Типи моделей операційного менеджменту
Операційні менеджери, працюючи за жорстких умов ринку, часто мають потребу в таких моделях, які б забезпечували можливість оперативно і точно оцінювати ті чи інші явища, ті чи інші показники діяльності операційної системи і приймати правильні рішення. У цьому їм допомагають знання застосовуваних типів, класів, категорій моделей, найбільш доцільних сфер їх використання. А. Єфімов застеріг, що ''...специфіка завдань, цілей і конкретний зміст коленого прогнозу вимагає розробки (використання — авт.) відповідної модифікації методів прогнозування". Останнє сприяє значному зниженню втрати завдяки правильному прогнозуванню і точному оцінюванню. Так, наприклад, у сфері матеріально-технічного постачання сільгосптехніки, за даними П. Музичкіна, збитки від неправильного прогнозу потреб у запасних частинах для окремих випадків збільшуються в 400 і більше разів. Дотримуючися пропозиції американського ученого А. Роува, зручно відтворити "типаж" наявних моделей у вигляді неперервного спектру від точних моделей реальних об'єктів (процесів) до зовсім абстрактних семантико-математичних (рис. 6.3).
Відповідно до такої типізації модель може бути точною копією досліджуваного процесу в реальному житті або абстрактно відбивати деякі характерні його властивості. Таким чином, з метою одержання "ефектних" рішень операційному менеджерові слід намагатися використовувати моделі "точної частини" певного спектра.
Кожна з моделей рис. 6.3 має свій показниковий відтінок, що відповідає дослідженню операцій у тій чи іншій галузі, тій чи іншій операційній системі. Насамперед, модель може бути "фізичною копією" реального об'єкта. Прикладом таких моделей є зменшені копії літаків і автомобілів, використовувані найчастіше для визначення аеродинамічних характеристик проектованих конструкцій. У таких випадках правомірно говорити про фізичне моделювання. Таким чином, фізичні процеси тлумачаться термінами операцій (спостережень, експериментів), що згармонізовують фізичні об'єкти. Але в даному випадку під фізичною моделлю розуміється така, що відтворює об'єкт дослідження за всіма його характеристиками, але відрізняється від реального об'єкта зменшеними розмірами. Такі моделі, безумовно, тотожні проектованим об'єктам за їхніми основними властивостями і мають набагато меншу вартість у порівнянні з вартістю реального об'єкта.
Складність реальних фізичних ситуацій вимагає спрощеного подання (уявлення), що "абстрагує" відповідним чином обрані "істотні" властивості фізичних об'єктів і ситуацій.
Масштабована модель — фізична модель об'єкта, відображена в масштабі. Вона у зміненому масштабі відтворює об'єкт у ході досліджень.
Аналогові моделі представляють досліджуваний об'єкт як його аналог, у певній формі відтворюючи основні функції реального об'єкта. Найпростішою аналоговою в моделлю є графік, що унаочнює подання об'єкта чи процесу (конкретної властивості). Наприклад, графічне зображення залежності зміни собівартості від обсягу виробництва (рис. 6.4) або залежність ціни товару від його кількості на ринку (рис. 6.5).
Управлінські ігри взаємопов'язують людей і машинні компоненти. Таке моделювання часто називають іграми — управлінськими, планувальними тощо. Продовжуючи цей процес, доходимо до повного машинного моделюванняу що звичайно і розуміється під терміном "моделювання".
Семантичні моделі відбивають функції чи властивості (об'єкт) у вигляді семантичних алгоритмів, тобто правил, властивостей, ознак, передаваних у словесній формі. Сьогодні вже уреальнено розуміння комп'ютером людської мови, тобто семантичних алгоритмів, що задаються. Це дає можливість більш широко застосовувати останні під час керування операційними системами.
Математичні, або символьні, моделі — сукупність математичних символів і зв'язків між ними, що відбивають знову таки в символьній формі найважливіші для дослідника властивості досліджуваного об'єкта, тобто математична модель охоплює клас абстрактних математичних об'єктів, таких як числа чи вектори, і відносини між ними. Найпростішими прикладами математичних моделей, відомих ще зі шкільних курсів фізики, математики, є формули визначення швидкості (V = зі, де Д — шлях; і — час) і площі (5 = ЬВ, де Ь — довжина, В — ширина). Або ж, приміром, кожна освічена особа сьогодні знайома з математичною моделлю зростання населення Землі, запропонованої ще у 1965 р. С. Корнером:
яка з дивною точністю описує процес впродовж сотень і навіть багатьох тисяч років (перемінні Т\ і Т позначають, відповідно, початкові і поточні значення часу). Відома також математична модель, за допомогою якої можна оцінювати число людей на Землі за чинником часу:
Тут (ДО — постійна, що дорівнює 62000), а середня тривалість життя людини дорівнює 20 рокам, як і в спробних оцінках Н. Кейфіца і К. Вайса.
У дослідженні операцій, як правило, використовуються математичні моделі, що обов'язково є деяким наближеним відображенням дійсності. Тому стисло опишемо деяку специфічність математичних моделей.
У математичних моделях багато відносин можуть бути подані за допомогою математичних операцій, що ув'язують один або декілька об'єктів (операнди) з іншим або безліччю їх (результат операції). Абстрактна модель з її довільними об'єктами, відносинами й операціями визначається антонімічним набором правил (визначальних аксіом), що вводять операції, якими можна користуватися, і загальні відносини, що встановлюються за цими, їхніми результатами.
Математична модель буде відповідно відтворювати обрані сторони фізичної ситуації, якщо можна встановити правила відповідності, що зв'язують специфічні фізичні об'єкти і відносини з визначеними математичними об'єктами і відносинами. Може також зацікавити і побудова математичних моделей, для яких у фізичному світі аналогів не існує. Найбільш загальновідомими математичними моделями, як стверджують Г. Корн і Т. Корн, є системи цілих і дійсних чисел і евклідова геометрія. Визначальні властивості цих моделей — більш-менш безпосередні абстракції фізичних процесів (обчислення, упорядкування, порівняння, вимірювання).