Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

1. Визначимо середньооблікову чисельність працівників:

З 01.01.10 по 01.02.10 – 230 осіб; З 15.06.10 по 01.10.10 – 286 осіб;

З 01.02.10 по 15.06.10 – 321 осіб; З 01.10.10 по 31.12.10 – 273 осіб.

2. Виконаємо розрахунки наступних коефіцієнтів:

2.1 оборот робочої сили по прийому:

,

де Чп – чисельність прийнятих на роботу за відповідний період часу

2.2 оборот робочої сили по звільненню.

,

де Ч_зв.заг. – загальна чисельність звільнених за відповідний період працівників з будь-яких причин.

З даного розрахунку видно, що коефіцієнт обороту робочої сили по прийому більший за коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню (0,3 0,17), більше ніж у 1,5 рази, це означає, що загальна чисельність працюючих на даному підприємстві має тенденцію до збільшення.

3. Визначимо продуктивність та трудомісткість праці працівників підприємства:

,

де Др – дохід від реалізації.

Отже, рівень продуктивності праці у 2010 році зменшився. Це означає, що відбулося зниження ефективності праці працівників на підприємстві.

За розрахунками видно, що рівень трудомісткості у 2010 році дещо збільшився порівняно з 2009 р. А це означає, що затрати праці на виробництво одиниці продукції збільшились.

4. Розрахуємо коефіцієнт фізичного зносу основних засобів:

,

де А_сум – сума нарахованої амортизації;

ПВ – первісна вартість.

Дані коефіцієнти відповідають умові коефіцієнта фізичного зносу: на початок періоду – 0<0,09≤1; на кінець періоду – 0<0,07≤1. Цей показник характеризує ступінь зносу основних фондів. Коефіцієнт фізичного зносу основних засобів у 2010 році не значно змінився порівняно з 2009 – це свідчить про покращилися технічні та економічні характеристики основних засобів.

5. Визначимо середньорічну вартість основних засобів на підприємстві: ,

де S_поч – вартість основних засобів на початок періоду;

S_в – вартість введення основних засобів;

S_вив – вартість виведених основних засобів;

Т_вв - термін або кількість місяців до кінця року з моменту введення в експлуатацію;

Т_вив – термін або кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації.

6. Визначимо розрахунок наступних коефіцієнтів:

6.1 оновлення основних засобів:

,

де S_к – вартість основних засобів на кінець періоду.

6.2 вибуття основних засобів:

Отже, бачимо, що частка введених основних фондів у загальній вартості основних фондів на кінець звітного року дорівнює 0,38 і рівень інтенсивності вибуття основних фондів дорівнює 0,002. Тобто, частка введених активів більша ніж виведених.

7. Розрахуємо показники фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності та рентабельності основних засобів:

,

де Q – обсяг валової, товарної або чистого продукції.

З даних розрахунків видно, що ефективність використання основних засобів у 2010 році зменшилась порівняно з 2009 роком (5,1 > 4,24), що й характеризує показник фондовіддачі.

З розрахованих показників можна зазначити, що для виробництва валової продукції вартістю 1 грн. підприємству у 2009 році було необхідно 0,2 грн. основних виробничих фондів, а у 2010 – 0,24 грн. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до зростання, а фондомісткість – до зменшення, що, на жаль не спостерігається на даному підприємстві.

Згідно розрахунку фондоозброєності, вартість основних виробничих фондів на одного середньорічного працівника у 2009 році становила 47,9грн.

,

де П – прибуток.

Показник рентабельності основних засобів показує, що рівень ефективності одиниці основних засобів у 2009 році становив 0,6%, щодо рентабельності основних засобів за 2010 рік, вона дорівнювала нулю, тобто товариство було нерентабельним.

8. Обчислимо значення показників матеріаломісткості, матеріаловіддачі та рентабельності оборотних засобів:

;

,

де М_З - матеріальні затрати.

Збільшення показника матеріаломісткості свідчить про збільшення суми матеріальних затрат на 1 грн. виготовленої продукції (0,01 < 0,012).

Розрахунки матеріаловіддачі показують, що вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів зменшився у 2010 порівняно з 2009 роком (83,8 < 106,68).

,

де Об.З_СЕР – середній залишок оборотних засобів у визначеному періоді.

Обчислюючи рентабельність основних засобів, можна зазначити, що дані показники визначають масу прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних засобів підприємства, яка у 2009 р. вона складала 0,06 %, а у 2010 – 0%. У 2010 р. підприємство було нерентабельним.

9. Здійснимо оцінку фінансово-економічного стану підприємства, зокрема визначимо значення коефіцієнтів:

9.1 фінансової незалежності:

,

де ЗК – залучений капітал.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел. На 2009 рік коефіцієнт становить 0,67, а на 2010 рік – 0,92. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності повинен бути > 0,5. На даному підприємстві коефіцієнт фінансової незалежності > 0,5. Отже, підприємство має високу платоспроможність.

9.2 залучення:

Коефіцієнт залучення у 2010 році зріс порівняно з 2009 роком.

9.3 фінансового важелю (левериджу):

,

де ДЗК – довгострокові зобов’язання.

З даних розрахунків можна зробити висновок, що коефіцієнт фінансового левериджу (важелю) на даному підприємстві збільшився в 2010 році порівняно з 2009, адже 0,077>0,014.

9.4 платоспроможності:

За нормативним значенням коефіцієнт платоспроможності має бути > 0,5. З розрахунків видно, що досліджуване підприємство є неплатоспроможне, так як, (0,38 < 0,5), (0,23 < 0,5).

9.5 абсолютної ліквідності:

,

де ГЗК – грошові кошти,

ПФІ – поточні фінансові інвестиції,

ПЗК – поточний залучений капітал.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. На кінець звітного року Товариство може негайно сплатити тільки 0.5 копійки з кожної гривні боргу. На початок звітного року цей показник становив 0,9 копійки. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2010 році зменшився в 2 рази порівняно з 2009. Теоретично цей коефіцієнт, бажано, щоб був в межах 25-50 копійок [29].

9.6 покриття:

Коефіцієнт покриття показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. В даній ситуації коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) в межах свого орієнтованого значення, на кожну гривню поточних боргів підприємство має 0,25 грн. оборотних активів, коли на початок року цей показник становив 0,46. Отже, платоспроможність Товариства, як в 2009, так і в 2010, є не достатньою.

9.7 швидкої ліквідності:

Розрахувавши цей коефіцієнт можна зробити висновок, що підприємство зможе не своєчасно оплатити борги, оскільки 0,45 < 1 у 2009 році і 0,24 < 1 у 2010 році. Для підтримання ліквідності підприємство може залучати зовнішні джерела фінансування. Покрити дефіцит коштів підприємство може за рахунок короткострокового кредиту, відстрочити капітальні витрати або продати частину своїх активів. За надмірних залишків грошових коштів та існування можливостей до інвестування, ці залишки можна спрямувати на купівлю цінних паперів [14].

9.8 фінансової стабільності:

Нормативне значення коефіцієнта фінансової стабільності повинно дорівнювати 1. На даному підприємстві даний коефіцієнт у 2009 році становить – 0,74, а у 2010 році – 0,41. Отже, можна відзначити, що дане підприємство є фінансово нестабільним, тому що (0,74 < 1); (0,41 < 1).

10. Визначимо рентабельність:

10.1 продукції:

,

де С_реал – собівартість продукції.

Отже, в 2009 році Товариство мало 0,15% прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції, а в 2009 році цей показник зменшився до 0%.

10.2 власного капіталу:

,

де ,

ВК_сер – середньорічна вартість власного капіталу.

Рентабельність власного капіталу відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів. З даних розрахунків видно, що рентабельності капіталу у 2010 році не було. У 2009 році рентабельність дорівнювала 1,5%.

10.3 активів:

,

де СА – середньорічна вартість активів.

З розрахунків видно, що рентабельність активів в 2009 р. була невелика, а в 2010 р. її не було.

10.4 основної діяльності:

З розрахунків видно, що від реалізації одиниці продукції основної діяльності в сумі витрат на виробництво припадає частка прибутку в сумі 0,14% за попередній період, а 0% за звітний. Зменшення коефіцієнта характеризує зниження ефективності від основної діяльності. За нормативним значенням, якщо даний показник > 0, то рентабельність основної діяльності є ефективною. Отже, рентабельність основної діяльності даного підприємства у звітному періоді – неефективна.

10.5 звичайної діяльності:

Рентабельність звичайної діяльності характеризує ефективність використання майна всього підприємства. З розрахунків видно, що рентабельність зменшилась. Це свідчить про зниження ефективності операцій, що забезпечують діяльність підприємства. На 1грн. майна підприємства припадає 0,17 грн. прибутку за попередній період, і 0 грн. – за звітний період.

10.6 продажу продукції або обороту:

Показник рентабельності продажів продукції характеризує найважливіший аспект діяльності підприємства - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах. В 2009 році підприємство отримує з 1грн. продажу прибуток у розмірі 0,11 копійок, а в 2010 році цей показник зменшився до 0 копійок. Отже, порівняно з попереднім роком прибуток від продажу зменшився до 0.