Світова організація торгівлі як міжнародна економічна організація
Міжнародна торгівля є одним із важливих напрямів міжнародного економічного співробітництва. До таких організацій належить і Світова організація торгівлі (далі — СОТ), створена 1994 р. у м.Маракеші (Марокко) на основі Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ).
Метою ж створення СОТ є здійснення міжнародних торговельних зв’язків через розроблення системи правових норм міжнародної торгівлі, контроль за їх дотриманням, а також забезпечення умов проведення багатосторонніх переговорів, спрямованих на глобальну лібералізацію торгівлі. СОТ діє в напрямі забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералізації міжнародної торгівлі, досягнення рівноправності в торгівлі для всіх держав (із застосуванням норм про режим найбільшого сприяння, національний режим, заборону будь-яких форм дискримінації), поступового скасування митних і торговельних обмежень та вирішення інших завдань.
Членство в СОТ, як правило, передбачає обов’язкову участь держави у багатосторонніх угодах., СОТ є постійно діючою організацією, СОТ займається поряд з організацією міжнародної торгівлі іншими пов’язаними з нею питаннями, зокрема питаннями інтелектуальної власності.
Важливі принципи діяльності СОТ — це торгівля без дискримінації, розширення доступу до ринків, сприяння справедливій конкуренції, розумне використання митних зборів, заохочення розвитку і здійснення економічних реформ.
Правовою базою СОТ є ряд багатосторонніх торговельних угод,. Основні з них такі: Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 р., яка визначає єдині норми і принципи міжнародної торгівлі товарами; Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС), яка регулює відносини у торгівлі послугами; Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС); Угода про правила і процедури вирішення спорів; Угода про сільське господарство; Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів; Угода про технічні бар’єри в торгівлі; Угода про правила походження товарів; Угода про процедури імпортного ліцензування; Угода про передвідвантажувальну інспекцію; Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи; Угода про субсидії та компенсаційні заходи; Угода про захисні заходи.
СОТ здійснює міжнародну торговельну політику і міжнародну торгівлю на основі таких принципів:
- принцип найбільшого сприяння і недискримінації;
- принцип національного режиму;
- принцип захисту національної промисловості;
- принцип створення стійкої основи торгівлі;
- принцип сприяння справедливій конкуренції;
- принцип заборони кількісних обмежень імпорту;
- принцип можливих дій в умовах надзвичайних ситуацій;
- принцип регіональних торговельних домовленостей.
Міжнародні торговельні зв'язки здійснюються в основному фізичними та юридичними особами, діяльність яких регулюється внутрішнім правом. Робиться це по-різному. У результаті норми однієї держави нерідко суперечать нормам іншого. Будучи створеним на національній основі, право держав мало пристосоване до вимог міжнародної торгівлі. Все це створює перешкоди на шляху її розвитку, особливо в тих масштабах, які вона набуває в наш час.
Основним засобом вирішення проблеми є уніфікація, під якою розуміється створення за допомогою міжнародних договорів однакових норм, що підлягають сприйняттю правом держав і таким шляхом що забезпечують подолання розбіжностей у регулюванні міжнародних торговельних зв'язків.
Уніфікація - багатоплановий процес. Він відбувається на універсальному та регіональному рівнях, стосується норм загального та спеціального характеру. У ньому беруть участь як держави, так і організації.
Сьогодні на універсальному рівні уніфікацією зайнято чимало як міждержавних, так і неурядових органів і організацій. До найстарішим відноситься Гаазька конференція з міжнародного приватного права. Основна сфера її діяльності - уніфікація колізійного права, включаючи норми, які вирішують колізії права в галузі міжнародної торгівлі.