Основы менеджмента.Учебное пособие / Сост. Е.В.Проскудина. предприятие "Пик", 1994.
316
Аналізуючи, яку поведінку обирають для використання лідери, Таненбаум і Шмідт дійшли висновку, що менеджери обирають стиль поведінки з урахуванням своїх внутрішніх сил, (таких, як рівень комфорту, пов'язаний з вибраним стилем лідерства), сил, що діють з боку працівників (наприклад, готовність взяти на себе відповідальність), сил, що діють з боку ситуації (наприклад, брак часу). Автори вважають, що менеджерам у тривалій перспективі слід намагатися застосовувати стилі, орієнтовані на працівників, оскільки така поведінка сприяє підвищенню мотивації останніх, поліпшенню якості, організації командної роботи, морального стану та розвитку.
Керівник, зосереджений на роботі (завданнях, виробничих досягненнях), перш за все, піклується про проектування завдань і створення мотиваційної системи винагород для стимулювання продуктивності праці і трудових звершень.
На противагу йому, керівник, зосереджений на людині, концентрує увагу на вдосконаленні людських стосунків, створенні сприятливого мікроклімату, заохочує взаємодопомогу, надає підлеглим максимальну свободу і активно залучає їх до участі у прийнятті управлінських рішень, орієнтуючи на високий рівень продуктивності праці.
Згідно з висновками американського дослідника Ренсіса Лайкерта будь-якій керівник обов'язково тяжіє до однієї з крайнощів: орієнтації або на роботу, або на людину. Обидві якості в значній мірі одночасно не продемонстрував жоден із керівників, які досліджувалися. Лайкерт запропонував чотири системи вибору менеджером стилю керівництва (рис. 13.5).
Керівників, які належать до першої системи, описано як типових автократів з диктаторськими нахилами. Жорстка експлуатація підлеглих, вимогливість відрізняють їх від так званих "прихильних автократів", які поєднують тоталітарні риси з ініціативою підлеглих. Мотивація досягається не тільки примусово, але й через винагороди.
Керівники системи 3 — консультанти, — демонструють значну, хоча й не повну довіру до підлеглих. Спостерігається двостороннє спілкування і певна міра довіри обох сторін. Важливі рішення ухвалюються керівником, а конкретизуються підлеглими.
Система 4 передбачає групові рішення, проекти яких висуваються ініціативними підлеглими і після конструктивного обговорення схвалюються керівником. На думку Лайкерта, саме ця система виявляється найбільш дієвою.
317
Розділ IV
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КЕРІВНИЦТВА
Тема 13
КЕРІВНИЦТВО ТА ЛІДЕРСТВО
Спілкування нетрадиційне, стосунки дружні, панує атмосфера довіри, превалює орієнтація на людину.