Що не має жодного відношення до позаоблікових джерел інформації, яка використовується для експертної діа- гностики фінансово-господарського стану підприємства?

а) касова книга;

б) результати перевірок податкової служби;

в) дані лабораторного контролю;

г) матеріали виробничих засідань.

151. Оцінка очікуваного виконання плану є:

а) одним із видів завдань, які слід вирішити при проведенні експер-

тної діагностики фінансово-господарського стану підприємства;

б) одним із видів цілей діагностики фінансово-господарського стану

підприємства;

в) змістом експертної діагностики фінансово-господарського стану

підприємства;

г) немає жодного відношення до експертної діагностики фінансово-

господарського стану підприємства.

152. Аналіз життєвих циклів попиту товару є одним із го-

ловних завдань стратегії:

а) ціноутворення;

б) інвестиційної діяльності підприємства;

в) запобігання банкрутству;

г) товарної.

Що із наведеного нижче не відноситься до стратегії ціноутворення?

а) правила поведінки підприємства залежно від кон’юнктури ринку;

б) прийоми цінової конкуренції;

в) раннє виявлення кризових тенденцій;

г) методи оцінки цінової еластичності попиту.

154. Узагальнення усіх складників економічної стратегії,

по суті, відбувається у:

а) стратегії поведінки фірми на фінансових ринках;

б) стратегії зовнішньоекономічної діяльності;

в) стратегії інвестиційної діяльності;

г) стратегії запобігання банкрутству фірми.

155. Стратегічний розрив— це:

а) різниця між стратегічним планом і можливостями підприємства;

б) різниця між бажаним станом підприємства і дійсним;

в) елемент методу стратегічної діагностики «аналізу розривів»;

г) усі відповіді правильні.

156. Найбільш розповсюдженим методом діагностики стратегічної позиції підприємства вважають:

а) SWOT — аналіз;

б) матрицю БКГ, матрицю «Мак — Кінсі»;

в) конкурентний аналіз;

г) усі відповіді правильні.

157. Необхідність діагностики за слабкими сигналами ви- никає в ситуації, коли рівень нестабільності середовища під- приємства:

а) незначний;

б) надзвичайно високий;

в) суттєвий;

г) досить високий.

158. Аналіз сильних і слабких сторін підприємства прово-

дять:

а) щоквартально;

б) один раз у півріччя;

в) один раз в рік;

г) в міру потреби.

Показник, який носить назву Z-рахунок Альтмана,

використовують:

а) у процесі аналізу фінансового стану;

б) у процесі оцінки сильних і слабких сторін підприємства;

в) з метою передбачення банкрутства підприємства;

г) правильні відповідь відсутня.

160. Підставою для визнання структури балансу підпри- ємства незадовільною, а підприємства— неплатоспромож- ним є:

а) значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного пе-

ріоду менше 2;

б) значення коефіцієнта забезпеченості власними засобами на кінець

звітного періоду менше 0,1;

в) варіанти а і б разом взяті;

г) правильна відповідь відсутня.

161. Для оцінки і аналізу коефіцієнтів поточної ліквіднос- ті, забезпечення власними засобами, відновлення (втрати) платоспроможності використовують дані:

а) бухгалтерського балансу;

б) звіту про фінансові результати;

в) звіту про рух грошових коштів;

г) усіх перелічених форм фінансової звітності.

162. Висновки щодо ймовірності банкрутства підприємст-

ва можна зробити на підставі:

а) «піраміди показників»;

б) значення Z-рахунка Альтмана;

в) значення показників оцінки фінансової стійкості;

г) усі відповіді правильні.

163. Назва SWOT— це англійська абревіатура значень:

а) сильні, слабкі сторони; можливості і загрози (небезпеки);