Принципи податкової політики та класифікація податківу національній економіці
Податкова політика здійснюється відповідно до певних принципів. Основними її принципами є: соціальна справедливість, рівнонапруженість, економічна ефективність, стабільність та гнучкість.
Принцип соціальної справедливості означає, що держава встановлює таку систему оподаткування, яка враховує всі чинники діяльності суб'єктів оподаткування - доходи і споживання, майно і приріст грошового капіталу тощо. - Рівнонапруженість означає, що зобов'язання перед бюджетом встановлюються для всіх платників згідно з їх можливостями і результатами діяльності. -Принцип стабільності означає, що податкова політика повинна змінюватись поступово, еволюційним шляхом. - Принцип гнучкості виникає необхідність реагування податкової політики на зміни у соціальне-економічному житті суспільства.
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
Принципами побудови податкової системи, відповідно до
Закону України "Про систему оподаткування", є:
- стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
- обов 'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів, визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
- рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів - на більші доходи;
- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації- забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів;
- соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі і надвисокі доходи;
- стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
- економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджет)' з його доходами;
- рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного
Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
надходження коштів до бюджету для фінансування витрат; -компетенція - встановлення та скасування податків і зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховного Радою України, Верховною радою автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами; - єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати, податкового періоду, ставок податку, строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг. - доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів. Залежно від періоду часу та характеру завдань, що підлягають розв'язанню, у структурі податкової політики можна виділити податкову стратегію та податкову тактику.
Податкова стратегія визначає довгостроковий курс держави в галузі оподаткування та передбачає розв'язання великомасштабних завдань.
Податкова тактика передбачає розв'язання завдань конкретного періоду розвитку через внесення оперативних змін та доповнень у податкову систему та податковий механізм.
Податкова практика виробила велику кількість різноманітних податків і зборів. При цьому кожен із податків має свої специфічні риси. Для з'ясування змісту та сутності того чи іншого податку, визначення характеру його впливу на соціально-економічний розвиток суспільства, розробки обгрунтованої податкової стратегії і тактики проводиться їх класифікація.
Класифікація податків - це систематизоване групування податків за однорідними ознаками.
Класифікація дозволяє об'єднати все розмаїття податків у Декілька груп і тим самим полегшити їх вивчення та практичне застосування. В теорії оподаткування для класифікації податків використовуються різні критерії.
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
В сучасних економічних умовах податки класифікуються за формою оподаткування, за економічним змістом об 'єкта оподаткування, за способом стягнення, за характером використання, за рівнем державних структур, які впроваджують податки.
Прямі податки - це податки, які справляються з доходів або майна платника податку. Вони поділяються на особисті та реальні.
Особисті податки - це податки, що сплачуються платником за рахунок і в залежності від доходу з врахуванням платоспроможності. Наприклад, податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок на дивіденди тощо.
Реальні податки - це податки, які сплачуються з майна, в їх основу покладено не реальний, а передбачуваний середній дохід, наприклад, податок на нерухомість, плата на землю, податок з власників транспортних засобів.
Непрямі податки - це податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу. До них належать фіскальні монополії, акцизи, мито.
Фіскальна монополія - це прибуток держави від продажу монополізованих державою товарів. Розрізняють повну монополію, коли держава залишає за собою право на виробництво й продаж окремих груп товарів за встановленими нею цінами, і часткову, коли держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво окремих видів товарів, або ціноутворення і продаж. Специфічні акцизи встановлюються на окремі види товарів і стягуються за диференційованими ставками.
Універсальні акцизи встановлюються на більшість груп товарів за уніфікованими ставками. У податковій практиці використовуються три форми універсальних акцизів: - податок з продажу (купівлі), що стягується у сфері оптової або
роздрібної торгівлі; об'єктом його є валовий дохід на кінцевому
етапі реалізації чи виробництва товарів; - податок з обороту, який стягується також з валового обороту,
але на всіх ступенях руху товарів; - податок на додану вартість, що оплачується на всіх етапах руху
товарів, але не з валового обороту, а з доданої вартості.
Тема 5.2.Ринкова інфраструктура в національній економіці
Проблеми вдосконалення податкової системи в Україні.
Протягом останніх років у сфері податкової реформи в Україні відбулося багато позитивних зрушень. Деякі з прийнятих Верховною Радою України законів, постанов Кабінету Міністрів і нормативних актів Державної податкової адміністрації України з питань оподаткування сприяли створенню ефективної податкової системи в Україні. Наступним кроком у напрямку створення такої системи може стати прийняття ретельно розробленого Податкового кодексу. Зараз на розгляді Верховної Ради України знаходиться проект Податкового кодексу, підготовлений урядом, разом із трьома іншими проектами кодексів, запропонованими депутатами Верховної Ради України. Коли Верховна Рада України буде визначатися з тим, над яким із запропонованих проектів Кодексу продовжувати роботу, то це необхідно робити у контексті подальшого проведення податкової реформи і розвитку ефективності податкової системи.
Головна мета податкової системи повинна полягати у забезпеченні надходжень податків у бюджет.
Податкова система може мати значний вплив на діяльність і поводження платників податків. Унаслідок цього часто пропонують використовувати податкову систему для забезпечення бажаного поводження суб'єктів оподаткування, хоча така ціль не має нічого спільного із забезпеченням надходжень у бюджет. Наприклад, якщо є бажання захистити від конкуренції вітчизняні підприємства окремого сектора економіки, то можна підвищити податки на підприємства - конкуренти або на продукцію таких підприємств. При цьому очікується, що введення більш високих податків на конкурентів і їхню продукцію примусить останніх установлювати такі ціни на власну продукцію, що буде вище ціни на продукцію місцевих підприємств, що захищаються за допомогою проведення податкової політики. Однак внаслідок такого підходу населення буде змушено купувати товари за більш високими цінами, чим це було б за умов вільної конкуренції.
Якщо держава прагне стимулювати інвестиції, то цієї мети можна досягти шляхом оподаткування споживання і надання податкових пільг інвесторам. При цьому грошові кошти, що
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
витрачаються платниками податків на власні нестатки, можна було б оподаткувати, а грошові кошти, що заощаджуються або інвестуються, звільнити від оподаткування. Безумовно, це буде сприяти заощадженню й інвестуванню. Однак це також приведе до збільшення податкового навантаження на ту частину населення, що не буде мати коштів для інвестування. Цей підхід міг би навіть привести до зворотньо-пропорційного розподілу податкового навантаження - чим більше має платник податків коштів для інвестицій, тим менше буде відносна частка податкового навантаження на таку особу [19].
Держава повинна прагнути забезпечувати безкоштовне навчання, медичне обслуговування, надавати допомогу молоді і пенсіонерам і т.д., інакше кажучи, від уряду очікується забезпечення високого рівня життя всього населення. Цього можна досягти за допомогою більш прогресивної податкової системи, при якій особи з високими доходами будуть сплачувати податок на доход по високим, майже конфіскаційним, ставкам податку - від 80 до 90 відсотків. Такий підхід перерозподіляє дохід на користь менш забезпечених верств населення. Однак він також може обумовити скорочення інноваційних проектів і інвестиційної діяльності, оскільки монетарні наслідки такої діяльності у випадку успіху будуть обкладатися податками по більш високих ставках - від 80 до 90 відсотків.
Якщо визначити головну мету податкової системи як забезпечення надходжень у бюджет і побудувати її відповідним чином, то тоді не будуть виникати приховані податкові субсидії і не буде перекручувань у розподілі податкового навантаження.
Особливо складною сьогодні залишається ситуація з оподаткуванням доходів фізичних осіб. Додаткові надходження від фізичних осіб щороку відіграють дедалі важливішу роль у формуванні дохідної частини бюджету. Про цю тенденцію яскраво свідчать цифри. У 2003 р. було забезпечене надходження основних податків із фізичних осіб до бюджету на суму понад 10,6 млрд. грн. Якщо частка надходжень податків від фізичних осіб у зведеному бюджеті 1997 р. становила 20 %, то у 2003-му - уже близько 31 %, а в окремих
Тема 5.2.Ринкова інфраструктура в національній економіці
регіонах країни їхня частка сягнула 40-60 % у загальній сумі бюджетних надходжень і це при тому, що значна частина доходів громадян через високі ставки оподаткування залишається у тіні.
З огляду на це великого значення набуває вирішення питання запровадження нової шкали оподаткування доходів громадян із максимальною ставкою оподаткування - 20 % і з помітним розширенням діапазону шкали доходів, що будуть оподатковуватися за ставками 10 і 15 %, і визначенням оподатковуваного мінімуму доходів для громадян із визначеними доходами.
Крім того, треба удосконалити процедуру адміністрування податку на доходи фізичних осіб, вирішити питання розширення бази оподаткування шляхом скасування податкових пільг, наданих за професійними ознаками, залучення до оподаткування окремих доходів. Прийняття такої ідеології оподаткування фізичних осіб дасть змогу істотно знизити податкове навантаження на громадян, хоча при цьому матимемо втрати бюджету. Отож постає питання, чим їх компенсувати? Відповідь очевидна: насамперед, збільшення обсягів виробництва й реалізації товарів, робіт і послуг.
Тому сьогодні слід подумати про реальні шляхи наповнення дохідної частини бюджету, зокрема у плані удосконалення адміністрування інших податків, упорядкування пільгового оподаткування. Втрати бюджету від пільгового оподаткування становили понад 29,8 млрд грн. При цьому, якаю протягом 1997-2004 pp. обсяги зведеного бюджету збільшилися в 1,5 разу, то обсяги пільг випереджають темпи зростання обсягів надходжень. На жаль, на законодавчому рівні сьогодні не врегульоване питання ведення окремого обліку коштів, отриманих від надання пільг, і подання звітності про їхнє цільове використання [239д].
З метою створення рівних умов оподаткування для суб'єктів господарської діяльності треба скасувати окремі пільги з податків на додану вартість, на прибуток підприємств, з акцизного збору та плати за землю, а також скасувати загальне положення щодо можливості встановлення додаткових пільги з оподаткуванням місцевими органами самоврядування у межах сум, що надходять До їхніх бюджетів.
Розділ 5.Формування ринкового середовища в національній економіці України
Станом на 01.07.2004 р. пільг із ПДВ було надано на суму 20,5 млрд грн., у тому числі пільг соціального призначення - 2,4 млрд грн., пільг, що забезпечують підтримку окремих галузей народного господарства- 1,8 млрд грн., пільг, що сприяють проведенню ринкових перетворень - 8,4 млрд грн., пільг, що не є втратами бюджету -7,6 млрд грн. [239д].
З податку на прибуток підприємств за цей період сума пільг становила 2,5 млрд грн., у тому числі соціального призначення -0,3 млрд грн., пільг, що забезпечують підтримку окремих галузей народного господарства, - 0,3 млрд грн., пільг, що сприяють проведенню ринкових перетворень - 1,5 млрд грн., інших видів пільг - 0,4 млрд грн. Потребує удосконалення і порядок оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських виробників і переробних підприємств. Чинний порядок дає можливість цій категорії платників податків залишити суму податку на додану вартість у їхньому розпорядженні, більш того, із наданням права споживачам їхньої продукції на відшкодування сум податку, що ніколи не надійдуть до бюджету.