний капітал | ||
| 2. Запаси і витрати | 2. Додатковий капітал | ||
| 3. Дебіторська заборгованість | 3. Резервний капітал | ||
| 4. Грошові кошти | 4. Зобов’язання | ||
| Баланс | Баланс |
Одна із найскладніших фінансових проблем, яка виникає під час злиття чи приєднання підприємств, полягає у правильному визначенні пропорцій обміну корпоративних прав у статутному капіталі підприємств, що реорганізуються, на акції або частки в статутному капіталі підприємства-правонаступника. За базу для визначення згаданих пропорцій береться, як правило, вартість підприємств, що реорганізуються. Ця вартість здебільшого розраховується:
1. За величиною чистих активів підприємств (балансова вартість активів за мінусом суми зобов’язань). Використання даного показника як бази для визначення пропорцій обміну має той недолік, що балансова вартість активів, як правило, суттєво відрізняється від ринкової вартості підприємства.
2. За ринковим курсом корпоративних прав підприємств (якщо вони мають обіг на організованому ринку). Проблематика використання даного показника зумовлена тим, що курс акцій може суттєво коливатися, в т. ч. під дією суб’єктивних факторів.
3. На основі дохідного підходу (дисконтування майбутніх грошових потоків і розрахунок вартості капіталізованого доходу). Складність тут полягає у прогнозуванні майбутніх доходів суб’єктів господарювання та визначенні ставки дисконтування (капіталізації)[3].
У кожному конкретному випадку злиття чи приєднання вибирається найприйнятніший метод визначення пропорцій обміну, що відображається в угоді про умови реорганізації. Якщо пропорції обміну визначаються, виходячи з ринкової вартості корпоративних прав підприємства, то їх можна коригувати (або вирівнювати). Коригування ринкового курсу корпоративних прав (а отже і пропорцій обміну) можна досягти збільшенням статутного капіталу за рахунок інших позицій власного капіталу підприємства (курс зменшиться) або на основі зменшення статутного капіталу (курс збільшиться). Як було показано на прикладі 7.1, для забезпечення більшої об’єктивності процесу реорганізації під час обміну корпоративних прав може бути застосована комбінація надання акцій (часток) підприємств правонаступників та виплата грошових компенсацій власникам реорганізованих підприємств чи здійснення ними доплат.
Приклад 7.2.
На загальних зборах АТ «ХХХ» та АТ «YYY» було прийнято рішення про реорганізацію цих підприємств шляхом їх злиття та створення нового АТ «Z». Номінальний курс акцій обох акціонерних товариств встановлено на рівні 50 грн. Ринковий курс акцій АТ «ХХХ» становить 200 %, АТ «YYY» — 180 %. Менеджмент та власники товариств дійшли згоди, що ринковий курс корпоративних прав відображає вартість підприємства, а отже, може слугувати базою для встановлення пропорцій обміну акцій підприємств, що реорганізуються, на акції новоствореного підприємства. Баланси обох підприємств до реорганізації мали такий вигляд: