Приклад оцінювання усної відповіді студентів

7 балів - ґрунтовна, розгорнута, свідома відповідь, яку студент підготував на основі самостійного опрацювання запропонованих викладачем джерел, їх аналізу, осмислення та узагальнення. Студент правильно, самостійно відповідає на поставлені додаткові запитання, аргументує власну думку, наводить свої приклади, інформацію з періодичної преси тощо. Вільно володіє опрацьованим з теми навчальним матеріалом. Відповідь логічна, послідовна, системна.

6 балів - ґрунтовна, свідома, розгорнута відповідь, однак студент не використав усіх джерел запропонованих для самопідготовки. Може аргументувати свою власну позицію, однак на запитання відповідає з допомогою викладача, для відповіді періодично використовує власноручно виготовлений конспект для семінарських занять.

5 балів - студент дав правильну, достатню ґрунтовну відповідь на основі основних джерел, які викладач запропонував для самопідготовки, але він не проявляє творчості аналізуючи опрацьований матеріал, не може аргументувати викладені положення.

4 бали - студент дав правильну, але не достатньо повну відповідь. Готуючись до виступу, не використав основних джерел, не осмислив змісту матеріалу. Відчутна механічність у викладенні матеріалу.

З бали - студент дав фрагментарну відповідь, яка не розкриває усього запитання, не здатен пояснити всіх явищ і фактів, про які говорить або пише. Не може відповісти на додаткові питання викладача. Наводить невдалі власні приклади.

2 бали - відповідь студента являє собою скоріше доповнення аніж виступ, оскільки є дуже поверховою, короткою і свідчить про поспішність підготовки. Немає осмислення і знань з проблеми, яка висвітлюється.

1 бал - студент повідомив якісь окремі факти, навів конкретний приклад, висловив власну думку чи навів положення з літературних джерел. Це, однак, не можна вважати навіть короткою доповіддю, виступом або належно оформленою презентацією.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ:

1. Закон України “Про селянське (фермерське) господарство // Голос України. — 1992. —14 січня.

2. Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство// Голос України. — 1992. — 20 березня.

3. Земельний кодекс України // Голос України. — 1992. — 5 травня.

4. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності // Голос України. — 1992. —29 квітня.

5. Закон України “Про приватизацію майна підприємстві // Голос України. — 1992. —6 травня.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

6. Башнятин Г.І. Політична економія.- Ніка-центр 2000р.

7. Мочерний С.В. Політична економія.- Дніпро, 2002р.

8. Старостенко Г.П. Політична економія.- Ун-т «Україна»,2004р.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

9. Туган-Барановський. Політична економія.-1994р.

10. Майер Т.Д. Демократичний соціалізм – соціальна демократія. -2000р.

11. Кучма Л.Д. Шляхом радикальних економічних реформ.- 1994р.

12. Старостина Г.Г. Політична економія.- Ун-т Україна,2004р.

13. Гаршина О.К. Практикум з політекономії.- Слово, 2005р.

14. Кривина К. Політична економія.-ПАІС, 2004р.

15. Базилевич В.Д Ринкова економіка.- Знання, 2006р.

16. Кривенко К.І. Політична економія.- Кондор, 2001р.

17. Основи економічної теорії // За ред. проф. Морченого С.В. — Тернопіль: АТ “ТАРНЕКС”, 1993. Теми 1, 18

18. Политическая экономия: Учебник для вузов. — М.: Изд-во полит. лит-ры. 1988. Гл. 1, 5, 6, 24, 26

19. Макконнелл Р., Брю Л. Экономикс. – М.: Республика. 1992. Гл. 1, 9, 15, 17, 21, 25, 31.

20. Самуельсон П. Економіка. - Л.: Світ, 1993. Теми 2, 3, 4, 7, 9, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 22, 23.

21. Фомишин С.В. Международные экономические отношения. Учеб. пособ. К.: Вища шк., 1997. — 341с. -Темы 35.

22. Общая экономическая теория (политэкономия) — М.: 1995.

23. Американский капитализм в 80-е годы. Закономерности и тенденции развития./ Отв. ред. Г.Е.Скоров. — М., 1986.

24. Богачев В. Монополия в советской экономике // Эконом. науки. —1990. №9.

25. Гайкин А.А. Капитализм сегодня: парадокс развития. — М.: Экономика. — 1989.

26. Зельднер А. Экономические рычаги регулирования аграрной сферы // Вопросы экономики. —1993. № — 9.

27. Кваша Н. Некоторые вопросы мотивации труда и сельскохозяйственном производстве // Экономика Украины. —1994. №1.

28. Кривченко К. Монополія і конкуренція в ринковій економіці // Економіка України. —1992. №7.

29. Лукинов И. Особенности аграрной реформы и интеграционных процессов в АПК Украины в контексте восточноевропейских преобразований. // Экономика Украины.-1993.- №12.

30. Ленин В.И. Империализм, как высшая стадия капитализма. Полн. собр. соч.-Т.27.

31. Мних М. Монополізація економіки України і можливості проведення антимонопольної політики // Економіка України. —1993. — №3.

32. Маркс К. Капитал. Т.3.//Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2‑е изд. Т.25, Ч.2.

33. Назаревский В. Новые явления в процессе концентрации // Эконом. науки. — 1989. — №1.

34. Никитина С., Демидова Л., Степанова Л. Монополия, олигополия, конкуренция // МЭиМО. —1989., —№3,5.

35. Онищенко А., Юрчитин В. О формах собственности в аграрной сфере Украины// Экономика Украины. —1993. – №3.

36. Петраков А. Сельское хозяйство и аграрная реформа // Вопросы экономики. — 1993. —№10.

37. Прейгер Д. Сельское хозяйство Украины: вчера, сегодня, завтра // Экономика Украины. —1993. —№12.

38. Рабинович Б. Земельное законодательство и земельная реформа // Вопросы экономики. -1993. —№10.

39. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. — М.: Прогресс. 1986.

40. Семенюта В., Кирилюк А. Концентрация и социальная справедливость // Эконом. науки. —1991. — №8.

41. Слэй Б. Приватизация и демонополизация // Вопросы экономики. —1992. — №3.

42. Чемберлен Э.Х. Теория монополистической конкуренции. -М.: Изд-во иностр. литературы. 1959.

ГЛОСАРІЙ

· Альтернативні витрати – витрати, що відображають вартість найкращого з альтернативних варіантів, від якого довелося відмовитись при економічному виборі. Альтернативні витрати часто характеризуються як вартість втрачених можливостей: цінність інших благ, які можна було б отримати за найбільш вигідної з усіх можливих альтернатив використання ресурсів.

· Антимонопольне законодавство – законодавство, направлене проти накопичення фірмами небезпечної для суспільства монопольної влади.

· Бухгалтерські витрати – явні витрати, що визначаються підсумком витрат підприємства на оплату закуплених ресурсів. Від економічних відрізняються тим, що вони не включають вартість послуг факторів виробництва, які є власністю фірми.

· Бюджетна лінія – усі комбінації товарів, котрі споживач має можливість купити за даного доходу, за даних цін цих товарів та за умови повного витрачення доходу.

· Взаємодоповнюючі товари – товари, що задовольняють потреби (особисті чи виробничі) лише в комплексі один з одним. Із зростанням ціни одного з благ-доповнювачів обсяг попиту на нього буде зменшуватися, так само як і на інші блага, що є доповнювачами до нього.

· Взаємозамінні товари – товари, які можуть заміщувати один одного у процесі споживання або виробництва. Внаслідок цього із зростанням ціни даного товару при незмінній ціні його замінника попит на останній буде зростати.

· Гранична норма заміщення – кількість, на яку споживання одного з двох благ має бути збільшено (або зменшено), щоб повністю компенсувати споживачеві зменшення (або збільшення) споживання іншого блага на одну додаткову (граничну) одиницю. Г.н.з. вимірює ступінь готовності споживача заміняти споживання одного блага на інше, залишаючись на тому самому рівні корисності.

· Гранична норма трансформації – показує, від якої кількості виробництва одного товару треба відмовитись для того, щоб збільшити обсяг випуску іншого на 1 одиницю за даних виробничих ресурсів технічно ефективного виробництва.

· Гранична корисність – додаткова корисність, яка одержується від споживання останньої одиниці блага.

· Граничні зовнішні витрати – збільшення витрат, зумовлене зовнішніми факторами, при збільшенні фірмою (фірмами) випуску товару на одиницю (або зменшення, коли виробляти на одиницю менше).

· Граничні витрати – приріст в сукупних витратах, необхідних, щоб виробити додаткову одиницю продукції (або зменшення в сукупних затратах, коли виробляти на одну одиницю менше).

· Граничні суспільні витрати – сума граничних та граничних зовнішніх витрат (для даного обсягу випуску).

· Граничний дохід – це приріст валового доходу, який одержала б фірма внаслідок продажу однієї одиниці продукції. В умовах досконалої конкуренції граничний доход дорівнює ціні. За недосконалої конкуренції граничний доход є меншим, ніж ціна, бо щоб продати додаткову одиницю, ціна повинна зменшитися на всі попередньо продані одиниці.

· Граничний дохід від виробничого фактора – додатковий дохід від продажу товару, виробленого за рахунок використання додаткової одиниці фактора виробництва.

· Граничний продукт фактора виробництва – додатковий випуск продукції при збільшенні кількості фактора виробництва на одиницю.

· Досконала конкуренція – ринкова структура, що характеризується наступними ознаками: 1) велика кількість продавців і покупців товару 2) пропоновані продавцями продукти є однорідними 3) абсолютна мобільність руху ресурсів, відсутність бар’єрів входу-виходу 4) жоден з економічних агентів не володіє владою над цінами 5) повна проінформованість учасників про ціни та умови виробництва.

· Конкурентне середовище – ринок, на якому так багато продавців і покупців певного товару, що ніхто не може вирішальним чином впливати на ринкову ціну.

· .Виявлені переваги – підхід в теорії споживання, згідно якого переваги визначаються виходячи із спостережень за споживчим вибором.

· Групова екстерналія – наявність залежності попиту індивіда від рівня споживання інших.

· Диверсифікований ризик – ризик, якого можна уникнути шляхом диверсифікації, наприклад, інвестуючи у декілька проектів або маючи акції багатьох підприємств.

· Дисконтна ставка – ставка процента, що встановлюється центральним банком по позиках, які він надає комерційним банкам. Вона використовується для порівняння вартості грошей, отриманих в майбутньому, з вартістю грошей, отриманих сьогодні.

· Домінуюча стратегія – стратегічна поведінка фірми, що забезпечує їй максимізацію прибутку, або ж мінімізацію витрат. В теорії ігор вважається, що гравець (фірма) обирає домінуючу стратегію незалежно від реакції свого конкурента.

· Дохідність (віддача) – відношення сукупних грошових надходжень, які приносить актив, до його ціни.

· Економічний прибуток – різниця між доходом та альтернативними витратами фірми, включаючи нормальний прибуток, тобто різниця між сукупною виручкою від продажу та всіма витратами, як зовнішніми, так і внутрішніми.

· Економічна рента – плата за ресурс, пропозиція якого строго обмежена. Також визначається як різниця між оплатою фактора виробництва та мінімальними витратами, пов’язаними із використанням цього фактора.

· Економія від масштабу – має місце, якщо подвоєння випуску фірми потребує менше, ніж двократного збільшення витрат.

· Еластичність – процентна зміна однієї змінної, викликана зміною іншої на 1%.

· Еластичний попит – попит, що зростає більше, ніж на 1%, при одновідсотковому підвищенні ціни товару.

· Еластичність попиту за доходом – процентна зміна величини попиту на товар при зростанні доходу на 1%.

· Ефект доходу – зміна споживання, викликана зростанням доходу, при постійних цінах на товари.

· Ефект заміщення – прагнення споживачів споживати більше певного товару, коли його відносна ціна падає навпаки, споживання цього товару зменшується, коли його відносна ціна зростає.

· Ефект зворотнього зв’язку – ефект, що відображає зміни часткової рівноваги на даному ринку в результаті змін, що виникли на пов’язаних ринках під впливом первинних змін на даному ринку.

· Ефективність за Парето – такий стан в економіці, за якого неможливо покращити будь-чий добробут (шляхом перерозподілу) без погіршення добробуту іншого індивіда або ж це таке розміщення ресурсів, за якого неможливо збільшити випуск одного товару, не скоротивши випуск іншого.

· Закон спадної продуктивності – має місце, коли приріст випуску, викликаний збільшенням виробничого фактора на одиницю, зменшується з ростом обсягу цього фактора (при постійних обсягах використання решти ресурсів).

· Змінні витрати – витрати, що змінюються по мірі зміни обсягу випуску, такі, як витрати на заробітну плату та придбання сировини і матеріалів.

· Надлишок попиту – коли обсяг попиту більший за обсяг пропозиції.

· Надлишок споживача – виграш, що його мають споживачі, якщо вони в змозі купувати споживчі блага згідно з ринковими цінами конкурентного ринку. Величина надлишку споживача залежить від еластичності функції ринкового попиту (чим більша її еластичність, тим меншим буде надлишок споживача) типу ринкової структури (за умов монополії частина Н.С. буде привласнена монополією) державного регулювання ринку (цінового та податкового).

· Надлишок виробника – виграш, який мають виробники, якщо продають свою продукцію згідно з ринковими цінами. Він відповідає величині прибутку, що отримується підприємствами галузі. Величина надлишку виробника залежить від еластичності пропозиції (чим більша її еластичність, тим меншим буде надлишок виробника) типу ринкової структури (за умов монополії виробник буде отримувати більший надлишок, ніж за умов конкуренції, але за рахунок зменшення виграшу споживача) державної економічної політики (держава може регулювати ціни, вводити податки, які змінюють у той чи інший бік надлишок виробника).

· Нормативний аналіз – аналіз, направлений на розробку рекомендацій або приписів.

· Ізокоста – лінія, що відображає всі можливі комбінації факторів виробництва, які можуть бути придбані на дану суму грошей.

· Індекс Лернера – показник монопольної влади, що розраховується як відношення перевищення ціни над граничними витратами до граничних витрат ( або як 1/Е, де Е – еластичність попиту на продукцію).

· Карта кривих байдужості – набір кривих байдужості, що описують надання переваги споживачами різним комбінаціям товарів.

· Карта ізоквант – набір ізоквант, кожна з яких відповідає максимальному обсягу випуску, який можна досягти при відповідних комбінаціях факторів виробництва.

· Картель – явна або прихована змова про розподіл обсягу випуску з метою встановлення монопольної ціни на даному ринку. Наприклад, міжнародний картель організації країн-експортерів нафти. Він прагне регулювати випуск сирої нафти його членами з метою контролювати ціну, щоб максимізувати групові прибутки.

· Корисність – здатність певного блага задовольняти одну або декілька людських потреб.

· Ринок досконалої конкуренції – ринок, на якому велика кількість продавців і покупців та діють закони досконалої конкуренції.

· Крива байдужості – графічне зображення всіх комбінацій товарів, що забезпечують однаковий рівень задоволення.

· Від’ємний ефект масштабу (втрати від масштабу) – випереджальний ріст витрат порівняно з ростом обсягу виробництва.

· Природна монополія – галузь, в якій додатній ефект масштабу настільки великий, що ефективний рівень виробництва однієї фірми задовольняє попит усього ринку.

· Перехресна еластичність попиту за ціною – процентна зміна попиту при одновідсотковому зростанні ціни на інший товар.

· Порівняльні переваги – країна А має порівняльні переваги перед країною Б у виробництві деякого товару, якщо витрати на виробництво цього товару в країні А по відношенню до витрат на виробництво інших товарів в країні А менші, ніж витрати на виробництво цього товару в країні Б в порівнянні з витратами на виробництво інших товарів в країні Б.

· Постійні витрати – витрати, які не змінюються при зміні обсягу випуску, такі як експлуатаційні витрати та витрати на страхування.

· Позитивний аналіз – пояснення або прогнозування економічної діяльності.

· Порядкове ранжування корисності – упорядкування альтернатив за відносними рівнями задоволення використовується, коли поняття абсолютного рівня задоволення не має сенсу.

· Постійна віддача від масштабу (re­turns to scale) має місце, коли при збільшеннівипуску товару пропорційно збільшується кількість використовуваних факторів виробництва.

· Постійній фактор виробництва (fixed in­puts) – фактори виробництва, які не можуть бути змінені в короткостроковому періоді.

· Приведена дисконтована вартість (present discounted value) – теперішня вартість очікуваних майбутніх грошових потоків.

· Принцип рівності граничних величин (equal marginal principle) – правило оптимізації при наявності 2 або більше варіантів вибору.

· Продуктивність праці (labor productivity) – середній продукт праці в галузі чи в економіці в цілому.

· Виробнича функція з постійними пропорціями (fixed-proportions production function) – функція, ізокванти якої мають форму латинської букви L, тому що тільки одне співвідношення праці й капіталу використовується при виробництві будь-якої кількості продукції.

· Рівновага Курно (Covrnot equilibrium) – рівновага Неша при одночасному виборі фірмами обсягів виробництва товару.

· Рівновага Неша (Nash equilibrium) – набір стратегій чи дій, при яких кожен гравець обирає оптимальну стратегію, приймаючи дію інших гравців як дані.

· Рівняння Слуцького – рівняння, згідно з яким зміна попиту в результаті зміни ціни дорівнює сумі ефекту доходу та ефекту заміщення.

· Рівноважна ціна (equilibrium price или markd-clearing price) – ціна, при якій попит на товари дорівнює його пропозиції.

· Реальна дисконтна ставка (real discount rule) – ставка дисконтування, яку використовують у випадку, коли грошові потоки подаються в реальних величинах, тобто з виключенням інфляції.

· Реальна ціна (real price) – відношення ціни товару до середнього рівня цін також називають ціною в постійних одиницях.

· Регулювання за нормою прибутку (rale-of-reliirn regulation) – встановлення ціни, за якою монополіст отримує таку ж віддачу на свої активи, як і в умовах конкурентної економіки.

· Ресурс, що знаходиться в суспільній власності (common resource)- ресурс, до якого всі мають вільний доступ, наприклад повітря, вода.

· Ризик (risk) – можливість декількох різних результатів, кожен з яких може реалізуватися з заданою імовірністю.

· Ринок (market) – місце, де продавці і покупці взаємодіють, щоб визначати ціни та кількості певного товару.

· Ринкова влада (market power) – здатність впливати на ціни для вилучення вигоди

· Ринкові сигнали (market signaling) –процес передачі продавцями покупцям інформації щодо якості товару.

· Сукупні витрати (lolcil costs) – сума фіксованих та змінних витрат.

· Середні витрати (average costs) – витрати, поділені на обсяг випуску продукції.

· Средній дохід (averuge revenue) – дохід, поділений на обсяг продажу, тобто ціна за одиницю продукції.

· Средній продукт (average product) – загальний продукт аьо обсяг випуску, що поділений на величину одного із факторів виробництва.

· Стратегічний хід (strategic move) дія, яка обмежує власну поведінку таким чином, що це приносить стратегічну перевагу.

· Теорема Коуза – якщо сторони можуть вести переговори, що ведуть до взаємної вигоди, без затрат, то результат буде ефективним незалежно від того, як розподілені права власності.

· Технічна ефективність (technical efіciencv) – має місце, якщо для випуску заданої кількості товару фірма використовує найдешевші комбінації факторів виробництва.

· Товар Гіффена (Giffen good) – товар, попит на який збільшується зі збільшенням ціни в результаті сильного ефекту доходу.

· Транзитивність переваг – якщо споживач надає перевагу набору товарів А набору Б, а набору Б набір В, то він надасть перевагу набору В ніж набору А.

· Функція витрат – являє собою функціональний зв’язок між обсягом виробництва та величиною загальних витрат

· Цінова дискримінація (price discnminution)- ситуація, коли фірма-монополіст може продавати частини свого випуску різним споживачам за різними цінами.

· Цінова дискримінація першого роду – має місце тоді, коли монополіст може встановити окрему ціну для кожного споживача залежно від обсягу купівлі.

· Цінова дискримінація другого роду – коли монополіст продає окремі частини випуску за різними цінами залежно від того, скільки одиниць купує окремий споживач.

· Цінова дискримінація третього роду – коли монополіст продає частини випуску за різними цінами різним групам споживачів, без диференціації ціни залежно від обсягу покупки.

· Цінова підтримка – політика підтримки урядом ціни вище рівноважної на якому-небудь ринку (звичайно на ринку с/г продукції) за рахунок закупівлі всього надлишку продукції.

· Цінове лідерство (price leadership) – форма неявного зговору, де одна фірма встановлює ціну, а інші фірми, які діють на тому ж ринку, орієнтуються на неї.

· Ціноутворення «витрати плюс» (markup pricing)- встановлення продажної ціни на рівні, який дорівнює витратам, збільшеним на деякий фіксований процент.

· Коробка Еджворта (Edgeworth box diagram) – модель, що дозволяє унаочнити зміни розміщення рідкісних ресурсів між двома господарськими суб’єктами і досягнення його оптимуму. Являє собою прямокутник, утворений накладанням координатної сітки одного суб’єкта, повернутої на 180, на координатну сітку другого, довжина сторін якого відповідає наявним обсягам ресурсів.

· Бюджетне обмеження – сукупність наборів споживчих благ, які споживач може придбати при даних цінах та доході.

· Дуополія – ситуація на ринку, коли пропозиція представлена лише двома постачальниками.

· Економіка добробуту – частина економічної теорії, що займається проблемами найкращого економічного використання рідкісних ресурсів суспільства, належить до нормативної мікроекономічної теорії.

· Квазі ізокванта – ізокванта лінійно-обмеженої виробничої функції.

· Кількісна концепція корисності – одна з теорій корисності, що вважає за можливе абсолютне вимірювання корисності від споживання блага.

· Лонгроллінг – практика “торгівлі голосами”, що має місце серед членів законодавчих органів влади.

· Мікроекономіка – частина економічної теорії, що вивчає поведінку окремих господарських суб’єктів за умов рідкісності ресурсів.

· Монополія – ринок, на якому існує лише один постачальник продукції при атомістичному (представленому багатьма дрібними споживачами) попиті.

· Надлишок виробника – виграш, який мають виробники, якщо продають свою продукцію згідно з ринковими цінами.

· Надлишок споживача – виграш, що його мають споживачі, якщо вони в змозі купувати споживчі блага згідно з ринковими цінами конкурентного ринку.

· Нецінова конкуренція – сукупність методів конкурентної боротьби, пов’язаних з диференціацією продукції, наданням додаткових послуг споживачам, посиленим рекламуванням своїх виробів.

· Податок Пігу – запропонований Пігу вид податку на виробничу діяльність, що створює негативний зовнішній ефект, який дозволяє його інтерналізувати.

· Трейд юніон – об’єднвння найманих працівників, у рамках якого встановлюються єдині для всіх членів Т.Ю. умови найму.

· Цінове регулювання – втручання держави у ринкові процеси з метою встановлення бажаної ціни.

· Чисті втрати економіки – втрати, що вимірюються зменшенням рент виробника та споживача, які мають місце внаслідок порушення дії ринкового механізму, спричиненого монополізацією ринку чи державним втручанням у ринкові процеси.