Загальне збільшення операційного прибутку
,
де P1 -операційний прибуток за звітний період; 
— збільшення операційних доходів.
В сучасних умовах у фінансовому аналізі слід ураховувати необхідність орієнтації вітчизняних підприємств на маркетинг, виробництво продукції, на яку є постійний попит, за прийнятними для підприємства цінами.
Такий аналіз дає змогу послідовно визначити за критерієм беззбитковості критичні обсяги реалізації; критичний рівень цін реалізації; критичний рівень постійних витрат; критичний рівень змінних рівень на одиницю продукції. При визначенні одного з наведених показників інші вважаються фіксованими.
Розглянемо методику відповідних розрахунків для одно- та багато- номенклатурного виробництва, а також для умов, за яких ціна реалізації продукції залежить від обсягів її реалізації (умови так званої недосконалої конкуренції).
Основою аналізу є поділ витрат підприємства на такі:
• постійні, або умовно постійні (Sпост), за певний період; вони залишаються незмінними щодо змін обсягів виробництва або ступеня завантаження виробничих потужностей; наприклад, амортизаційні відрахування, орендна плата, відсотки за позиковий капітал, заробітна плата управлінського персоналу, утримання легкового транспорту, оплата послуг зв'язку і охорони та ін. Ці витрати враховуються за місцем виникнення;
• змінні (Sзмін), тобто такі, що прямо залежать від зміни завантаження виробничих потужностей або зміни обсягів виробництва: витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, заробітну плату робітників-відрядників, технологічні енергоресурси та ін. Носій цих витрат — продукт, виріб;
• сукупні, тобто повна собівартість (S) — сума постійних (Sпост) та змінних (SЗМІН) витрат:
де Q — обсяг виробництва (реалізації) у натуральних одиницях вимірювання; SЗМІН — змінні витрати на одиницю продукції; V — виручка від реалізації продукції; р — ціна реалізації одиниці продукції.
Припускається, що обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації продукції.
Використовуючи наведені раніше рівняння, можна розрахувати критичний обсяг виробництва (Qкрит), тобто обсяг, який забезпечує беззбитковість діяльності підприємства. Це досягається тоді, коли виручка від реалізації продукції дорівнює повній собівартості, тобто
,
якщо 
, то
,
звідки
Різниця між ціною реалізації виробу та змінними витратами на один виріб (знаменник останнього рівняння) становить маржинальний дохід на одиницю виробу.
Розрахувавши Qкрит, можна встановити, скільки одиниць продукції потрібно реалізувати, щоб постійні витрати були покриті маржинальним доходом, який дає кожна реалізована одиниця продукції.
У діяльності підприємства може постати потреба у визначенні постійних витрат, прийнятних цін реалізації або змінних витрат на одиницю продукції
У наведених вище формулах припускається, що підприємство виробляє один вид продукції (однономенклатурне виробництво). У фінансовому аналізі існують певні прийоми для того, щоб не порушувати цю вимогу в більш типових умовах багатономенклатурного виробництва. Найчастіше вдаються до вираження обсягів виробництва в умовних, або узагальнюючих, одиницях вимірювання; наприклад, умовні тонни хлібопекарської продукції, умовні котушки прядива, умовні пари взуття, верстато-години, відсоток використання потужностей та ін.
При виробництві та збуті водночас кількох видів продукції, узагальнити які неможливо, необхідно враховувати, що вони мають різні ціни і потребують різних змінних витрат, а отже, різняться й частки їх внесків у покриття загальних постійних витрат. У цьому разі точка беззбитковості залежить від частки кожного виробу у сукупному обсязі реалізації. Точку беззбитковості для багатономенклатурного виробництва визначають у два етапи:
- обчислюють частку кожного виробу в обсязі реалізації;
- розраховують підсумковий зважений дохід.
Як обмеження припускається, що частки виробів у сукупному обсязі реалізації за розрахунковий період залишаються незмінними.
Розглянемо приклад розрахунку критичних обсягів реалізації для багато номенклатурного виробництва.
Вихідні дані на основі наскрізного прикладу діяльності підприємства за звітний період (див. табл..5.3), а також допоміжні розрахунки наведені в табл.. 5.10.
Таблиця 5.10 Вихідні дані для визначення критичного обсягу виробництва
| Показник | Види виробів | |||||
| А | В | Г | Д | Є | Ж | |
| Ціна 1 шт., тис. грн.. | 41,2 | |||||
| Змінні витрати на 1 шт., тис. грн.. | ||||||
| Маржинальний дохід за 1 шт., тис. грн.. | 13,2 | |||||
| Частка виробу в сукупному обсязі реалізації, % (за даними гр. 7 табл. 11.18) | 11,0 | 15,0 | 17,5 | 16,5 | 14,0 | 26,0 |
| Постійні витрати на 1 шт., тис. грн.. |
Узагальнений маржинальний дохід визначається як сума добутків маржинального доходу за видами виробів на їх частку:
7×0,11+20×0,15+11×0,175+10×0,165+13,2×0,14+15×0,26=13,1 тис. грн.
Критичний обсяг виробництва (точка беззбитковості)
од.,
у тому числі (з округленням результатів до цілих)
За такої структури обсягів виробництва підприємство матиме виручку, яка дорівнюватиме загальним витратам (постійним та змінним). Розрахунки для перевірки одержаних результатів наведені в табл.. 5.11.)
Таблиця * Розрахунки критичного обсягу виробництва за видами виробів
Сукупні витрати становлять 5053+2500= 7553 тис. грн..
Незначні розбіжності із сумою виручки (див. гр.6 табл.5.3) пояснюються округленням результатів розрахунків обсягів виробництва в одиницях.
У розглядуваному прикладі (див. гр.1 табл. 5.3) фактичні обсяги реалізації за всіма видами виробів перевищували критичні. Це забезпечило підприємству прибуток від реалізації продукції у звітному періоді у розмірі 1000 тис. грн.
Якщо підприємство реалізує продукцію в умовах недосконалої конкуренції, тобто коли зі збільшенням обсягів реалізації зменшується ціна за одиницю продукції, пошук оптимальної позиції продукції підприємства на ринку можна продемонструвати на прикладі, проілюстрованому на рис. 1, вихідні дані для якого наведені в табл.. 5.12)
Таблиця 5.12 - Вихідні та розрахункові дані для визначення оптимальних обсягів реалізації продукції в умовах недосконалої конкуренції
| Обсяг реалізації продукції Q,од | Ціна за одиницю продукції р, тис.грн | Виручка від реалізації Vкрит,тис.грн. (гр.1´ р.2) | Зміннні затрати, тис.грн | Повні витрати S,тис.грн (Sпост+гр.5) | Прибуток (+), збиток(-) Р,тис.грн (гр.3-гр.6) | |
| на одиницю продукції Sзмін | на обсяг реалізації Sзмін .(гр.1 ´ гр.4) | |||||
| 5,6 | 66- | -16 | ||||
| 3,7 | -75 | +25 | ||||
| 3,3 | -88 | -+32 | ||||
| 7,3 | 2,8 | -94 | -+52 | |||
| 6,2 | 2,5 | -100 | -+55 | |||
| 2,9 | -125 | -+25 | ||||
| 4,1 | 3,6 | -20 |
Змінні витрати на одиницю продукції не залишаються однаковими при різних обсягах виробництва. Так, зі збільшенням обсягів виробництва вони зменшуються (наприклад, завдяки знижкам при купівлі сировини у великих обсягах), а в подальшому можуть збільшуватись (наприклад, за рахунок залучення більш віддалених постачальників чи сплати надбавок за понаднормову роботу).
За заданими рівнями виручки та змінних затрат можна обчислити рівень постійних витрат, який відповідатиме максимальному прибутку. Аналогічно, виходячи із заданих рівнів інших взаємопов'язаних чинників, можна послідовно розрахувати оптимальні рівні цін на продукцію та змінних затрат.
Підприємству слід уникати "ножиць", тобто коли попит на його продукцію еластичний, а попит підприємства на споживані ресурси, наприклад на енергоносії, нееластичний. 
Рисунок 5.1 – Пошук оптимальних обсягів реалізації
Таблиця 5.11 - Розрахунки критичного обсягу виробництва за видами виробів
| Вид Виробів | Критич- ний обсяг виробництва Qкрит | Ціна за одиницю виробу р, тис.грн | Змінні затрати Sзмін, тис.грн | Змінні затрати на Qкрит, Sзмін, тис.грн.(гр.1´ гр.3) | Постійні витрати Sпост,тис.грн | Виручка від реалізації Vкрит,тис.грн. (гр.1´ гр.2) |
| а | ||||||
| А | - | |||||
| В | - | |||||
| Г | - | |||||
| Д | - | |||||
| Є | 41,2 | - | ||||
| Ж | - | |||||
| Разом | - | - |
Питання для самоконтролю
1 Основні показники, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства.
2 Які чинники формування прибутку від реалізації Ви знаєте?
3 Яким чином визначається критичний обсяг ралізації за умов одно- і багатономенклатурного виробництва?
4 Якими засобами MS Excel використовуються для визначення точки беззбутковості?.
Лабораторна робота №6
Розв’язок економічних задач з допомогою надбудови
MS Excel “Пошук рішення”
1 Мета роботи: використання команди “Пошук рішення” для розв’язку різноманітних задач оптимізації в економіці.
2 Завдання 6.1
Аналіз транспортних перевезень. Сформулювати оптимальний план перевезень товарів від постачальників на торгівельні склади, використовуючи надбудову Excel “Пошук рішення”.
Мінімізувати витрати на перевезення товарів від підприємств – постачальників на торгівельні склади. При цьому необхідно врахувати можливість поставок кожного з виробників при максимальному задоволенні потреб споживачів
Вихідні дані для виконання роботи представити в таблиці 6.1
Таблиця 6.1 - Вихідні дані
| Постачальники та їх потужність | Споживачі та їх попит | ||||
| В1 | В2 | В3 | В4 | ||
| 9№2 | 1№1 | ||||
| А1 | 4№1 | ||||
| А2 | №1+2 | №2+3 | |||
| А3 | №1+4 | №2 | |||
| А4 | 5№2 |
Де №1,№2 – двоцифровий індивідуальний варіант студента. Наприклад: Індивідуальний варіант студента 12 -№1=1, №2=2; індивідуальний варіант студента 5 - №1=0, №2=5.
Побудувати гістограму числа перевезень від кожного постачальника до кожного виробника.
Для розв’язку даної задачі необхідно сформулювати таблицю 6.2
Таблиця 6.2 - Результати розрахунків
| Постачальники | Разом | Число перевезень від постачальника до споживача | |||
| В1 | В2 | В3 | В4 | ||
| А1 | = | ||||
| А2 | = | ||||
| А3 | = | ||||
| А4 | = | ||||
| Разом | = | = | = | = | |
| Попит споживачів | |||||
| Постачальники | Потужність | Витрати на транспортування від постачальника до споживача | |||
| А1 | |||||
| А2 | |||||
| А3 | |||||
| А4 | |||||
| Сумарні транспортні витрати | = | = | = | = | = |
В даній моделі розглядається задача постачання товарів від 4-х постачальників до 4-х споживачів. Товари можуть постачатися від будь-якого постачальника до будь-якого споживача. Визначити об’єми перевезень між кожним постачальником і виробником у відповідності з попитами споживачів, потужностями виробників, при яких транспортні витрати мінімальні.
Завдання 6.2