Сутність, мета, предмет, методи та особливості аудиту

Аудитє перевіркою оприлюдненої бухгалтерської звітності, обліку, первинних доку­ментів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність аптеки з метою визна­чення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності діючому законо­давству та встановленим нормативам.

Основною метою аудиторської діяльності є встановлення достовірності бухгалтер­ської (фінансової) звітності аптек і відповідність здійснюваних ними фінансових і гос­подарських операцій нормативним актам.

Як функція управління, аудит є системним процесом одержання інформації про еко­номічні дії та події з метою встановлення рівня її відповідності визначеним критеріям та подання результатів зацікавленим користувачам. У практичній діяльності за його допо­могою реалізується одна з найважливіших функцій управління, а саме - функція неза­лежного фінансового контролю (експертизи) фінансово-господарської аптеки.

Під предметом аудиту розуміють:

· з погляду загальноекономічного - всю фінансово-господарську діяльність аптеки;

· з локального погляду - сам об’єкт перевірки, який визначає головну її мету. Так, фінансова звітність аптеки є предметом аудиту фінансової звітності, податкова звітність - предметом аудиту податкової звітності;

· з погляду ефективності - господарську діяльність аптеки або її окремих підрозді­лів, видів діяльності, функцій управління.

Метод аудиту являє собою сукупність прийомів і способів, за допомогою яких ведеться дослідження предмета та об’єктів аудиторської діяльності. В аудиті викорис­товуються:

· безпосередні прийоми та способи - опитування, фізична перевірка, документальна перевірка, підтвердження, спостереження; зіставлення, опитування, аналітичні процедури, узагальнення;

· загальні методичні прийоми - індукція, дедукція, документування, оцінка, групу­вання і узагальнення інформації;

· прийоми і способи різних галузей знань (економічно-математичні, статистичні методи, методи системного аналізу, експертних оцінок, прийоми і способи бухгал­терського обліку, економічного аналізу, контрольно-ревізійної роботи).

Специфічним прийомом аудиту є оцінка ризику, необхідність якої пов’язана з імовірнісним характером функціонування господарюючої системи та неможливістю повного дублювання всіх процедур обліково-економічної роботи, що змушує аудитора використовувати методи вибіркового дослідження. Оцінка аудиторського ризику почи­нається на стадії планування аудиту і завершується в процесі його проведення. Оцінка ризику, визначена аудитором, може стати причиною його відмови від проведення аудиту

Важливим питанням в аудиті є визначення критеріїв, за якими здійснюється пере­вірка. Від їх правильного підбору залежить рівень якості роботи аудитора, об’єктивність його думки про перевірену фінансову звітність та іншу економічну інформацію. Виріз­няють такі критерії:

· існування:актив або зобов’язання існує на визначену дату;

· права і зобов’язання:актив або зобов’язання віднесено до даного суб’єкта станом на визначену дату;

· виникнення:протягом звітного періоду була здійснена операція або сталася подія господарської діяльності, яка має відношення до суб’єкта господарювання;

· повнота:не існує необлікованих активів, зобов’язань, операцій або подій господар­ської діяльності, а також нерозкритих статей фінансової звітності;

· вартісна оцінка:актив або зобов’язання відображено за відповідною балансовою вартістю;

· вимірювання:операція або подія господарської діяльності облікована у відповід­ній сумі, а дохід або витрати віднесено до відповідного звітного періоду;

· представлення і розкриття:стаття розкривається, класифікується і характеризу­ється відповідно до застосованих основ фінансової звітності

Аудит, як специфічна форма незалежного фінансового контролю, є складовою загальної системи економічного контролю і істотно відрізняється від адміністративного контролю (рис. 18.1).

Хоча аудит і входить до загальної системи економічного контролю, його функції ширші, ніж суто контрольні.