В умовах інформаційної економіки

Питання 1. Зміна середовища діяльності людини.

Питання 2. Віртуалізація економічного простору.

Питання 3 (додатково). Промислове шпигунство та конкурентна розвідка.

Ключові слова: віртуалізація, віртуальне підприємство, економічне середовище, людина, розвідка, шпигунство.

Питання 1. Зміна середовища діяльності людини

Якісна трансформація технологічної основи стосується різних сфер діяльності людини.

1. Інтелектуалізація праці. Частка робочої сили, зайнятої обробкою інформації, постійно зростає. Знижується частка матеріального виробництва.

2. Посилення творчого начала. Інформаційна економіка надає виробництву колосальний вибір нових засобів виробництва, матеріалів, технологій. Кожен із цих елементів має дві найважливіші якості:

а) уніфікованість (чітко відповідають встановленим стандартним параметрам);

б) модифікованість (здатні видозмінювати свої властивості або функції в широких межах).

У поєднанні обидві якості дозволяють значно інтелектуалізувати трудові процеси, підсиливши їх творчу спрямованість. При цьому досягається декілька цілей.

Перше. Завдяки своїй уніфікованості стандартні елементи можуть бути вироблені з мінімальними витратами в масових виробництвах на автоматизованих лініях.

Друге. Наявність значної кількості стандартних елементів практично перетворює трудові процеси на складальні.

Третє. Модульність багато разів прискорює трудові процеси, зводячи до мінімуму: періоди роботи в несприятливих умовах, найважчі процеси підгонки, ризики конструкторських помилок, ступінь невизначеності можливих відхилень.

Четверте. Полегшуються можливості підгонки виробів під конкретні умови використання або смаки клієнтів.

П'яте. З'являються можливості швидкої трансформації форми або змісту (функцій) виробів і їх модернізації.

Шосте. Істотно знижується відходність виробництва.

Сьоме. Полегшується можливість утилізації відходів самих виробів після завершення терміну їх служби.

3. Зростання ступеня взаємодії людей один з одним. Наслідком цього є значне зростання сфери послуг, а сама сфера послуг зазнає прогресивних якісних змін.

4. Посилення індивідуального потенціалу працюючих. Цьому сприяють дві обставини. Перша пов'язана із зростанням індивідуальної технічної озброєності окремо взятого працівника. Друга – із зміною самого характеру праці.

5. Формуються передумови інтеграції (синергетики) людських зусиль. Основою такої інтеграції є формування динамічної мережі. Саме мережева модель забезпечує ряд властивостей, необхідних для ефективного функціонування інтегральної системи: відкритість, можливість нескінченного ускладнення, доступність, максимальне поєднання індивідуальної і колективної творчості, максимальна можливість створення різноманіття конфігурацій, гнучкість.

Питання 2. Віртуалізація економічного простору

Локомотивом цього феномену стало створення комп’ютерних мереж та інтернетизація економіки. Вони принесли небачені раніше можливості прискорення виробничих циклів, включаючи процеси підготовки виробництва (вибір вихідних матеріалів, пошук постачальників та ін.) і збуту готової продукції. Віртуальні магазини стали елементами нашого повсякденного життя. Сьогодні багато компаній та навіть приватні підприємці успішно користуються послугами Інтернету для пошуку замовлень на роботу.

Проте віртуалізація економічного простору – це не лише додаткові можливості, але і значні проблеми. Перш за все мова йде про колосальне збільшення конкуренції та процес природного економічного відбору найбільш ефективних компаній. Перестають бути природною перешкодою кордони держави.

Іншою проблемою є порушення традиційного соціального середовища (зокрема, структури професій). Завдяки можливості компаній здійснювати безпосередньо операції матеріально-технічного постачання (логістики) і просування своєї продукції відпадає необхідність використання цілого інституту посередників і тих, хто забезпечував операції оптової торгівлі (брокерів, дилерів, страхових агентів, оптовиків).

Віртуальне підприємство – це існуючий у віртуальному просторі ідентифікований суб'єкт господарської діяльності (до складу якого входять фізичні та юридичні особи), що має внутрішню структуру, розподіл обов'язків і регламентацію характеру взаємодій між учасниками.

Ключовою особливістю віртуального підприємства є те, що основою об'єднання фізичних і юридичних осіб є сучасні інформаційні або комунікаційні технології (електронна пошта, Інтернет). Як правило, віртуальні підприємства створюються на тимчасовій основі.

Умовно можна виділити дві основні форми віртуальних підприємств:

а) внутрішньоорганізаційна – коли окремі виконавці, працюючи вдома, за допомогою телезв'язку і використання єдиних банків даних об'єднуються в систему (мережу) для виконання будь-яких функцій;

б) міжорганізаційних – коли окремі юридичні та фізичні особи на віртуальному рівні об'єднують свої ресурси для вирішення якої-небудь проблеми.

Оскільки діяльність віртуальних підприємств не регламентується або майже не регламентується спеціальними юридичними договорами, а здійснюється на основі довіри, їх функціонування обумовлює ряд вимог до учасників підприємств. Найважливішими з них є:

• висока ділова культура і моральні якості;

• професіоналізм;

• оперативність виконання дій;

• сувора дисципліна і самодисципліна;

• толерантність до партнерів і багато іншого.

Питання 3 (додатково). Промислове шпигунство та конкурентна розвідка

Промислове шпигунство – таємне збирання даних, інформації, документів, матеріалів, зразків, що становить комерційну, промислову, службову таємницю з метою перемогти конкурента і завоювати ринок.

Головною відмінністю між конкурентною розвідкою та промисловим шпигунством є методи й способи отримання інформації. Усе, що використовується розвідником, є законним.

Промислове шпигунство, як правило, має дві мети:

– отримання інформації конкурентів про стратегічні й тактичні наміри їхнього бізнесу;

– здобуття конкурентної переваги на ринку через витіснення або знищення конкурента.

Об’єкти промислового шпіонажу:

1) фінансові звіти та прогнози;

2) маркетинг та стратегія цін;

3) технічна специфікація існуючої та перспективної продукції;

4) перспективні плани розвитку виробництва;

5) фінансовий стан об’єкта економіки;

6) умови продажу чи злиття об’єктів;

7) умови контрактів.

Найдавніший приклад промислового шпигунства – викрадення вогню (секрет його добування) у різних міфах та легендах.

Методи промисловому шпіонажу:

1. Агентурні методи. Вербування, або впровадження своєї людини. Об'єктами агентурної розробки можуть бути не лише, скажімо, «другі» або «треті особи» фірми-конкурента, а й будь-які співробітники якої-небудь, навіть нижчої, ланки.

2. Технічні методи. Найпоширенішим з усіх технічних способів зняття інформації є негласне підключення до телефонних ліній. Інший напрям промислового шпигунства, що набуває популярності в усьому світі, а також і в Україні, – це отримання конфіденційної інформації за допомогою Інтернету.

На противагу промисловому шпигунству конкурентна розвідка – постійний процес збору, нагромадження, структурування, аналізу даних про внутрішнє й зовнішнє середовище компанії й надання вищому менеджменту компанії інформації, що дозволяє йому передбачати зміни в обстановці й приймати своєчасні оптимальні рішення щодо управління ризиками, впровадження змін у компанії й відповідних заходів, спрямованих на задоволення майбутніх запитів споживачів і підтримку прибутковості.

Методи конкурентної розвідки умовно можна поділити на:

1) білі: цілком законні (вивчення й аналіз публікацій конкурента, вивчення, аналіз та обробка відкритої інформації про конкурента);

2) сірі: методи, які за своєю формою не порушують норм законів, проте не завжди відповідають морально-етичним нормам ведення чесної конкурентної боротьби (матеріальне заохочення співробітників конкурента з метою отримання конфіденційної інформації, «переманювання» спеціалістів конкурента і отримання в них відомостей, що мають обмежений доступ, вивідування інформації у співробітника конкурента, проведення підставних переговорів з метою вивідування конфіденційної інформації, отримання необхідної інформації про конкурента через зв'язки в правоохоронних та органах контролю).

Види розвідки:

1. Розвідка проти персони (аналіз ділових зв'язків і комунікативних контактів осіб, які приймають рішення, аналіз біографії керівників компанії конкурента, аналіз позаділового життя керівників компанії конкурента).

2. Фінансовий моніторинг (метод аналогії, метод розрахунку за непрямими ознаками, метод інтерполяцій).

3. Оцінка інвестиційних проектів конкурентів (метод експертного інтерв'ю, вивчення ділового й адміністративного оточення конкурента).

Запитання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте напрями гуманітарної трансформації виробництва при інформатизації економіки.

2. У чому проявляється інтелектуалізація праці в сучасному суспільстві?

3. Фактори посилення творчого начала праці при інформатизації виробництва.

4. Як впливає на людські фактори динаміка виробництва, що прискорюється?

5. У чому проявляється посилення індивідуального потенціалу працюючих?

6. Охарактеризуйте процеси синергетики людських зусиль. У чому їх особливості?

7. Особливості віртуалізації економіки.

8. Специфіка формулювання віртуальних підприємств.

9. Передумови зміни системи підготовки кадрів при переході до інформаційного суспільства.

10. Можливі напрями нової освітньої парадигми при переході до інформаційного суспільства.