Вимоги до структури та змісту роботи

Структурні частини роботи	Додаткова інформація	Сторінка, де можна знайти вимоги до даної частини роботи
Титульна сторінка	Це перша сторінка, але номер на ній не проставляють	додаток А
Зміст роботи	Це друга сторінка роботи	додаток Б
Вступ	-	с. 3
Розділи (відповідно до затвердженого плану)	Це основна частина роботи. Кожний розділ починається з нової сторінки	с. 36
Висновки	-	с. 4
Список використаних джерел	-	с. 7
Додатки	Додатки не є обов’язковою частиною роботи. Таблиці та рисунки можуть бути розміщені в тексті розділів	с. 7

Оформлення таблиць, рисунків, цитат:

Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу — їх наочність.

Заголовки таблиць розміщують над ними і мають відображати основний її зміст та вказувати на об’єкт і період, до якого відносяться дані. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера питання та порядкового номера таблиці. Наприклад: Таблиця 2.

Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенос її на наступну сторінку допускається, якщо в ній містяться взаємопов’язані характеристики об’єкта дослідження. При переносі таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження таблиці...».

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням «те саме», а далі — лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск «—».

Цифри в колонках належить проставляти таким чином, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці.

Таблицю розміщують по тексту після першого посилання на неї. Громіздкі таблиці допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки.

Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються «рисунками» (схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття. Заголовки рисунків розміщують під ними. Знизу під графіком, схемою діаграмою тощо з великої літери пишуть слово «Рис.» і його порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер рисунку складається з номера питання та порядкового номера рисунку. Наприклад: Рис. 1.1. (перший рисунок першого розділу).

Кожен рисунок розміщується по тексту після першого посилання на нього або на наступній сторінці, якщо рисунок завеликий. Рисунки допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки.

Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера питання та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він відноситься. Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі.

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с.10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів посилання на сторінки не обов’язкове. Наприклад: [23].

Оформлення списку використаних джерел:

Всі джерела, включені до списку використаних джерел, нумеруються послідовно. Використані книги слід записувати у такій формі: Прізвище та ініціали автора (чи авторів), назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання. Міста Москва, Санкт-Петербург, Київ позначаються першими літерами (М., СПб, К.), а назви інших міст подаються повністю.

Список літератури повинен складати не менше 20 джерел (включаючи законодавчу та нормативну базу) (Додаток Г).

Оформлення додатків (при необхідності):

Додатки не включаються в загальний обсяг курсової роботи і можуть вміщувати в себе всі необхідні матеріали, на які по тексту є посилання. Наприклад, (додаток А).

Після списку літератури на окремому аркуші вказується “ДОДАТКИ”. При оформленні кожного додатку у правому верхньому кутку пишеться слово “Додаток__”. Знак «№» перед буквою не ставиться. Додатки слід позначати великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Кожен додаток може включати як одну таблицю (рисунок), так і декілька. Нумерація таблиць і рисунків ведеться окремо по кожному додатку.

В якості додатків не можуть бути використані законодавчі та нормативні акти або витяги з них.

Оформлення таблиць та графічного матеріалу в додатках проводиться так, як було показано вище, крім нумерації таблиць і рисунків.

Строк подання роботи на кафедру для реєстрації визначає викладач – науковий керівник згідно з графіком навчального процесу.

3.4 Захист курсової роботи

Курсову роботу перевіряє викладач — науковий керівник курсової роботи на протязі 10 днів після її реєстрації на кафедрі. При перевірці курсової роботи вихідною кількістю балівза системою ECTS вважається 100. Такою кількістю балів може бути оцінена курсова робота, яка повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання курсової роботи.

Остаточна оцінка за курсову роботу виставляється за результатами захисту. День і час захисту курсової роботи визначає викладач – науковий керівник згідно з графіком навчального процесу. Оцінювання курсової роботи проводиться за критеріями, викладеними у додатку Д.

Під час захисту студент повинен показати правильність розуміння теоретичних основ та тенденцій розвитку обліку в банках підприємства, аргументувати власну точку зору тощо. За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку за системою ECTS, яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість.

Курсова робота оцінюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням даних 100-бальної шкали оцінювання в 5-и бальну шкалу та шкалу за системою ECTS у такому порядку:

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

1.Облік операцій з цінними паперами та довгострокових вкладень банку (на прикладі…).

2.Облік операцій в іноземній валюті в банках (на прикладі…).

3.Облік основних засобів і нематеріальних активів в банках (на прикладі…).

4.Облік доходів, витрат і фінансових результатів діяльності комерційних банків (на прикладі…).

5.Фінансова звітність комерційних банків (на прикладі…).

6.Зміст і засади функціонування внутрішнього аудиту в банках (на прикладі…).

7.Облік цінних паперів, емітованих банком (на прикладі…).

8.Облік готівкових обмінних операцій в іноземній валюті (на прикладі…).

9.МСБО та їх використання в обліковій системі банку (на прикладі…).

10.Облікова політика банку (на прикладі…).

11.Облік доходів і витрат ( на прикладі…)

12.Порядок обліку фінансових результатів діяльності банку та їх розподілу (на прикладі…).

13.Організація касової роботи в комерційних банках України (на прикладі…).

14.Кореспондентські відносини між банками, відкриття кореспондентських рахунків (на прикладі…).

15.Порядок здійснення міжбанківських розрахунків в Україні (на прикладі…).

16.Принципи організації безготівкових розрахунків (на прикладі…).

17.Облік і контроль операцій комерційних банків та організація їх обліку (на прикладі…).

18.Сутність депозитних операцій комерційних банків та організація їх обліку (на прикладі…).

19.Облік операцій з надання кредитів (на прикладі…).

20.Облік і контроль видаткових касових операцій (на прикладі…).